Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 149/610/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2019. Зареєстровано: 05.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		03 квітня 2019 року 
		м. Київ
		справа № 149/610/17 
		провадження № К/9901/45032/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
		суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П., 
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу                        № 149/610/17
		за позовом ОСОБА_2 до Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії;
		за касаційною скаргою Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області (суддя Павленко І. В.) від 12 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Сторчака   В.   Ю., Мельник-Томенко Ж. М., Ватаманюка Р. В.) від 08 червня 2017 року, встановив: 
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області (правонаступник - Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області), в якому, з урахуванням уточнення від 07 квітня 2017 року, просив:
		- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області в частині встановлення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання в меншому розмірі, без урахування календарного періоду проходження строкової військової служби;
		- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області зарахувати до стажу ОСОБА_2 роботу на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, календарний період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 7 днів;
		- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області здійснити з 16 вересня 2016 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 у розмірі 90 % заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;
		- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_2 640 грн. сплаченого судового збору;
		- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області у місячний термін подати звіт про виконання рішення суду.
		2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що з жовтня 2016 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % заробітної плати за стаж на посаді судді 23 роки 5 місяців 19 днів. Позивач вважає, що при обчисленні розміру його довічного грошового утримання, пенсійним органом не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 7 днів.
		Позивач зазначає, що з урахуванням періоду проходження строкової військової служби, розмір його щомісячного довічного грошового утримання має складати розмірі 90 % заробітної плати судді.
		3. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 червня 2017 року Хмільницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду     від 08 червня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
		5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 
		6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
		7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
		Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		8. 22 березня 2018 року касаційну скаргу Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		9. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		10. Станом на 03 квітня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 березня 1993 року ОСОБА_2 було обрано суддею Хмільницького міського суду Вінницької області, його стаж роботи на посаді судді складає 23 роки 5 місяців та 17 днів.
		12. Наказом виконуючого обов'язки голови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 85 від 15 вересня 2016 року на підставі постанови Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня          2016 року позивача відраховано зі штату суддів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, в зв'язку із звільненням з посади судді у відставку.
		13. Відповідно до подання виконуючого обов'язки голови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2016 року про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці                    № 4-35/1310 від 27 вересня 2016 року, стаж роботи ОСОБА_2 на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання складає 25 років 4 місяці 26 днів, з яких 23 роки 5 місяців 19 днів - робота на посаді судді, а 1 рік 11 місяців 7 днів - проходження строкової військової служби.
		14. В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.  Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області з заявою про призначення довічного грошового утримання, на підставі якої Управлінням йому було призначено довічне грошове утримання у розмірі 86 % від отримуваної заробітної плати.
		15. 15 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.  Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області з заявою про перерахунок розміру грошового утримання, в якій позивач просив провести йому перерахунок довічного грошового утримання, з урахуванням до стажу судді терміну строкової служби в армії, половину строку навчання на стаціонарному відділенні вищого навчального закладу та призначення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % заробітної плати.
		16. Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області від 21 лютого 2017 року № 7/Т-10 повідомлено, що чинним законодавством не передбачено можливості зарахування до стажу роботи судді періодів служби в армії та навчання у вищому навчальному закладі, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача.
		17. Вважаючи дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді періодів служби в армії та навчання у вищому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. 
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, з урахуванням календарного періоду проходження строкової військової служби, складає 25 років 4 місяці 27 днів, то враховуючи положення ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), щомісячне довічне утримання позивача має становити 90 % заробітної плати судді, а не 86 %.
		19. В обґрунтування такого висновку суди попередніх інстанцій зазначили, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI було передбачено право на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової військової служби.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що призначення та перерахунок пенсій провадиться відповідно до тих нормативних документів, які діють на час звернення особою за призначенням чи перерахунком пенсії.
		21. Скаржник з посиланням на п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, та за нормами якого було призначено позивачеві щомісячне довічне грошове утримання, зазначає, що при призначенні позивачеві щомісячного грошового утримання, його стаж має обчислюватися виключно за періоди роботи суддею. Період проходження строкової військової служби та навчання у вищому навчальному закладі враховуються у загальний стаж. 
		22. У зв'язку з зазначеним, скаржник вважає, що зарахування до стажу роботи судді зазначених вище періодів, при призначенні довічного грошового утримання, суперечить вимогам чинного законодавства України.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
		24. На момент призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон № 1402-VIII.
		25. Відповідно до п. 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
		В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р.,    №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
		26. Водночас, оскільки на момент виходу ОСОБА_2 у відставку діяв Закон № 2453-VI, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що спірні правовідносини врегульовані Законом № 2453-VI.
		27. За правилами ч. 1 ст. 120 Закону № 2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
		28. Згідно із вимогами ст. 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
		До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
		29. Водночас, відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
		30. До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» (Закон № 2862-ХІІ).
		31. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
		Абзацом другим ч. 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
		32. Згідно з п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
		33. Крім того, відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», від 10 липня 1995 року № 584/95 чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
		34. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		35. Отже, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, має враховуватися також період проходження строкової військової служби.
		36. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді (23 роки 5 місяців та 17 днів), календарний період проходження строкової служби (1 рік 11 місяців 7 днів).
		37. Відтак, оскільки стаж роботи ОСОБА_2, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить більше 25 років, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.
		38. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі №  243/4458/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 686/23450/16-а та від 20 грудня 2018 року у справі № 482/684/17.
		39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.
		40. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		41. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		42. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		43. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Хмільницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення.
		Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі № 149/610/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Т. О. Анцупова          
		Судді                                                                                                              В. М. Кравчук
		                                                                                                              О. П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...