Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/573/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2019. Зареєстровано: 05.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №826/573/18
		адміністративне провадження №К/9901/64370/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області 
		на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2018 (головуючий суддя - Маруліна Л.О.)
		та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Шелест С.Б., судді - Кузтмишина О.М., Пилипенко О.Є.)
		у справі №826/573/18 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" як оператор спільної діяльності між Приватним акціонерним товариством "Украгзвидобування", ТОВ "Карпатигаз" та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 
		до Головного управління ДФС у Харківській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" як оператор спільної діяльності між Приватним акціонерним товариством "Украгзвидобування", ТОВ "Карпатигаз" та компанією Місен Ентерпрайзіс АБ за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002  (далі - позивач, Товариство) звернулось в Окружний адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
		 
		В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що платіжне доручення від 30.05.2018 №1458 на суму 18    575    778 грн. 89 коп. вчасно сформоване позивачем, однак незважаючи на наявність коштів на рахунку Товариства,  проведене банком лише 31.05.2016 року, з огляду на що, в силу п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в сумі 18    575    778 грн. 89 коп.
		 
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018, позов задоволено:
		 
		-          визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.10.2017 №000681112017;
		 
		-          стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19, код ЄДРПОУ 337504782) судові витрати в сумі 27 863, 67 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят три грн. 67 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління        ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем вчасно та у строки, встановлені чинним законодавством подано до банку на виконання платіжний документ №1458. Несвоєчасне перерахування податку до бюджету відбулось з вини банку, з огляду на що, до Товариства не можуть бути застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку.
		 
		Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів того, що платіжний документ №1458 поданий до банку саме 30.05.2016, з огляду на що, контролюючий орган вважає безпідставними висновки суддів попередніх інстанцій про те, що порушення встановлених законом строків перерахування податку до бюджету відбулось не з вини Товариства.
		 
		Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, а доводи, викладені в касаційній скарзі вважає необґрунтованими.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати рентної плати за користування надрами для видобування природного газу платником податку - Договір про спільну діяльність від 10.06.2002 № 3 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" 30162340 (п.н. 337504782), за результатами якої складено акт від 29.09.2017 №13916/20-40-12-07-19        "Про результати камеральної перевірки з питання дотримання сплати податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року".
		 
		Перевіркою встановлено порушення Товариством строку сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року в сумі 18 575 778, 89 грн., передбаченого пунктом    57.1статті    57, пунктом    257.5    статті    257 Податкового кодексу України, а саме по строку сплати до 30.05.2016   фактично сплачено 31.05.2016 (платіжне доручення №1461, тобто з затримкою сплати на 1 календарний день).
		 
		На підставі акту, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 №000688111207, яким за порушення на 1 календарний день строку сплати грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, визначеного пунктом    57.1    статті    57    та пунктом    257.5    статті    257 Податкового кодексу України, на підставі    статті 126 Податкового кодексу України до   позивача застосовано штраф у розмірі 10 % за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 1 857 577, 89 грн.
		 
		Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу.
		 
		Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, на думку колегії суддів, рішення судів попередніх інстанцій є законним і обґрунтованим виходячи з наступного.
		 
		Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78    цього Кодексу.
		 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		 
		Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в  редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
		 
		Пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		 
		Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України).
		 
		У відповідності до п. 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
		 
		Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		 
		Згідно із пп. 252.1.1 п. 252.1 статті 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
		 
		Статтею 257 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
		 
		Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
		 
		Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу,    податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
		 
		Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2016 товариством подано до контролюючого органу податкову декларацію № 65 від 19.05.16, в якій визначено податкове зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року на суму 18 575        778, 89 грн.
		 
		Розрахунково-касове обслуговування Позивача здійснює ПАТ «Сбербанк» на підставі договору банківського рахунку № Т-130-010000077 від 17.082012 та додаткової угоди № 2 від 17.08.2012 до договору банківського рахунку №Т-130-010000077 від 17.08.2012.
		 
		За умовами банківського рахунку №Т-130-010000077 від 17.08.2012 операційний час банку з 09:00 год. до 17:00 год., післяопераційний - з 17:00 год. до        17:30 год. Згідно з пунктом 3.4. Додаткової угоди №2 від 17.08.2012 до договору банківського рахунку №Т-130-010000077 від 17.08.2012 електронний платіжний документ вважається прийнятим у випадку отримання клієнтом повідомлення про його прийом, що формується системою «Клієнт-банк».
		 
		Згідно з п. 1.30 статті 1 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон України, Закон №2346-ІІІ) платіжне доручення- розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. 
		 
		Пунктом 8.1    статті 8 Закону № 2346-III    визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
		 
		Положеннями п. 1.29    статті 1 вказаного Закону передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
		 
		Пунктами 22.3, 22.4    статті 22 Закону № 2346-III    визначено, що розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
		 
		Положеннями п.п. 16.5.2 пункту 16.2    статті 16 Закону № 2346-III    визначено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
		 
		Відповідно до пункту 22.4    статті        22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
		 
		Відповідно до п.    129.6    ст.    129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених    Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
		 
		З аналізу вищевикладених норм вбачається, що обов'язок платника зі сплати податків вважається виконаним із часу подання ним до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування коштів до бюджетної системи України. При цьому, платник не несе відповідальності за дії або бездіяльність банківських та фінансових установ.
		 
		Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Товариством    30.05.2016    в електронній системі «Система дистанційного банківського обслуговування клієнтів iFOBS» (Клієнт-Банк) сформовано та направлено на проведення платежу обслуговуючому банку - ПАТ «Сбербанк» електронне платіжне доручення за №1458 на суму 18 577        778, 89 грн. податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами за квітень 2016 року.
		 
		З наявного в матеріалах справи скрін-шоту електронного журналу реєстрації платіжних доручень в системі «Клієнт-банк» вказане електронне платіжне доручення отримано ПАТ «Сбербанк» 30.05.2016 о 16:41 год., тобто в операційний час банку.
		 
		У своїх поясненнях, банк не заперечив факт надходження 30.05.2016 належним чином оформленого платіжного доручення №1458 на суму 18 577        778, 89 грн. клієнта ТОВ «Карпатигаз», однак зазначив, що на момент його надходження були заборонені усі початкові платежі за режимом роботи СЕП у відповідності до Технічного регламенту роботи СЕП НБУ, у зв'язку з чим платіжне доручення було виконане банком 31.05.2016 о 09:52.
		 
		З огляду на вищевикладене, а також те, що Позивачем вчасно було подано до банківської установи платіжне доручення на сплату самостійно задекларованого грошового зобов'язання з рентної плати, однак кошти були зараховані невчасно не з вини Товариства, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення контролюючого органу.
		 
		Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Відповідно до ст. 350 КАСУ України суд касаційної інстанції    залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                          І. Я. Олендер
		 
		                                                                                                            Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...