Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/1587/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2019. Зареєстровано: 05.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2019.
Дата набрання законної сили: 02.04.2019
Номер судового провадження: 22-ц/4808/451/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/1587/16-ц 
		Провадження № 22-ц/4808/451/19 
		Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М. 
		Суддя-доповідач Бойчук 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
		  судді-доповідача Бойчука І.В.,
		                                   суддів:  Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,
		                                   секретаря  Капущак С.В.,
		                                   з участю            представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, вселення у спірне домоволодіння, виселення ОСОБА_3 та інших осіб за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2019 року під головуванням судді Антоняка Т.М. в м. Івано-Франківську,
		в с т а н о в и в:
		У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу  домоволодіння та земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. 17 травня 2007 року, за реєстровою дією № 1152.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.11.2004 року він за кредитні кошти придбав будинок у АДРЕСА_1, який є предметом спору. Через кілька років він дізнався, що нібито 17.05.2007 року ним продано ОСОБА_5 спірний будинок. Однак він при укладенні такого договору присутній не був, паспорта нотаріусу не надавав.
		ОСОБА_5 18.05.2007 року провела реєстрацію переходу прав власності згідно договору купівлі-продажу № 1152 від 17.05.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кучак Н.В. В кінці 2015 року позивачу стало відомо з відповіді Міністерства юстиції України, що договір купівлі-продажу від 17.05.2007 року між ним та ОСОБА_5 було зареєстровано у реєстрі за № 1164, а у самому договорі купівлі-продажу зазначено, що його зареєстровано під № 1152. Незаконними діями нотаріус позбавила позивача будинку та земельної ділянки, які належали йому на праві приватної власності.
		Крім того, 11 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання права власності на будинковолодіння, яке розташовано в АДРЕСА_1; визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташованої за цією ж адресою, витребування із незаконного володіння від ОСОБА_3 спірного будинковолодіння та земельної ділянки.
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником домоволодіння та земельної ділянки загальною площею 0,1000 га в АДРЕСА_1. Між позивачем та ОСОБА_5 нібито укладено договір купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки від 17.05.2007 року, який складено і посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1152. На виконання вищевказаного договору ОСОБА_5 нібито сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 116 420,00 грн. за домоволодіння і 22 960,00 грн. за земельну ділянку, разом - 139 380,00 грн., а позивачем передано це майно у власність ОСОБА_5 Однак таких дій по відчуженню майна він не вчиняв, тому його позбавлено можливості користуватися і розпоряджатися на власний розсуд об'єктами нерухомого майна, що належать йому на праві приватної власності. Він не надавав згоди на проведення експертної грошової оцінки нерухомого майна; не укладав жодних договорів купівлі-продажу; не продавав ОСОБА_5 домоволодіння та земельну ділянку; не складав, не підписував і не посвідчував у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. жодних договорів.
		У ході розгляду судом першої інстанції справи по суті, позивач уточнив позовні вимоги і додатково просив також виселити ОСОБА_3 та інших осіб з спірного домоволодіння та земельної ділянки, і вселити позивача у домоволодіння по АДРЕСА_1.
		Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; виселення ОСОБА_3 та невідомих осіб з будинковолодіння та земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_1; вселення ОСОБА_2 у вказане будинковолодіння.
		Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано всіх обставин справи що мають значення для справи.
		Апелянт вказує на те, що нотаріусом Кучак Н.В. 17.05.2007 року за реєстровим номером 1152 не посвідчувався між сторонами договір купівлі-продажу від 17.05.2007 року домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1. 
		До реєстру вчинення нотаріальних дій під номером 1152  були внесені записи, що пов'язані з проведенням нотаріусом нотаріальної дії - посвідченням договору дарування трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2.
		Судом першої інстанції залишено поза увагою норми матеріального права та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. 
		Договір купівлі-продажу спірного домоволодіння та земельної ділянки є нікчемним, і дійсним не визнавався.
		Обставини порушення нотаріусом Кучак Н.В. форми нотаріального посвідчення 17.05.2007 року договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки судом не встановлювались, докази вказаного порушення у справі не оцінювалися, не з'ясовувалось обставин подвійного використання нотаріусом Кучак Н.В. реєстрового №1152 для посвідчення в один день 17.05.2007 року двох різних за суб'єктним і об'єктним складом правочинів, що призвело до створення правової і юридичної невизначеності.
		Апелянт вважає, що приватний нотаріус Кучак Н.В. не мала права посвідчувати договір купівлі-продажу 17.05.2007 року ні за номером № 1152, а ні за № 1164 оскільки паспорт ОСОБА_2 був недійсним. 
		Приватним нотаріусом Кучак Н.В. не дотримано вимоги ст. 47 Закону України «Про нотаріат», щодо перевірки відповідності вимогам чинного законодавства документів поданих для вчинення нотаріальних дій. 
		Просить рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
		Представник ОСОБА_3 на апеляційну скаргу подав відзив, в якому зазначає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. ОСОБА_2 вказує на правову і юридичну невизначеність, допущену нотаріусом Кучак Н.В. під час посвідчення 17.05.2007р. двох різних за матеріальним і суб'єктивним складом договорів за одним реєстровим №1152. Проте, з даним твердженням апелянта погодитися не можна, оскільки його посилання на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні будинковолодінням на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2004р. свідчить, що саме з метою повернення спірного майна без правових підстав подаються ним позови, які фактично порушують право власності ОСОБА_3.
		Доводи ОСОБА_2 на те, що будинок вийшов з його володіння поза його волею, спростовуються іншими доказами, яким суд дав правову оцінку. Фактичною підставою звернення з позовом до суду є намагання використати первинний договір купівлі- продажу від 12.11.2004 р., тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. на апеляційну скаргу також, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
		Не заслуговують на увагу твердження апелянта про обставини порушення нотаріусом форми нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007 року.
		Дані твердження спростовуються зібраними доказами та обставинами на які посилається суд у рішенні. Судом обґрунтовано взято до уваги пояснення та докази, які подані нею.
		Для складання проекту та подальшого нотаріального посвідчення договору у відповідності до п.п.61-64 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. №20/5, Продавцем ОСОБА_2 нотаріусу було надано всі оригінали правовстановлюючих документів на домоволодіння та земельну ділянку, які відчужувались.
		Щодо реєстрації договору купівлі-продажу від 17.05.2007року за номером №1152 то встановлено, що він помилково проставлений у копії договору купівлі-продажу, який виданий на руки ОСОБА_5, що підтверджується рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2017року по справі №344/3509/17 за позовом ОСОБА_2 про встановлення нікчемності договору із застосуванням наслідків нікчемності. Дане рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції 18 вересня 2017року.
		Стосовно реєстрового номеру №1152 від 17.05.2007р. то за цим номером нотаріусом в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зроблено запис про посвідчення договору дарування квартири, викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів ВЕО №562515. Цей договір для ОСОБА_2 не створює жодних правових наслідків, оскільки сторонами його є інші особи і предметом договору є інше майно.
		Посилання апелянта на те, що згідно відповіді Кальміуського РВ у місті Маріуполі від 05.12.2018р. №26/8456 паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000р. на ім'я ОСОБА_2 є недійсним з моменту отримання власником та підлягає обов'язковому обміну у зв'язку з непридатністю до використання, то дана обставина не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17 травня 2007року по реєстру №1164. ОСОБА_2 08 квітня 2000 року виданий паспорт НОМЕР_1, який він надав при посвідченні оспорюваного правочину. В 2004 році позивач придбав спірне домоволодіння та земельну ділянку в ОСОБА_6, що підтверджується договором купівлі-продажу.
		Після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу 19.07.2007р. апелянту ОСОБА_2 в цей паспорт вклеєна нова фотографія, ним по вказаному паспорту 09.12.2015 року видана нотаріально посвідчена довіреність на представлення його інтересів гр.ОСОБА_7, а 20.04.2018року вказано про її дійсність з оригіналом. Тому вважає, що  апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та представника ОСОБА_3 адвоката Павликівської Г.М., яка заперечила доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 2004 року придбав у ОСОБА_6 домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 (а.с. 7-8, т. 1) і став її власником (а.с. 9-11 т.1).
		Згідно даних, що містяться у договорі купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007 року, посвідченого за рестр. № 1164 приватним нотаріусом Кучак Н.В. (а.с. 12-13 т.1) вбачається, що ОСОБА_2 продав і передав, а ОСОБА_5 купила і прийняла домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га за цією ж адресою.
		Спір виник з приводу укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1, внаслідок якого позивач заявив вимоги про витребування вказаного майна з чужого володіння, визнання права власності на це майно, виселення ОСОБА_3 з невідомими особами з спірного домоволодіння та вселення його у це ж домоволодіння.
		Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод /1950р./ ратифікованою Законом від 17 липня 1997р.№475/97ВР, зокрема, ст.1 Першого протоколу до неї /1952р./ передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майно, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користування майно відповідно до загальних інтересів.
		Згідно ст. ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують інтереси інших осіб та інтересів суспільства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		У відповідності до положень частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до статей 203, 204 ЦК України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Проте положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням статті 4 ЦК України. Виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати: Цивільному кодексу; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.
		Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.
		Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.
		З відповіді Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 31.05.2017 року № Б-224/01-34, наданої на скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 вбачається, що 17.05.2007 року за р. № 1164 приватним нотаріусом Кучак Н.В. посвідчено укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що знаходяться на АДРЕСА_1. На примірнику договору, що зберігається у справах нотаріуса та в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій на 2007 рік, реєстровий номер зазначений 1164, а на договорі, викладеному на бланку ВЕО № 562517 та наданому ОСОБА_5, помилково нотаріусом зазначено реєстровий номер 1152, який посвідчений в той же день. Виходячи з цього, запис про вчинену нотаріальну дію, відповідно до вимог п. 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року №20/5, що діяла на момент вчинення нотаріальної дії, внесено нотаріусом до Реєстру для реєстрації нотаріальних дій за реєстровим № 1164 від 17.05.2007 року, із проставлянням учасниками правочину підписів. Як пояснила нотаріус Кучак Н.В., при посвідченні даного договору, відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про нотаріат» та п. 13 Інструкції, перед вчиненням нотаріальної дії нею було встановлено учасників правочину, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії,  які особисто надали їй оригінали паспортів. Відповідно до п. 27 Інструкції, нотаріусом у графі 4 Реєстру записано найменування документа, його номер, дата видачі й найменування установи, яка видала документ. Інструкцією не було встановлено вимог про залишення копій документів, що посвідчують особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії у справах нотаріуса. Щодо недійсності паспорта, у зв'язку з досягненням ОСОБА_2 45-річного віку без вклеєння  нової фотокартки, то у вищевказаному листі зазначено, що нотаріус пояснила, що з моменту зміни прізвища або виповнення особі 25 чи 45 років, паспорт є дійсним ще протягом одного місяця, а тому нотаріус може приймати такий паспорт у зазначений період для вчинення нотаріальних дій. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а договір посвідчено 17.05.2007 року, тобто на 5-й день після виповнення йому 45-ліття. 
		До письмового пояснення нотаріусом долучено висновок експерта від 29.02.2016 року № 09/03-382, в якому зазначено, що підпис та рукописні написи у графі «Продавець виконані ОСОБА_2, у графі «Сімнадцятого травня дві тисячі сьомого року» в заяві від 17.05.2007 року на ім'я приватного нотаріуса Кучак Н.В., виконані ОСОБА_2, рукописні підписи «Продаж нерухомого майна, а саме домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою: у АДРЕСА_1, у 2007 році я здійснюю вперше» під рукописним текстом на на ім'я приватного нотаріуса Кучак Н.В., виконані ОСОБА_2 (а.с. 6-9 т. 3).
		Згідно відповіді Міністерства юстиції України від 08.07.2015 року на звернення ОСОБА_2 вбачається, що 17.05.2007 року за реєстровим № 1164 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. було посвідчено договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1, між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (продавець). Для посвідчення вказаного договору нотаріусом були витребувані всі необхідні документи, передбачені ст. 55 Закону України «Про нотаріат» та пунктами 38, 61, 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На виконання вимог  статті 43 Закону особу ОСОБА_2 було встановлено за паспортом серії та номером НОМЕР_1, виданим 08.04.2000 року Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, реквізити якого було записано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Будь-які інші нотаріальні дії, в тому числі довіреності, від імені ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кучак Н.В. не вчинялися (а.с. 14-15, т. 1).
		З листа Міністерства юстиції України від 20.08.2015 року вбачається, що 17.05.2007 року за реєстровим № 1164 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. було посвідчено договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1, між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (продавець). Як вбачається з пояснень приватного нотаріуса Кучак Н.В., будь-які інші нотаріальні дії, в тому числі довіреності, 17.05.2007 року від імені ОСОБА_2 нею не вчинялися (а.с. 58-59, т. 2).
		Відповідно до ч.4 ст. 80 ЦПК України обставини,  встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2015 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 09 квітня 2015 року та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_10, третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна про визнання договорів купівлі-продажу від 07.09.2009 року будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 недійсними, визнання зазначеного майно спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 його частини, витребування майна з чужого володіння та усунення перешкод в його користуванні відмовлено (а.с. 48-52, т. 2). Апеляційним судом було встановлено що з 15.04.2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі (укладено в м.Лас Вегасі, Штат Невада, США, доказ легалізації Сертифікату шлюбу відсутній), заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 17.09.2009 року шлюб розірвано і встановлено припинення шлюбних відносин між сторонами з 2007 року. Згідно договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007 року ОСОБА_2  продав та передав ОСОБА_5 домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1, засвідчивши окремою заявою від 17.05.2007 року, що у шлюбі не перебуває і є розлучений з 2000 року. Також судом встановлено і обставину того, що в липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом в суд до ОСОБА_5 про поділ майна спільної сумісної власності і рішенням Приморського районного суду м .Одеси від 30.08.2012р., залишеним без змін ухвалою від 08.02.2013р.,  у задоволенні позову відмовлено. При цьому позивач ОСОБА_2 при поділі майна не заявляв вимог та не зазначав про те, що поділу підлягає домоволодіння та земельна ділянка в м. Івано-Франківську. Судом також встановлено правомірність відчуження у 2009 році спірного нерухомого майна ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10, яка з 07.09.2009 року там уже проживає.
		  Також судом першої інстанції дано аналіз даних, що містяться у матеріалах справи, зокрема інших судових рішень. Судом апеляційної інстанції ухвалами від 22.09.2015 року, яку залишено без змін касаційною інстанцією, від 20.12.2016 року, від 24.01.2017 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.06.2015 року за нововиявленими обставинами (а.с. 69-74, 54-57, 181-183, 178-180 т. 2). Зокрема, в ухвалі Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2017 року зазначено, що обставини наведені заявником (в т.ч. зіпсування нотаріусом бланку, неотримання коштів за продаж тощо) були предметом розгляду кримінального провадження, досліджувались судами різних інстанції, в наслідок чого їм була надана відповідна правова оцінка зокрема ухвала апеляційного суду від 06.07.2016 року (судом з'ясовано що це оскарження постанови про закриття кримінального провадження в якій і виконувалась вищевказана експертиза підписів ОСОБА_2.).
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 11.07.2017 року, в позові ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни про визнання порушеного особистого немайнового права щодо збирання та зберігання інформацію про його особу, визнання дій протиправними щодо використання даних позивача інформації при посвідченні договору за №1152, 1164 від 17.05.2007р., зобов'язання вчинити дії (стягнення 1 000 000грн.) - було відмовлено. При постановленні даного рішення судами встановлено і зазначено, що нотаріусом було посвідчено договір за №1164 від 17.05.2007р. з занесенням відповідних записів даних в Реєстр. За вимогами п.23 Інструкції 2004 року, нотаріус вказує її ім'я,  місце проживання особи, ідентифікаційний номер, такі дії нотаріуса не суперечать вимогам законодавства. Щодо стосується паспорта громадянина України, то згідно п.18 положення «Про паспорт громадянина України» з моменту виповнення відповідного віку, в т.ч. 45 років, паспорт є дійсним протягом 1 місяця, і нотаріус може приймати такий паспорт (ст.43 ЗУ «Про нотаріат» коментар). Аналогічно надана судом оцінка і щодо зазначення нотаріусом місця фактичного проживання, а не реєстрації особи, то дії в цій частині визнані правомірними, оскільки з врахуванням ст.29 ЦК України нотаріус може записати місце проживання особи з її слів чи місце реєстрації особи за даними паспорта. Судом встановлено і факт підписання сторонами договору такого договору від 17.05.2007р., з врахуванням результатів експертизи (а.с. 151-153, т. 3). Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду  Івано-Франківської області від 11 липня 2017 року залишено без змін (а.с. 223-226 т.3).
		Також рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталії Василівни, ОСОБА_5, треті особа - ОСОБА_10, ОСОБА_3 про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу домоволодіння від 17.05.2007 року та земельної ділянки  за реєстровим номером 1152 із використанням спеціального бланка нотаріального документа серії ВЕО номер 522517 із застосуванням наслідків нікчемності договору (а.с. 96-99, т. 3).
		Узагальнюючи доводи позивача, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу з наведених ОСОБА_2 підстав. Суд правильно зазначив, що судами різних інстанції в рішеннях за позовами ОСОБА_2, які набрали законної сили, надана оцінка певним обставинам справи яка пов'язана з укладанням спірного договору та його посвідченням і такі обставини та заперечення на них не підлягають доказуванню. При цьому додаткові пояснення і розширені тлумачення щодо тих же обставин, не слід розуміти новими доказами, що стосуються цього ж предмету доказування.
		Оскільки відсутні підстави для задоволення вимог позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, тому суд також обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; виселення ОСОБА_3 та невідомих осіб з домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_1; вселення ОСОБА_2 у вказане домоволодіння, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання недійсними правочинів.
		Доводи апелянта на те, що будинок вийшов з його володіння поза його волею, спростовуються доказами, яким суд дав належну правову оцінку. 
		Не заслуговують на увагу твердження апелянта про обставини порушення нотаріусом форми нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17.05.2007 року.
		Дані твердження спростовуються зібраними доказами та обставинами на які посилається суд першої інстанції у своєму рішенні. Судом першої інстанції надано належну правову оцінку  поясненням та доводам сторін, які містяться у матеріалах справи і були предметом дослідження в суді.
		Посилання апелянта на те, що згідно відповіді Кальміуського районного відділу у місті Маріуполі від 05.12.2018 року паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 08.04.2000 р. на ім'я ОСОБА_2 є недійсним з моменту отримання власником та підлягає обов'язковому обміну у зв'язку з непридатністю до використання, то дана обставина не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року по реєстру №1164, оскільки підставою для визнання його недійсним позивач зазначав про відсутність його волевиявлення на укладення спірного договору купівлі-продажу. Крім того, апеляційним судом встановлено, що 08 квітня 2000 року ОСОБА_2 виданий паспорт НОМЕР_1, який він надавав при посвідченні оспорюваного правочину. В 2004 році позивач на підставі цього ж паспорта придбав спірні домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 в ОСОБА_6
		Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка. Такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку мають бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги. Між іншим, різноманітність аргументів. Які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином,  питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статі 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів  з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 04 квітня 2019 року.
		 
		Судді:         І.В. Бойчук
		         В.А. Девляшевський
		         В.Д. Фединяк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...