Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/527/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2019. Зареєстровано: 05.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2019.
Дата набрання законної сили: 01.04.2019
Номер судового провадження: 61 П

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"01" квітня 2019 р. Справа № 917/527/18 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О. 
		секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
		за участю представників:
		від позивача  ОСОБА_1, за довіреністю та свідоцтвом; ОСОБА_2, за довіреністю та посвідченням;
		від відповідача  ОСОБА_3, за довіреністю та свідоцтвом;
		від третіх осіб  не зявилися; 
		розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед", м. Київ, № 61 П/З на рішення господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 р. у справі № 917/527/18 (суддя  Гетя Н.Г., повний текст складено та підписано 23.11.2018 р.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед", м. Київ,
		до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м. Кременчук, Полтавська область,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", м. Київ, 2) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ,
		про відкликання та спростування недостовірної інформації
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		03.05.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" (далі  ТОВ "Хімекс Лімітед", позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі  ПАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", відповідач) про:
		- визнання недостовірною інформацію про те, що ВАТ Хімекс (ідентифікаційний код юридичної особи 30075981) є власником 11,8882 % акцій Приватного акціонерного товариства Кременчуцький завод технічного вуглецю, яка поширена Приватним акціонерним товариством Кременчуцький завод технічного вуглецю при розкритті на фондовому ринку регулярної річної інформації за наступні періоди: за 2012 рік (річної); за 2013 рік (річної); за 2014 рік (річної); за 2015 рік (річної); за 2016 рік (річної);
		- зобовязання Приватного акціонерного товариства Кременчуцький завод технічного вуглецю протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі відкликати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Хімекс Лімітед, а саме про те, що ВАТ Хімекс (ідентифікаційний код юридичної особи 30075981) є власником 11,8882 % акцій Приватного акціонерного товариства Кременчуцький завод технічного вуглецю, з відповідних розділів інформації емітента, що розміщена на веб-сайті ПрАТ КЗТВ www.kztv.com.ua та подана до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що призведе до видалення недостовірної інформації, а також розкрити виправлену інформацію у той самий спосіб (способи), яким(и) було розкрито таку недостовірну інформацію за 2012 рік (річної); за 2013 рік (річної); за 2014 рік (річної); за 2015 рік (річної); за 2016 рік (річної);
		- зобовязання Приватного акціонерного товариства Кременчуцький завод технічного вуглецю протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію про те, що ВАТ Хімекс (ідентифікаційний код юридичної особи 30075981) є власником 11,8882 % акцій Приватного акціонерного товариства Кременчуцький завод технічного вуглецю шляхом розміщення спростування в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на веб-сайті www.stockmarket.gov.ua; опублікування спростування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; розміщення спростування на власному веб-сайті www.kztv.com.ua та подання спростування до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку такого змісту:
		Приватне акціонерне товариство Кременчуцький завод технічного вуглецю повідомляє, що при розкритті на фондовому ринку регулярної річної інформації за зазначені нижче періоди Приватним акціонерним товариством Кременчуцький завод технічного вуглецю була розкрита недостовірна інформація про те, що ВАТ Хімекс (ідентифікаційний код юридичної особи 30075981) є власником 11,8882 % акцій Приватного акціонерного товариства (у різні часи - Відкритого акціонерного товариства, Публічного акціонерного товариства) Кременчуцький завод технічного вуглецю. Ця недостовірна інформація була розкрита у регулярній (річній) інформації за наступні періоди: за 2012 рік (річної); за 2013 рік (річної); за 2014 рік (річної); за 2015 рік (річної); за 2016 рік (річної).
		ВАТ Хімекс (30075981) не було власником 11,8882 % акцій Приватного акціонерного товариства (у різні часи  Відкритого акціонерного товариства, Публічного акціонерного товариства) Кременчуцький завод технічного вуглецю у вищезазначені періоди.
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.05.2018 р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
		Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що норми ст. 277 ЦК України щодо спростування недостовірних відомостей не поширюються на спірні правовідносини, оскільки позивач вимагає спростування інформації, власником якої він і являється, а поширення такої інформації, (як необхідна обставина для задоволення позовних вимог) відсутнє тому, що в даному випадку має місце виключно виконання субєктами інформаційних відносин своїх обовязків, визначених відповідними законодавчими нормами.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на неповне зясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Позивач стверджує, що саме відповідач є поширювачем недостовірної інформації, тому відповідно до приписів ст. 277 ЦК України має нести за це відповідальність.
		За доводами апеляційної скарги, позовна заява містить посилання на публікації, які доводять, що асоціювання з Кременчуцьким заводом технічного вуглецю шкодить діловій репутації позивача, отже інформація, поширена відповідачем, є недостовірною. Крім того, зазначення позивача, на його думку, у якості акціонера відповідача шкодить діловій репутації ще й тому, що таким чином у необмеженого кола осіб може скластися враження нібито позивач після відчуження акцій відповідача у протиправний спосіб знову заволодів ними, що не відповідає дійсності.
		Позивач вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права шляхом відсутності застосування заходів процесуального примусу до відповідача та ГУ ДФС у Запорізькій області з огляду на невиконання вимог суду щодо надання додаткових документів, тощо.
		04.02.2019 р. через канцелярію суду від третьої особи-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, тобто з пропуском третьою особою-2 процесуального строку, встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 р. на подання даного відзиву, без відповідного клопотання на поновлення такого строку, тому відзив Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на апеляційну скаргу позивача не може бути прийнятий до уваги.
		Також, 04.02.2019 р. від відповідача надійшла заява № 01-19/222 від 31.01.2019 р., в якій відповідач просить суд апеляційної інстанції постановити ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки щодо прийняття відповідного рішення відносно клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Відповідно до ч. 3 ст. 267 ГПК України, якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
		В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що в процесі розгляду справи № 917/527/18 в суді першої інстанції, представником відповідача до закінчення судових дебатів у справі зроблено відповідну заяву про подання доказів, необхідних для встановлення розміру судових витрат на протязі 5 днів після ухвалення рішення суду, які надійшли до суду 22.11.2018 р., проте будь-якого рішення щодо цього клопотання не ухвалено.
		Дійсно, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача № 01-19/2312 від 19.11.2018 р., до якого додано довідку ГУ ДФС у м. Києві № 1826530700039 від 07.08.2018 р. про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру щодо адвоката ОСОБА_3, повідомлення ГУ ДФС у м. Києві № 1826538000050 від 28.09.2018 р. про взяття на облік платника єдиного внеску ОСОБА_3, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом щодо надання правничої (правової) допомоги клієнту за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.05.2018 р. та фактичних витрат від 13.11.2018 р., додаткову угоду від 13.11.2018 р. про внесення змін до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.05.2018 р., акт передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 13.11.2018 р., згідно з яким за надання професійної правничої (правової) допомоги замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 400 000,00 грн.
		Вбачається, що у судовому засіданні суду першої інстанції 13.11.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст оскаржуваного рішення суду складений та підписаний 23.11.2018 р. Тобто, вищезазначене клопотання відповідачем подано в останній день 5-денного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
		З огляду на відсутність клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в період часу з дати складення повного тексту рішення суду до направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою позивача, неможливість вирішення цього питання судом першої інстанції без всіх матеріалів справи, з огляду на імперативний припис прийняття додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, та враховуючи необґрунтованість зупинення апеляційного провадження з метою направлення матеріалів справи до господарського суду Полтавської області для розгляду згаданого клопотання відповідача, що спричинить безпідставну затримку у розгляді даної справи Східним апеляційним господарським судом, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача № 01-19/222 від 31.01.2019 р.
		07.12.2019 р. судом отримано заяву відповідача № 01-11/239 від 01.02.2019 р. щодо обставин, повязаних з розглядом господарської справи № 917/527/18 за позовом ТОВ «Хімекс Лімітед».
		27.02.2019 р. на виконання ухвали суду від 11.02.2019р. від позивача надійшли письмові пояснення.
		21.03.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 04.03.2019 р., до яких додано копію договору купівлі-продажу цінних паперів № Бв-18/02/08 від 18.02.2008 р.
		Представники позивача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив.
		Представники третіх осіб у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином. 
		Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, наприкінці 2014 року представником ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій міститься інформація про те, що 20 березня 2008 року ВАТ Хімекс (ЄДРПОУ 30075981) переоформило пакет акцій ПрАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю (ЄДРПОУ 00152299) у розмірі 138 237 шт. (11,888% від статутного фонду ПрАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю). У поданій заяві ОСОБА_3 зазначає, що пакет акцій ВАТ КЗТВ, що належав зокрема ВАТ Хімекс, було продано повязаним з фінансово-промисловою групою Фінанси і кредит: ВАТ Стахановський завод технічного вуглецю, ХК Автокраз у формі ВАТ та ВАТ Кременчукмясо.
		Проте, відповідно до офіційної звітності ПрАТ КЗТВ (ЄДРПОУ 00152299), що оприлюднена зокрема на WEB-сторінці підприємства (http://kztv.com.ua/7pageid=462), ВАТ Хімекс до цього часу є власником 138 237 акцій, що становить 11,8882 % від статутного капіталу ПрАТ КЗТВ.
		Відповідні відомості за підписом керівника та головного бухгалтера ПрАТ КЗТВ було подано і до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Позивач зазначає, що за дослідженнями загальнодоступної офіційної звітності посадові (службові) особи ПрАТ КЗТВ з 2012 року вносять до інформації про емітента інформацію про те, що ВАТ Хімекс (30075981), начебто, є власником 11,8882 %, але ця інформація є неправдивою.
		Порядок розкриття інформації про емітента належить до офіційних відомостей та регулюється Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів від 03.12.2013 № 2826. 
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВАТ Хімекс із ідентифікаційним кодом юридичної особи 30075981 припинено 06.05.2010, тобто ця юридична особа не може бути акціонером ПрАТ КЗТВ, оскільки вже не існує; правонаступником ВАТ Хімекс є позивач ТОВ Хімекс ЛТД.
		Позивач зазначає, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.01.2016, залишеним без змін ухвалою ВССУ від 12.07.2017 у справі № 185/5235/15-ц, встановлено: Відповідач [ОСОБА_4 М.] будучи головою спостережної ради ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю, має доступ до документів про склад акціонерів, він міг дізнатися про порушення своїх прав [відчуження акцій ПрАТ КЗТВ без згоди ОСОБА_4 М.] з 2009року.
		Відповідно до пп. 13.4.13. статуту ВАТ КЗТВ в редакції на 27.05.2005, до компетенції спостережної ради цього товариства належало погодження річного балансу та річного звіту Товариства.
		Відповідно до п. 13.14. статуту ВАТ КЗТВ у зазначеній редакції, голова спостережної ради має право вето на рішення спостережної ради. Тобто, можливість погодження річних звітів ВАТ КЗТВ без згоди на те ОСОБА_4 була виключена.
		Отже, ТОВ Хімекс ЛТД з 2008 року не є акціонером ПрАТ КЗТВ. Відтак, ПрАТ КЗТВ вносить недостовірну інформацію до офіційної звітності, починаючи з 2012 року по теперішній час. Більш того, ПрАТ КЗТВ робить це свідомо, оскільки посадовим особам підприємства (наприклад, Голові спостережної ради ПрАТ КЗТВ ОСОБА_4 М.) відомо, що ВАТ Хімекс насправді не є акціонером ПрАТ КЗТВ.
		Крім того, ПрАТ КЗТВ не вважає ВАТ Хімекс та його правонаступника ТОВ Хімекс ЛТД акціонером цього товариства, що суперечить офіційній звітності.
		Це підтверджується тим, що 04.10.2017 позачергові збори акціонерів ПрАТ КЗТВ вирішили провести додаткову емісію акцій шляхом їх приватного розміщення (https://smida.gov.Ua/db/xml/irregular/l02236).
		TOB Xімекс ЛТД не тільки не повідомлялося про проведення цих зборів, але й не одержувало повідомлення про переважне право на придбання розміщуваних акцій, що передбачено пп. 2 п. 4 розділу 2 Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства, затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.05.2013 № 822.
		ТОВ Хімекс ЛТД не брало участі при розподілі 10 000 000,00 грн. дивідендів, відповідно до рішення загальних зборів ПрАТ КЗТВ від 28.03.2017 (https://smida.gov.ua/db/xml/irregular/84172y
		Позивач звертає увагу суду на те, що звітність супроводжується підтвердженням директора ПрАТ КЗТВ ОСОБА_7 такого змісту: Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії.
		Таким чином, поширюючи таку інформацію, ОСОБА_7 виступає саме як посадова (службова) особа ПрАТ КЗТВ, діє від імені ПрАТ КЗТВ.
		ТОВ Хімекс ЛТД вважає, що асоціювання товариства із ПрАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю (тим більш у якості одного з власників підприємства) безперечно шкодить діловій репутації товариства.
		Позивач зазначає, що ПрАТ КЗТВ тривалий час поширює недостовірну інформацію про ТОВ Хімекс ЛТД, що безумовно шкодить діловій репутації позивача, тому така інформація має бути відкликана відповідно до частини 5 статті 277 ЦК України.
		Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
		В апеляційній скарзі позивач додатково наголошує на тому, що жодний державний орган не міг розмітити недостовірну негативну інформацію на веб-сайті відповідача, який і є поширювачем такої інформації, тому відповідач має нести відповідальність як поширювач.
		Згідно з ч. 1 ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		Згідно з ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		У ч. 2 ст. 34 ГК України закріплено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
		За змістом приписів ст. 91 ЦК України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, а і юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта.
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин:
		- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
		- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		- поширена інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності;
		- поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто/або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів, серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин
		Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Виходячи зі змісту позовних вимог інформацією, що відноситься до предмету спору, є відомості, які містяться у системі депозитарного обліку на рахунку відкритому депозитарною установою ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" депоненту, який діяв під найменуванням ВАТ "Хімекс", правонаступником якого на теперішній час є позивач - ТОВ "Хімекс Лімітед", стосовно права власності на 138 237 акцій ПрАТ "КЗТВ".
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про депозитарну систему України», інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону. Власником інформації, що міститься у системі депозитарного обліку на рахунку, відкритому депозитарною установою, є:
		депонент депозитарної установи - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;
		емітент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку в цінних паперах, відкритому Центральним депозитарієм або Національним банком України, а також стосовно інформації з реєстру власників іменних цінних паперів такого емітента.
		Депонент - це власник цінних паперів якому рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України").
		Відповідно до ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 6, ч. З ст. 18 Закону України "Про депозитарну систему України", набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюється шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами, в установленому Комісією порядку на підставі розпорядження та визначеного комплекту документів, який подається депонентом.
		Укладення договору про обслуговування рахунка в цінних паперах депонента не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи. Депозитарній установі заборонено розпоряджатися цінними паперами депонента або вчиняти будь-які інші дії з цінними паперами, крім дій, що вчиняються за дорученням депонента у випадках, передбачених договором про відкриття рахунка в цінних паперах.
		Відповідно до наданих пояснень Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку станом на другий квартал 2012 року ВАТ Хімекс відсутнє серед власників 10 % і більше акцій ПАТ КЗТВ.
		Починаючи з третього кварталу 2012 року та по теперішній час ВАТ Хімекс є власником 11,8882% акцій ПАТ КЗТВ. За наявною інформацією, яка міститься в інформаційному масиві Системи моніторингу фондового ринку та в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії про ринок цінних паперів (інформація про осіб, що володіють 10 відсотками та більше акцій емітента), яка міститься у складі регулярних річних інформацій за 2012-2017 роки ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю (ідентифікаційний код юридичної особи 00152299) в електронному вигляді, ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю у річній звітності за 2012-2017 року зазначає інформацію, що ВАТ Хімекс є власником 11,8882% акцій ПАТ КЗТВ. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України ВАТ Хімекс (ідентифікаційний код юридичної особи 30075981; місцезнаходження: вул. Університетська, 2-А, офіс 304, м. Донецьк, 83000) припинено (ліквідовано), про що внесено запис від 06.05.2010 року за № 12661120006025330.
		Юридичною особою-правонаступником ВАТ Хімекс є ТОВ Хімекс Лімітед (ідентифікаційний код юридичної особи 30075981; місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, 12, м. Київ, 04071).
		За наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами відповідно до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2013 № 992, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2013 за № 1126/23658, в інформації стосовно власників, які володіли значними пакетами акцій емітента (10 відсотків і більше статутного капіталу) ПАТ Кременчуцький завод технічного вуглецю (код ЄДРПОУ 00152299) за період з 31.03.2014 по 30.09.2017 станом на кінець кожного кварталу цього періоду, та станом на 31.12.2017 і на 31.03.2018 року, серед власників, які володіли значними пакетами акцій (5 відсотків і більше публічних акціонерних товариств) значиться ВАТ Хімекс. 
		Отже, виходячи зі змісту позовних вимог ТОВ "Хімекс Лімітед" вимагає спростування інформації власником якої і являється. 
		При цьому, на стадії апеляційного провадження позивачем надано до матеріалів справи договір № Бв-18/02/08 від 18.02.2008 р., за умовами якого ВАТ «Хімекс», як продавець, зобовязався передати у власність клієнта покупця  Рейна лімітед, а покупець  ТОВ «Укрпромбанк» зобовязався оплатити цінні папери емітента у кількості 138 237 штук загальною номінальною вартістю 145 148,85 грн.
		Проте, позивачем не надано до матеріалів справи доказів звернення до ТОВ "Бюро інвестиційних технологій" з метою фіксації факту продажу цінних паперів підприємства відповідача в системі депозитарного обліку.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на поширення інформації шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, визначено що емітенти цінних паперів зобовязані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Емітенти цінних паперів здійснюють розкриття інформації відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 03.12.2013 № 2826, (далі - Положення).
		Відповідно до абзацу 11 пункту 1 глави 4 розділу III Положення, регулярна річна інформація емітентів цінних паперів (крім емітентів облігацій місцевих позик) включає, зокрема, інформацію про осіб, що володіють 10 відсотками та більше акцій емітента (для акціонерних товариств, крім публічних акціонерних товариств), або інформацію про осіб, що володіють 5 відсотками та більше акцій емітента (для публічних акціонерних товариств).
		Відповідно до статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні не передбачено повноваження Комісії безпосередньо здійснювати облік цінних паперів.
		Відповідно до абзаців 1,2,3 пункту 1 статті 6 розділу І Закону України Про депозитарну систему України, депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями -кореспондентами чи їх клієнтами.
		Відповідно до змісту ст. 42 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок, інформація, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів про власників пакетів (10 відсотків і більше) акцій приватних акціонерних товариств та про власників пакетів (5 відсотків і більше) акцій публічних акціонерних товариств подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, яка веде облік прав на акції емітента у депозитарній системі України у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Така інформація є відкритою і оприлюднюється в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Отже, безпосереднє здійснення депозитарного обліку цінних паперів здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку без участі емітента цінних паперів.
		Тобто, інформація, яка є предметом позовних вимог, оприлюднюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а джерелом такої інформації є відомості, подані до Комісії особою, яка веде облік прав на акції емітента у депозитарній системі України, в даному випадку  ТОВ «Бюро інвестиційних технологій», до якої, в свою чергу, такі відомості подаються депонентом  позивачем.
		При цьому, контроль за оприлюдненням такої інформації здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. За невиконання зазначеного обовязку передбачено адміністративний штраф, який застосовується уповноваженою особою Комісії. Зазначена діяльність спеціальних учасників ринку цінних паперів врегульована спеціальними нормами законодавства.
		Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що в даному спорі має місце не поширення недостовірної інформації, а безпосереднє виконання суб'єктами інформаційних відносин своїх обовязків, визначених відповідними законодавчими нормами є правомірним.
		В даному випадку відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого обумовлює необхідність застосування положень ст. 277 ЦК України до спірних правовідносин та є підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації.
		Посилання скаржника в апеляційній скарзі на розміщення відповідачем на своєму офіційному веб-сайті інформації, тотожній офіційній, яка міститься у депозитарній системі, та визначення саме відповідача поширювачем такої інформації є безпідставними.
		Доводи апеляційної скарги про доведеність негативного характеру інформації, яка є предметом позову у справі, також не приймаються до уваги, оскільки ця інформація є офіційною, власником якої є сам позивач, який не надав доказів вжиття заходів для реєстрації факту купівлі-продажу цінних паперів за згаданим договором.
		Посилання скаржника на роздруківки з мережі Інтернет не доводять негативний характер офіційної інформації.
		З огляду на наведене, позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, тому місцевий господарський суд на законних підставах відмовив у їх задоволенні.
		Також, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок відмови позивачу у задоволенні клопотань про застосування заходів процесуального примусу до відповідача та ГУ ДФС у Запорізькій області, тому твердження скаржника про зворотнє відхиляються. 
		Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Рішення господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 р. у справі № 917/527/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Судові витрати, понесені у звязку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
		Повний текст постанови складено 05.04.2019 р.
		 
		 
		Головуючий суддя В.І. Пушай
		 
		Суддя С.В. Барбашова 
		 
		Суддя Д.О. Попков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...