Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/1539/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2019. Зареєстровано: 07.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2019.
Дата набрання законної сили: 19.04.2019
Номер судового провадження: 2-а/0274/67/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                             справа № 274/1539/19
		н/п 2-а/0274/67/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		03.04.2019 року                       м. Бердичів
		       
		       Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судових засідань - Рудич М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Голованя Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
		 
		В с т а н о в и в :
		 
		       Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДДО18 № 946611 від 12.01.2019 року, винесену інспектором Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Голованем О.С. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. 
		       В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.01.2019 року керуючи автомобілем "Ford Focus" д.н.з. НОМЕР_2 року, був зупинений інспектором Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Голованем О.С., відносно нього інспектором було складено постанову за не використання під час руху засобів пасивної безпеки, за не ввімкнення світлової сигналізації під час вимушеної зупинки працівниками патрульної поліції, а також за те, що не мав при собі поліс цивільно - правової відповідальності. За наслідками розгляду справи на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вважає, що відповідачем під час розгляду справи порушено норми матеріального права, зокрема, санкція ч. 2 статті 122 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. або 50 штрафних балів, а не 510 грн, як зазначено у постанові. Невикористання під час руху засобів пасивної безпеки дійсно мало місце, але це правопорушення підпадає під дію ч. 5 ст.121 КУпАП та передбачає накладення штрафу в розмірі 51 грн., а не 510 грн. Що стосується не ввімкнення світлової сигналізації, то такі дії підпадають під статтю 125 КУпАП і передбачають покарання у вигляді попередження. Що стосується правопорушення щодо відсутності страхового поліса, зазначив, що він повідомляв відповідача про наявність електронного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак інспектор зауважив, що не вважає його дійсним, хоча поліс № 118894122 від 28.12.2018 року, виданий ПрАТ "СК "Арсенал страхування" оформлений 28.12.2018 року строком дії з 05.01.2019 року до 04.01.2020 року включно. Згідно розпорядження Нацкомфінпослуг № 3636 від 31.08.2017 року "Про затвердження Змін до Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з 07.02.2018 року договори внутрішнього обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності можуть укладатися в електронній формі. Перевірка договору здійснюється запитом до централізованої бази даних МТСБУ. Санкція за аналогічні правопорушення також передбачає накладення штрафу в розмірі 425 грн. Таким чином, жодне з наведених у постанові правопорушень не підпадає під дію ч. 2 ст. 122 КУпАП. 
		       Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
		       Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		       Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		       Судом встановлено, що інспектором Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Голованем ОлегомСергійовичем 12.01.2019 року відносно позивача ОСОБА_2 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДДО18 № 946611, відповідно до якої 12.01.2019 року о 12 год. 50 хв. в м. Бердичеві по вул. Соборна, водій транспортного засобу"Ford Focus" д.н.з. НОМЕР_2 року ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом, під час руху не користувався засобами пасивної безпеки - ременем безпеки, під час вимушеної зупинки працівниками поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію та не мав при собі поліс цивільно - правової відповідальності, чим порушив п.2.3 "б", 9.9. "б" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306.
		       Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
		       Суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з наступних підстав. 
		       Відповідно до ст. 52-3 Закону України "Про дорожній рух" до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать, зокрема, участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечення безпеки дорожнього руху; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху, тощо.
		       Частиною 5 ст. 121 КУпАП встановлено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		       Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
		       Дійсно, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях обладнаних засобами пасивної безпеки користуватися ними і не перевозити пасажирів не пристебнутими засобами безпеки (п.п.2.3 «в» ПДР). Позивач не заперечує факт невикористання засобів пасивної безпеки. Однак дане порушення підпадає під дію ч. 5 ст. 121 КУпАП.
		       В частині порушення позивачем п.п. 9.9 "б" Правил дорожнього руху України та кваліфікації дій за ч. 2 статті 122 КУпАП, суд відзначає наступне.
		       Співробітник поліції має вказувати місце для зупинки транспортного засобу так, щоб після повної зупинки останній знаходився перед патрульним автомобілем або постом на відстані до 20 метрів.
		       З наданих письмових пояснень позивача вбачається, що під час зупинки на вимогу поліцейського він розташував свій автомобіль у дозволеному місці, прижавшись якомога ближче до тротуару, автомобіль не перешкоджав руху інших транспортних засобів, чим виконав вимоги ПДР.
		       Щодо не ввімкнення позивачем світлової сигналізації в момент зупинки, то відповідач мав би підстави кваліфікувати дії позивача за ч. 3 статті 122 КУпАП, яка в диспозиції передбачає порушення правил зупинки. Натомість відповідач притягує позивача до відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, яка визначає порушення користування попереджувальними сигналами.
		       При конкуренції загальної та спеціальної норми застосуванню підлягає спеціальна норма. У даному випадку спеціальною нормою є ч. 3 ст. 122 КУпАП , оскільки п. 9.9 передбачає ввімкнення сигналізації в момент зупинки, а її не вимкнення і слугує порушенням правил зупинки.
		       Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов'язаний - мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		       Відповідно до п. 2.1 "ґ" Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі серед іншого, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		       Пунктом 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
		       Відповідно до п. 21.2 вказаної статті, контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
		       Згідно з п.21.3 ст.21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
		       Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		       Відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 31.08.2017 №3631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за №1197/31065 «Про затвердження Змін до Положення про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечується можливість укладання внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (які діють виключно на території України) в електронній формі.
		       ОСОБА_2 уклавши відповідний договір в електронний договір виконав вимоги про обов`язковість страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, та не є винним у тому, що зазначена форма договору у вигляді її візуальної складової - копії полісу, роздрукованого з електронного оригіналу не відповідає вимогам до полісу у паперовому вигляді наявність якого вимагав в нього інспектор патрульної поліції.
		       Одночасно із тим суд враховуючи, що форма поліса не була відображена у правилах дорожнього руху на час розгляду адміністративної справи, але сам поліс є лише підтвердженням укладеного договору цивільно-правової відповідальності із страховою компанією, вважає, що в діях водія, який виконавши умови про укладення договору про цивільно-правову відповідальність володільців транспортних засобів перед третіми особами у підтвердження наявності договору пред`явив інспектору патрульної поліції візуальне відображення наявності відповідного договору, відсутній склад правопорушення визначеного у ч. 1 ст. 126 Кодексу України про Адміністративне Правопорушення (КУпАП) - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Відповідачем помилково кваліфіковані дії позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАп.
		       Також суд приймає до уваги, що 27 березня 2019 року внесені зміни до підпункту г. пункту 2.1. Правил дорожнього руху (постановою № 258), згідно яких: Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
		       Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		       Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема,критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		       Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
		       Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		       За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		       Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		       Сама по собі постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. У постанові інспектора посилання на жоден із доказів немає.
		       За таких обставин, суд робить висновок про недоведеність відповідачем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і з огляду на наведені вище обставини в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 122 КУпАП.
		       Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		       Належним захистом порушеного права позивача є скасування оспорюваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
		       Керуючись ст.ст.2,6, 241-246,286, КАС України, ст. ст.1,7,9, 247, 121-122, 126 КупАП,-
		 
		В и р і ш и в :
		 
		       Позов ОСОБА_2 до інспектора Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції Голованя Олега Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задоволити. 
		       Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДДО18 № 946611 від 12.01.2019 року, винесену інспектором Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Голованем О.С. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити. 
		       Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		       Суддя        :                 Т.М. Вдовиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...