Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/18194/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2019. Зареєстровано: 07.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2019.
Дата набрання законної сили: 07.05.2019
Номер судового провадження: 1-кп/643/747/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220000000670

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/747/19 
		Справа № 643/18194/18
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.04.2019  рокуМосковський районний суд м.Харкова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		потерпілої  ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 
		представника потерпілої - ОСОБА_6 
		обвинуваченої  ОСОБА_7 
		захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018220000000670 від 23.06.2018рокувідносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої, незаміжньої, яка має малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_7 , 22.06.2018року, приблизно об 11год. 45 хв., на праві особистої власності керувала технічно справним автомобілем «Skoda Fabia», р.н. НОМЕР_1 , на якому рухалася у м. Харкові по пр. Тракторобудівників зі сторони вул. Валентинівської у напрямку вул. Героїв Праці зі швидкістю не менш 64 км/год.
		Під час руху по вказаному проспекту в районі будинку № 134, водій ОСОБА_7 при під`їзді до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким у правій полосі руху в той час зупинився транспортний засіб, не зменшила швидкість та не зупинилася перед пішохідним переходом, не впевнилась у безпеці своїх дій для інших учасників руху, не надала можливості малолітньому пішоходу ОСОБА_5 , який в цей час знаходився на пішохідному переході завершити перехід проїжджої частини пр. Тракторобудівників, чим грубо порушила вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких: 
		п. - 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби, зупинитися, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
		п. - 18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека» 
		внаслідок чого скоїла наїзд на пішохідному переході на малолітнього пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виїхав на біговілі із-за передньої частини автомобілю «Газель», що зупинився перед пішохідним переходом в крайній правій смузі, та рухався по пішохідному переходу з права на ліво по ходу руху автомобілю «Skoda Fabia».
		Внаслідок даної дорожньо-транспортної події малолітньому пішоходу ОСОБА_5 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/546-А/18 від 25.07.2018року, спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми: перелому кісток зведення і основи черепа (лінійного перелому потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа в зоні задньої і середньої черепних ямок, перелому лівої тім`яної кістки), крововиливів під оболонки головного мозку (субдуарльного і субарахноїдального крововиливів), забою головного мозку важкого ступеня з первинним забієм базально-стволових структур мозку; ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця, закритого перелому дужки 1-го шийного хребця, садна голови, гематоми під м`які тканини потиличної області. 
		Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 виразилося в тому, що вона керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Fabia», р.н. НОМЕР_1 при під`їзді до не регульованого пішохідного переходу перед яким у правій крайній смузі зупинився транспортний засіб, діючи з необережності, не зменшила швидкість та не зупинилася перед ним, не надавши можливості малолітньому пішоходу ОСОБА_5 який в цей час знаходився на пішохідному переході та виїхав з права на ліво по ходу руху автомобіля на біговілі із-за передньої частини транспортного засобу, який зупинився перед пішохідним переходом та допустила наїзд на малолітнього ОСОБА_5 спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.
		Дії водія ОСОБА_7 згідно висновку комплексної судової автотехнічної експертизи, транспортно-трасологічної експертизи, експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи № 21563/23192/23193/23547 від 30.10.2018року перебувають у причинному зв`язку з подією та наслідками що наступили. 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 беззаперечно визнала себе винною у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, тапоказала суду, що дійсно при зазначених вище обставинах вона здійснила наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5 . У скоєному щиро кається. Зазначила, що добровільно відшкодувала на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 97900,00грн. Просила її не карати суворо та не позбавляти права керування транспортними засобами.
		Потерпіла ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 22.06.2018року було здійснено наїзд на її малолітнього сина ОСОБА_5 на пр.Тракторобудівників в м.Харкові. В подальшому їй стало відомо, що наїзд на дитину здійснила ОСОБА_7 . Просила призначити ОСОБА_7 покарання не пов`язане з позбавленням волі. Крім того, зазначила, що ОСОБА_7 добровільно їй відшкодувала моральну шкоду в розмірі 97955,00грн. Просила прийняти відмову від цивільного позову та закрити провадження.
		У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Даючи оцінку показанням ОСОБА_7 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об`єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченою злочину, підстав для самообмови судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило малолітньому потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		Суд, керуючись ст. 65 КК України,при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_7 вчинила злочин, який відносяться до категорії тяжких злочинів.
		Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , встановлено, що вона раніше не судима, не працює, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із дитиною та бабусею ОСОБА_10 ,1940 року народження, яка є інвалідом ІІІ-групи, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. 
		У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, каяття у вчиненому та добровільне відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілій.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		Відповідно до роз`яснень п. 20 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в яких зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також особу винного. 
		З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченої, яка скоїла необережний злочин, що не належить до категорії особливо тяжких, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, не працює, добровільно відшкодувала потерпілій моральну шкоду, позицію потерпілої щодо призначення ОСОБА_7 покарання, тому суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_7 в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, а також буде сприяти запобіганню вчиненню нею нових злочинів.
		Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		В суді було встановлено, що порушення ПДР України, допущені обвинуваченою знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
		Крім того, скоєне обвинуваченою кримінальне правопорушення, передбачене ст.286КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху.
		Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченої пов`язані з грубим порушенням вимог Правил дорожньогоруху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого малолітньому ОСОБА_5 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
		Цивільний позов ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, провадженням закрити, у зв`язку з відмовою потерпілої від позову.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої.
		Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
		Керуючись ст. ст.349,369-371,373-374 КПК України, суд, -
		 УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК Українита призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
		Відповідно дост. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та згідност. 76 КК України, покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, провадженням закрити.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи №846/847/18 від 09.10.2018року у розмірі - 3432,00грн.
		Речові докази:
		- беговіл, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 залишити у власності останньої;
		- лазерний компакт-диск DVD-R «Arita», залишити в матеріалах кримінального провадження № 12018220000000670 протягом усього часу їх зберігання;
		- автомобіль «Skoda Fabia», р.н. НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_7 , залишити у власності останньої.
		Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		Суддя -                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...