Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/3262/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2019. Зареєстровано: 07.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2019.
Дата набрання законної сили: 05.04.2019
Номер судового провадження: 22-ц/818/1255/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		05 квітня 2019 року
		м. Харків
		 
		справа № 641/3262/17
		провадження № 22ц/818/1255/19
		 
		Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		 
		головуючого  Котелевець А.В.,
		суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач  ОСОБА_1 , 
		відповідач  Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова»,
		третя особа  Військова частина НОМЕР_1 ,
		третя особа  Новобаварський об`єднаний районний військовий комісаріат м. Харкова,
		третя особа - директор Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3  представника Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2018 року в складі судді Колодяжної І.М.,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 березня 2000 року його прийнято на роботу до Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» (далі  ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова»), де він працював до звільнення на посаді майстра виробничої дільниці цеху 99 таб. № 0225.
		 
		18 квітня 2017 року він підписав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на два роки та направлений в зону антитерористичної операції на сході України (далі  АТО), де приймає участь у бойових діях. 
		 
		Наказом від 10 травня 2017 року № 260-К його звільнено відповідачем з посади майстра виробничої дільниці цеху 99 таб. № 0225 з 18 квітня 2017 року у зв`язку зі вступом на військову службу, згідно з пунктом 3 статті 36 КЗпП України. Через батьків, які є його представниками, він звернувся до відповідача з питанням про поновлення його на роботі, але на звернення було отримано лише пояснення про неможливість поновити його на займаній посаді та надано не засвідчену копію наказу про звільнення. Вважав звільнення незаконним, оскільки на даний час в країні діє особливий стан та відповідно до вимог чинного законодавства за ним повинно зберігатись місце роботи, посада та заробіток.
		 
		Посилався на те, що Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справ № 800/585/14), виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вказував, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду. Вважаючи, що звільнення відбулось з порушенням гарантій, визначених статтею 19 КЗпП України, просив відновити його трудові права шляхом поновлення на посаді майстра виробничої дільниці цеху 99 таб. № 0225 з 18 квітня 2017 року, стягнути з ДП ««Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» на його користь середній заробіток за період з 18 квітня 2017 року по дату ухвалення рішення, стягнути з ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» на його користь 10000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. 
		 
		Справа розглядалась судами неодноразово.
		 
		Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2018 року позов задоволено частково. ОСОБА_1 поновлений на посаді майстра виробничої дільниці цеху 99 таб. № 0225 ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» з 18 квітня 2017 року. З ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за період з 18 квітня 2017 року по дату ухвалення рішення в розмірі 159669 грн. 12 коп. та 3000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України позивачем укладено в межах дії особливого періоду, а тому на ОСОБА_1 поширюються гарантії, встановлені статтею 119 КЗпП України. Оскільки звільнення позивача проведено з порушенням трудового законодавства, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.
		 
		Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер та обсяг фізичних, душевних страждань ОСОБА_1 та виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		 
		Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат, рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
		 
		08 січня 2019 року ОСОБА_3  представник ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив обставин, які мають значення для справи, та не застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Зокрема зазначає, що висновок суду про те, що на позивача поширюються гарантії, встановлені статтею 119 КЗпП України, є помилковим. 
		 
		14 березня 2019 року ОСОБА_4  представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право залишитисудове рішеннябез змін,а скаргубез задоволення(пункт1частини 1статті 374ЦПК України). 
		 
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України  в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 наказом № 10 від 13 березня 2000 року був прийнятий на роботу до ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» на посаду майстра виробничої дільниці цеху 99 таб. № 0225.
		 
		Наказом № 191-к від 24 квітня 2014 року ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» на підставі повістки Комінтернівського РВК про призов до Збройних Сил України в зв`язку з мобілізацією на особливий період та відповідно до статті 119 КЗпП України, ОСОБА_1 звільнено від роботи в зв`язку з мобілізацію до Збройних Сил України з 24 квітня 20124 року, за ОСОБА_1 збережено на час мобілізації на особливий період робоче місце, посада та середній заробіток відповідно до статті 119 КЗпП України, здійснено розрахунок з ОСОБА_1 за відпрацьований час по 23 квітня 2014 року включно.
		 
		Наказом № 240-к від 05 травня 2015 року ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» у зв`язку з демобілізацію з військової служби на підставі Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_1 зобов`язано перейти до виконання своїх посадових обов`язків з 05 травня 2015 року.
		 
		18 квітня 2017 року ОСОБА_1 добровільно уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, а наказом № 260-к від 10 травня 20127 року був звільнений на підставі пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України у зв`язку з призовом або вступом на військову службу.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника  фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин 3 та 4 статті 119 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП України (у редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-УШ) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожу національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб  підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		 
		У постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 131/1449/16-ц (касаційне провадження № 61-4157св18), від 14 лютого 2018 року у справі № 727/2187/16-ц (касаційне провадження № 61-3951св18, від 20 лютого 2018 року у справі № 640/4439/16-ц (касаційне провадження № 61-4304св18), від 21 лютого 2018 року у справі № 211/1546/16-ц (касаційне провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17) зроблено висновки, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про скасування особливого періоду, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймав.
		 
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статті 89 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню. 
		 
		Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
		 
		Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідно переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3  представника Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. 
		 
		Повне судове рішення складено 05 квітня 2019 року.
		 
		Головуючий А.В.Котелевець 
		 
		Судді Р.М.Піддубний
		 
		О.Ю.Тичкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...