Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/10902/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2019. Зареєстровано: 08.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.07.2019
Номер судового провадження: П/520/553/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 Харків  
		 29 березня 2019 р.                                                                                 № 520/10902/18  
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
		при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,  
		за участю представників сторін:
		позивача - ОСОБА_2,
		відповідача - Гусаченко Г.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1)
		до  Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, б.40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) 
		про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ФО-П ОСОБА_4, підприємець) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області, контролюючий орган), в якому просила суд:
		          - визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС від 06.09.2018 року.
		Крім того, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду також до вказаного відповідача з іншим позовом, в якому просить суд:
		          - визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо направлення ФО-П ОСОБА_4, вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від " 20" серпня 2018 року засобами поштового зв'язку.
		          - визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018 року.
		- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області, щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018 року.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2019р., по справі № 520/10902/18, було задоволено клопотання представника позивача про об'єднання справ № 520/10902/18 та № 2040/8293/18 в одне провадження та подальший розгляд та вирішення вимог здійснювати у межах справи № 520/10902/18.
		З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач остаточно просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р., про проведення заходу державного контролю в частині здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_4
		- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р.
		- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо направлення ФО-П ОСОБА_4, вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., засобами поштового зв'язку.
		- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області, щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018р.
		- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС від 06.09.2018р.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р. про проведення заходу державного контролю в частині здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_4 є незаконним та необґрунтованим, оскільки на момент призначення інспекційного відвідування були відсутні законодавчо визначені підстави для його проведення. Дії щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., направлення вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р. засобами поштового зв'язку та складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018р. є безпідставними та нормативно необґрунтованими, а постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС від 06.09.2018р. є протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивач отримав вимогу про надання документів після закінчення зазначеного в ній строку та не мав об'єктивної можливості для її виконання.
		Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та вказує, що зазначений позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Позиція відповідача мотивована тим, що керівник територіального органу Держпраці мав усі законодавчо визначені підстави для видання оскаржуваного наказу який є таким, що втратив чинність, у зв'язку з чим ця вимога позивача не підлягає задоволенню. Крім того представник відповідача зазначає, що під час виходу за місцем здійснення господарської діяльності позивача інспектору праці особами, які є представниками позивача, не було пред'явлено документів, що свідчили про наявність належних правових підстав представляти та діяти в інтересах ФО-П ОСОБА_4, у зв'язку з чим було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів, які було направлено позивачу засобами поштового зв'язку. Дії щодо складання актів про неможливість проведення інспекційного відвідування є однією зі стадій провадження по справі про накладення фінансових санкцій, не створюють для позивача правових наслідків, а тому не підлягають оскарженню, а штраф було накладено на позивача у зв'язку з невиконанням вимоги про надання документів. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши долучені до справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
		Як встановлено під час розгляду справи, наказом ГУ Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р., вирішено здійснити заходи державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при прийнятті на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в приміщенні під торгівельною маркою «АРБУЗ-МАРКЕТ» з 20.08.2018р., з дотриманням п. 10 Порядку: Об'єкт відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1), юридична адреса: АДРЕСА_3, наказано здійснити інспектору праці, службове посвідчення № 296, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 - за адресою фактичного здійснення діяльності: АДРЕСА_2 (а.с. 41-42, т.2).
		20.08.2018р., на підставі наказу ГУ Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р. видано направлення № 01.01-94/02.03/2199 від 20.08.2018р. на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 для проведення інспекційного відвідування (а.с.32, т.2). 
		20.08.2018 року було здійснено вихід за адресою фактичного здійснення діяльності ФО-П ОСОБА_4: АДРЕСА_2. Цього ж дня, інспектором праці ОСОБА_5 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., в якому зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з: ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів: вимога від 20.08.2018р. № ХК1505/296/ПД. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 27.08.2018р. (а.с.26-27 т.2).
		Також, інспектором праці ОСОБА_5 складено вимогу про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., якою ФО-П ОСОБА_4 було зобов'язано у строк до 10 год. 00 хв. 27.08.2018р. надати до Головного управління Держпраці у Харківській області документи згідно переліку для проведення інспекційного відвідування (а.с.28-29, т.2 ). 
		20.08.2018р., відповідачем на адресу позивача було направлено поштове відправлення № 6100224701442, яке містило направлення № 01.01-94/02.03/2199 від 20.08.2018р., на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною до поштового відправлення (а.с.30, т.2). Зазначене відправлення було отримане позивачем о 14 год. 16 хв., 27.08.2018р., що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту «Укрпошта» та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (а.с.31, т.2). 
		Крім того, 21.08.2018р., відповідачем на адресу позивача було направлено поштове відправлення № 6102225766060 з актом про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., та вимогою про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., що також підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною до поштового відправлення та фіскальним чеком. Зазначене відправлення було отримане позивачем о 12 год. 52 хв., 27.08.2018р., що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту «Укрпошта» та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. 
		О 10 год. 00 хв., 27.08.2018р. інспектором праці ОСОБА_5 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД, в якому зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування та ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів. Також зазначено, що у визначений вимогою про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018 року строк позивачем не надано витребувані зазначеною вимогою документи (а.с.48-19, т.2).
		Акт № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018р., було направлено відповідачем на адресу позивача поштовим відправленням № 6102225836263, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.50, т.2) та отримано позивачем 14.09.2018р. що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту «Укрпошта» (а.с. 51-52, т.2). 
		Оскільки, письмову вимогу про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., було отримано позивачем після спливу встановленого в ній строку надання документів, 28.08.2018р., ФО-П ОСОБА_4, листом вих. № 01-028-08/2018 звернулась до Головного управління Держпраці у Харківській області з проханням надати письмові вказівки щодо вирішення ситуації, яка склалась. Крім того, зазначеним листом Головне управління Держпраці у Харківській області було повідомлене про те, що з оригіналами всіх запитуваних документів можна ознайомитись за адресою фактичного здійснення діяльності ФО-П ОСОБА_4 у будь-який зручний час з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., крім вихідних, святкових та неробочих днів (а.с.33, т.2).
		У відповідь на лист позивача вих. № 01-028-08/2018 від 28.08.2018р. Головне управління Держпраці у Харківській області в листі вих. № 11433/02.03/02.03-16/10447 від 04.09.2018р., вказало, що у зв'язку з невиконанням у строк вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018 року уповноваженою особою прийнято рішення про накладення штрафу та направлено цінним листом з описом у ньому повідомлення про розгляд справи із зазначенням дати та часу розгляду справи про накладення штрафу за ст. 265 КЗпП України. (а.с.35, т.2).
		06.09.2018р., начальником ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_6, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС, якою у зв'язку з невиконанням вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України вирішено: накласти на ФОП ОСОБА_4, штраф у розмірі 372 300 грн. (триста сімдесят дві тисячі триста гривень) (а.с. 38-39, т.1), яка була отримана позивачем 13.09.2018р., про що свідчить витяг з офіційного веб-сайту «Укрпошта» щодо поштового відправлення № 6102225721385 (а.с. 40, т.1). Під час розгляду справи про накладення штрафу позивач або його представник присутніми не були.
		17.09.2018р., адвокатом ОСОБА_2, до ГУ Держпраці у Харківській області було подано адвокатський запит вих. № 02-17-09/2018 з проханням надати належним чином засвідчену копію наказу Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р., та відомості щодо джерел інформації за результатами аналізу якої, було прийнято наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р. (а.с. 34, т.1).
		У відповідь на адвокатський запит було надано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р., лист ГУ ДФС у Харківській області № 1987279/20-40-13-14-13 від 14.08.2018р., на ім'я начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_6, та інформаційну довідку від 15.08.2018 року, подану заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Капустою С.В., на ім'я заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко О.М. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами суд зазначає наступне.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». 
		Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Зазначені у ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, та абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 Закону.
		Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р., передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
		Відповідно до абз. 1 п. 7 «Положення про Державну службу України з питань праці», Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Як передбачено абз. 1 п. 1 «Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області», затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
		Відповідно до п.п. 5 п. 4 «Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області», Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у своїй діяльності зобов'язаний дотримуватись приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		При цьому, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (об'єкт відвідування) визначає «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» затверджений КМУ від « 26» квітня 2017р. № 295 (далі - Порядок).
		Положеннями абз. 1-2 п. 2 Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
		Пунктом 5 Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться:
		1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
		2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
		3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
		4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
		5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
		6) за інформацією:
		Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
		ДФС та її територіальних органів про:
		- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
		- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
		- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
		- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
		Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
		- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
		- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
		- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
		- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
		- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»);
		- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
		- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
		- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
		7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
		Відповідно до змісту, направлення № 01.01-94/02.03/2199 від 20.08.2018р., на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_4, підставою для здійснення державного контролю позивача було визначено п. 5.3 Порядку (за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин), а саме наказ ГУ Держпраці у Харківській області № 01.01.-07/1143 від 15.08.2018р.
		Як зазначено у інформаційній довідці від 15.08.2018р., яка була подана на ім'я заступника начальника ГУ Держпраці у Харківській області Петренко О.М., для прийняття рішення щодо проведення інспекційного відвідування, 15.08.2018р., до ГУ Держпраці у Харківській області надійшов лист ГУ ДФС у Харківській області від 14.08.2018р. № 1987279/20-40-13-14-13, який повідомляє про неофіційні трудові відносини у суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у мережі роздрібної торгівлі «Арбуз-маркет» із зазначенням фізичних осіб-підприємців. Також в зазначеному листі вказано, що фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність під зазначеною маркою виплачують заробітну плату найманим працівникам на рівні нижчому за законодавчо встановленому рівні мінімальної заробітної плати в Україні або нижчому за середню заробітну плату по Харківський області.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що джерелом інформації за результатами аналізу якої, було прийнято наказ ГУ Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018р., став саме лист ГУ ДФС у Харківській області № 1987279/20-40-13-14-13 від 14.08.2018р.
		Водночас, дослідивши лист ГУ ДФС у Харківській області № 1987279/20-40-13-14-13 від 14.08.2018р., суд зауважує, що в ньому не йдеться про виявлення в ході виконання ГУ ДФС у Харківській області контрольних повноважень, ознак порушення ФО-П ОСОБА_4, законодавства про працю, як і не міститься, визначеної п.п. 6 п. 5 Порядку інформації.
		Суд звертає увагу, що у вказаному листі йдеться лише про те, що, у зв'язку з отриманням звернення громадянки ОСОБА_8, ГУ ДФС у Харківській області проведено аналіз діяльності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у мережі роздрібної торгівлі «Арбуз-маркет» та існує ймовірність використання праці найманих робітників, виплата заробітної плати без перерахування податків та зборів до бюджетів та Пенсійного фонду України. Водночас, про, допущені в процесі здійснення господарської діяльності, конкретні порушення вимог законодавства саме ФОП ОСОБА_4, у вказаному листі не йдеться. 
		Суд наголошує, що сам факт використання праці найманих робітників, не свідчить про порушення законодавства про працю. Щодо твердження про ймовірність виплати заробітної плати без перерахування податків та зборів, суд зазначає, що під «ймовірністю» слід розуміти лише можливість виникнення певного явища, у зв'язку з чим будь-які твердження ГУ ДФС у Харківській області про ймовірності існування порушень у діяльності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у мережі роздрібної торгівлі «Арбуз-маркет» не є аргументованими та підтвердженими переконливими доказами та доведеними фактами, а отже є припущеннями та не могли бути взяті ГУ Держпраці у Харківській області в обґрунтування для прийняття оскаржуваного наказу.
		Також, дослідивши копію, отриманого на повторний запит представника позивача про надання інформації № 01-01/11-2018 від 01.11.2018р., звернення, яке було зареєстроване ГУ ДФС у Харківській області 03.05.2018 року за вх. № М/194/9 (а.с.101-102, т.1) та стало підставою для складання ГУ ДФС у Харківській області листа № 1987279/20-40-13-14-13 від 14.08.2018 року, суд вважає за необхідне вказати, що у ньому взагалі не йдеться про факти порушення законодавства про працю ані позивачем, ані суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність у мережі роздрібної торгівлі «Арбуз-маркет». Суд зауважує, що той факт, що у вказаному зверненні шляхом ретушування виключена конфіденційна інформація про заявника, не спростовує того факту, що це саме те звернення громадянки ОСОБА_8, про яке йдеться в листі ГУ ДФС у Харківській області № 1987279/20-40-13-14-13 від 14.08.2018р., позаяк це логічно випливає із системного аналізу досліджених судом документів. Представником відповідача в судовому засіданні ці твердження не спростовано, інших звернень громадянки ОСОБА_8, представником відповідача надано не було, клопотань про забезпечення доказів від нього не надходило.
		Проте, суд відзначає, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-Вр встановлені вимоги до звернення, зокрема, у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
		Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
		Дослідиши вказане звернення суд зауважує на те, що воно не відповідає встановленим Законом вимогам позаяк не містить імені, по батькові та місця проживання заявника.  
		За таких обставин, ГУ Держпраці у Харківській області мало би виконати законодавчо встановлений обов'язок щодо повернення вказаного звернення з відповідними роз'ясненнями, але навпроти, в порушення приписів  ч. 8 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" воно було використано в роботі, результатом чого стало прийняття спірного наказу.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент призначення інспекційного відвідування були відсутні законодавчо визначені підстави для його проведення, оскільки рішення відповідача про проведення інспекційного відвідування позивача було прийнято без належного та всебічного аналізу отриманої від ГУ ДФС у Харківській області інформації, на підставі не підтверджених жодними належними та допустимими доказами, односторонніх припущень, що є підставою для скасування оспорюваного наказу.
		Наявність будь-яких інших передбачених Законом підстав для прийняття оскаржуваного рішення в ньому не зазначені, а чинним законодавством не передбачені.
		Суд також не погоджується із твердженням представника відповідача про те, що оскаржуваний наказ є таким, що втратив чинність, а тому не підлягає оскарженню, з огляду на наступне.
		За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю вчинення дій, прийняття рішення та наказу за відсутності визначених законом підстав.
		В постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 820/3469/17 від 07.11.2018 року, та № 818/907/16 від 14.11.2018 року, вказано, що оскарження наказу про проведення перевірки є способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права, зумовленого наслідками такого контрольного заходу.
		Суд зауважує, що на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом, посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області як контролюючим органом фактично не була реалізована його компетенція на проведення інспекційного відвідування, про що свідчать акти про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018 року та № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018 року. У зв'язку з тим, що направлення № 01.01-94/02.03/2199 від 20.08.2018 року на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування було надіслане ФО-П ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку, позивач взагалі був позбавлений можливості поставити питання про необґрунтованість призначення та проведення інспекційного відвідування, яке він вирішує на етапі допуску або недопуску посадових осіб Головного управління Держпраці у Харківській області до проведення інспекційного відвідування. 
		Отже, спірний наказ в частині призначення інспекційного відвідування позивача за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії та станом на день судового розгляду справи призначений контролюючий захід не проведено, належні та достовірні, достатні та достовірні докази цьому  відповідачем до суду не надано, а судом під час розгляду справи по суті не добуто. Таким чином, наказ відповідача, який безпосередньо порушує права позивача, не вичерпав свою дію та не є виконаним, а відтак позивач має право на його оскарження.
		Крім того, суд може захистити право суб'єкта господарювання у разі проведення заходу державного нагляду та контролю за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю видання, зокрема, наказу на проведення такого заходу державного нагляду та контролю за відсутності належним чином зафіксованих підстав для такої перевірки.
		Щодо вимог про визнання дій протиправними, суд зазначає, що положеннями ч. 1-5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. 
		Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
		Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених статтею 7 Закону.
		Положеннями п. 8-9 Порядку передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
		Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
		Однак, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, пояснила, що 20.08.2018 року вона, за вказівкою свого керівника, прибула до приміщення магазину «Арбуз-маркет» за адресою: вул. Маяковського, буд. 15, з метою представництва інтересів позивача перед працівниками контролюючих органів, які прибули для проведення перевірки. Після того, як посадові осіб ГУ ДФС в Харківській області, пред'явили їй свої службові посвідчення, наказ, направлення на проведення перевірки, вона надала їм копію договору про надання правової допомоги позивачу від 17.08.2018р., який до цього в оригіналі пред'явила всім присутнім в приміщенні магазину представникам контролюючих органів. У той же час одна з двох жінок-перевіряючих, які в цей день прийшли до приміщення магазину, стояла осторонь, мовчки щось дивилася в телефоні і ніяк не реагувала на те, що відбувається, жодних документів не пред'являла та взагалі вийшла з приміщення магазину. Після того, як свідок, підписала акт про відмову в допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області до проведення фактичної перевірки № 020180 від 20.08.2018р., та написала пояснення, близько 17 год. 00 хв. представники ГУ ДФС в Харківській області залишили приміщення магазину. В цей момент в приміщення повернулася вказана жінка, яка заявила, що вона інспектор праці, при цьому проігнорувавши прохання свідка та не надала жодних документів, і теж почала стверджувати, що проводить перевірку. Через кілька хвилин до приміщення магазину увійшли ще два представники позивача - ОСОБА_10 і ОСОБА_2, які також діяли на підставі договору про надання правової допомоги від 17.08.2018р. Всі присутні представники позивача повторно попросили інспектора праці пред'явити документи на проведення перевірки, але вона жодним чином не відреагувала на зазначені прохання. Зазначивши що їй створюються перешкоди у проведенні перевірки і вийшла з магазину та після чого зникла в невідомому напрямку без надання будь-яких пояснень про причини такої поведінки і більше не з'являлася. При цьому вказана особа не складала і не надавала будь-кому жодних документів, а також не зверталася ні до кого з будь-якими вимогами.
		Свідок, ОСОБА_11, зазначила, що з лютого 2018 року працювала у позивача на посаді адміністратора. З приводу подій які відбувалися в магазині 20.08.2018 року вказала, що в цей день близько 14 год. 00 хв. в приміщення магазину увійшло кілька людей. Серед яких точно було дві жінки та решта відповідно чоловіки. Вони відразу ж підійшли до неї та один з цих людей повідомив, що вони прийшли з податкової для проведення перевірки позивача. Згідно з внутрішніми правилами свідок відразу ж повідомила керівництву про візит зазначених осіб та попросила перевіряючих почекати прибуття юриста. Незабаром в магазин прибув представник позивача - ОСОБА_9 Після її численних прохань повідомити на якій підставі зазначені особи перебувають в магазині, четверо з перевіряючих пред'являли юристу якісь документи, вона також надала їм документи, після чого вони почали спілкування з приводу перевірки. У той же час одна з двох жінок вийшла з приміщення магазину. Підписавши всі необхідні документи, близько 17 год 00 хв., представники податкової залишили приміщення магазину, проте жінка яка виходила повернулася та сказала, що також буде проводити перевірку. На прохання ОСОБА_9 надати документи для проведення перевірки жінка не відреагувала та не відреагувала вона і на прохання представників позивача ОСОБА_2, та ОСОБА_10, які згодом зайшли до приміщення магазину. Після чого, ця жінка залишила приміщення. В присутності свідка вказана особа не надавала жодних документів та не зверталася ні до кого з будь-якими вимогами.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона разом зі своїм керівником ОСОБА_2, після завершення перевірок інших суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в мережі магазинів «Арбуз-маркет», в яких вони приймали участь, вирішили заїхати за своєю колегою ОСОБА_9, яка перебувала в магазині за адресою: АДРЕСА_2 та в телефонному режимі повідомила, що перевірка в якій вона приймала участь закінчилась. Коли свідок разом зі своїм керівником ОСОБА_2 зайшла до приміщення магазину, де здійснює свою діяльність позивач, вона побачила, що ОСОБА_9 спілкується з жінкою, яка заявляє, що є інспектором праці та проводить перевірку. Представившись свідок як і ОСОБА_9 та ОСОБА_2, попросили вказану жінку надати документи, які є необхідними для проведення перевірки. Проте, вона жодних документів не надала та заявила, що їй створені перешкоди, після чого залишила приміщення магазину.
		Вищевикладені обставини також підтверджуються, дослідженим в судовому засіданні відеозаписами, які були здійснені відеокамерою мобільного телефону уповноваженої особи позивача 20.08.2018 року в приміщенні за адресою: м. Харків, вулиця Маяковського, буд. 15, де здійснює свою господарську діяльність ФО-П ОСОБА_4 (а.с. 50, т.1).
		Суд також звертає увагу, що в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., який було отримано позивачем засобами поштового зв'язку, не йдеться про відсутність об'єкта відвідування (ФО-П ОСОБА_4.) або її уповноваженої особи за місцезнаходженням - відповідна позначка на аркуші 3 акта інспектором праці не проставлена, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду твердження представника відповідача про те, що уповноваженими особами позивача не було пред'явлено документів на представництво інтересів ФО-П ОСОБА_4, не знайшло свого підтвердження.
		Щодо посилання представника відповідача на положення ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які встановлюють перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, суд зауважує, що уповноваженою особою об'єкта відвідування може бути не тільки адвокат, а й інша особа, яка на підставі закону, договору та з інших підстав, встановлених актами чинного законодавства має право вчиняти дії від імені другої особи яку вона представляє. 
		Підпунктом 2 п. 11, п. 12 Порядку передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги. Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
		Суд зауважує, що виходячи зі змісту вищенаведених положень, реалізація права інспектора праці на ознайомлення з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, можлива виключно у випадку пред'явлення службового посвідчення та висловлення такої вимоги під час його проведення.
		Відповідно до п. 16-17 Порядку, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
		Копія акта, зазначеного у пункті 16 Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для встановлення факту створення, вказаних в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., перешкод, інспектор праці виконавши вимоги щодо ознайомлення об'єкта відвідування з підставою проведення заходу державного контролю, надавши копію направлення на проведення заходу державного контролю та пред'явивши своє службове посвідчення, відповідно до п.п. 2 п. 11, п. 12 Порядку, мав звернутися до об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи з вимогою про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або надання іншої інформації. Така особа, як було встановлено судом вище, була безпосередньо присутня в приміщенні, де здійснює господарську діяльність позивач. Виключно після її відмови, такі дії можна вважати створенням вищенаведених перешкод у діяльності інспектора праці. 
		Однак, як було встановлено в судовому засіданні, жодних вимог про надання інформації або документів від інспектора праці не надходило, що свідчить про відсутність правових та фактичних підстав для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідні дії інспектора праці ОСОБА_5, є безпідставними та протиправними. 
		Щодо направлення ФО-П ОСОБА_4 вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018 року засобами поштового зв'язку та складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018 року, суд зазначає наступне.
		Як вже вказувалось, п.п. 2 п. 11, п. 12 Порядку закріплює, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги. Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
		Суд зазначає, що п. 18 Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється. Вказані положення знаходять своє безпосереднє відображення, в уніфікованій формі вимоги про надання/поновлення документів, затвердженій наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017р.
		Як вбачається зі змісту акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., який був отриманий позивачем засобами поштового зв'язку, така перешкода як «відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю», як підстава неможливості проведення інспекційного відвідування, в ньому не зазначена. Суд критично ставиться до акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018р., який було надано представником позивача разом з відзивом на позовну заяву та в якому інспектором праці було зазначено про відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, позаяк відповідні позначки могли бути проставлені в ньому і після притягнення позивача до відповідальності, тоді як акт який отримано позивачем було надіслано йому у первісному вигляді.
		При цьому судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на положення п. 16 Порядку для обґрунтування правомірності дій щодо направлення вимоги про надання документів засобами поштового зв'язку, оскільки цей пункт регулює питання щодо складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, однак не передбачає наслідком направлення вимоги поштою.
		З урахуванням викладеного, суд зауважує, що Порядок не містить положень, які б закріплювали можливість направлення об'єкту відвідування письмової вимоги про надання документів та право інспектора самостійно приймати рішення про зупинення інспекційного відвідування на час виконання такої вимоги. Більше того, його положеннями чітко розмежовано поняття «поновлення документів» та «надання документів», які не є тотожними. 
		Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача по направленню вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., засобами поштового зв'язку є нормативно необґрунтованими. 
		Також, в ході судового розгляду справи судом також встановлено, що вимога про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., на момент закінчення наданого нею строку, а саме о 10 годині 00 хвилин 27.08.2018р., не була отримана позивачем або її уповноваженим представником. Строк, який нею визначався для надання документів, об'єктивно не був достатнім з урахуванням поштового перебігу, факту направлення вимоги про надання документів на наступний день після виходу інспектора праці за адресою здійснення господарської діяльності позивачем та трьох вихідних днів з наданого семиденного строку. 
		Суд зауважує, що стверджувати про невиконання вимоги про надання документів, можливо лише тоді, коли відповідна вимога, вручена своєчасно і особа має реальну можливість її виконати, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 810/3188/17 від 05.05.2018 року та Верховного Суду України по справі № 734/580/15-ц від 22.02.2017 року, по справі № 6-143цс14 від 17.12.2014 року, по справі № 6-813цс15 від 02.09.2015 року, в яких вказано, що загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей у письмовому вигляді, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) у рішенні від 27.06.2017р., по справі «Лазаренко та інші проти України» постановив, що національними судами було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція в усіх відмінках), де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.
		У п. 37 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Разом з тим, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.
		Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 2а-4552/11 від 07.02.2018 року.
		Також, ЄСПЛ в п. 88 рішення по справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013р., заява № 21722/11 констатував, що адміністративний або парламентський орган може вважатися «судом» у матеріально-правовому значені цього терміну, а тому розгляд справ таким органом має відбуватись з дотриманням процесуальних гарантій закріплених Конвенцією.
		З огляду на викладене, суд вважає, що при складанні вищевказаного акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018р., відповідач був зобов'язаний за допомогою об'єктивних відомостей пересвідчитись в тому, що станом на 10 год. 00 хв., 27.08.2018р., позивач отримав вимогу і мав час для її виконання. В даному випадку, оскільки позивач отримав вимогу після закінчення терміну її виконання, невиконання даної вимоги в зазначений в ній строк не може бути підставою для притягнення його до відповідальності. 
		Суд відхиляє посилання представника відповідача, на те, що позивач мав можливість раніше отримати вказане поштове відправлення, яке надійшло до точки видачі/доставки - 22.08.2018р., позаяк сам лише факт надходження відправлення до відділення не свідчить про обізнаність позивача щодо його надходження та можливість отримати відповідне поштове відправлення у вказану дату. Більше того, перша спроба вручення відповідного поштового відправлення, відповідно до витягу з офіційного веб-сайту «Укрпошта», була здійснена о 11 год. 53 хв. 27.08.2018р., тобто в будь-якому випадку після спливу строків надання документів. У зв'язку з цим, доводи про те, що позивач, навмисно не отримував лист з вимогою про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., вчасно, є необґрунтованими припущеннями, оскільки докази відмови позивача від отримання листа в матеріалах справи відсутні.
		Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		Пунктом 15 Порядку передбачено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об'єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об'єктом відвідування.
		З аналізу цих норм суд вбачає, що захід державного контролю у формі інспекційного відвідування, на відміну від невиїзного інспектування має здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, а не у приміщенні за місцезнаходженням відповідного органу контролю.
		Однак, з матеріалів справи вбачається, що інспектор праці, здійснивши вихід за адресою здійснення господарської діяльності склав акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018 року, зупинив строк проведення інспекційного відвідування до 27.08.2018 року та направив вимогу про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018 року, якою зобов'язав ФО-П ОСОБА_4, у строк до 10 год. 00 хв., 27.08.2018 року, надати документи до Головного управління Держпраці у Харківській області, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 7 під'їзд, 6 поверх, кімнати 811, 813, тобто до приміщення органу контролю.
		27.08.2018р., інспектор праці склав акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД, в якому зазначив, що інспектором праці о 10 год. 00 хв. 27.08.2018 року, здійснено спробу проведення інспекційного відвідування і вказано юридичну адресу та адресу фактичного місця здійснення позивачем підприємницької діяльності. В той же час, як було встановлено в судовому засіданні, інспектор праці 27.08.2018 року, маючи об'єктивну можливість перевірити факт отримання/неотримання вимоги, не виходила за адресою здійснення господарської діяльності позивачем. Зазначена обставина представником відповідача не заперечувалась та не спростовувалась.
		З урахуванням зазначеного, суд не вбачає умисних дій з боку позивача щодо ненадання відповідачу документів, перелік яких наведений у вимозі про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., позаяк маючи бажання на недопущення будь-яких порушень в своїй діяльності, про що свідчить факт звернення за роз'ясненнями, позивач не мав можливості виконати вимогу відповідача, адже строки надання запитуваних документів закінчилися до того моменту, як така вимога була отримана. 
		На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав стверджувати, що позивач створював будь-які перешкоди у проведенні інспекційного відвідування.
		Судом не приймаються до уваги, посилання представника відповідача на те, що оскаржувані дії відповідача є однією зі стадій провадження по справі про накладення фінансових санкцій, а тому не створюють для позивача правових наслідків.
		При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
		Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань (постанова Великої Палати Верховного Суду по справі № 808/3230/17 від 20.03.2019р.).
		За наслідками судового розгляду суд дійшов переконання, що дії ГУ Держпраці у Харківській області щодо направлення засобами поштового зв'язку вимоги про надання документів, та складання актів про неможливість проведення інспекційного відвідування є такими, що порушили право позивача на отримання такої вимоги в розумні строки, право позивача на її виконання, право позивача на подання зауважень та заперечень до таких актів, стали підставою для настання для позивача негативних наслідків (застосування фінансової санкції). Дії посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області призвели до порушення майнових прав та інтересів позивача, стали передумовою необхідності у докладанні додаткових зусиль для їх захисту, отже є такими, що породили обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
		Таким чином, оскаржувані дії відповідача є публічно-правовими, адже спрямовані на виконання покладених на нього Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» завдань, порядок їх здійснення визначено положеннями чинного законодавства, цими діями порушено права та інтереси позивача, а тому звернення до суду з метою їх оскарження зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись в порядку адміністративного судочинства. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки, в основу оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанови ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС від 06.09.2018р., яка є правовим актом індивідуальної дії, було покладено обставини, які є наслідком дій посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області та які знайшли своє відображення в актах про неможливість проведення інспекційного відвідування і вимозі про надання документів, то визнання вказаних дій протиправними, в результаті наявного прямого причинно-наслідкового зв'язку, обумовлює протиправність оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу уповноваженими посадовими особами.
		Така позицію суду відповідає висновку ЄСПЛ в п. 73 рішення по справі «Гефген проти Німеччини» від 01.06.2010р. (заява № 22978/05), в якому ЄСПЛ для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
		Крім того, суд зауважує, що загальні правила застосування відповідальності до суб'єкта господарювання встановлені частиною 1 ст. 265 КЗпП України, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством у випадку, якщо вони винні у порушенні законодавства про працю. Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння.
		Як передбачено положеннями абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 
		Вирішуючи спір, суд зазначає, що, відповідальність згідно з абз. 7 ч. 2 ст.265 КЗпП України настає у випадку встановлення складу наступних правопорушень:
		- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та/або
		- створення перешкод у її проведенні.
		З пояснень представника відповідача в судовому засіданні судом встановлено, що фактичною підставою притягнення позивача до відповідальності є висновок ГУ Держпраці у Харківській області про те, що позивач створювала перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, оскільки вимога про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р., у визначені у ній строк до 10 год. 00 хв. 27.08.2018р., не була виконана.
		Як вже було встановлено судом, вимога про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018р. на момент закінчення наданого нею строку, а саме о 10 годині 00 хвилин 27.08.2018р., не була отримана позивачем або її уповноваженим представником. В свою чергу, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достовірних та достатніх, в розумінні приписів ст. 73-76 КАС України, доказів створення позивачем будь-яких перешкод у проведенні інспекційного відвідування. Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в діях позивача.
		Також, згідно з положеннями п. 6-8 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013р., про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
		Судом встановлено, що всупереч вищезазначеним вимогам, відповідач не повідомив позивача про розгляд справи про накладення штрафу належним чином, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення повідомлення ані ФО-П ОСОБА_4, ані її уповноваженій особі. Отже позивач був позбавлений будь-якої можливості реалізувати законодавчо гарантоване йому право на участь у процесі прийняття рішення про застосування фінансової санкції з можливістю надати пояснення щодо встановлених порушень та доказів на підтвердження їх спростування для захисту своїх прав та інтересів.
		Також, суд зауважує, що відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Згідно з абз. 9 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо). Тобто, законодавцем розмежовано поняття «перевірка» та «інспекційне відвідування», яке є іншою формою здійснення державного нагляду (контролю).
		Водночас, відповідальність, передбачена абз. 6 та абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, настає виключно у разі недопущення до проведення перевірки. Натомість у даному випадку відповідач намагався провести саме інспекційне відвідування, а не перевірку, порядок проведення яких передбачено «Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року, який в даному випадку не застосовується.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС від 06.09.2018р., прийнята з порушенням вимог ст. 2 КАС України, а саме, необґрунтовано, всупереч фактичним обставинам справи та з порушенням основоположних прав особи на справедливий розгляд його справи компетентним органом. 
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з положеннями п. 2, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і зокрема просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 1-2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішень, а позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до  Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, б.40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.
		Скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1143 від 15.08.2018 року про проведення заходу державного контролю в частині здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_4
		 Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/НД від 20.08.2018 року.
		 Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо направлення ФО-П ОСОБА_4, вимоги про надання документів № ХК1505/296/ПД від 20.08.2018 року засобами поштового зв'язку.
		 Визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області, щодо складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1505/296/2НД від 27.08.2018 року.
		 Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1505/296/2НД/ТДСП-ФС від 06.09.2018 року.
		Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, б.40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 9009, 00 грн. (дев'ять  тисяч дев'ять гривень). 
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
		В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.    
		          Повне рішення складено 05 квітня 2019 року.     
		 
		Суддя                                                                                      Бадюков Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...