Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/5793/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.04.2019.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: 61-36097ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 227/5793/15-ц
		провадження № 61-36097св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., КратаВ. І., 
		 
		учасники справи:
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,
		відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		представники позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Вернер», Климкович ЮрійБогданович,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2016 року у складі судді Корнєєвої В. В., додаткове рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 березня 2017 року у складі судді Корнєєвої В. В. та рішення апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Краснощокової Н. С., Новосядлої В. М., Новосьолової Г. Г., 
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті»; товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Позивач обґрунтовував вимоги тим, що 27 травня 2013 року між ним і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 290 306 грн 96 коп., що еквівалентно станом на момент укладання договору 35 546,34 доларів США, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель СС, кузов НОМЕР_2, об'єм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску - 2013, а також додатковий кредит у розмірі 100 490 грн 85 коп., що еквівалентно станом на момент укладання договору 12 304,50 доларів США, з метою сплати страхових платежів за договором страхування, строком на 60 місяців зі сплатою 9,90 % річних (з можливістю зміни відсоткової ставки).
		 
		Указаний кредитний договір був підписаний також ОСОБА_4, яка поручилася за виконання ОСОБА_3 умов цього правочину.
		 
		Позичальник належним чином не виконував своїх зобов'язань, що стало підставою для направлення товариством 17 червня 2014 року повідомлення відповідачам про дострокове повернення кредиту.
		 
		Оскільки кредитний борг так і не був погашений, ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 06 жовтня 2015 року становить 1 258 946 грн 89 коп., із яких: заборгованість за кредитом (основним) - 751 762 грн 23 коп., штраф - 60 603 грн 13 коп., пеня - 1 914 грн 48 коп., три відсотки річних - 23 411 грн 39 коп., інфляційні втрати - 338 099 грн 69 коп., збитки (за звернення до юридичних фірм для супроводження процесу стягнення заборгованості в суді) - 16 200 грн; заборгованість за кредитом (додатковим) - 56 108 грн 26 коп., пеня - 3 347 грн 18 коп., три відсотки річних - 1 004 грн 14 коп., інфляційні втрати - 6 496 грн 39 коп. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2016 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.
		 
		Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ТОВ «Порше мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2013 року № 50009080 в розмірі 303 304 грн 67 коп. (основний кредит) та в розмірі 56 108 грн 26 коп. (додатковий кредит).
		 
		В іншій частині позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, відповідальність якого забезпечена порукою, наявністю непогашеного боргу, який підлягає солідарному стягненню з відповідачів у вищевказаному розмірі.
		 
		При цьому суд зазначив, що застрахований автомобіль був пошкоджений, у зв'язку з чим страховиком виплачене на користь позивача страхове відшкодування у сумі 403 540 грн 60 коп., які повинні бути зараховані у рахунок погашення кредитної заборгованості.
		 
		Відмовляючи у стягненні штрафів і пені, суд, застосувавши положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зробив висновок про відсутність підстав для стягнення таких коштів.
		 
		Оскільки кредит був наданий в іноземній валюті, суми, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не підлягають стягненню.
		 
		Крім того, суд зробив висновок про те, що кошти за надання правової допомоги не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України.
		 
		Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
		 
		Додатковим рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 березня 2017 року стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» відсотки за користування кредитом за період із 24 липня 2014 року до 06 жовтня 2015 року у сумі 59 140 грн 98 коп.
		 
		Суд виходив із того, що рішенням від 17 листопада 2016 року не було вирішено вимог позову про стягнення відсотків за користування кредитом, що є підставою для ухвалення додаткового рішення. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції оскаржили: позивач - у частині відмови у стягненні сум, передбачених статтею 625 ЦК України, збитків, а також зарахування страхового відшкодування у рахунок погашення боргу; відповідачі - в частині задоволених позовних вимог, і зокрема, в частині задоволення вимог до поручителя, порука якого припинилася.
		 
		Рішенням апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2017 року рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2016 року в частині солідарного стягнення з відповідачів на корить позивача заборгованості за кредитним договором і додатковим кредитом та стягнення витрат на правову допомогу, додаткове рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 березня 2017 року скасовано.
		 
		Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «ПоршеМобіліті» заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2013 року № 50009080 станом на 06 жовтня 2015 року у розмірі 303 304 грн 67 коп. (основний кредит) та у розмірі 56 108 грн 26 коп. (додатковий кредит), відсотки за користування кредитними коштами за період із 24 липня 2014 року до 06 жовтня 2015 року у розмірі 59 140 грн 98 коп.
		 
		У задоволенні позову ТОВ «ПоршеМобіліті» до ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		В іншій частині рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2016 року залишено без змін.
		 
		Відмовляючи у стягненні боргу з поручителя, апеляційний суд виходив із того, що порука припинилася.
		 
		Оскільки, направивши 17 червня 2014 року відповідачам вимогу про дострокове погашення кредиту, товариство змінило строк виконання основного зобов'язання, тому звернувшись до суду з даним позовом 27 жовтня 2015 року, воно пропустило строк звернення до поручителя, визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України.
		 
		Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з позичальника тіла кредиту та відсотків за користування ним, відмови у стягненні пені та штрафів, сум, передбачених статтею 625 ЦК України, вважаючи, що такі висновки місцевого суду зроблені з дотриманням норм матеріального права.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги
		 
		У червні 2017 року до суду касаційної інстанції від ТОВ «Порше Мобіліті» надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 усієї суми заборгованості за кредитним договором зі збитками.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		 
		Справу № 227/5793/15-ц передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи касаційної скарги
		 
		Заявник зазначає, що суди неправильно застосували норми статті 625 ЦК України, висновки судів про необхідність зарахування суми страхового відшкодування на погашення кредитної заборгованості є помилковими. 
		 
		Суди також безпідставно відмовили у стягненні збитків, понесених у зв'язку із підготовкою позовної заяви та представництвом товариства в суді.
		 
		Короткий зміст заперечення 
		 
		Від ОСОБА_3 надійшло заперечення, у якому він просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення - залишити без змін.
		 
		Обставини справи
		 
		Суди встановили, що 27 травня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 50009080, відповідно до умов якого останньому наданий кредит на придбання автомобіля у сумі 290 306 грн 96 коп., що еквівалентно 35 546,34 доларам США, та додатковий кредит у розмірі 100 490 грн 85 коп., що еквівалентно 12 304,50 доларам США, для сплати страхових платежів, строком на 60 місяців (з можливістю дострокового стягнення кредиту) зі сплатою 9,90 % річних (з можливістю зміни відсоткової ставки).
		 
		Згідно з умовами договору всі платежі повинні сплачуватись у валюті гривні і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США.
		 
		У забезпечення зобов'язань за кредитним договором указаний кредитний договір був укладений за участю поручителя ОСОБА_4 - дружини позичальника.
		 
		04 червня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 був укладений договір застави транспортного засобу № 50009080 (предмет застави - автомобіль VOLKSWAGEN CC, реєстраційний номер НОМЕР_1).
		 
		Дружина позичальника ОСОБА_4 дала згоду на укладення договору застави.
		 
		04 червня 2013 року між акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - АТ «СК «АХА Страхування»; страховик) і ОСОБА_3 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого був застрахований вищезазначений автомобіль.
		 
		Згідно з пунктом 3 договору страхування вигодонабувачем у разі страхового випадку є ТОВ «Порше Мобіліті».
		 
		Розділом 3 «Порядок дострокового повернення кредиту» Загальних умов кредитування - додатку до кредитного договору від 27 травня 2013 року визначені обставини, за яких у товариства виникає право дострокової вимоги повернення кредиту, зокрема, в разі прострочення сплати будь-якого платежу за цим договором (пункт 3.2 цих умов).
		 
		Відповідно до пункту 3.3 Загальних умов кредитування позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню, протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником.
		 
		Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг указаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
		 
		17 червня 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» направило відповідачам вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту, які були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		 
		13 січня 2015 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль було пошкоджено.
		 
		Указаний випадок страховиком визнано страховим.
		 
		23 квітня 2015 року АТ «СК «АХА Страхування» виплатило ТОВ «Порше Мобіліті» страхове відшкодування у сумі 403 540 грн 60 коп.
		 
		У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору виникла заборгованість, яка станом на 06 жовтня 2015 року становить:
		 
		-          несплачені прострочені щомісячні платежі з повернення кредиту за період із березня 2014 року до червня 2014 року в розмірі 44 048 грн 04 грн;
		-          залишок неповернутої суми кредиту у розмірі 29 765,68 доларів США, що еквівалентно 631 478 грн 90 коп.;
		-          відсотки за користування залишком неповернутої суми кредиту у розмірі 76 235 грн 29 коп.,
		-          несплачені прострочені щомісячні платежі з повернення додаткового кредиту (на страхування транспортного засобу) за період із липня 2014 року до квітня 2015 року в розмірі 34 172 грн 87 коп.;
		-          штрафні санкції в розмірі 2 541 грн 74 коп.
		 
		Оскільки відповідачі відмовилися добровільно повернути кредитні кошти, позивач просив стягнути з них вищезазначену суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		ТОВ «Порше Мобіліті» рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні штрафних санкцій, рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_4 в касаційному порядку не оскаржує, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанцій в цій частині також не переглядає.
		 
		Відповідач ОСОБА_3 рішень судів попередніх інстанцій не оскаржив.
		 
		Колегія частково приймає аргументи касаційної скарги з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
		 
		Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		 
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		 
		Стосовно аргументів скарги щодо незгоди з розміром стягнутої заборгованості за тілом кредиту
		 
		У пункті 5.5 кредитного договору від 27 травня 2013 року № 50009080 передбачено, що позичальник зобов'язаний забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором протягом всього строку дії кредитного договору в страховій компанії, яка є авторизованою компанією.
		 
		13 січня 2015 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої автомобіль (предмет застави) був пошкоджений.
		 
		16 квітня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті», як вигодонабувач за договором страхування, направило страховій компанії АТ «СК «АХА Страхування» лист про перерахування страхового відшкодування на рахунок товариства.
		 
		22 квітня 2015 року страхове відшкодування у розмірі 403 540 грн 60 коп. було перераховано позивачу.
		 
		Оскільки метою страхування є забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, то сума страхового відшкодування, яка була перерахована позивачу страховою компанією у вищевказаному розмірі повинна зараховуватись на погашення кредитної заборгованості.
		 
		Позивачем визначена заборгованість за основним кредитом (тіло) в розмірі 29 765,68 доларів США.
		 
		Із зазначеної суми судом першої інстанції було відраховано 403 540,60 грн, що становить 17 545,24 доларів США.
		 
		Після відрахування суми страхового відшкодування заборгованість ОСОБА_3 за тілом основного кредиту становить 12 220,44 доларів США, що за курсом долара США 21 грн 215 коп. становить 259 256 грн 63 коп. 
		 
		При цьому гривневий еквівалент долара США був визначений самостійно позивачем при зверненні до суду.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на помилковість висновків судів про необхідність зарахування суми страхового відшкодування у рахунок погашення кредитної заборгованості колегія суддів вважає безпідставним.
		 
		У разі настання страхового випадку із предметом застави (автомобілем), під заставу якого фізичною особою отримано у банку кредит, виплата страхового відшкодування здійснюється страховою компанією такому банку, а банк спрямовує ці кошти на рахунок погашення кредиту фізичної особи, отриманого під такий автомобіль.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Схожі за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 760/4105/14-ц (провадження № 61-698св17).
		 
		Стосовно доводів касаційної скарги щодо необґрунтованої відмови судів у стягненні трьох відсотків річних та інфляційних втрат
		 
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів трьох відсотків річних за основним кредитом у розмірі 23 411 грн 39 коп., за  додатковим кредитом у розмірі 10 004 грн 14 коп., інфляційних втрат у розмірі 338 099 грн 69 коп. за основним кредитом і в розмірі 6 496 грн 39 коп. за додатковим кредитом, суди виходили із того, що норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки простроченого грошового зобов'язання, визначеного у валюті гривні.
		 
		Суди зазначали, що оскільки всі платежі за кредитним договором самостійно коригувались позивачем під час виставляння рахунків позичальнику відповідно до курсу долара США станом на час звернення до суду, то у позивача не виникло втрат у зв'язку зі знеціненням гривні.
		 
		У постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі                        № 6-771цс15 міститься висновок про те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. 
		 
		Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
		 
		Колегія суддів вважає правильними висновки судів про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат у розмірі 338 099 грн 69 коп. та 6 496 грн 39 коп.
		 
		Разом із тим при апеляційному перегляді апеляційний суд не дослідив доводи апеляційної скарги ТОВ «Порше Мобіліті» щодо необхідності стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
		 
		За таких обставин рішення апеляційного суду у частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у стягненні з позичальника трьох відсотків річних підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд у цій частині до суду апеляційної інстанції.
		 
		При новому апеляційному розгляді суду необхідно звернути увагу на таке.
		 
		Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
		 
		Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і ВеликаПалата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
		 
		У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
		 
		Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
		 
		Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження                       № 14-446цс18).
		 
		Стосовно стягнення збитків у зв'язку із підготовкою позовної заяви до розгляду та розглядом справи
		 
		Відмовляючи у стягненні збитків, суди зробили висновки про те, що витрати позивача щодо підготовки позову до розгляду у суді не можна вважати збитками в розумінні статті 22 ЦК України, оскільки вони відносяться до судових витрат.
		 
		Колегія суддів погоджується з цими висновками судів із таких підстав.
		 
		За правилами цивільного судочинства витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, відносяться до судових витрат та питання їх відшкодування вирішується судом під час розгляду справи по суті. 
		 
		Вказане свідчить про те, що витрати ТОВ «Порше Мобіліті» на юридичну допомогу не є збитками і не підлягають відшкодуванню на підставі статті 22 ЦК України.
		 
		Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 583/2565/15-ц (провадження № 61-8961св18).
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у стягненні з позичальника трьох відсотків річних з передачею справи у цій частині до суду апеляційної інстанції, а в іншій оскарженій частині - залишення рішень суду першої та апеляційної інстанцій без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 411, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково.
		 
		Рішення апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2017 року у частині залишення без змін рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2016 року щодо відмови у стягненні із ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» трьох відсотків річних скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		В іншій оскарженій частині рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська    Судді:Н. О. Антоненко     В. І. Журавель     В. М. Коротун     В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...