Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/14861/18-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2019. Зареєстровано: 09.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2019.
Дата набрання законної сили: 10.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		 Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		    
		     08 квітня 2019 р.                                                             Справа№200/14861/18-а 
		 
		приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1
		          
		Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації місця проживання Вугледарської міської ради Донецької області, Вугледарської міської ради в особі відділу реєстрації Вугледарської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служба у справах дітей Вугледарської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 про визнання відмови у знятті з реєстрації місця проживання протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служба у справах дітей Вугледарської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відділу державної реєстрації місця проживання Вугледарської міської ради від 22 серпня 2018 року про відмову у знятті ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання у зв'язку з вибуттям; визнання протиправним та скасування рішення відділу державної реєстрації місця проживання Вугледарської міської ради від 22 серпня 2018 року про відмову у знятті ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання у зв'язку з вибуттям та про зобов'язання зареєструвати зняття ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання у зв'язку з вибуттям.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовив у знятті з реєстрації місця проживання дитини, оскільки до заяви не надано згоду батька, місцезнаходження якого невідомо, на зняття з реєстрації місця проживання дитини. Позивач вважає, що відмовляючи у знятті з реєстрації місця проживання її та її малолітнього сина на підставі відсутності згоди батька, відповідач діяв без урахування інтересів дитини, що  визначено Конвенцією про права дітей та Закону України «Про охорону дитинства».
		В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, обґрунтований тим, що позивачу відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання щодо себе та сина ОСОБА_3 відповідно до статті 9 -1 України від 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пункту 11 Правил реєстрації місця проживання, оскільки батько дитини не був присутнім при здачі документів, його волевиявлення щодо зняття з реєстрації місця проживання в заяві не зазначалось, письмової згоди, засвідченої в установленому порядку, позивачем надано не було. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі ОСОБА_2, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено судове засідання на 21 січня 2018 року.
		У зв'язку з відрядженням головуючого судді 21 січня 2019 року, розгляд справи відкладено на 22 січня 2019 року.
		Ухвалою суду від 22 січня  2019 року вирішено відкласти розгляд справи на 21 лютого 2019 року у зв'язку з неявкою сторін.
		Представники сторін до суду не з'явилися про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		31 січня 2019 року відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника. 
		Ухвалою суду від 21 лютого 2019 року залучено в якості другого відповідача у справі, Вугледарську міську раду в особі відділу реєстрації Вугледарської міської ради, вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання 12 березня 2019 року.
		22 лютого 2019 року позивач надала заяву про розгляд справи без її участі.
		Ухвалою суду від 12 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 4 квітня 2019 року.
		15 березня 2019 року Відповідач, Вугледарська міська рада в особі відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради, засобами поштового зв'язку, надав клопотання про визнання зловживанням позивача своїми процесуальними правами щодо подання завідомо безпідставного позову та залишення адміністративного позову без розгляду.
		Стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Проте, суд зазначає, що  вимоги позивача про визнання відмови у знятті з реєстрації місця проживання її та її малолітнього сина протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, не можна вважати безпідставними, тому у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити. 
		У судове засідання 4 квітня  2019 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином. 
		На підставі частини  9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні. 
		Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Позивач - ОСОБА_1, мати ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якого є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції м. Донецька 3 липня 2006 року. Шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірвано 11 липня 2008 року (свідоцтво Серія НОМЕР_3 від 11.07.2008).
		ОСОБА_1 зазначила, що  батько дитини виїхав за межі України і проживає у Російській Федерації, проте місцезнаходження його невідомо.
		Позивач та її син зареєстровані та проживають у квартирі загальною площею: 36.52 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 власником якої є бабуся позивача - ОСОБА_5
		ОСОБА_1 18 квітня 2018 року придбала однокімнатну квартиру у АДРЕСА_2 що підтверджується договором купівлі-продажу квартири зареєстрованим в реєстрі за №461 та посвідченим приватним нотаріусом Вугледарського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6
		22 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради із заявами встановленого зразка про зняття з реєстрації місця проживання у зв'язку з вибуттям до АДРЕСА_2 щодо себе та малолітньої дитини, ОСОБА_3.
		22 серпня 2018 року за результатом розгляду заяви Відділом державної реєстрації Вугледарської міської ради прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_3, оскільки відсутня згода батька на зняття з реєстрації дитини та рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, оскільки місце проживання дитини до 14 років реєструється разом з одним із батьків.
		Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території.
		Положеннями  статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
		Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»  зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації.
		Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону. Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування. Разом із заявою особа подає, зокрема: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження. У разі подання заяви представником особи додатково подаються:документ, що посвідчує особу представника;документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
		Згідно  частини  статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
		Відповідно до частини 2 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
		Згідно  п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року (Далі - Правил), орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
		Відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;
		Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження;квитанцію про сплату адміністративного збору;військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами). Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
		Відповідно до пункту 27 Правил працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
		Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку:приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.
		Як встановлено судом, до заяви про зняття з реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_3 від 22 серпня 2018 року позивачем не надано письмову згоду його батька. Тому, 22 серпня реєстратором відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради  відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання, про що повідомлено позивача. 
		За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення про відмову зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_3, є обґрунтованим та законним.
		Разом з тим суд зазначає, що згідно  частини 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
		Положеннями  статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
		Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
		Суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність в даному випадку реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем фактичного проживання суперечить інтересам дитини та обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист.
		Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
		На підставі зазначеного, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною  Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, враховуючи право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку та відсутність у позивача можливості отримати письмову згоду батька на перереєстрацію місця проживання дитини, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про зобов'язання Вугледарської міської ради в особі відділу реєстрації Вугледарської міської ради провести реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання позивача та її малолітнього сина і зобов"язання відповідача провести реєстрацію місця проживання позивача та її малолітнього сина за адресою вибуття без згоди батька.  
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
		Положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що  при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією  № 1439-5665-9744-9965 від 11 грудня 2018 року. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у 50 % розмірі, тобто у сумі 352,40 грн.
		Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                              В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов задовольнити частково. 
		Зобов'язати Вугледарську міську раду в особі відділу реєстрації Вугледарської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, буд. 16, код ЄДРПОУ 05275768) провести реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: АДРЕСА_1.
		Зобов'язати Вугледарську міську раду в особі відділу реєстрації Вугледарської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, буд. 16, код ЄДРПОУ 05275768) провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: АДРЕСА_2.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вугледарської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, буд. 16, код ЄДРПОУ 05275768) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 352,40 грн.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3   ст. 243 КАС України   зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).     
		 
		Суддя                                                                                 Дмитрієв В.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...