Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/8297/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2019. Зареєстровано: 09.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/756/93/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100000000223

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		03.04.2019 Справа № 756/8297/16-к
		 Унікальний № 756/8297/16
		Провадження№ 1-кп/756/93/19
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		«03» квітня2019 року     Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді:             ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів:             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів:                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		представників потерпілих:         ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		потерпілих:                 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
		захисників: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
		ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
		обвинуваченого:             ОСОБА_22 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню
		ОСОБА_22 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ірпінь Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого як фізична особа підприємець, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.286 КК України,- 
		В С Т А Н О В И В:
		13 лютого 2016 року приблизно о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_22 , керуючи технічно справним автомобілем «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині Гостомельського шосе зі сторони міста Гостомель в напрямку вулиці Міської в місті Києві, зі швидкістю приблизно 80... 100 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год. В салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		В цей час, назустріч вказаному автомобілю, в зустрічному напрямку рухався автомобіль «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_14 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_24 .
		Під час руху ОСОБА_22 допустив порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 12.1, 12.4, 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 Правил дорожнього руху України:
		-п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		-підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;
		-п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		-п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;
		-п. 11.3: на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
		-Розділ 34. Горизонтальна дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;
		- Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.
		Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_22 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині Гостомельського шосе зі сторони міста Гостомель в напрямку вулиці Міської в місті Києві, з перевищенням максимально допустимої швидкості на даній ділянці 60 км/год., не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін та на ділянці дороги з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, ОСОБА_22 , перетнувши горизонтальну дорожню розмітку 1.1 (перетинати яку забороняється), виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого на проїзній частині Гостомельського шосе, на п`ятому кілометрі до вулиці Міської в містіКиєві, здійснив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_14 .
		В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водієві та пасажиру автомобіля «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_24 , а також пасажирам автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_24 померла на місці пригоди, а ОСОБА_23 померла о 17 годині 31 хвилину 13.02.2016 в Ірпінській ЦМЛ.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 715/Е від 29 квітня 2016 року, ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана лівої надбрівної ділянки; забійно-рвана рана задньої поверхні лівої вушної раковини; закрита травма правого колінного суглобу: уламковий перелом правого наколінника зі зміщенням уламків; закрита травма правої стопи: переломо-вивих таранної кістки; закрита травма лівої стопи: перелом шийки таранної кістки, які в своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 926/Е від 18 травня 2016 року, ОСОБА_17 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки справа; закрита травма живота: двохмоментний розрив селезінки (розрив в середній третині 5см довжиною, 3 см глибиною поперечно) з явищами внутрішньо о- черевної кровотечі (наявність в черевній порожнині до 2,5л крові), які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження,за критерієм небезпеки для життя.    
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 489 від 15 квітня 2016 року, при судово-медичній експертизі ОСОБА_24 , 1976 р.н., виявлено: велика ділянка осаднення на обличчі по центру та на лівій половині обличчя, яка захоплює лобну, виличну, скроневу, щічну, нижнє-щелепну і підщелепну ділянки та ділянку носу; ділянка осаднення на зовнішній поверхні лівої вушної мушлі; ділянка осаднення на правій виличній ділянці з переходом на праву щічну ділянку; забійно-рвана рана в ділянці підборіддя; крововилив в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобній ділянці зліва; садно на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині; велика ділянка внутрішньо-шкірних крововиливів на передній поверхні грудей зліва з переходом на передню стінку живота зліва; крововилив в м`які тканини грудей зліва з боку їх внутрішньої поверхні; неповні розриви 2-го та 8-го міжреберних проміжків зліва; неповний розгинальний розрив хребта по диску в шийному відділі; численні двобічні переломи ребер без ушкодження плеври; забої обох легень; крововиливи в фіксуючий апарат легень (ознака струсу тіла); повний розрив низхідної аорти; черезкапсулярний розрив селезінки; крововилив в заочеревенну клітковину зліва; розрив брижі клубової кишки; синці (по одному): на передній поверхні правої гомілки в верхній третині, на правій гомілці в проекції зовнішньої кісточки; група саден на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, садно на зовнішній поверхні ділянці лівого коліна; рвана рана на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; по одному крововиливу в м`які тканини лівого стегна та лівої гомілки з боку їх внутрішньої поверхні; відкритий фрагментарно-осколковий перелом лівої стегнової кістки; гемартроз правого колінного суглобу; багатофрагментарний перелом правої великої гомілкової кістки; перелом правої малої гомілкової кістки; розриви суглобів правої стопи: між таранною і п`ятковою кістками, між таранною і човникоподібної кістками, між п`ятковою і кубоподібною кістками; недокрів`я внутрішніх органів, кров в плевральних порожнинах (загальним об`ємом 2000 мл.); крововиливи під ендокардом лівого шлуночка («плями» Мінакова), ознаки перерозподілу кровотоку в нирках.
		Виявлені тілесні ушкодження, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою та шоком), та знаходяться в прямому причино-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого, і могли утворитися в строки що вказані в постанові. 
		Смерть ОСОБА_24 , 1976 р.н., настала від численних переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою та шоком.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 74 від 03 березня 2016 року, при судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_23 виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: садна в правій завушній ділянці, в тім`яній ділянці та лобній ділянках; на переніссі та лівій щічній ділянці; крововиливи в м`які тканини голови відповідно саден шкіри та в тім`яно-скроневій ділянці справа; перелом лобної, скроневої, тім`яної, потиличної кістки справа з розходженням вінцевого шва та переходом на основу черепа; субарахноїдальний крововилив правої тім`яно-скроневої ділянки; забій та набряк-набухання головного мозку - яка має причинно- наслідковий зв`язок з настанням смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Закрита травма грудної клітки: два паралельних садна на передній поверхні грудної клітки від проекції мечоподібного відростку, переломи 1,5,6 ребер справа з крововиливами в оточуючі м`які тканини, крововиливи в епікард правого вушка серця - яка не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у живих осіб, садна по зовнішній поверхні нижньої третини правого плеча; від ліктьової ямки по всій довжині, правого передпліччя; на тильній поверхні правої кисті в проекції 4-ї п`ясткової кістки; на тильній поверхні проекції середніх міжфалангових суглобів 3- го і 4-го пальців правої кисті: на передній поверхні верхньої третини правого стегна - які не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті та маються ознаки легких тілесних ушкоджень у живих осіб.
		Смертьдитини ОСОБА_23 настала від відкритої черепно-мозкової травма з крововиливами під оболонки і забоєм головного мозку, переломами лобної, скроневої, тім`яної та потиличної кісток справа з переходом на основу черепа, розходженням вінцевого шва, набряком-набухання речовини головного мозку.
		В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_22 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 12.4; 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 ПДР України.
		Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_22 вимогам пункту 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 ПДР України.
		Крім того, в ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_22 було виявлено порушення вимог п.п. 2.3 підпункту «б» та 12.1 Правил дорожнього руху України.
		Порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 12.1, 12.4, 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_22 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_22 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, не визнавповністю, заявлені цивільні позови також не визнав повністю.На пропозицію головуючого надати показання щодо кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_22 скориставшись своїм правом в порядку ст. 63 Конституції України відмовився надати показання.
		 
		Не дивлячись наповнене визнання обвинуваченим ОСОБА_22 своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованому йому злочину підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:
		- показами потерпілої ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що 13.02.2016 року вона разом зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_22 та своєю дочкою ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,збиралися їхати в магазин «Ашан», який по вул.Берковецькій в м.Києві, оскільки подзвонив чоловік та запропонував поїхати в магазин, щоб купити дитині їжу, так як вони не проживають разом, а він є батьком її дитини. Вона вийшла на двір де її чекав чоловік, в одній руці вона тримала дитину, а в іншій тримала дитяче авто крісло. Чоловік побачивши дитяче автокрісло сказав, що навіщо вона взяла його, потім він схопив її за руку і сказав, що не потрібно його брати. Вона злякалася, оскільки було таке, що чоловік був сильно побив її за два роки до події, після чого вона навіть зверталася до поліції. Потім вона сіла на переднє сидіння автомобіля, взяла дитину на руки і вони поїхали. Виїхавши із ОСОБА_25 , ОСОБА_22 почав швидко їхати і обганяти автомобілі то зліва, то з права. Із великою швидкістю він їхав до Корчми, що по Варшавській трасі, після чого вона почала робити ОСОБА_22 зауваження, що не дуже комфортно сидіти, оскільки кидає зі сторони в сторону і вона тримає на руках дитину, на що він відповів «якщо здохнемо, то всі разом». Дитина почала нервуватися і вона звертала увагу на дитину. Потім останнє, що вона пам`ятає це те, що вони з правої сторони почали обганяти якийсь позашляховик. Після чого вона взагалі нічого не пам`ятає, прийшла до тями вже в лікарні там їй зашивали голову, потім знов знепритомніла, і вже вночі в лікарні вона прийшла до тями. Коли вони їхали, то швидкість в них була більша ніж 100 км/год., яка точно сказати не може, так як не дивилася на спідометр, а була занята дитиною. На момент зіткнення був хороший сухий асфальт. ОСОБА_22 завжди так їздив на автомобілі, в нього була така манера їзди. Їй відразу не казали, що дитина загинула, оскільки лікарі вважали, що вона цього не витримає, так як в неї були сильні травми, вона була дві неділі на знеболюючих через те, що від удару в неї розірвалася селезінка, і через дві неділі їй зробили операцію і вирізали селезінку. На похоронах дитини присутня не була, і також їй розповідали рідні, які були на похованнях, що ОСОБА_22 також не був присутній на похованнях. Ременем безпеки не була пристебнута, оскільки тримала на руках дитину. До цього вони як завжди їздили з ОСОБА_22 , то вона сиділа попереду, а дитина сиділа позаду пристебнута в автокріслі, а в цей день ОСОБА_22 категорично заперечував, щоб вона брала автокрісло, оскільки в нього шкіряний салон і вона може подряпати автокріслом йому сидіння. Вона з ОСОБА_22 почала проживати окремо, після того, як коли дитині було пів року, ОСОБА_22 взяв з дому всі грошові кошти, які були на дитину, нікому нічого не сказав і поїхав на 3 місяці до своєї бабусі в Ізраїль. Після цього вона сама прийняла таке рішення, щоб жити окремо. Під час того, як вони їхали в автомобілі між ними ніяких конфліктів на побутовому ґрунті не було. Її поведінка не могла спровокувати, те щоб ОСОБА_22 почав так їхати, оскільки під час руху вони майже не спілкувалися, вона приділяла увагу дитині. Автомобіль на якому вони їхали був марки «VolkswagenEos» з двома дверцятами, чорного кольору. Цивільний позов та заяви про зміну позовних вимог підтримала в повному обсязі;
		- показами потерпілого ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що13.02.2016 року приблизно о 15:00 год. він їхав за кермом на автомобілі «Мерседес» по Гостомельському шосе зі сторони м.Києва в сторонум.Ірпінь, на вулиці було світло, були нормальні погодні умови. Потім під час руху із зустрічної смуги руху вискочив автомобіль «Фольксваген» на його смугу руху, після чого вони зіткнулися, у зв`язку із тим, що це відбулося дуже швидко, можливості уникнути зіткнення в нього не було. Після того, як автомобілі зупинилися, всі почали зупинятися і прибігати на допомогу. В нього були поломані ноги і розбита брова та лопнула шкіра за вухом. З ним їхала його кума ОСОБА_26 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, після зіткнення вона була без свідомості і сиділа нахилившись вперед. До них підбіг чоловік, який зупинився на допомогу, полив її водою, пощупав пульс і сказав її не потрібно чіпати до приїзду лікарів швидкої. Через деякий час приїхала швидка, підійшов лікар відкинув її назад, потім її дістали з автомобіля оглянули і констатували смерть. Йому перебинтували голову, а потім через деякий час дістали з автомобіля і відвезли на швидкій до лікарні. Він їхав зі швидкістю приблизно 70 км/год. На даній дорозі було по одній смузі руху в обох напрямках і асфальтована обочина, яка шириною як смуга руху, смуги між собою розділенні двойною суцільною смугою. Зіткнення відбулося у його смузі, від зіткнення його автомобіль відкинуло в обочину, автомобіль «Фольксваген» опинився на його смузі розвернутий в інший напрямок. В той день погода була хорошою, дорожнє покриття було хорошим. Удар був у ліву передню частину його автомобіля. Він не бачив водія автомобіля «Фольксваген», чув як пасажирка «Фольксвагена» кричала і плакала. Його автомобіль був технічно справним, він був пристебнутий ременем безпеки, чи була пристебнута ременем його пасажирка він сказати не може, оскільки не бачив цього. Він ударився головою на скільки розуміє об стойку від чого розбив її, ногами вдарився, роздробив собі чашечку. Цивільний позов підтримав повністю;
		- показами потерпілого ОСОБА_27 , який в судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримав повністю та повідомив, що обвинуваченим ОСОБА_22 було здійснено умисно ДТП, під час якого загинула його дружина ОСОБА_24 . Жодних відшкодувань з боку обвинуваченого не надходило. Крім того, вказав в судовому засіданні, що він, його родина і на даний час дуже тяжко переживають втрату, та намагаються виживати без мами та дружини;
		- показами потерпілої ОСОБА_28 , яка в судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримала повністю та повідомила, що по обставинам справи вона нічого пояснити не може. Крім того, вказала, що втрата мами це біль, яка не проходить до сьогодні;
		- показання свідка ОСОБА_29 , який в судовому засіданні пояснив, щов лютому 2016 року він рухався на автомобілі разом зі своїм другом з м.Києва в Бучу, по дорозі побачили, як два автомобілі зіткнулися, коли під`їхали на місце ДТП, там багато автомобілів зупинилося, вони також зупинилися, почали викликати швидку, поліцію, телефонували в МЧС. Там зіткнулися два автомобілі «Фольксваген» і «Мерседес». В «Фольксвагені» на передніх сидіннях був чоловік за кермом і жінка з боку, яка на руках тримала маленьку дитину, в «Мерседесі» на передніх сидіннях за кермом був чоловік та жінка з боку, яка була без свідомості і лежала обличчям на торпеді, їй якийсь чоловік надав допомогу, відливав водою. Жінка, яка знаходилась у «Фольксвагені» ніби також перебувала без тями, але потім почала говорити щоб допомогли її дитині, потім через розбите скло жінка передала дитину йому на руки, дитина не рухалась і в неї з рота йшли рвотні маси, з вух і з носа йшла кров, вони почали знову викликати швидку але, не могли додзвонитися, потім водій «Фольксвагена» вийшов із автомобіля і на іншому автомобілі повіз дитину до лікарні. Потім коли приїхала швидка, вони оглянули жінку, яка перебувала в «Мерседесі» і сказали, що вона вже не жива. На даному відрізку дороги розмітка дві смуги руху, але завжди всі рухаються в 4 ряди, погодні умови були нормальні. Сам момент удару не бачив. В обох автомобілів були розбиті передні часті, тому з логічної точки зору можна зрозуміти, що автомобілі рухались на зустріч один одному. Після удару автомобіль «Фольксваген» стояв на зустрічній смузі. Як рухались автомобілі до самого зіткнення він не бачив;
		- показаннями свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні пояснив, що 13.02.2016 року рухаючись по Гостомельському шосе, рухався в правій смузі приблизно 70-80 км/год. в сторону м.Києва на автомобілі «ВАЗ 2103», перед ним попереду метрів за 5-6 їхав автомобіль «Нісан» по діагоналі в лівій смузі. Його зліва на великій швидкості обігнав автомобіль «Фольксваген» і трохи підрізавши перестроївся в право, потім водій «Фольксвагена» обігнавши автомобіль «Нісан» по правій смузі знову перестроївся в лівий ряд, після чого він вискочив на зустрічну смугу, де саме сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес». Коли автомобіль «Фольксваген» виїжджав на зустрічну смугу попереду нього була маршрутка «Богдан» та автомобіль «Мітсубісі». Після того, як сталося ДТП, він зупинився, підбіг до автомобіля «Фольксвагена» і почав виривати двері, оскільки їх заклинило. Водій «Фольксвагена» сказав, щоб той допоміг жінці, він не зрозумів якій саме жінці і підбіг до «Мерседеса», там на передньому пасажирському сидінні сиділа жінка, яка була похилена вперед. Він почав викликати швидку, але зі свого телефону так і не викликав, викликала дівчина з автомобіля «Мітсубісі», він пояснював диспетчеру швидкої де сталося ДТП, оскільки дівчина не змогла це пояснити. Через деякий на автомобілі «ДеоЛанос» повезли дитину до лікарні в бік м.Буча. Потім він викликав поліцію, дав їм координати і після цього поїхав з місця ДТП. На даному відрізку дороги дві смуги руху в один бік і дві смуги руху в інший бік. В той день погодні умови були хороші, дорожня розмітка була нанесена. ДТП відбулося в лівій смузі, якщо їхати з м.Києва в бік м.Буча, тобто на зустрічній смузі, автомобілі контактували лоб в лоб. За кермом автомобіля «Фольксваген» був молодий хлопець, з боку сиділа дівчина, яка на руках тримала маленьку дитину. Манера водіння водія автомобіля «Фольксваген» була агресивною, це виразилось в тому, що були різкі перестроювання, велика швидкість руху, він рухався в "шахматному" порядку, його швидкість була більше ніж 100 км/год. Він не бачив зустрічних автомобілів, оскільки попереду їхав автобус «Богдан» за яким нічого не було видно. Чи були учасники ДТП пристебнуті ременем безпеки він не бачив. Автомобіль «Мерседес» їхав в лівій смузі в напрямку м.Ірпінь, після зіткнення автомобіль «Фольксваген» також розвернуло в напрямок м.Ірпінь, тобто автомобіль «Фольксваген» стояв на зустрічній смузі;
		- показаннями свідка ОСОБА_31 , який в судовому засіданні пояснив, що 13.02.2016 року приблизно о 15 год. на своєму автомобілі «Тойота» він рухався зі сторони м.Києва в сторону м.Гостомеля. Дорожні умови були хороші, дорожнє покриття було сухим, рух не був ускладненим. Перед ним рухався автомобіль «Мерседес», потім через деякий час побачив, як на його смугу із зустрічної смуги вискочив автомобіль «Фольксваген», внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес», який рухався попереду нього, після чого він, щоб уникнути також зіткнення з даними автомобілями, виїхав на зустрічну смугу та зупинився на технічній смузі руху. Потім коли він підійшов на місце ДТП, то бачив, що жінка, яка сиділа на передньому сидінні автомобіля «Мерседес» була без признаків життя. Також бачив, як водій автомобіля «Фольксваген» схопив дитину і на іншому автомобілі поїхав до лікарні. На даному відрізку дороги була одна смуга руху і ще одна технічна смуга руху в одному напрямку, по якій так само деякі автомобілі рухаються. Автомобіль «Фольксваген» здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес» на зустрічній смузі руху. Далі свідок пояснив, що він не можесказати з якою швидкістю рухався автомобіль «Фольксваген», оскільки їхав на зустріч. Його потік їхав приблизно зі швидкістю 80-90 км/год. Водій автомобіля «Мерседес» не мав можливості уникнути зіткнення, оскільки це все відбулося дуже швидко, так як автомобіль «Фольксваген» обганяючи попутні автомобілі, виїхав на зустрічну смугу руху, після чого відбулося лобове зіткнення. Пам`ятає, що на місці ДТП всі оборювалися, з приводу того, що в автомобілі «Фольксваген» не було дитячого крісла і жінка з дитиною сиділа на передньому сидінні. Оскільки він тримав нормальну дистанцію між автомобілями, то в нього була така змога уникнути зіткнення з автомобілями «Фольксваген» та «Мерседес». Коли він підходив до автомобіля «Мерседес», то двері в нього вже були відчиненні, хто саме їх відчинив він не знає. Коли бачив водія автомобіля «Мерседес», то він ще сидів на водійському сидінні. У всіх присутніх на місці ДТП склалося враження, що пасажирка автомобіля «Мерседес» загинула, і ці здогадки були підтвердженні медиками коли вони приїхали на місце події і оглянули пасажирку «Мерседеса»;
		- даними, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.02.2016р., згідно якого в присутності понятих оглянута проїзна частина по Гостомельському шосе, 5-й км від перехрестя з вул.Міською в м.Києві, де виявлено і оглянуто автомобілі«VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_1 та «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 , крім того, на місці події виявлені уламки вказаних автомобілів, труп потерпілої ОСОБА_24 (Т.3 а.с. 139-148);
		- даними, схеми дорожньо-транспортної пригоди від 13.02.2016р., складеної в присутності понятих, по Гостомельському шосе, на якій зафіксовано розташування автомобілів «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_4 та «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 (Т.3 а.с. 149);
		- фототаблицями до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.02.2016р. (Т.3 а.с. 150-192);
		- даними постанови слідчого СУ ГУ НП у м.Києві від 13.02.2016 року, згідно якої автомобілі«VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 та «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 .,приєднано до кримінального провадження №12016100000000223 в якості речових доказів (Т.3 а.с. 193);
		- даними постанови слідчого СУ ГУ НП у м.Києві від 25.02.2016 року, згідно якої подушку безпеки з керма автомобіля«VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_5 слідами речовини біологічного походження бурого кольору,приєднано до кримінального провадження №12016100000000223 в якості речових доказів (Т.3 а.с. 194);
		-даними, висновку судово-медичної експертизи № 926/Е від 18 травня 2016 року, згідно якого: 
		   1.2.3. Дані наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_32 , 1995р.н., свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 13.02.2016 о 16.25, у неї мали місце наступні тілесні ушкодження:
		а) черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки справа;
		б) закрита травма живота: двохмоментний розрив селезінки (розрив в середній третині 5см довжиною, 3см глибиною поперечно) з явищами внутрішньо о-черевної кровотечі (наявність в черевній порожнині до 2,5л крові).
		Необхідно загострити увагу учасників на наступному:
		- п. 1.2 „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження - «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних».
		- п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об`єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів»;
		-    у п. 2.1.2 та п. 2.1.3/л Правил визначено таке: 2.1.2. Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв`язку.
		-2.1.3. До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать: До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать: л) закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів заочеревного простору, порожнини таза - все за наявності загрозливих для життя явищ ;
		-    у п. 2.3. Правил визначено таке: «Легке тілесне ушкодження»:
		- 2.3.3. Короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день).
		Відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», вказане тілесне ушкодження у п. а) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, вказаного у п. б) даних Підсумків, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3/л Правил, виявлене тілесне ушкодження (вказане у п. б) даних Підсумків), відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.
		Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок травматичної дії тупих предметів, що могло бути при транспортній травмі (травма в салоні автомобіля, який рухався, при зіткненні з перешкодою), за давністю можуть відповідати вказаному терміну(Т.3 а.с.195-201);
		-даними, висновку судово-медичної експертизи № 715/Е від 29 квітня 2016 року, згідно якого:
		1.2.3. Дані наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_14 , 1976р.п., свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 13.02.2016 о 15.16, у нього мали місце наступні тілесні ушкодження:
		-а)    забійна рана лівої надбрівної ділянки; забійно-рвана рана задньої поверхні лівої вушної раковини;
		-б)    закрита травма правого колінного суглобу: уламковий перелом правого наколінника зі зміщенням уламків;
		-в)    закрита травма правої стопи: переломо-вивих таранної кістки;
		-г)    закрита травма лівої стопи: перелом шийки таранної кістки.
		-Необхідно загострити увагу учасників на наступному:
		-п. 1.2 „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження - «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних».
		-п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий ие звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об`єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів»;
		--п. 2.2.1 "Правил визначає таке: ознаки ушкодження середньої тяжкості: в) тривалий розлад здоров`я;
		-у п. 2.3. Правил визначено таке: Легке тілесне ушкодження:
		-2.3.3. Короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день) .
		-Відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», вказані тілесні ушкодження у п. а) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		-Відповідно п. п. 4.6. та 2.2.1 ./в «Правил», вказані тілесні ушкодження у п. п. б), в), г) даних Підсумків, відносяться до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.
		-Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок травматичної дії тупих предметів, що могло бути при транспортній травмі (травма в салоні автомобіля, який рухався, при зіткненні з перешкодою), за давністю можуть відповідати вказаному терміну(Т.3 а.с.216-219);
		-даними,висновку судово-медичноїекспертизи №489від 15квітня 2016року,згідно якого, при судово-медичній експертизі ОСОБА_24 , 1976 р.н., виявлено: велика ділянка осаднення на обличчі по центру та на лівій половині обличчя, яка захоплює лобну, виличну, скроневу, щічну, нижнє-щелепну і підщелепну ділянки та ділянку носу; ділянка осаднення на зовнішній поверхні лівої вушної мушлі; ділянка осаднення на правій виличній ділянці з переходом на праву щічну ділянку; забійно-рвана рана в ділянці підборіддя; крововилив в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобній ділянці зліва; садно на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині; велика ділянка внутрішньо-шкірних крововиливів на передній поверхні грудей зліва з переходом на передню стінку живота зліва; крововилив в м`які тканини грудей зліва з боку їх внутрішньої поверхні; неповні розриви 2-го та 8-го міжреберних проміжків зліва; неповний розгинальний розрив хребта по диску в шийному відділі; численні двобічні переломи ребер без ушкодження плеври; забої обох легень; крововиливи в фіксуючий апарат легень (ознака струсу тіла); повний розрив низхідної аорти; черезкапсулярний розрив селезінки; крововилив в заочеревенну клітковину зліва; розрив брижі клубової кишки; синці (по одному): на передній поверхні правої гомілки в верхній третині, на правій гомілці в проекції зовнішньої кісточки; група саден на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, садно на зовнішній поверхні ділянці лівого коліна; рвана рана на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; по одному крововиливу в м`які тканини лівого стегна та лівої гомілки з боку їх внутрішньої поверхні; відкритий фрагментарно-осколковий перелом лівої стегнової кістки; гемартроз правого колінного суглобу; багатофрагментарний перелом правої великої гомілкової кістки; перелом правої малої гомілкової кістки; розриви суглобів правої стопи: між таранною і п`ятковою кістками, між таранною і човникоподібної кістками, між п`ятковою і кубоподібною кістками; недокрів`я внутрішніх органів, кров в плевральних порожнинах (загальним об`ємом 2000 мл.); крововиливи під ендокардом лівого шлуночка («плями» Мінакова), ознаки перерозподілу кровотоку в нирках.
		Виявлені тілесні ушкодження, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою та шоком), та знаходяться в прямому причино-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого, і могли утворитися в строки що вказані в постанові. 
		Смерть ОСОБА_24 , 1976 р.н., настала від численних переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою та шоком (Т.3 а.с.211-215);
		-даними висновкусудово-медичноїекспертизи №74від 03березня 2016року,згідно якого при судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені такі тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: садна в правій завушній ділянці, в тім`яній ділянці та лобній ділянках; на переніссі та лівій щічній ділянці; крововиливи в м`які тканини голови відповідно саден шкіри та в тім`яно-скроневій ділянці справа; перелом лобної, скроневої, тім`яної, потиличної кістки справа з розходженням вінцевого шва та переходом на основу черепа; субарахноїдальний крововилив правої тім`яно-скроневої ділянки; забій та набряк-набухання головного мозку - яка має причинно-наслідковий зв`язок з настанням смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Закрита травма грудної клітки: два паралельних садна на передній поверхні грудної клітки від проекції мечоподібного відростку, переломи 1,5,6 ребер справа з крововиливами в оточуючі м`які тканини, крововиливи в епікард правого вушка серця - яка не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у живих осіб, садна по зовнішній поверхні нижньої третини правого плеча; від ліктьової ямки по всій довжині, правого передпліччя; на тильній поверхні правої кисті в проекції 4-ї п`ясткової кістки; на тильній поверхні проекції середніх міжфалангових суглобів 3- го і 4-го пальців правої кисті: на передній поверхні верхньої третини правого стегна - які не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті та маються ознаки легких тілесних ушкоджень у живих осіб.
		Смерть дитини ОСОБА_23 настала від відкритої черепно-мозкової травма з крововиливами під оболонки і забоєм головного мозку, переломами лобної, скроневої, тім`яної та потиличної кісток справа з переходом на основу черепа, розходженням вінцевого шва, набряком-набухання речовини головного мозку (Т.3 а.с.207-210);
		-даними висновку експерта №416ат від 07.06.2016 року, згідно якого:
		1. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_14 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.3; 12.4 Правил дорожнього руху України.
		2. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_22 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.4; 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 Правил дорожнього руху України: ПДР України.
		3. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_14 з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 , шляхом застосування екстреного гальмування.
		4. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_22 мав технічну можливість уникнути досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог пункту та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 ПДР України.
		5. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_14 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається та при умові, що швидкість руху автомобіля «Mercedes-Benz Е240» д.н.з. НОМЕР_2 була більшою ніж 60, км/год, в діях водія ОСОБА_14 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 ПДР України, які не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
		В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_22 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 12.4; 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 ПДР України.
		6. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_22 вимогам пункту 11.3 та розділу 34 горизонтальна дорожня розмітка 1.1 ПДР України (Т.4 а.с. 2-14).
		-даними висновку експерта №128ат від 30.05.2016 року, згідно якого:
		1. В момент первинного контакту транспортні засоби взаємодіяли між собою такими частинами: автомобіль «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 контактував лівим переднім кутом з передньою частиною автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 , при якому транспортні засоби орієнтовно розташовувалися один відносно другого, як зображено в дослідницькій частині на мал.1.
		2. Місце зіткнення автомобіля «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 знаходиться в районі розташування початку осипу ґрунту («1-4») та початку подряпини («5») на дорожньому покритті, тобто в районі дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, яка позначає правий край проїзної частини (відносно напрямку руху до смт. Гостомель) (Т.3 а.с.247-252);
		- даними висновку експерта №129ат від 04.04.2016р. і фототаблицями до нього., згідно якого гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 на момент огляду автомобіля знаходився у технічно несправному стані із-за ушкоджень, що виникли під час ДТП. Оскільки всі перераховані ушкодження і несправності деталей та механізмів досліджуваного автомобіля виникли під час дорожньо-транспортної пригоди, говорити про їх виявлення до здійснення дорожньо-транспортної пригоди не має логічного сенсу (Т.3 а.с. 221-232);
		- даними висновку експерта №127ат від 05.04.2016р. і фтотаблицями до нього., згідно якого гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 на момент огляду автомобіля знаходився у технічно несправному стані із-за ушкоджень, що виникли під час ДТП. Оскільки всі перераховані ушкодження і несправності деталей та механізмів досліджуваного автомобіля виникли під час дорожньо-транспортної пригоди, говорити про їх виявлення до здійснення дорожньо-транспортної пригоди не має логічного сенсу (Т.3 а.с. 234-245);
		- даними, протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 28.06.2016 року, згідно якого обвинуваченому ОСОБА_22 та його захиснику ОСОБА_18 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, клопотань, заяв та зауважень останні не заявляли (Т.5 а.с.132-134);
		-даними,протоколу проведенняслідчого експериментувід 24.03.2016року заучастю потерпілого ОСОБА_14 та фототаблицямидо нього,згідно ОСОБА_33 в присутностіпонятих,на проїзнійчастині поГостомельському шосе,а саме5-йкм відперехрестя звул.Міськоюв м.Києвіде сталосяДТП,детально вказувавна розташуваннякерованого нимавтомобіля «Mercedes-BenzЕ 240»д.н.з. НОМЕР_2 тарозташування автомобіля«VolkswagenEos»д.н.з. НОМЕР_3 ,який почаввиїздити назустрічну смугуруху,до зіткнення,та розташуванняавтомобілів вмомент зіткнення (Т.5 а.с.135-140);
		- даними, протоколу проведення слідчого експерименту від 24.03.2016 року за участю свідка ОСОБА_34 та фототаблицями до нього, згідно якого ОСОБА_30 в присутності понятих, на проїзній частині по Гостомельському шосе, а саме 5-й км від перехрестя з вул.Міською в м.Києві де сталося ДТП, вказував на розташування керованого ним автомобіля в момент коли автомобіль«VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 , почав виїздити на зустрічну смугу руху, виконуючи обгін попутного транспорту, розташування автомобілів «Мітсубісі» та «Богдан», які рухались попереду автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 , в момент коли останній почав виїздити на зустрічний напрям руху,виконуючи обгін цих автомобілів (Т.5 а.с.141-145).
		Оцінюючи зібрані у справі докази, а саме показання потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , щодо обставин виникнення дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що показання останніх, є правдивими, послідовними, та такими, що узгоджуються з іншимидоказами, дослідженими у кримінальному провадженні. У суда не має підстав піддавати сумніву досліджені докази.
		Невизнання обвинуваченим ОСОБА_22 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому діяння суд розцінює, як спосіб свого захисту з метою уникнути відповідальності.
		Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на ту обставину, що під час досудового слідства не було виконано вимоги ч.12 ст.290 КПК України в частині відкриття матеріалів, а саме речових доказів - транспортних засобів «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 та «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому, захист вказав, що суд не має права допустити відомості, що містяться в таких доказах, як на доказ. Суд критично ставиться до такої позиції захисту, оскільки відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 28.06.2016 року обвинуваченому ОСОБА_22 та його захиснику ОСОБА_18 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, зокрема до постанови про приєднання предметів як речових доказів від 13.02.2016, а саме транспортних засобів «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 та «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому, суд звертає увагу на той факт, що жодних клопотань, заяв, зауважень при виконанні вимог ст. 290 КПК України з боку захисту не надходило. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що в судовому засіданні підчас дослідження письмових доказів у кримінальному проваджені також не надходило від сторони захисту жодних клопотань, чи зауважень. 
		Посилання сторони захисту на необхідність визнання письмових доказів у даному кримінальному провадженні очевидно недопустимими, суд сприймає як спосіб захисту обвинуваченого з метою сприяння уникнення останнього від відповідальності.
		Європейський Суд з прав людини вказує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких правил допустимості доказів як таких, це завдання внутрішнього права.
		Зокрема, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 26.09.2002 у справі «Перрі проти Сполученого Королівства» (Perry v UnitedKingdom), зазначив, що важливо, щоб була справедлива процедура розгляду питання про прийнятність та перевірку надійності спірних доказів.
		Отже, суд, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_22 обвинувачення за ч. 3 ст. 286 КК України, знайшло своє підтвердження. 
		На думку суду, комплекс зібраних у справі доказів є належними та допустимими, оскільки відомостей, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною суду не надано.
		Тому, оцінюючи всі забрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_14 тілесні ушкодження середньої тяжкості, потерпілій ОСОБА_17 тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілих ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_24 , ОСОБА_22 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.286 КК України.
		Відповідно до п. 20 Постанови, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст.. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_22 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, судомне встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього.
		На підставі викладеного, з урахуванням тяжкості та незворотності спричинених злочином наслідків, даних, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває,дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також враховуючи позицію потерпілих, щодо призначення покарання обвинуваченому, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_22 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхіднимта достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому, суд не вбачає підстав для можливості призначення покарання із застосування ст. 69 КК України та із застосування ст.ст. 75, 76 КК України.
		Крім того, суд, при призначенні покарання, вважає правильним застосувати до  ОСОБА_22 і додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. 
		 
		Потерпілою ОСОБА_17 під час розгляду справи заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_22 на її користь заподіяної моральної шкоди в розмірі 500000,00 (п`ятсот тисяч) грн. та матеріальної шкоди в розмірі 5174 (п`ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 55 коп.
		Розмір завданої матеріальної шкоди потерпіла обґрунтовує, понесеними витратами на лікування, на підтвердження чого були надані фіскальні чеки. Моральну шкоду потерпіла обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП вона втратила найдорожче  свою дитину, яка була сенсом її життя. Дізнавшись про те, що її доньки більше немає, їй самій не хотілося жити. Смерть дитини завдала їй неймовірних моральних страждань, перенесення нервового стресу. Крім того, внаслідок даного ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, що вплинуло на її здоров`я. 
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
		Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
		 
		Потерпілим ОСОБА_14 під час розгляду справи заявлено цивільний позов про стягнення з «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування») заподіяної шкоди у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн. та стягнення з ОСОБА_22 заподіяної шкоди в розмірі 3520 (три тисячі п`ятсот двадцять) грн. 38 коп.
		Крім того, ОСОБА_35 під час розгляду справи було подано заяву про збільшення позовних вимог, а самепро стягнення з «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування»)заподіяної шкоди у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн. та стягнення з ОСОБА_22 заподіяної шкоди в розмірі 498590 (чотириста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот дев`яносто) грн.83 коп.
		Розмір завданої матеріальної шкоди потерпілий обґрунтовує, понесеними витратами на лікування, на підтвердження чого були надані товарні накладні та фіскальні чеки. Крім того завдана шкода пов`язана із тимчасовою втратою працездатності, а також моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, які потерпілий зазнав у зв`язку із каліцтвом. 
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
		Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
		 
		Потерпілим ОСОБА_15 під час розгляду справи заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_15 суми матеріальної шкоди в розмірі 11 281(одинадцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 10 коп. та стягнути суму моральної шкоди в розмірі 1000000,00 (одного мільйону) грн., стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_16 суму моральної шкоди в розмірі 1000000 (одного мільйону) грн., стягнути з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_28 суму моральної шкоди в розмірі 1000000 (одного мільйону) грн.
		Крім того, потерпілим ОСОБА_15 під час розгляду справи було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_15 суми матеріальної шкоди у розмірі 11281 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 10 коп. та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн., стягнення з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_16 суми матеріальної шкоди у розмірі 24804,00(двадцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн., та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн., стягнення з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_28 суми матеріальної шкоди у розмірі 24804,00(двадцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн., та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн., та стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_15 суми моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн., стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_16 суми моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн., стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_28 суми моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн.
		Крім того, потерпілим ОСОБА_15 під час розгляду справи було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_15 суми матеріальної шкоди у розмірі 16536,00 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн., стягнення з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_16 суми матеріальної шкоди у розмірі 24804,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн., та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн., стягнення з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_28 суми матеріальної шкоди у розмірі 24804,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн., та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн., та стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_15 суми матеріальної шкоди в розмірі 55 245(п`ятдесят п`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн. 10 коп., та моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн., стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_16 суми моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн.,стягнення з ОСОБА_22 на користь ОСОБА_28 суми моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн.
		Розмір завданої матеріальної шкоди потерпілий обґрунтовує, понесеними витратами на поховання дружини, витрати на спорудження надгробного пам`ятника. Моральну шкоду потерпілий обґрунтовує тим, що внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_22 він втратив дружину, його доньки ОСОБА_36 та ОСОБА_37 втратили матір, цим були заподіяні психологічні (моральні) страждання. 
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
		Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
		 
		ОСОБА_38 під час розгляду справи заявлено цивільний позов про стягнення з «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування») заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. та стягнення солідарно з ОСОБА_22 та ОСОБА_39 заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 395238 (три дев`яносто п`ять тисяч) грн. 19 коп.
		Розмір завданої матеріальної шкоди ОСОБА_40 обґрунтовує тим, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_41 було пошкоджено та фізично знищено її транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Mercedes-Benz Е 240» д.н.з. НОМЕР_2 . 
		Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
		Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
		В судовому засіданні потерпілі та їх представники подані цивільні позови з урахуванням уточнень підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_22 подані цивільні позови не визнав.
		Представником ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування»), було подано до суду заперечення на заявлені цивільні позови, в якому останній просив в задоволенні цивільних позовів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_28 в частині позовних вимог до ПрАТ «Страховакомпанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування») про стягнення матеріальної та моральної шкоди та в задоволенні цивільного позову ОСОБА_42 до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2  відмовити в повному обсязі на підставі п.37.1.4 ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Частиною 1 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). 
		Згідно ст.3Закону України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. 
		Згідно з ст.5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		Згідно з п.22.1 ст.22Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум,зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду,заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. 
		Згідно з ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу«VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3 застрахована в ПрАТ «СК «Дім Стархування» відповідно до полісу страхування АІ/0169821, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 100000, 00 гривень.
		Згідно з п.23.1 ст.23Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: 
		шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; 
		шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; 
		шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; 
		моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 
		шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_42 задовольнити у повному обсязі.При цьому суд враховує, що в результаті протиправних дій ОСОБА_22 , які спричинили для потерпілих негативні наслідки пов`язані з отриманням тілесних ушкоджень та загибеллю рідних, а також порушенням звичних життєвих зв`язків, через неможливість продовжувати активне суспільне та особисте життя.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходить з доказів, які були надані учасниками процесу під час розгляду справи, будь-яких інших доказів на спростування цивільних позовів, суду не надавалося.
		При цьому, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.
		Речовими доказами слід розпорядитись на підставі ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, ч.2 ст.127, 128, 129, 368, 369, 370, 373, 374, 376, 380, 392, 393 КПК України, суд,-
		засудив:
		ОСОБА_22 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) роківпозбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
		Запобіжний захід ОСОБА_22  обрати у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», взявши останнього під варту в залі суду. 
		Строк покарання  ОСОБА_22 ,рахувати з моменту затримання, а саме з 03.04.2019 року.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 до ОСОБА_22  провідшкодування завданоїїй матеріальноїта моральноїшкоди  задовольнити. 
		Стягнути з  ОСОБА_22 на ОСОБА_43 ,500000,00 (п`ятсот тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5174 (п`ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 55 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
		Цивільний позов  ОСОБА_14 до ПАТ «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування») та ОСОБА_22 про відшкодуваннязаподіяної шкоди  задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_22  на користь ОСОБА_44 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 498590 (чотириста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 83 коп.
		Стягнути з «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування»)на користь ОСОБА_44 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн.
		Цивільний позов  ОСОБА_15 до «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування») та ОСОБА_22  провідшкодування заподіяноїшкоди  задовольнити.
		Стягнути з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_15 суму матеріальної шкоди у розмірі 16536,00 (шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 
		Стягнути з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_16 суму матеріальної шкоди у розмірі 24804,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн., та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 
		Стягнути з «Страхова компанія«Саламандра» (ПрАТ«Дім страхування»)на користь ОСОБА_28 суму матеріальної шкоди у розмірі 24804,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот чотири) грн., та моральної шкоди у розмірі 5512,00 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 
		Стягнути з ОСОБА_22  на користь ОСОБА_15 суму матеріальної шкоди в розмірі 55 245 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн. 10 коп., та моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 
		Стягнути з ОСОБА_22  на користь ОСОБА_45 суму моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн.
		Стягнути з ОСОБА_22  на користь ОСОБА_46 суму моральної шкоди в розмірі 994488,00 (дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн.
		Цивільний позов  ОСОБА_47 до «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування»), ОСОБА_22  та ОСОБА_48 провідшкодування заподіяноїматеріальної шкоди  задовольнити.
		Стягнути з «Страхова компанія «Саламандра» (ПрАТ «Дім страхування»)на користь ОСОБА_49 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_22  та ОСОБА_50 на користь ОСОБА_49 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 395238 (три дев`яносто п`ять тисяч) грн. 19 коп.
		Стягнути з  ОСОБА_22 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 5282 гривень 40 копійок.
		Речові докази по справі: автомобіль марки«Mercedes-BenzЕ 240»д.н.з. НОМЕР_2   повернути за належністю ОСОБА_51 ;автомобіль марки «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3  повернути за ОСОБА_52 ; подушку безпеки з керма автомобіля «VolkswagenEos» д.н.з. НОМЕР_3  знищити. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...