Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/1737/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2019.
Дата набрання законної сили: 28.03.2019
Номер судового провадження: 51-8138км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016050230000360

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України 
		28 березня 2019 року
		м. Київ
		справа № 227/1737/17
		провадження № 51-8138км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050230000360 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася і проживає у АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України та виправдано за відсутністю в її діях складу цього злочину.
		Цим же вироком ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
		Прийняте рішення щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
		У задоволенні позову Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької сільської ради про відшкодування шкоди відмовлено.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою та засуджено за те, що вона перебуваючи на посаді голови Криворізької сільської ради, здійснюючи функції представника органу місцевого самоврядування та обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи службовою особою і розпорядником бюджетних коштів сільської ради, діючи в інтересах ОСОБА_7 та за попередньою змовою з ним групою осіб, достовірно знаючи про те, що будівельні роботи з установки системи автоматичного керування водопостачання по вул. Комсомольська в с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області згідно з укладеним договором між Криворізькою сільською радою і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 на суму 20 500 грн. не виконувалися, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення своїх функціональних обов`язків та вимог закону щодо забезпечення ефективного, результативного та цільового використання бюджетних коштів, оплати робіт після їх виконання, знаходячись у своєму службовому кабінеті Криворізької сільської ради, розташованій за адресою: Донецька область Добропільський район с. Криворіжжя, вул. Радянська, 101, 05 жовтня 2015 року поставила свій підпис в акті приймання будівельних робіт на вказаний об`єкт, до якого ОСОБА_7 були внесені завідомо недостовірні відомості з питань повного виконання вказаних будівельних робіт на суму 20 500 гривень. Після цього зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт ОСОБА_6 передала головному бухгалтеру Криворізької сільської ради для здійснення виплати бюджетних коштів в розмірі 20500 гривень на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 , тим самим здійснивши оплату за вказані роботи, які фактично не виконані.
		За тих же обставин ОСОБА_6 , будучи службовою особою та розпорядником бюджетних коштів сільської ради, діючи в інтересах ОСОБА_7 та за попередньою змовою з ним групою осіб, достовірно знаючи про те, що будівельні роботи з поточного ремонту внутрішньої електромережі в дитячому дошкільному закладі «Сонечко» в с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області згідно з укладеним договором між Криворізькою сільською радою і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 на суму 5995 грн. проведені не в повному обсязі, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи повторно 04 листопада 2015 року поставила свій підпис в акті приймання будівельних робіт на вказаний об`єкт, до якого ОСОБА_7 були внесені завідомо недостовірні відомості щодо завищення вартості виконаних робіт на суму 1854,06 гривень. Після цього зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт ОСОБА_6 передала головному бухгалтеру Криворізької сільської ради для здійснення виплати бюджетних коштів в розмірі 5995 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 , тим самим здійснивши оплату за вказані роботи, які на суму 1854 грн. 06 коп. фактично не виконані.
		Згідно з вироком органом досудового розслідування за викладених вище обставин ОСОБА_6 обвинувачувалась також у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, тобто у тому, що вона, перебуваючи на посаді голови Криворіжської сільської ради, будучи службовою особою та розпорядником бюджетних коштів сільської ради, діючи в інтересах ОСОБА_7 та за попередньою змовою з ним групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, 05 жовтня 2015 року поставила свій підпис в акті приймання будівельних робіт по вул. Комсомольська в с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 у цей документ були внесені завідомо недостовірні відомості щодо повного виконання будівельних робіт на суму 20 500 гривень, тим самим розтратила чуже майно - кошти ради, оскільки на підставі вказаного документа 07 жовтня 2015 року з місцевого бюджету Криворізької сільської ради ОСОБА_8 безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 20 500 гривень за будівельні роботи, які останнім не виконані. Крім того, 04 листопада 2015 року ОСОБА_6 поставила свій підпис в акті приймання будівельних робіт з поточного ремонту внутрішньої електромережі в дитячому дошкільному закладі «Сонечко» в с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області, достовірно знаючи, що в цей документ ОСОБА_7 вніс завідомо недостовірні відомості щодо завищення вартості виконаних робіт на суму 1854 грн. 06 коп., тим самим ОСОБА_6 повторно розтратила чуже майно - кошти ради у розмірі 1854,06 гривень, оскільки на підставі вказаного документа 09 листопада 2015 року з місцевого бюджету Криворізької сільської ради ОСОБА_9 перераховані грошові кошти в сумі 5995 грн., у тому числі 1854 грн. 06 коп. за будівельні роботи, які фактично не виконані.
		В обґрунтування прийнятого рішення щодо виправдання ОСОБА_6 суд зазначив, що поставлена їй за провину розтрата чужого майна шляхом зловживання становищем не була пов`язана з безоплатним безповоротним оберненням цього майна на користь третіх осіб, оскільки ОСОБА_6 розраховувала на отримання взамін послуг згідно з укладеним договором, а тому суд дійшов висновку про відсутність в її діях ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
		Апеляційний суд Донецької області 27 червня 2018 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.366 КК України та ухвалив в цій частині свій вирок, яким призначив ОСОБА_6 за ч.1 ст.366 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік, а в решті вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд послався у вироку на показання свідків, які не допитувались під час судового провадження, натомість не надав будь-якої оцінки письмовим доказам. На думку прокурора, залишаючи без змін виправдувальний вирок місцевого суду, апеляційний суд не врахував, що неотримання службовою особою особисто вигоди при тому, що таку вигоду отримують треті особи, на користь яких перераховані кошти, не виключає наявності в діях службової особи ознак розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Вважає, що всупереч вимогам ст.370, ч.4 ст.404, ст.419 КПК України, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих мотивів, з яких виходив при постановленні рішення, при цьому не проаналізував та не спростував доводів апеляційної скарги прокурора щодо наявності у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити касаційну скаргу з викладених в ній підстав.
		Мотиви суду
		Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Суд апеляційної інстанції перевіряє законність й обґрунтованість судового рішення, що переглядається в апеляційному порядку, і відповідно рішення апеляційного суду повинне відповідати вимогам ст.ст.370, 419 КПК України. 
		При залишенні апеляційної скарги без задоволення, апеляційний суд у своєму рішенні має зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів з тим, щоб жоден з них не залишився нерозглянутим.
		Однак цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.
		У поданій на вирок апеляційній скарзі прокурор, зокрема, стверджував про незаконність вироку місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.191 КК України, наполягав на наявності у її діях прямого умислу на розтрату майна. При цьому прокурор, мотивуючи свою позицію, посилався на конкретні докази, які на його думку, неналежно були досліджені судом першої інстанції.
		Проте апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора в частині незаконності виправдання ОСОБА_6 без задоволення, не навів переконливих підстав прийнятого рішення, не дав вичерпних відповідей на кожен із доводів, наведених в апеляційній скарзі. Так, апеляційний суд, пославшись лише на показання ОСОБА_6 , обмежився загальною фразою про відсутність у неї умислу на розтрату ввірених їй державних коштів шляхом зловживання службовим становищем, оскільки вона очікувала від іншого учасника виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо проведення ремонтних робіт. Однак такий висновок зроблений без аналізу інших конкретних обставин справи, на які звертав увагу прокурор в апеляційній скарзі та які, на думку сторони обвинувачення, свідчили про винуватість ОСОБА_6 у цьому злочині.
		Крім того, з матеріалів кримінального провадження слідує, що орган досудового розслідування за одних і тих самих фактичних обставин надав самостійну кримінально-правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 як за ч.1 ст.366, так і ч.3 ст.191 КК України, зазначивши при формулюванні обвинувачення передбачені диспозиціями цих норм ознаки злочинів. За наслідками судового розгляду місцевий суд виправдав ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.191 КК України, зазначивши про відсутність у її діях складу цього злочину. Проте відповідні зміни у формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним за ч.1 ст.366 КК України, не вніс, чим допустив істотні суперечності у своїх висновках, порушив вимоги п.2 ч.3 ст.374 КК України.
		Крім того, у мотивувальній частині вироку місцевий суд одночасно зазначив про те, що ОСОБА_6 підлягає виправданню у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.191 КК України, оскільки не здобуто переконливих доказів її вини, однак після цього виклав зміст досліджених доказів та вказав про відсутність у діях ОСОБА_6 складу цього злочину.
		Наслідком допущених протиріч, є те що висновки суду про невинуватість ОСОБА_6 є суперечливими та неоднозначними, а правильність прийнятого рішення про її виправдання викликає сумніви, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції.
		Наведені обставини дають підстави вважати, що апеляційний суд формально розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон, а тому рішення апеляційного суду на підставі п.1 ч.1 ст.438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		Під час нового апеляційного розгляду суд має врахувати викладене, перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційній скарзі, співставити їх з наявними у кримінальному провадженні доказами, яким дати юридичну оцінку з огляду на їх допустимість та достатність, і відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		З огляду на те, що вирішення питання про кримінально-правову оцінку дій ОСОБА_6 можливе лише після усунення апеляційним судом наведених у даній постанові порушень, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
		Керуючисьстаттями434,436,438, 441,442 КПК України, Верховний Суд
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Вирок Апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		 
		ОСОБА_10   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...