Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 494/6/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2019.
Дата набрання законної сили: 04.04.2019
Номер судового провадження: 51-9701км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22017160000000189

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		04 квітня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 494/6/18
		Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/785/830/18
		Провадження № 51  9701 км 18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017160000000189 від 19 жовтня 2017 року, щодо ОСОБА_6 за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року.
		 
		Зміст судових рішень і встановлені обставини
		Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 15 січня 2018 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 15 січня 2018 року, укладеної у кримінальному провадженні № 22017160000000189, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 110 ч. 1, ст. 263 ч. 2 КК України, між процесуальним прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 . Обвинувальний акт з додатками повернуто прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
		Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, 23 січня 2018 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 оскаржив його до апеляційного суду. 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_8 на зазначену ухвалу суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості. 
		Мотивуючи своє рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, Апеляційний суд Одеської області послався на підставу, передбачену ст. 399 ч. 4 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. 
		20 квітня 2018 року на зазначену ухвалу суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості від 15 січня 2018 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 повторно подано аналогічну за змістом апеляційну скаргу. 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області 30 серпня 2018 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 15 січня 2018 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернуто прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 .
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 30 серпня 2018 року про закриття апеляційного провадження і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у порушення вимог ст. 370 КПК України є необґрунтованим і невмотивованим. Указує на незаконність ухвали суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості, а також те, що допущенні процесуальні порушення апеляційним судом проігноровано. Зазначає, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить прямої заборони на звернення прокурором до апеляційного суду зі скаргою повторно у випадку відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора. 
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора не підтримав, вважав її необґрунтованою та просив її залишити без задоволення.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. 
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення. 
		Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції є необґрунтованими.
		Згідно зі ст. 392 ч. 1 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені, у тому числі інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом. 
		Відповідно до положень ст. 394 ч. 4, ст. 475 ч. 4 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржено вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості. 
		Висновок суду апеляційної інстанції про те, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено оскарження ухвали суду про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування, є обґрунтованим і вмотивованим. 
		Цей висновок ґрунтується на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК.
		Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами.
		Як убачається із матеріалів кримінального провадження ухвалу апеляційного суду від 02 лютого 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в касаційному порядку оскаржено не було. Зазначене рішення набрало законної сили. 
		Рішення про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції мотивував тим, що повторна апеляційна скарга на теж саме рішення районного суду за умови існування нескасованої ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не може бути предметом повторного перегляду апеляційним судом. 
		Таке рішення суду апеляційної інстанції відповідає принципу остаточності судового рішення та висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/118. 
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено. 
		Що стосується неточностей в тексті ухвали Апеляційного суду Одеської області від 
		30 серпня 2018 року, на які указує прокурор в касаційній скарзі, то вони можуть бути виправлені в порядку, передбаченому ст. 379 КПК України. 
		Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження не знаходить.
		Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7  без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...