Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 370/2336/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2019.
Дата набрання законної сили: 09.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 
		09 квітня 2019 року                                                                                     м. Київ
		 
		Справа № 22-4359                                   Головуючий у1-й інстанції - Тандир О. В. 
		Унікальний №370/2336/18                                                                Доповідач - Пікуль А. А.
		 
		Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
		 
		                    головуючого                                       Пікуль А. А.
		                    суддів                                                  Гаращенка Д. Р.
		                                                                                 НевідомоїТ. О.
		                    
		розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна в натурі,-
		 
		у с т а н о в и л а:
		 
		ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
		На обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що вони з відповідачем є співвласниками по 1/2 частині указаного житлового будинку, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом, виданих 25 березня 2008 року державним нотаріусом Макарівської районної державної нотаріальної контори Грисюк О.В.
		Між ними досягнуто усної згоди про поділ в натурі вказаного житлового будинку та вже виготовлено технічні паспорти на частини житлового будинку, та які відповідають фактичному користуванню. Рішенням виконкому Бишівської сільської ради №55 від 01.07.2014 року 1/2 частині домоволодіння позивача навіть присвоєно поштову адресу: розташованого за адресою: АДРЕСА_1
		Проте юридично оформити поділ будинку у нотаріуса виявилось неможливим так як з'ясувалось, що на частину майна відповідача накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВДВС Кагарлицького РУЮ від 21.02.2011 року.
		Враховуючи наведене, просив суд розділити спірний житловий будинок в натурі на два окремі домоволодіння, визнавши за позивачем право власності на окреме домоволодіння згідно технічного паспорта на житловий будинок під літерою «А» загальною площею 29,5 кв.м., жилою 14,4 кв.м., приміщення 1-1 площею 6,8 кв.м., приміщення 1-2 площею 8,3 кв.м., приміщення 1-3 площею 14,4 кв.м., біля якого знаходяться огорожа №1-2 та криниця №4; а за відповідачем право власності на окреме домоволодіння згідно технічного паспорта на житловий будинок під літерою «А» загальною площею 18,1 кв.м., жилою 27,7 кв.м., приміщення 1-4 площею 7,8 кв.м., приміщення 1-5 площею 10,3 кв.м., приміщення 1-6 площею 9,6 кв.м., біля якого знаходяться сарай «Б», вбиральня «Г», погріб «під Б», вхід до підвалу «Ж», огорожа №3.
		Також просив припинити право спільної часткової власності на вказаний житловий будинок.
		Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 28 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, якими задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.62-66).
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, ОСОБА_4, не заперечувала проти її задоволення та вказала, що поділ будинку в натурі є технічно можливим, сторони дійшли до взаємної згоди щодо такого поділу, однак не можуть його здійснити у позасудовому  порядку. Тому відповідач не заперечує проти позову.
		 
		За правилами ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 листопада 2018 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
		Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з наступного.
		Сторони є співвласниками житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Кожному належить по 1/2 частині цього будинку.
		Відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 20 квітня 2018 року №18 за технічними показниками об'єкт може бути поділено. Поряд з тим, даний висновок не містить варіантів поділу житлового будинку між співвласниками, виділення ідеальних часток чи відступу від ідеальних часток з відповідною компенсацією, в разі неможливості поділу будинку з виділом ідеальних часток, таким обґрунтуванням, зазвичай, є висновок судової будівельно-технічної експертизи, який суду не було надано і про призначення відповідної експертизи позивач не клопотав перед судом.
		Крім того, поділ будинку в натурі можливий за умови, якщо співвласники оформили право власності або право користування на земельну ділянку під будинком, без документів на землю виділ часток є неможливий. Проте, як вбачається з наданих позивачем документів, а саме довідки Бишівської сільської ради №155 від 18.07.2018 року земельна ділянка під будинком не приватизована, а документів на право користування земельною ділянкою також суду надано не було.
		Посилання позивача на те, що між ним та відповідачем досягнуто згоди щодо поділу спірного житлового будинку також не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
		За таких обставин районний суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
		При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги представника відповідача апеляційний суд виходить з наступного.
		Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції доходить до висновку про те, що указані висновки районного суду не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Судом порушені встановлені ст.89 ЦПК України правила оцінки доказів та невірно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 364, 367 ЦК України.
		Відхиляючи наданий позивачем Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 18 від 20 квітня 2018 року (а.с.29-30) із посиланням на ту обставину, що указаний висновок не є висновком експертизи районний суд не врахував положень ст. ст. 76, 95 ЦПК України щодо письмових доказів та тієї обставини, що достовірність цього висновку відповідачем не оспорювалася.
		Відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що поділ є неможливим без оформлення права на землю районний суд не врахував положень ст. ст. 364, 367 ЦК України, які не ставлять можливість поділу будинку (квартири) в залежність від оформлення права на земельну ділянку, на якій вони розташовані.    
		За правилами ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
		          Відповідно до положень ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. 
		У даній справі кожному із учасників спільної часткової власності належить 1/2 частина будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с.12-13). 
		У фактичному користуванні позивача перебуває три приміщення будинку загальною площею 29, 5 кв. метрів, житловою площею 14, 4 кв. метрів, що складається з: приміщення 1-1 площею 6,8 кв. метрів; приміщення 1-2 площею 8,3 кв. мерів; приміщення 1-3 площею 14,4 кв. метрів, з прилеглою огорожею (№1-2) та криницею №4. 
		У фактичному користуванні відповідача перебуває також три приміщення будинку загальною площею 27,7 кв. метрів, житловою площею 18,1 кв. метрів, що складається з : приміщення 1-4 площею 7,8 кв. метрів; приміщення 1-5 площею 10,3 кв. мерів; приміщення 1-6 площею 9,6 кв. метрів, а також  прилеглі господарські будівлі та споруди: сарай (літера Б),  вбиральня (літера Г), погріб (літера Б), вхід до підвалу (літера Ж), огорожа № 3.  
		Згідно з відомостями Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 18 від 20 квітня 2018 року (а.с.29-30) за технічними показниками об'єкт - будинок по АДРЕСА_1, може бути поділено на два ізольовані новоутворені об'єкти відповідно до фактичного користування сторін.
		Відповідач, ОСОБА_4 не заперечує проти такого поділу та визнає позов. 
		Відхилення від ідеальної долі на 1,8 кв. метрів є незначним, відповідач на компенсацію вартості цієї площі не претендує. 
		За правилами ч.1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до положень ч.2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
		За правилами ст. 141 ЦПК України при ухваленні нового рішення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  2 028 грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги  (808 +1220; а.с.1,75).
		Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
		 
		Рішення Макарівського районного суду Київської області від 28 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3  та ОСОБА_4 на житловий будинок по АДРЕСА_1, загальною площею 57,2 кв. метрів з відповідними надвірними будівлями та спорудами шляхом його поділу в натурі.
		 
		Виділити у власність ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на належнуйому 1/2 частинучастину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення будинку загальною площею 29,5 кв. метрів, житловою площею 14,4 кв. метрів, що складається з: приміщення 1-1 площею 6,8 кв. метрів; приміщення 1-2 площею 8,3 кв. мерів; приміщення 1-3 площею 14,4 кв. метрів, та надвірні споруди: огорожу (№1-2), криницю №4.
		 
		Виділити у власність ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) на належну їй 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в натурі,як окреме індивідуально визначене нерухоме майно,приміщення будинку загальною площею 27,7 кв. метрів, житловою площею 18,1 кв. метрів, що складається з: приміщення 1-4 площею 7,8 кв. метрів; приміщення 1-5 площею 10,3 кв. мерів; приміщення 1-6 площею 9,6 кв. метрів,  та  прилеглі господарські будівлі і споруди: сарай (літера Б),  вбиральню (літера Г), погріб (літера Б), вхід до підвалу (літера Ж), огорожу № 3.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) 2 028 (дві тисячі двадцять вісім) грн. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.  
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.  
		 
		 
		Головуючий                                                  А. А. Пікуль
		 
		Судді                                                             Д. Р. Гаращенко
		 
		Т. О. Невідома

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...