Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 406/2849/13 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2019.
Дата набрання законної сили: 04.04.2019
Номер судового провадження: 61-22365ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		04 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 406/2849/13
		провадження № 61-22365св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., ШтеликС.П.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Луганської області від 17 квітня 2014 року у складі колегії суддів: Заіки В. В., Медведєва А. М., Лозко Ю. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із загальної спільної власності, визнання права власності.
		Позовна заява мотивована тим, що на балансовому обліку КП «АЖЕО» знаходиться будинок АДРЕСА_1. У цьому будинку знаходиться квартира, яка належить на праві власності згідно із свідоцтвом від 03 лютого 1998 року НОМЕР_1 їй та матері ОСОБА_5
		Під її квартирою та квартирою відповідачів розташоване підвальне приміщення загальною площею 57,14 кв. м, яке вона з батьком ОСОБА_7 використовувала як підсобне приміщення. Протоколом зборів наймачів квартир під'їздів № № 1, 2 житлового будинку АДРЕСА_1 від 09 квітня 2008 року, погодженим житлово-експлуатаційною дільницею № 1 КП «АЖЕО», підвальне приміщення було передано в користування її батьку ОСОБА_7 для здійснення підприємницької діяльності.
		Позивач вважала, що визнання за нею права власності на підвальне приміщення не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інших інтересів осіб, а також мешканців будинку. 
		Просила виділити їй - ОСОБА_4, із загальної спільної часткової власності співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 як самостійний об'єкт нерухомості нежитлове підвальне приміщення загальною площею 51,10 кв. м, визнати за нею право власності на нежитлове підвальне приміщення загальною площею 57,10 кв. м, яке розташовано в будинку АДРЕСА_1.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 09 липня 2013 року позов задоволено.
		Виділено ОСОБА_4 із загальної спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 частку підвального приміщення загальною площею 51,10 кв. м, як самостійний об'єкт нерухомості, визнавши за ОСОБА_4 право власності на цей об'єкт.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі не заперечують проти передачі позивачу нежитлового приміщення, деякі з них продали їй свої частки, а тому враховуючи частину першу статті 357, статтю 358 ЦК України позов є обґрунтованим.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 17 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із загальної спільної власності, визнання права власності, відмовлено.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що підстав вважати, що позивач набув право власності на нерухоме майно за розписками, які не відповідають вимогам частини першої статті 639, статті 657 ЦК України щодо форми договору, немає. Щодо інших власників нерухомого майна, даних про те, що вони уклали будь-який договір про відчуження своєї частини майна матеріали справи взагалі не містять.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У травні 2014 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм матеріального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор м. Алчевська не мав права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; майно придбане позивачем із дотриманням всіх норм та правил.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Алчевського міського суду Луганської області цивільну справу № 406/2849/13-ц.
		Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року не виконано в частині витребування справи з підстав розташування Алчевського міського суду Луганської області на території проведення антитерористичної операції.
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2018 року направлено до Лисичанського міського суду Луганської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-22365ск18 у справі № 406/2849/13 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із загальної спільної власності, визнання права власності, для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
		Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 05 грудня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 406/2849/13 за ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2018 року про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із загальної спільної власності, визнання права власності, в частині рішення Алчевського міського суду Луганської області від 09 липня 2013 року, яким вирішено: «Позов задовольнити.
		Виділити ОСОБА_4 з загальної спільної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 частку підвального приміщення загальною площею 57,10 кв. м, як самостійний об'єкт нерухомості, визнавши за ОСОБА_4 право власності на цей об'єкт,
		та в частині рішення Апеляційного суду Луганської області від 17 квітня 2014 року, яким вирішено: апеляційну скаргу прокуратури м. Алчевська задовольнити.
		Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 09 липня 2013 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із загальної спільної власності, визнання права власності, відмовити.»
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
		Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
		Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю. 
		Згідно з частиною третьою, четвертою статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За таких обставин, з урахуванням того, що судове провадження у справі відновлене тільки частково і неможливий розгляд касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.
		Зазначене узгоджується з ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18).
		При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку.
		Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційне провадження у справі № 406/2849/13 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ частки із загальної спільної власності, визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Луганської області від 17 квітня 2014 року закрити.
		Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Судді:  С. Ю. Мартєв     А. О. Лесько     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...