Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20683/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2019. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.07.2019
Результат оскарження 18.07.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		10 квітня 2019 року                                                    № 640/20683/18
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1доНаціонального агентства з питань запобігання корупціїпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 28, код ЄДРПОУ 40381452), в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2018 № 2241 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання»;
		- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2018 № 2242 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання»;
		- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2250 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України»;
		- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2251 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України».
		В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправністю оскаржуваних рішень, оскільки Національне агентство здійснюючи повну перевірку декларацій за 2015 рік та 2016 рік поданих ОСОБА_1, діяло не на підставі Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням НАЗК від 10.02.2017 №56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за №201/30069 та вийшло за межі наданих йому повноважень, а відтак висновки наведені у рішеннях від 05.10.2018 року №2241 та №2242 є безпідставними та такими, що зроблені у спосіб, який не відповідає Закону, а  тому підлягають скасуванню.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
		Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, в якому  зазначено, що Національне агентство проводило повну перевірку декларацій позивача з урахуванням принципів верховенства права, об'єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб, достовірності і повноти інформації, правомірності оскарження та використання такої інформації, при прийнятті рішень діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому відсутні підстави для  скасування оскаржуваних рішень.
		Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки.
		Відповідно до рішень Національного агентства від 25.05.2018 року №1003 «Про проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VІІІ скликання та від 20.07.2018 року №1482 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VІІІ скликання повна перевірка проведена уповноваженими особами за результатами якої прийнято рішення від 05.10.2018 року №2241 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VІІІ скликання.
		Також, відповідно до рішень Національного агентства від 25.05.2018 року №1004 «Про проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VІІІ скликання та від 20.07.2018 року №1483 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VІІІ скликання повна перевірка проведена уповноваженими особами за результатами якої прийнято рішення від 05.10.2018 року №2242«Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VІІІ скликання.
		Відповідно до зазначених рішень від 05.10.2018 року, за результатами повної перевірки декларації позивача за 2015-2016 роки Національне агентство вирішило:
		-          суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2016 роки зазначив недостовірні відомості: не відобразив інформацію про вартість на дату набуття у користування часин нежитлових приміщень, дату набуття права власності на квартиру, що перебуває у його власності, та про нежитлові приміщення (гараж), також не відобразив відомості у відповідному розділі декларації про номінальну вартість належних йому цінних паперів, юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої він є, та зазначив відомості про правочини, вчинені членами його сім'ї, чим не дотримав вимоги пунктів 2,4,  5 1 та  ч. 1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції». Суб'єкт декларування подав недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2016 роки, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату прийняття цього рішення Національним агентством, що свідчить про наявність в діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України;
		-          точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел;
		-          наявність конфлікту інтересів не встановлено:;
		-          ознак незаконного збагачення не встановлено.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» та абз. 3 п. 2 р. IV Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 № 201/30069, Національне агентство з питань запобігання корупції прийнято рішення від 05.10.2018 року № 2250 та №2251 яким затверджено висновок щодо корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
		Позивач не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
		Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень врегульовано Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (надалі - Закон №1700-VII).
		Як визначено частиною першою статті 4 Закону №1700-VII, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
		Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону №1700-VII визначено, що до повноважень Національного агентства належать, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Згідно з частиною другою, третьою статті 50 Закону №1700-VII Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
		Відповідно до абзаців першого, п'ятого частини першої статті 50 Закону №1700-VII повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
		Національне агентство проводить перевірку декларації, у тому числі і на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
		Як встановлено зі змісту спірних рішень, перевірка декларацій позивача за 2015-2016 роки проведена на підставі абзацу другого частини першої статті 50 Закону №1700-VII. Наявність повноважень у відповідача щодо проведення повної перевірки декларацій позивачем не оспорюється.
		Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій відповідно до статей 48 та 50 Закону №1700-VII визначений у Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року №56 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за №201/30069 (надалі - Порядок №56, у редакції, чинній на час проведення повної перевірки декларації позивача).
		Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №56 визначено, що повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
		Пунктами 2, 14 розділу ІІІ Порядку №56 визначено, що початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки. Про прийняття рішення про проведення перевірки Національне агентство письмово повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття (тут і надалі мається на увазі Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у подальшому - Реєстр).
		Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
		Отже, з огляду на викладене, строк повної перевірки декларації повинен становити не більше 90 календарних днів.
		Джерела інформації, які Національне агентство використовує під час повної перевірки декларацій визначені у пункті 8 розділу ІІІ Порядку №56. Тут же обумовлено, що при проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов'язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.
		Джерела інформації, які Національне агентство використовує під час повної перевірки декларацій визначені у пункті 8 розділу ІІІ Порядку №56. Тут же обумовлено, що при проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов'язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.
		Так одним джерелом інформації є відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей.
		У свою чергу, в пункті 12 розділу ІІІ Порядку №56 обумовлено обов'язок Національного агентства у разі виявлення протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення направити відповідному суб'єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів. Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації. Зазначений лист може направлятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Суб'єкт декларування має право надати (надіслати) пояснення (копії документів) не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного листа Національного агентства за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв'язку. Надані суб'єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов'язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб'єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації. У разі необхідності Національне агентство направляє суб'єкту декларування лист із проханням надати інформацію щодо найменування контрагента правочину відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону в порядку, визначеному цим пунктом.
		Перевіряючи доводи позивача про не взяття до уваги його пояснень та доданих до них документів, суд встановив, що зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що всі пояснення ОСОБА_1 не були прийнятті до уваги та не враховані при винесенні оскаржуваних висновків. Як вбачається, пояснення щодо інформації про вартість на дату набуття у користування частини нежитлових приміщень,  юридичну особу, кінцевого бенефіціара, відомість про нежитлові приміщення (гараж) Національним агентством не було взято до уваги та не враховано при винесенні рішення. Також встановлено, що відповідачем не надана оцінка кожному поданому документу та поясненню.
		У рішенні від 22.11.1995 у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» зазначається, що суд повинен встановити, чи не є висновки адміністративного органу щодо фактів у справі «довільними та нераціональними». ЄСПЛ визнав такими, що відповідають Конвенції національні законодавство та практика, при яких суди мають право скасувати дискреційні адміністративні акти, коли: 1) ці акти ґрунтуються на висновках, що зроблені на основі неналежних доказів або без зважання на належні докази, 2) докази, на які спирається адміністративний орган, не здатні обґрунтувати висновок щодо обставин у справі; 3) жодна посадова особа за належного підходу на основі відповідних доказів не дійшла б тих висновків, на яких ґрунтується оскаржений адміністративний акт (пункт 44 CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM).
		Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку №56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації). Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: 1) вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації; 2) описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб'єкта декларування, назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; 3) мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; 4) резолютивна частина із зазначенням висновку, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.
		У спірному рішенні відповідач дотримався зазначеної структури.
		Порядок №56 не містить положень, які б визначали строк для прийняття рішення за результатами проведення Національним агентством повної перевірки декларації. Водночас, на думку суду, враховуючи порядок дій, які Національне агентство має вчинити у зв'язку із повною перевіркою декларації суб'єкта декларування (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №56) та строки, встановлені пунктами 2, 14 розділу ІІІ Порядку для проведення перевірки декларацій, оскаржуване позивачем рішення було прийняте поза межами розумного строку.
		Варто зауважити, що одним із критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є відповідач, є своєчасність їх прийняття (вчинення), тобто, протягом розумного строку (пункт 10 частини другої статті 2 КАС України). 
		Водночас, суд бере до уваги той факт, що відповідач при проведенні перевірки дійшов висновку, що точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел, наявність конфліктів інтересів не встановлено, ознак незаконного збагачення не встановлено.
		Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно до положень, закріплених  ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення відповідача не відповідають вищезазначеним вимогам статті 2 КАС України, зокрема, щодо вимог про прийняття рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Крім того, частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.
		ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).
		У рішенні від 22.11.1995 у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» зазначається, що суд повинен встановити, чи не є висновки адміністративного органу щодо фактів у справі «довільними та нераціональними». ЄСПЛ визнав такими, що відповідають Конвенції національні законодавство та практика, при яких суди мають право скасувати дискреційні адміністративні акти, коли: 1) ці акти ґрунтуються на висновках, що зроблені на основі неналежних доказів або без зважання на належні докази, 2) докази, на які спирається адміністративний орган, не здатні обґрунтувати висновок щодо обставин у справі; 3) жодна посадова особа за належного підходу на основі відповідних доказів не дійшла б тих висновків, на яких ґрунтується оскаржений адміністративний акт (пункт 44 CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM).
		Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених статтею 2 КАС України.
		У даному випадку відповідач не забезпечив дотримання таких принципів контролю та повної перевірки декларації, що визначені у пункті 3 розділу І Порядку №56, як об'єктивність, неупередженість та безсторонність рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; достовірність і повнота інформації, що використовується Національним агентством.
		З урахуванням встановлених письмовими доказами у справі обставин та на підставі аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Національного агентства не є обґрунтованими - не відповідають усім фактичним обставинам, прийняті поза межами розумного строку, недобросовісно, тобто, не відповідають  критеріям правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, а відтак підлягають скасуванню. 
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).      
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2018 № 2241 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання».
		3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2018 № 2242 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання».
		4. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2250 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України».
		5. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2251 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України».
		6. Стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції         (бульв. Дружби Народів, 28, м. Київ, 01103. код ЄДРПОУ 40381452) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)  в сумі 4 228,80 грн. (чотири тисячі двісті двадцять вісім гривень 80 коп.).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
		 
		Суддя                                                                                      Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...