Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2273/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2019. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2019.
Дата набрання законної сили: 10.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №802/2273/16-а
		провадження №К/9901/22814/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого  Смоковича М. І.,
		суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого  Загороднюка А. Г., суддів: Драчук Т. О., Полотнянка Ю. П.
		І. Суть спору
		1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області (далі  Могилів-Подільська РДА), в якому просив:
		1.1. скасувати розпорядження відповідача від 09 грудня 2016 року № 122-рк та поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста  юрисконсульта апарату Могилів-Подільської РДА;
		1.2. стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;
		1.3. відшкодувати завдану моральну шкоду у зв`язку незаконним звільненням в розмірі 20000,00 грн.;
		1.4. покласти на суб`єкта владних повноважень в особі голови Могилів-Подільської РДА ОСОБА_2 матеріальну відповідальність та зобов`язати відшкодувати шкоду, заподіяну Могилів-Подільській РДА у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням. 
		2. В мотивування позову зазначає, що з 19 квітня 2013 року позивач працював в Могилів-Подільській РДА на різних посадах, останню посаду з яких, починаючи з 12 січня 2015 року обіймав головного спеціаліста  юрисконсульта апарату Могилів-Подільської РДА.
		2.1. Однак, 09 грудня 2016 року головою РДА видано розпорядження № 122-рк, яким ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої та частини п`ятої статті 66, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, за порушення Присяги державного службовця.
		2.2. Позивач стверджує, що наказ про звільнення не містить жодних обставин скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		2.3. Крім того, зазначає, що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 20000,00 грн. та обґрунтовує порушенням його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, які потребують від нього додаткових зусиль з організації його подальшого життя. 
		2.4. Вважаючи розпорядження про звільнення від 09 грудня 2016 року № 122-рк протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. Згідно з розпорядженням голови Могилів-Подільської РДА від 19 квітня 2013 року № 37-рк ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу з питань кадрової та правової роботи апарату РДА.
		4. Розпорядженням голови Могилів-Подільської РДА Китасюка О. І. від 12 січня 2015 року № 7 Про внесення змін до штатного розпису районної державної адміністрації ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта апарату РДА.
		5. 08 грудня 2016 року на ім`я голови Могилів-Подільської РДА Китасюка О. І. надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що в ході перевірки організації ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників у Могилів-Подільській РДА виявлено, що головний спеціаліст-юрисконсульт апарату Могилів-Подільської РДА не перебуває на військовому обліку у Могилів-Подільському міському військовому комісаріаті Вінницької області, тобто по місцю проживання.
		6. З метою оформлення військово-облікових документів по місцю проживання та по місцю роботи було вручено повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак ОСОБА_1 не з`явився.
		7. Так, під час розгляду і вивчення причин та обставин за якими було скоєно адміністративне правопорушення особі, відносно якої розглядається справа, було запропоновано надати військовий квиток з метою встановлення чи спростування порушення правил військового обліку, а саме перебування на військовому обліку по місцю проживання (реєстрації).
		8. Разом з тим, ОСОБА_1 відмовився надати військовий квиток та повідомив, що його військовий квиток зданий для перевірки в установу по місцю його майбутньої роботи, а по питанню перебування на військовому обліку звертатися у Дарницький військовий комісаріат міста Києва.
		9. У вищезазначеному листі зроблено висновок, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги статей 1, 37, 38 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, статті 17 Закону України Про оборону, статті 22 Закону України Про мобілізацію та мобілізаційний підготовку, а саме порушення правил військового обліку, неявка на виклик до військового комісаріату, неподання в обліковий орган відомостей про зміну військово-облікових даних.
		10. 08 грудня 2016 року на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Могилів-Подільської РДА розглянуто справу державного службовця  головного спеціаліста-юрисконсульта апарату райдержадміністрації ОСОБА_1 щодо порушення Присяги державного службовця та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби.
		11. Відповідно до витягу з протоколу № 5 комісія, на підставі розглянутих документів керуючись частиною першою статті 64 та пунктів 1, 4 частини другої статті 65, статей 66, 68, 69 Закону України Про державну службу вирішила рекомендувати голові Могилів-Подільської РДА притягнути державного службовця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме порушення Присяги державного службовця та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби) та зумовлено невиконанням конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни (військовий обов`язок) та законів України про військовий обов`язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, порушення правил етичної поведінки державного службовця, що суперечить інтересам державної служби покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади і призводить до приниження авторитету органу державної влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.
		12. 09 грудня 2016 року головою Могилів-Подільської РДА ОСОБА_2 винесено розпорядження № 122-рк, яким звільнено ОСОБА_1 із займаної посади за порушення Присяги державного службовця та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		13. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в позові відмовлено.
		14. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року скасовано та прийнято нову, якої позовні вимоги задоволено частково.
		14.1. Скасовано розпорядження Могилів-Подільської РДА від 09 грудня 2016 року № 122-рк Про звільнення ОСОБА_1 .
		14.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста  юрисконсульта апарату Могилів-Подільської РДА з 10 грудня 2016 року.
		14.3. Стягнуто з Могилів-Подільської РДА на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2016 року по 15 листопада 2017 року в сумі 44952,32 гривень.
		14.4. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської РДА на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 682,82 гривень.
		14.5. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської РДА на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень.
		14.6. В решті позову  відмовлено. 
		15. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження № 122-рк від 09 грудня 2016 року про звільнення позивача з державної служби є мотивованим, оскільки, підставою припинення державної служби в даному випадку є порушення державним службовцем Присяги державного службовця та вчинення дій, які зумовлені невиконанням конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни (військовий обов`язок) та законів України про військовий обов`язок і військову службу.
		16. Вінницький апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, прийшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення Присяги державного службовця, а тому протиправно застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення позивача із займаної посади.
		IV. Касаційне оскарження 
		17. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		18. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судом апеляційної інстанції того, що факт порушення позивачем Присяги державного службовця встановлено вже після набрання законної сили Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, проте судом застосовано норми Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, який на час спірних правовідносин втратив свою чинність.
		19. Водночас, у відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції  без змін. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		20. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі  КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		21. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		22. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року 
		№ 889-VIII Про державну службу (далі  Закон № 889-VIII), яким визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
		26. Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. 
		Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
		У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		27. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 889-VIII особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно,  з дня призначення на посаду. 
		28. За приписами статті 36 Закону № 889-VIII особа призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:
		Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.
		Особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, представників служби управління персоналом відповідного державного органу, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення.
		Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.
		У разі відмови особи від складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби, і акт про її призначення на посаду скасовується суб`єктом призначення. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.
		Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.
		29. Згідно з частиною першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		30. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		31. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є: 
		1) порушення Присяги державного службовця; 
		2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 
		3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 
		4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 
		5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 
		6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 
		7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 
		8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 
		9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 
		10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 
		11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 
		12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 
		13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 
		14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
		32. Частиною першою статті 71 Закону № 889-VIII обумовлено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.
		33. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 
		1) зауваження; 
		2) догана; 
		3) попередження про неповну службову відповідність; 
		4) звільнення з посади державної служби.
		34. При цьому частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
		35. За правилами частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
		36. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).
		37. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		VI. Позиція Верховного Суду
		38. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з порушенням правил військового обліку, неявки на виклик до військового комісаріату та неподання в обліковий орган відомостей про зміну військово-облікових даних. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на думку Могилів-Подільської РДА, полягає у порушенні ним Присяги державного службовця.
		39. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. 
		40. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
		41. Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
		42. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		43. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. 
		44. Тобто порушення Присяги  це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
		45. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
		46. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. 
		47. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
		48. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, отримавши лист Могилів-Подільського міського військового комісаріату Вінницької області від 08 грудня 2016 року, цього ж дня дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Могилів-Подільської райдержадміністрації розглянув справу державного службовця ОСОБА_1 , за результатами якої голова Могилів-Подільської РДА ОСОБА_2 сформував розпорядження від 09 грудня 2016 року № 122-рк, яким звільнив ОСОБА_1 із займаної посади за порушення Присяги державного службовця та вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби.
		49. Таким чином Верховний Суд констатує відсутність проведення службового розслідування, незважаючи на те, що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		50. Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. 
		51. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. 
		52. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. 
		53. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності. 
		54. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. 
		55. За таких обставин відповідачем безпідставно кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення Присяги на підставі норм Закону № 889-VIII, оскільки порушення правил військового обліку, неявка на виклик до військового комісаріату та неподання в обліковий орган відомостей про зміну військово-облікових даних не пов`язано із виконанням покладених на нього обов`язків державного службовця, та як наслідок, із порушенням Присяги державного службовця.
		56. Слід зазначити, що, кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, відповідачем не наведено відповідні мотиви який проступок можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення.
		57. За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про протиправність розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста  юрисконсульта апарату Могилів-Подільської РДА з підстав порушення ним Присяги державного службовця.
		58. Верховний Суд звертає увагу, що судом апеляційної інстанції застосовувались приписи статей 3, 5, 14, 17 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, який на момент спірних правовідносин втратив свою чинність, проте наведені норми, в яких закріплені загальні поняття державної служби та Присяги державного службовця не вплинули та не могли вплинути на правильність висновків суду апеляційної інстанції.
		59. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		60. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		61. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення  без змін.
		VII. Судові витрати
		62. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.Касаційну скаргу Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області залишити без задоволення.
		2.Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. І. Смокович 
		СуддіО. В. Білоус
		Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...