Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 149/2498/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2019. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.
Дата набрання законної сили: 24.06.2019
Номер судового провадження: 2-а/149/26/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 149/2498/17
		Провадження №2-а/149/26/19 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		10.04.2019                                        м. Хмільник
		Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
		головуючої - судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,
		при секретарі Лукіянчук Д. А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративноїкомісії приВиконавчому комітетіХмільницької міськоїради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 20-06/130 від 12.09.2017 року,
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до адміністративної комісіїпри Виконавчомукомітеті Хмільницькоїміської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 20-06/130 від 12.09.2017 року.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою № 20-06/130від 12.09.2017року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 1700 грн. Позивач не погоджується із вказаною постановою та зазначає, що розміщення вивісок по вул. Пушкіна, 74, в м. Хмільник не є рекламою в розумінні положень Закону України "Про рекламу", оскільки вони лише інформують потенційних споживачів послуг про конкретний вхід до орендованого приміщення, де позивач здійснює свою господарську діяльність. Відповідні вивіски не містять закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо його діяльності. Крім того, зазначає, що відповідачем порушено строки накладення адміністративного стягнення, встановлені статтею 38 КУпАП України, адже правопорушення виявлено 07 липня 2017 року, а постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відповідачем прийнято лише 12 вересня 2017 року, тобто після спливу передбаченого законом двомісячного строку.
		25 березня 2019 року дана справа надійшла з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області на новий судовий розгляд.
		Ухвалою суду від 29 березня 2019 року дану справу прийнято до провадження. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
		01 квітня 2019 року позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що інформаційні знаки були розміщені на паркані біля торгової площі на якій він здійснює підприємницьку діяльність. Вказані знаки відповідають вимогам Закону України "Про рекламу", не місять закликів до придбання товарів та послуг, не порушують умов розташування та згідно із Законом не можуть вважатися рекламою, а правила благоустрою м. Хмільника, якими визначено, що інформаційні таблички і знаки не можуть бути розміром більше трьох квадратних метрів не можуть змінювати вимог Закону. Також, позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Витяг з реєстру платників єдиного податку.
		05 квітня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, узагальнені доводи якого зводяться до того, що позивачем було порушено Правила благоустрою території міста Хмільника, а саме розміщено, без відповідного дозволу, конструкції із зовнішньою рекламою, загальна площа яких перевищує 3 кв.м. Характер виконання конструкцій відповідає ознакам реклами, а саме містить: інформацію про особу - розповсюджувача реклами ("Подільську гранітну майстерню") та товар ("Памятники, Памятники та інші вироби з граніту") яка призначена для сформування або підтримки обізнаності споживачів реклами та їх інтересів щодо такої особи чи товару; перевищує допустимі розміри конструкцій в 3 кв. м.; розміщені на зовнішній стінці паркану. Посилаються на некоректність тверджень у постанові КАС ВС від 28 лютого 2019 року, оскільки вказані конструкції розміщені не в безпосередньому місці, де реалізується товар, а неподалік від місця реалізації. Вивіска не містить інформації про місце розташування та реалізації, а пошук в інтернет ресурсі за найменуванням "Подільська гранітна майстерня" надає чітку інформацію про вид робіт, товарів та послуг, контакти та електронну адресу позивача. Вказане порушення Правила благоустрою території міста Хмільника було встановлено та зафіксовано 18.07.2017 року, а тому, на момент прийняття адміністративною комісієюпри Виконавчомукомітеті Хмільницькоїміської радирішення, строк накладення адміністративного стягнення не минув. За таких обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
		Позивач та його представник в судове засідання не зявились, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити. 
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, поданий відзив підтримав та просив відмовити в задоволенні позову.
		За вказаних обставин та за відсутності потреби заслухати свідка або експерта, суд, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає за можливе розглянути дану справу в письмовому провадженні.
		Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
		Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.07.2017 року складеного ДОП СП Хмільницького ВП ОСОБА_2, 18.07.2017 року близько 18:40 години було виявлено, що гр-н ОСОБА_1 порушив п. 6.7.1 правил благоустрою м. Хмільника, а саме встановив без дозволу Хмільницької міської ради щит на паркані по вул. Пушкіна, 74, в м. Хмільнику, чим порушив вимоги ст. 152 КУпАП (копія на а.с. 44).
		Згідно листа виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області № 570/07-20 від 08 серпня 2017 року (а.с. 12) ОСОБА_1 повідомлено, що у відповідності до пункту 6.7.1 Правил благоустрою території міста Хмільника, затверджених рішенням 45 сесії міської ради 5 скликання № 491 від 26 лютого 2009 року, рекламні засоби (спеціальні конструкції) розташовуються на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих у встановленому виконкомом міської ради порядку і запропоновано для одержання дозволу особисто або рекомендованим листом подати до міської ради заяву за встановленою формою до якої додаються у двох примірниках: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням спеціальної конструкції.
		Відповідно до протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмільницької міської ради № 20-07/138 від 12.09.2017 року проведеного за участі позивача, було розглянуто протокол складений ДОП СП Хмільницького ВП від 18.07.2017 року відносно ОСОБА_1 про порушення ним вимог ст. 152 КУпАП (а.с. 18-19). Зокрема, було встановлено, що позивачем по вул. Пушкіна, 74, м. Хмільника розміщено конструкції із зовнішньою рекламою без відповідного дозволу, а саме: 1. На зовнішній стінці металевого вагончика розміром 3х4 (12 м2) розміщено конструкцію із зовнішньою рекламою та надписом "Подільська гранітна майстерня"; 2. На зовнішній стінці металевого вагончика розміром 1,5х6 (9 м2) розміщено конструкцію із зовнішньою рекламою та надписом "Подільська гранітна майстерня"; 3. На зовнішній стінці паркану розміром 1,5х6 (9 м2) розміщено конструкцію із зовнішньою рекламою та надписом "Памятники"; 4. На загальноміській території поряд із майстернями по вул. Пушкіна, 74 розміщено гранітну конструкцію із зовнішньою рекламою та надписом "Памятники та інші вироби з граніту".
		За результатами проведення засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмільницької міської ради було винесено постанову № 20-06/130 від 12 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 КУпАП сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.
		За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 цього Кодексу.
		Тобто, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил благоустрою територій населених пунктів. 
		Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		За змістом наведених норм початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов'язується з днем виявлення правопорушення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) - щодо статті 152 КУпАП.
		З огляду на викладене, початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №20-06/130 від 12 вересня 2017 року прийнята відповідачем із дотриманням строків, визначених статтею 38 КУпАП, оскільки про можливе вчинення адміністративного правопорушення Хмільницьке відділення Калинівського відділу ГУНП було повідомлено 13.07.2017 року (а.с. 6), тобто саме зі цієї дати слід обраховувати сплив строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		Стосовно порушення позивачем приписів статті 152 КУпАП суд зазначає наступне.
		Спірні правовідносини що виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про рекламу» від 13 липня 1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР), «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року №2807-IV (далі - Закон №2807-IV), а також Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі - Типові правила).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону №2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
		Рішенням 45 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 26 лютого 2009 року № 49 затверджено Правила благоустрою території міста Хмільника (далі - Правила №49), які є місцевим регуляторним актом, яким встановлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Хмільника, регулюються права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті.
		Пунктом 6.7.1 Правил № 49 визначено, що рекламні засоби (спеціальні конструкції) розташовуються на підставі дозволів розміщення зовнішньої реклами, наданих у встановленому виконкомом міської ради порядку.
		Статтею 1 Закону №270/96-ВР визначено наступні терміни:
		реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
		зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
		Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону №270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
		Частиною першою статті 9 Закону №270/96-ВР визначено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
		У відповідності до частини шостої вказаної статті вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
		Аналогічне визначення вивіски чи таблички містить і абзац 8 пункту 2 Типових правил.
		Визначальним в межах даного адміністративного спору є встановлення того, чи належать розміщені позивачем конструкції до реклами.
		З аналізу наведених правових норм слідує, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.
		При цьому приписи Закону №270/96-ВР визначають, що вивіска чи табличка, які не відносяться до рекламних, мають відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).
		Відповідно до ч. 5 ст. 310 КАС України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		З наданих сторонами витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру платників єдиного податку вбачається, що зареєстрованим найменуванням особи ФОП є ОСОБА_1 Георгієвич, основним видом економічної діяльності являється різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю (Т. 2 а. с. 10-11, 12, 20-22). 
		Таким чином судом встановлено, що інформація "Подільська гранітна майстерня" до зареєстрованого найменування особи не відноситься, разом з тим відноситься до виду діяльності особи - різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, так само як "Пам'ятники", "Пам'ятники та інші вироби з граніту", що не випливає з зареєстрованого найменування особи .
		Факт користування ОСОБА_1 для здійснення господарської діяльності приміщеннями, розташованими по вул. Пушкіна, 74, в м. Хмільнику сторонами не заперечується.
		Як слідує з наявних в матеріалах справи фото, вивіски, розмішені позивачем, розміщені на зовнішній стінці металевого вагончика, на зовнішній стінці паркану та на загальноміській території, поряд з майстернями по вул. Пушкіна, 74 (Т. 1 а. с. 9, 40, 41, 42). тобто не вище першого поверху, при цьому написи "Подільська гранітна майстерня", розташовані на зовнішній поверхні приміщення по вул. Пушкіна, 74, напис "Пам'ятники" - на паркані біля входу в приміщення по вул. Пушкіна, 74, а напис "Пам'ятники та інші вироби з граніту" - біля входу на територію поряд з майстернями по Пушкіна, 74.
		Таким чином, згідно ч. 6 ст. 9 ЗУ "Про рекламу", вказані вивіски, з огляду на зміст розміщеної інформації щодо виду діяльності ФОП, яка не випливає з його зареєстрованої назви, та місця розташування такої інформації, не вважаються рекламою.
		Посилання відповідача на розмір вивісок, який перевищує 3 кв. м, не змінює належність конструкцій, на рекламні, оскільки не являється критерієм розмежування рекламного носія та інформаційної таблички.
		Таким чином, з огляду на те, що оскільки дії ОСОБА_1 по розміщенню вивісок, не порушують пп. 6.7.1 Правил благоустрою територій м. Хмільника, затверджених рішенням № 491 45 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 26 лютого 2009 року, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
		Стаття 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Згідно з ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право;
		1) залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Даний перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії субєкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ.
		Тому, в частині визнання протиправною постанови слід відмовити.
		Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. З огляду на те, що позовні вимоги не містять прохання про закриття провадження у справі, однак п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, ст. 247 КУпАП, передбачений саме такий спосіб захисту прав особи в разі встановлення відсутності ознак адміністративного правопорушення в його діях, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
		На підставі викладеного, керуючись ЗУ "Про рекламу", ст. ст. 152, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 286, 246, 250 КАС України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
		Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмільницької міської ради №20-06/130 від 12 вересня 2017 року, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		В частині визнання протиправною постанови відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:/підпис/
		З оригіналом вірно:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...