Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/3038/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2019.
Дата набрання законної сили: 25.03.2019
Номер судового провадження: 61-48422ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		25 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 664/3038/17
		 
		провадження № 61-48422св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі: дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 2 загального розвитку Олешківської міської ради Херсонської області, виконавчий комітет Олешківської міської ради Херсонської області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 липня 2018 року у складі судді Сіденка С. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А. Вейтас І. В., Кузнєцової О. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		29 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до дошкільного навчального закладу ясла-сад № 2 загального розвитку Олешківської міської ради Херсонської області (далі - ДНЗ ясла-садок № 2), виконавчого комітету Олешківської міської ради Херсонської області про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення з роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Позовна заява мотивована тим, що з 01 листопада 2011 року він працював              в ДНЗ ясла-садок № 2 на посаді інструктора з фізкультури. Має диплом за спеціальністю «Фізична культура і спорт», кваліфікацію спеціаліста «Викладач фізичної культури, тренер з плавання», працював на посаді інструктора з фізкультури з навантаженням 1 ставка. За функціональними обов'язками проводив заняття з фізичної культури у спортивному залі, у групах, у басейні та на вулиці. Має кваліфікацію «спеціаліст» ІІ категорії. 
		Наказом № 82-к від 26 грудня 2017 року його звільнено з займаної посади               у зв'язку із скороченням штату. 
		Вважав своє звільнення незаконним, посилаючись, зокрема на те, що розрахунок кількості посад інструкторів з фізкультури, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 07 лютого 2013 року за № 1/9-89 здійснюється з урахуванням кількості усіх вікових груп, а також різновікових. Оскільки кількість вікових груп у ДНЗ ясла-садок № 2, виходячи з якої штатним розписом визначено дві посади інструкторів з фізкультури, не змінювалась і фінансування дитсадка не зменшено, тому, на думку позивача, відсутні підстави для скорочення штату. 
		Зазначав, що йому не була запропонована жодна вакантна посада, у тому числі посада вихователя, яку він міг зайняти, враховуючи його освіту та кваліфікацію.
		Також, на думку позивача, не враховане його переважне право на залишення на роботі порівняно з іншим інструктором з фізкультури, ОСОБА_5, яка не має педагогічної освіти, а також будь-яких інших переваг для залишення на посаді.
		Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 82-к від 26 грудня 2017 року про його звільнення, поновити його на посаді інструктора з фізкультури у дошкільному навчальному закладі ясла-садок № 2 загального розвитку Олешківської міської ради Херсонської області та стягнути з Олешківської міської ради Херсонської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2017 року до дня поновлення на роботі.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 звільнений             з займаної посади відповідно до вимог трудового законодавства з дотриманням процедури вивільнення працівника. Підставою для звільнення ОСОБА_4 у зв'язку зі скороченням штату було розпорядження міського голови від 31 серпня 2017 року № 209/2-4 про припинення експлуатації басейну та рішення 27 чергової сесії Олешківської міської ради VІІ скликання № 458 від 06 жовтня 2017 року, яким внесені зміни до штатного розпису ДНЗ ясла-садок № 2. 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 липня 2018 року залишене без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. 
		Разом із тим помилковий висновок суду про те, що позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту, а саме не заявлено вимог про скасування розпорядження міського голови про припинення експлуатації басейну та рішення Олешківської міської ради про внесення змін до штатного розпису, оскільки, відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, відновлення порушеного у разі незаконного звільнення права працівника полягає саме в його поновленні на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу не впливає на правильність ухваленого у справі рішення по суті.
		 
		Надходження касаційної скарги та с до суду касаційної інстанції 
		У грудні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 нарішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 липня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 664/3038/17 та витребувано її матеріали                               з Цюрупинського районного суду Херсонської області.
		У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 липня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди, оцінюючи обставини справи, помилково дійшли висновку про те, що ОСОБА_5 має вищу кваліфікацію та продуктивність праці, оскільки не звернули увагу на те, що проходження курсів підвищення кваліфікації, участь у різних заходах, фестивалях можливе лише за наказом завідуючого дошкільного закладу, тому що відбувається у робочий час. Зазначає, що ніколи не відмовлявся від участі у подібних заходах, завжди виконував накази завідуючої про проведення різних заходів, зокрема, чергових курсів підвищення кваліфікації.
		Вказує, що згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2013 року № 665 кваліфікаційними вимогами до посади інструктора                            з фізкультури дошкільного навчального закладу є наявність базової або неповної вищої педагогічної освіти за напрямком підготовки «Фізичне виховання», «Дошкільне виховання», однак такої у ОСОБА_5 немає.
		Крім того, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_4 є інвалід ІІІ групи з дитинства, одинокий і має на утриманні матір-пенсіонерку. 
		Разом з цим вважає помилковими висновки судів про відсутність підтверджень доводів позивача про його звільнення через неприязні стосунки зі сторони завідувача ДНЗ ясла-садок № 2.
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ДНЗ ясла-садок № 2, займаючи посаду інструктора з фізкультури, що підтверджується записами            в трудовій книжці.
		Так, відповідно до наказу № 112 від 01листопада 2011 року, ОСОБА_4 прийнятий на посаду інструктора, на 1,25 ставки, з фізкультури з                            01 листопада 2011 року з роботою в плавальному басейні і виконанням обов'язків інструктора з плавання.
		Наказом № 100-о від 17 вересня 2015 року скорочено 0,25 ставки інструктора з фізкультури, залишено навантаження 1 ставку інструктора з фізкультури. Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 16 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 09 листопада 2016 року, у задоволені позовних вимог                   ОСОБА_4 зокрема про скасування наказу № 100-о від 17 вересня                   2015 року та відновлення на посаді інструктора з фізкультури з навантаженням 1,25 ставки відмовлено.
		Відповідно до штатного розпису ДНЗ ясла-садок № 2 станом на 01 вересня 2017 року у штаті ясел-садку рахувалось 71,5 штатних одиниць, з яких:                     1 штатна одиниця інструктора з фізкультури, а також працівники басейну: інструктор з фізкультури - 1 штатна одиниця, медична сестра - 0,5 штатних одиниць, робітник з комплексного благоустрою й ремонту басейну -                     0,5 штатних одиниць, прибиральник службових приміщень 0,5 штатних одиниць.
		Розпорядженням голови Олешківської міської ради від 31 серпня 2017 року № 209/2-4 припинено експлуатацію басейну в ДНЗ ясла-садок № 2 до моменту проведення капітального ремонту з 05 вересня 2017 року та призупинено педагогічно-виховну роботу та відвідування дітьми басейну до моменту проведення капітального ремонту.
		На виконання даного розпорядження наказом ДНЗ ясла-садок № 2                         від 05 вересня 2017 року припинено експлуатацію басейну та освітню роботу, відвідування дітьми басейну до моменту проведення капітального ремонту з 05 вересня 2017 року.
		У зв'язку з припиненням експлуатації басейну 07 вересня 2017 року завідувач ДНЗ ясла-садок № 2 звернулася до голови Олешківської міської ради з клопотанням за № 79/01.03.05 про внесення змін до штатного розпису ДНЗ ясла-садок № 2 та скорочення штату за рахунок ліквідації посад працівників плавального басейну.
		Рішенням двадцять сьомої чергової сесії Олешківської міської ради VІІ скликання № 458 від 06 жовтня 2017 року внесені зміни до штатного розпису ДНЗ ясла-садок № 2та затверджено його у новій редакції, відповідно до якої затверджений штат у кількості 69,25 штатних одиниць, та скорочено посади працівників басейну, зокрема посади інструктора з фізкультури, медичної сестри, робітника з комплексного благоустрою й ремонту басейну, прибиральника службових приміщень. Штатний розпис введено в дію з                 15 грудня 2017 року.
		12 жовтня 2017 року наказом ДНЗ ясла-садок № 2 за № 67-к внесені зміни до штатного розпису, скорочено з 14 грудня 2017 року посади басейну: інструктора з фізкультури, медичної сестри, прибиральника службових приміщень, робітника з комплексного благоустрою й ремонту басейну. В той же день ОСОБА_4 був ознайомлений з наказом.
		Про скорочення посади та звільнення з роботи з 14 грудня 2017 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України ОСОБА_4 персонально попереджений 12 жовтня 2017 року. Одночасно позивачу повідомлено про неможливість запропонувати іншу роботу у зв'язку із відсутністю вакансій.
		Відповідно до витягу з протоколу засідання профспілкового комітету № 45 від 11 жовтня 2017 року, профспілковим комітетом ДНЗ ясла-садок № 2 у присутності ОСОБА_4 розглянуто подання завідувача ДНЗ ясла-садок № 2 від 11 жовтня 2017  року  № 100/01.03.05 про надання згоди на звільнення інструктора фізкультури ОСОБА_4 у зв'язку із скороченням штату та прийнято рішення про надання згоди на звільнення інструктора фізкультури ОСОБА_4 за скороченням штату відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з наданням йому гарантій і компенсацій передбачених законом, про що в той же день повідомлено завідувача ДНЗ ясла-садок № 2.
		Наказом ДНЗ ясла-садок № 2 від 11 грудня 2017 року за № 78-к ОСОБА_4 звільнено з посади інструктора з фізкультури з 14 грудня 2017 року у зв'язку            з скороченням штатів.
		У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_4 на день звільнення наказом № 81-к від 19 грудня 2017 року, на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України, визнано позивача звільненим з першого робочого дня після хвороби у зв'язку із скороченням штату за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Наказом ДНЗ ясла-садок № 2 від 26 грудня 2017 року за № 82-к, відповідно до вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, ОСОБА_4, інструктора з фізкультури, звільнено у зв'язку із скороченням штату згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з 26 грудня 2017 року. В той же день                   ОСОБА_4 ознайомлено з наказом.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.
		Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Частиною 2 статі 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який звільняється, працював.
		У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
		Отже, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
		Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		Згідно до вимог частини 1 статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 звільнено роботодавцем із займаної посади відповідно до вимог трудового законодавства з дотриманням належної процедури вивільнення з роботи.
		Доводи касаційної скарги про те, що суди дійшли помилкового висновку про наявність у ОСОБА_5 вищої кваліфікації та продуктивності праці є безпідставними. Так, судами встановлено, що станом на час попередження про майбутнє вивільнення посади ОСОБА_5 не мала дисциплінарних стягнень, її високий професіоналізм відзначено грамотою Олешківської районної державної адміністрації та подякою Олешківського міського голови. Крім того, ОСОБА_5 є лауреатом Всеукраїнського фестивалю-огляду «Калейдоскоп педагогічних ідей з екологічного виховання дошкільників» 2016 року. Крім того ОСОБА_5 у 2006 році закінчила Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Фізична реабілітація» та здобула кваліфікацію спеціаліст з фізичної реабілітації, вчитель-реабілітолог, що підтверджується дублікатом диплому НОМЕР_1, виданого 13 липня 2012 року. У січні 2013 року ОСОБА_5 пройшла підвищення кваліфікації у Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради на курсі вчитель                       фізичної культури, інструктор з фізкультури дошкільних навчальних            закладів, що підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації                    НОМЕР_3, виданого 01 грудня 2013 року. У січні 2017 року пройшла            підвищення кваліфікації у Комунальному вищому навчальному закладі «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради на курсі вихователь, інструктор з фізкультури дошкільних навчальних закладів,                                        що підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації                                    НОМЕР_2, виданого 27 січня 2017 року. Таким чаном, враховуючи наявність, як у  ОСОБА_4, так і у ОСОБА_5 освіти, що відповідає кваліфікаційним вимогам, проходження за період роботи в ДНЗ ясла-садок № 2ОСОБА_4 підвищення кваліфікації - 1 раз,                   ОСОБА_5 - 2 рази, приймання ОСОБА_5 участі у Всеукраїнському фестивалі-огляді «Калейдоскоп педагогічних ідей з екологічного виховання дошкільників», неодноразові заохочення ОСОБА_5 за професіоналізм правильним є висновки судів щодо наявності у ОСОБА_5, відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України, переважного права на залишення на роботі.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06 липня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                           Д. Д. Луспеник
		 
		Б. І. Гулько
		 
		Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...