Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/630/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2019. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.
Дата набрання законної сили: 11.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		 
		11.04.2019 р. Справа№ 914/630/19 
		 м. Львів
		Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» про забезпечення позову
		у справі №914/630/19
		за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ХоСаРо, м. Львів,
		до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Градобуд-Престиж, смт. Верхнє Синьовидне, Сколівський район, Львівська область, 
		предмет спору: визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019р.,
		підстава позову: неповне дослідження відповідачем обставин щодо формування розрахунку цінової складової пропозицій учасників і питань статутної діяльності учасників стосовно потенційної можливості реального виконання пропозицій,
		за участю представників:
		позивача: ОСОБА_2 - адвокат на підставі довіреності б/н від 04.04.2019 року, ОСОБА_3 - адвокат на підставі ордеру серії ЛВ № 156494 від 11.04.2019 року,
		відповідача: ОСОБА_4 - представник на підставі довіреності № 63-02/820 від 23.05.2018 року,
		третьої особи: не зявився.
		 
		ПРОЦЕС
		05.04.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019р. Одночасно подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019 року та зобовязання відповідача вжити заходи щодо внесення відомостей про зупинення дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/14-р/к від 28.03.2018р., на веб-порталі Антимонопольного комітету України (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" в частині зведених відомостей про рішення органів Антимонопольного комітету України.
		Ухвалою суду від 08.04.2019 року розгляд заяви про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2019 року. Ухвала суду надіслана учасникам справи засобами поштового звязку та на електронні адреси учасників справи, а також повідомлено учасників справи телефонограмами.
		Ухвалою суду від 10.04.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Градобуд-Престиж, підготовче засідання призначено на 24.04.2019 року.
		У судове засідання 11.04.2019 року зявилися представники сторін, представники позивача підтримали заяву про вжиття заходів забезпечення позову, подали клопотання про долучення документів  витяг зведених відомостей з веб-порталу АМК України стосовно інформації про ТОВ ХоСаРо як такого, що відноситься до субєктів господарювання, який вчинив порушення, та оголошення про проведення відкритих торгів. Представник відповідача щодо заявлених вимог заперечив.
		 
		ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА
		Заявник клопотання стверджує, що Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №63/14-р/к від 28.03.2019 р., яким визнано дії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» та ТОВ «Градобуд-Престиж» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю «Реконструкція виробничо-складських приміщень під цех посіву та влаштування теплиць, лісорозсадника по вул.Львівська, 10 в смт Брюховичі» коригування 45000000-7-Будівельні роботи» ідентифікатор закупівлі UA 2017-07-21-000854-а, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів; за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у п.1, накладено на ТОВ «ХоСаРо» штраф у розмірі 68000 грн; за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у п.1, накладено на ТОВ «Градобуд-Престиж» штраф у розмірі 68000 грн; визнано дії ТзОВ «ХоСаРо» та ТОВ «Градобуд-Престиж» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю «ДК 021:2015: (СРV) будівництво технологічної лінії утилізації шламів (осадів) від очищення стічних вод Червоноградських очисних споруд (3-тя черга)» Коригування», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів; за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у п.4, накладено на ТОВ «ХоСаРо» штраф у розмірі 68000 грн; за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у п.4, накладено на ТОВ «Градобуд-Престиж» штраф у розмірі 68000 грн.
		Заявник зазначає, що з моменту прийняття оскаржуваного рішення ТзОВ «ХоСаРо» вважається таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), у звязку з чим унеможливлюється подальша участь ТзОВ «ХоСаРо» в публічних закупівлях. 
		На підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову ТзОВ «ХоСаРо» зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» унеможливлюється подальша участь ТзОВ «ХоСаРо» в публічних закупівлях, що є наслідком дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Неможливість брати участь в закупівлях, організованих державою, як найбільшим замовником в Україні, призведе до втрат ТзОВ «ХоСаРо» в господарській діяльності, що не може бути поновлено чи захищено визнанням недійсним оскаржуваного рішення.
		Заявник стверджує, що з метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону, полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на веб-порталі АМК України (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" містяться зведені відомості про рішення органів АМК України щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМК України. Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення, відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМК України. Заявник вважає, що доступ замовників до інформації про зупинення дії оскаржуваного рішення буде утруднений без зазначення відповідної інформації на веб-порталі АМК України (www.amc.gov.ua) в зведених відомостях про рішення органів Комітету про визнання вчинення субєктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу.
		Заявник наполягає на тому, що існують підстави для застосування положень п. 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав позивача, а саме щодо його участі у процедурах публічних закупівель. Через наведене позивач просить постановити ухвалу, якою зупинити дію рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019 року та зобовязати Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вжити заходи щодо внесення відомостей про зупинення дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/14-р/к від 28.03.2018р., на веб-порталі Антимонопольного комітету України (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" в частині зведених відомостей про рішення органів Антимонопольного комітету України.
		 
		ПОЗИЦІЯ СУДУ
		Як вбачається з матеріалів позовної заяви, між позивачем і відповідачем виник спір щодо законності прийнятого відповідачем рішення №63/14-р/к від 28.03.2019р. у справі №3-01-81/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», яке вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення та зобовязання до вчинення певних дій. Зокрема, позивач вважає, що рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/14-р/к від 28.03.2019р. підлягає визнанню недійсним з підстав відсутності в оскаржуваному рішенні будь-яких вказівок про дослідження відповідачем обставин, пов'язаних з формуванням розрахунку цінової складової пропозицій, зроблених кожним з учасників на предмет їх економічного походження, відсутності вказівки про дослідження питань статутної діяльності учасників стосовно потенційної можливості реального виконання кожним з них зроблених ними пропозицій. Також позивач зазначає, що не досліджено суті конкурсної пропозиції, не досліджена найменша ціна, яка є основним критерієм оцінки робіт і послуг, для яких існує певний постійно діючий ринок, та не враховано, що учасниками торгів запропоновано замовнику різні ціни і останній не був позбавлений можливості обрати іншого переможця або відхилити пропозиції учасників. 
		Суд зазначає, що обставини законності та правомірності оскаржуваного рішення будуть предметом дослідження та підлягатимуть встановленню при розгляді справи по суті, тобто, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд не вправі передчасно давати оцінку доказам, що стосуються предмету спору та матимуть значення для прийняття рішення по суті. 
		Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
		Так, як правильно стверджує позивач, п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що наслідком для субєкта господарювання (учасника), який протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), є рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника. Тобто, наслідком дії оскаржуваного рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є фактично обмеження права позивача на участь в публічних закупівлях. 
		Позивач вважає, що діючим оскаржуваним рішенням унеможливлюється його (ТзОВ «ХоСаРо») подальша участь в публічних закупівлях, а неможливість брати участь в закупівлях, організованих державою як найбільшим замовником в Україні, призведе до втрат ТзОВ «ХоСаРо» в господарській діяльності, що не може бути поновлено чи захищено визнанням недійсним оскаржуваного рішення.
		Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.
		Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб'єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду. Рішення органу Антимонопольного комітету України, передбачене цією частиною, може бути прийняте за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України. Таке рішення може прийматись як перед поданням відповідної заяви до господарського суду, так і після подання такої заяви, якщо господарським судом не зупинено дію рішення органу Антимонопольного комітету України, що оскаржується.
		Водночас суд звертає увагу, що за приписами ч. 5 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції незалежно від положень частини четвертої цієї статті (якою передбачено випадки зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України), у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
		Позивач доводить, що на веб-порталі АМК України станом на 09.04.2019 року у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" у зведених відомостях про рішення органів АМК України щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), внесена інформація стосовно оскаржуваного рішення з зазначенням субєкта господарювання  ТзОВ «ХоСаРо» під номером 183 у зведених відомостях, на підтвердження чого подано витяг зведених відомостей з веб-порталу АМК України. 
		Також позивачем долучено оголошення про проведення відкритих торгів з кінцевим строком подання пропозицій 22.04.2019 року, до участі у яких позивач розпочав підготовку тендерної документації.
		Із долучених до матеріалів позовної заяви доказів вбачається, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» створене 02.02.1994 р., основний вид діяльності  код КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, тобто, в своїй господарській діяльності особа в основному працює з публічними замовниками, з якими за результатами публічних закупівель укладаються договори.
		Наслідком дії оскаржуваного в даній справі рішення є розміщення інформації про його прийняття стосовно ТзОВ «ХоСаРо» під номером №183 на веб-порталі АМК України (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" у зведених відомостях про рішення органів АМК України, щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМК України, що фактично унеможливлює подальшу участь ТзОВ «ХоСаРо» в публічних закупівлях, адже вказана інформація є загальнодоступною, у тому числі і для замовників публічних закупівель. Відповідно, враховуючи відкритий доступ замовників до інформації на веб-порталі АМК України у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель", право ТзОВ «ХоСаРо» на участь у публічних закупівлях обмежується та не може бути поновлено чи захищено визнанням недійсним оскаржуваного рішення.
		Суд звертає увагу, що положення статті 136 ГПК України передбачають можливість забезпечення позову не лише у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, але й у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У даній справі заява позивача спрямована саме на захист і поновлення своїх інтересів у спосіб, визначений законом, шляхом визнання недійсним рішення, яке, на його думку, порушує його права та обмежує здійснення його господарської діяльності.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю до вимог, для забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема, враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
		Рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
		Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40).
		Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
		Враховуючи позицію Антимонопольного комітету України, висловлену у листі від 19.06.2018 р. №300-29/02-7453, про неможливість зупинення рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені абзацами першим та другим частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції, суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно з ч.5 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, а можливість їх застосування прямо передбачена приписами ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Пунктом 10 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
		За таких обставин, оцінюючи доводи та докази заявника за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, беручи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити ТзОВ «ХоСаРо» ефективності обраного способу захисту та унеможливити поновлення його прав та інтересів у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву про забезпечення позову. 
		Суд зазначає, що прийнятим оскаржуваним рішенням фактично здійснюється обмеження та перешкоджання повноцінній діяльності позивача стосовно можливості участі в процедурах закупівлі, право на яке не зможе бути поновленим чи може бути ускладненим у поновленні, зокрема, в межах даного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. На думку суду, виключність даного випадку полягає у тому, що позивач навіть у разі визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача тривалий час (до набрання законної сили рішенням суду) буде позбавлений права участі у державних закупівлях, і ефективно захистити чи поновити таке право позивачеві буде складно чи неможливо, оскільки втрати субєкта господарювання буде складно оцінити та компенсувати. Тому доводи позивача про неможливість поновлення його прав внаслідок невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного рішення суд вважає підставними та обґрунтованими, а обраний захід забезпечення позову - доцільним та необхідним для забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у даному випадку, який суд вважає виключним, що є метою господарського судочинства. 
		За наведених умов обґрунтованою є необхідність зупинення дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019 року у частині, що стосується ТзОВ «ХоСаРо». Суд звертає увагу, що рішенням від 28.03.2019 року вирішено питання стосовно дій і стосовно застосування відповідних наслідків у вигляді штрафу щодо ТзОВ «ХоСаРо» і щодо ТОВ «Градобуд-Престиж». Проте, відповідне рішення оскаржується позивачем у частині, що стосується прав та обовязків саме ТзОВ «ХоСаРо», у звязку з чим вимога, заявлена у заяві про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою саме в частині зупинення дії рішення, що стосується позивача, що у свою чергу виключає можливість порушення прав та інтересів інших осіб.
		Щодо обраного позивачем заходу забезпечення - зобовязати Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вжити заходи щодо внесення відомостей про зупинення дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/14-р/к від 28.03.2018р., на веб-порталі Антимонопольного комітету України у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" в частині зведених відомостей про рішення органів Антимонопольного комітету України, суд зазначає таке. 
		Чинним законодавством не передбачено ведення АМК України реєстру суб'єктів господарювання (учасників), які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а також надання органами АМК України довідок про непритягнення (притягнення) таких суб'єктів господарювання до відповідальності. Відповідно до частини першої статті 56 Закону про захист економічної конкуренції рішення органів АМК України, голів його територіальних відділень надається на виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Отже, такою інформацією володіють безпосередньо самі суб'єкти господарювання (учасники), які були (не були) притягнуті до відповідальності. 
		Разом з тим, з метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону, полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на веб-порталі АМК України у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" містяться зведені відомості про рішення органів АМК України, щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМК України. Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення, відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМК України.
		Суд зазначає, що Законом України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено повноважень територіальних відділень Антимонопольного комітету України на вчинення дій щодо внесення відомостей про зупинення дії рішення, що оскаржується, навіть за умови зупинення дії такого за рішенням суду, як це передбачено ч.5 ст.60 Закону України „Про захист економічної конкуренції. Недоцільним та неприпустимим вважається зобовязання відповідача до вчинення ним дій, вчинення яких законодавчо на нього не покладено. Відповідно, заявлена вимога не підлягає задоволенню.
		Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення про зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення відповідно до приписів ч.1 ст. 18 ГПК України є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, створює певні наслідки та має бути враховане сторонами при подальшому здійсненні своїх повноважень. 
		Суд наголошує, що зупинення даною ухвалою дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», має на меті ефективний захист та поновлення законних прав та інтересів позивача (ТОВ «ХоСаРо») на подальшу участь в державних закупівлях, і повинна бути врахована будь-якими третіми особами в таких процедурах. Внаслідок наведеного, в результаті зупинення даною ухвалою дії рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», ТОВ «ХоСаРо» не може бути позбавлене права на участь у державних закупівлях через прийняття наведеного вище рішення та розміщення інформації про нього у зведених відомостях про рішення органів АМК України на веб-порталі АМК України.
		Щодо відображення інформації про зупинення дії оспореного рішення у зведених відомостях про рішення органів АМК України на веб-порталі АМК України у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель", то такі можуть бути там розміщення за рішенням самого органу у спосіб, строки та у формі відповідно до вимог чинного законодавства та компетенції органу. Суд також наголошує, що позивач не позбавлений права самостійно звернутись до відповідача з вимогою внести такі дані до зведених відомостей. 
		Позивачем при поданні заяви про вжиття заходів забезпечення позову зазначено про відсутність, на його думку, підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення. Так, ст.141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Із вказаного положення вбачається, що вказана норма не є імперативною, тому заходи зустрічного забезпечення позову вживаються на розсуд суду. Враховуючи предмет даного позову, співставляючи його з вжитими заходами забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.141 ГПК України передбачено також можливість подання клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову.
		Керуючись ст.ст. 48, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
		 
		ухвалив:
		1. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» (вх.№967/19 від 05.04.2019 року) про забезпечення позову у справі № 914/630/19 задовольнити частково.
		2. Зупинити дію рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/14-р/к від 28.03.2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд.50/52, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20794249).
		3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
		4. Стягувач: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд.50/52, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20794249).
		5. Боржник: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013).
		6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
		7. Ухвала може бути предявлена до примусового виконання протягом трьох років з 12.04.2019 року.
		8. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		9. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому ст.145 Господарського процесуального кодексу України.
		Повне судове рішення складено 11.04.2019 року.
		 
		 
		Суддя Матвіїв Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...