Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21/303-08 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2019. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 березня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  21/303-08 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В.Г.,
		суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
		 
		учасники справи:
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Агросинтез",
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклія-Агроінвест",
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 
		у складі колегії суддів: Пушай В.І. (головуючий), Медуниця О.Є., Попков Д.О. 
		та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2018
		у складі судді Прохорова С.А.
		у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Агросинтез"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклія-Агроінвест"
		про стягнення коштів,
		 
		ВСТАНОВИВ
		Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
		1.          24.02.2009 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №  21/303-08 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклія-Агроінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Аргосинтез" 249 426,23 грн основного боргу, інфляційні витрати в сумі 15 963,26 грн, 3% річних в сумі 3 362,12 грн, витрати на державне мито в сумі 2 687,51 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 
		2.          13.03.2009 на виконання рішення суду Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.
		3.          25.04.2013 ухвалою Господарського суду Харківської області замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Агросинтез" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс").
		4.          Судами встановлено, що наказ від 13.03.2009 № 21/303-08 неодноразово пред'являвся до виконання стягувачем. 
		5.          12.05.2015 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 47472178 з виконання наказу від 13.03.2009 у даній справі. 
		6.          12.02.2016 державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої  статті  47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час здійснення виконавчої дії) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з тим, що у боржника грошові кошти та майно відсутнє, підприємство фактично не існує, керівні органи і будь-які працівники відсутні, документація відсутня.
		7.          15.03.2016 ухвалою Господарського суду Харківської області скасовано постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.02.2016.
		8.          01.04.2016 на підставі вказаної ухвали державним виконавцем відновлено виконавче провадження. Номер реєстрації виконавчого провадження в АСВП - 47472178.
		9.          В подальшому, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Балаклійського РВДВС ГТУЮ у Харківській області (далі - ВДВС) у виконавчому провадженні № 47472178 при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009, в якій просило визнати за період з 10.04.2016 по 09.03.2017 протиправною бездіяльність у ВП № 47472178 щодо не вчинення інших виконавчих дій у даному виконавчому провадженні, котрі свідчили б про примусове виконання наказу у справі № 21/303-08 від 13.03.2009.
		10.          10.05.2017 ухвалою Господарського суду Харківської області скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на бездіяльність ВДВС Балаклійського районного управління юстиції Харківської області під час виконання рішення у справі №  21/303-08 задоволено, визнано бездіяльність ВДВС Балаклійського районного управління юстиції Харківської області при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009 незаконною. Ухвала суду мотивована відсутністю доказів вчинення органом ДВС всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" примусових заходів виконання рішення суду у встановлений законом строк.
		11.          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29.05.2017 сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно якої відомості про майно боржника в зазначених реєстрах відсутні, постановою ВДВС Балаклійського РУЮ від 04.02.2011 на все майно боржника накладено арешт. 
		12.          Також, на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 10.05.2017 державним виконавцем 30.05.2017 надіслані запити до державних підприємств, установ, організацій з метою розшуку майнових активів боржника. 
		Судами встановлено, що на адресу відділу надійшли відповіді від органів, що здійснюють реєстрацію права власності на окремі види майна та їх облік:
		- Управління споживчого ринку, згідно з якою, за боржником об'єкти торгівлі, ресторанного господарства та сфери побуту не обліковані;
		- КП " Балаклійське архітектурне бюро", згідно з якою організація не володіє інформацією про видачу і реєстрацію дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;
		- Головного управління статистики у Харківській області, згідно з якою ТОВ "Балаклія- Агроінвест" Держстатом у 2015, 2016, 2017 роках не залучалась до жодної сукупності одиниць державних статистичних спостережень та звітність не подавало, востаннє ТОВ "Балаклія-Агроінвест" фінансову звітність подавало за 2008 рік;
		- Державного підприємства "Держреєстри України", згідно з якою ТОВ "Балаклія- Агроінвест" не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання;
		- Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Харківській області, згідно з якою керівник ТОВ "Балаклія-Агроінвест" ОСОБА_3 за місцем проживання знятий з реєстрації за рішенням суду;
		- Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, згідно з якою за ТОВ "Балаклія-Агроінвест" правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку не обліковуються;
		- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно з якою ТОВ "Балаклія-Агроінвест" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), відсутній;
		- ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно з якою залишок коштів на рахунку ТОВ "Балаклія-Агроінвест" № 26005052306710 складає 0,00 грн, на рахунку №  26057052304481 - 0,04 грн;
		- Головного управління Держпраці у Харківській області відповідно до якої, інформація щодо наявності зареєстрованих великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, зареєстрованих за ТОВ "Балаклія-Агроінвест", не виявлено. Станом на 24.09.2018 державним виконавцем нових відкритих рахунків в банківських установах не виявлено, інше майно відсутнє.
		13.          24.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
		 
		Обґрунтування скарги 
		14.          03.09.2018 до Господарського суду Харківської області надійшла скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Балаклійського РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні № 47472178 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009, в якій ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить:
		- здійснити перевірку та наявність вжиття в період із 11.05.2017 по 13.08.2018 Балаклійським РВДВС ГТУЮ у Харківській області всіх обов'язкових заходів у виконавчому провадженні № 47472178 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009, їх відповідність нормам чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись, тих, котрі вказані у мотивувальній частині скарги;
		- визнати за період з 11.05.2017 по 13.08.2018 неправомірною бездіяльність державного виконавця Балаклійського РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні № 47472178 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження";
		- стягнути витрати на правничу допомогу. 
		15.          Скарга мотивована тим, що наказ Господарського суду Харківської області від 13.03.2009 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень належних, допустимих та об'єктивних дій не вчинялось, що є порушенням норм статей 10, 18, 26, 48 Закону України "Про виконавче провадження", які визначають порядок та строки перевірки майнового стану боржника.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		16.          25.09.2018 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №  21/303-08 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Балаклійського РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні № 47472178 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 21/303-08 від 13.03.2009. Витрати на правничу допомогу в розмірі 2  820 грн залишено за ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
		17.          03.12.2018 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 21/303-08 залишено без змін. 
		18.          Ухвала та постанова мотивовані тим, що державним виконавцем, в межах наданих йому повноважень, здійснювалися всі необхідні дії щодо виконання рішення суду.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		19.          15.12.2018 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 21/303-08, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Балаклійського РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні № 47472178 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.03.2009 у справі № 21/303-08.
		20.          22.01.2019 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" поштою направлено письмові пояснення до касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 21/303-08.
		21.          Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій відступили від висновків та правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 18.07.2018 у справі №  915/1294/13, від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14, від 04.04.2018 у справі № 13/215-10, від 16.04.2018 у справі № 12/57, від 09.11.2019 у справі №  911/1388/16.
		22.          Скаржник посилається на невиконання державним виконавцем вимог статей 10, 18, 26, частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо періодичності проведення відповідних перевірок майнового стану боржника, а також відсутність вчинення державним виконавцем належних, повних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №  47472178.  
		23.          Скаржник також стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 74-77, 238 Господарського процесуального кодексу України, адже періодом оскарження є період з 11.05.2017 (наступна дата після попереднього відповідного оскарження) по 13.08.2018. Натомість судом було взято до уваги дії, які були вчинені Баліклійським РВДВС до 11.05.2017. Крім того, перевірка наявності відкритих рахунків боржника була здійснена після подачі скарги. 
		 
		Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		24.          Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.  
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи
		і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		А.             Щодо суті касаційної скарги
		25.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		26.          Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне. 
		27.          У рішенні у справі "Янголенко проти України", no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
		28.          У рішенні у справі "Савіцький проти України", no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
		29.          Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia  (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України", no. 15729/07, від 05.07.2012).
		30.          Як встановлено судами, наказ про примусове виконання рішення у даній справі був виданий господарським судом 13.03.2009 та неодноразово пред'являвся до виконання стягувачем, однак на даний час не виконаний. 
		31.          Звертаючись зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Балаклійського РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні № 47472178, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", зокрема, просило суд здійснити перевірку та наявність вжиття в період із 11.05.2017 по 13.08.2018 державним виконавцем всіх обов'язкових заходів у виконавчому провадженні щодо примусового виконання зазначеного наказу, їх відповідність нормам чинного законодавства України. 
		32.          Судами було встановлено, що у травні 2017 року державним виконавцем було сформовано інформаційну довідку, надіслано запити до відповідних державних підприємств, установ, організацій з метою розшуку майнових активів боржника та отримано на них відповіді, з яких вбачається відсутність у останнього будь-якого майна. Суд апеляційної інстанції також вказав, що в матеріалах справи містяться акти державного виконавця від 20.05.2015, від 24.06.2015, від 22.04.2016, якими засвідчено відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. 24.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
		33.          Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, так і Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ - після 05.10.2016.
		34.          Відповідно до частин першої, п'ятої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
		35.          Частиною другою статті 36 зазначеного Закону визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
		36.          Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
		37.          При цьому сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. 
		38.          В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13.
		39.          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо  у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. 
		40.          Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14.
		41.          Однак у даній справі, відмовляючи в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця, судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено, чи були виконані державним виконавцем всі належні та необхідні дії, спрямовані на виконання судового наказу від 13.03.2009 №  21/303-08, в тому числі з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження". 
		42.          При цьому, судами попередніх інстанцій була надана оцінка діям державного виконавця, які були вчинені ним до травня 2017 року. Однак, дії державного виконавця, спрямовані на виконання судового наказу за період з 11.05.2017 по 13.08.2018, який оскаржував стягувач - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції досліджені не були.  
		43.          Крім того, встановлені судами обставини щодо відсутності відкритих боржником  банківських рахунків станом на 24.09.2018 та повернення виконавчого документу стягувачу мали місце після подання ТОВ Компанія "Ніко-Тайс" скарги на бездіяльність державного виконавця, що також не охоплюється оскаржуваним періодом. 
		44.          Як вбачається із оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, судами попередніх інстанцій, в порушення приписів статей 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України, не було встановлено чи виконав державний виконавець усіх можливих і необхідних виконавчих дій щодо своєчасного виявлення грошових коштів, рухомого і нерухомого майна, їх арешту, опису, оцінки та реалізації з метою виконання рішення господарського суду у даній справі, що набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України, проте так і не було виконано впродовж значного періоду часу. 
		45.          Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії", №  22330/05, від 05.02.2009). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України", № 4436/07, від 03.07.2014, "Богатова проти України",  № 5231/04, від 07.10.2010). Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.  (див. рішення Суду у справі "Мала проти України", №  4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя  (див. рішення Суду у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №  49684/99, від 27.09.2001). Водночас прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду та ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідають.  
		46.          З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зроблені без з'ясування всіх істотних обставин справи, тому прийняті у справі ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
		 
		Б.           Висновки щодо застосування норми права
		47.          Сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
		 
		В.           Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		48.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України з підстав порушення судами норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази.
		49.          Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компагія "Ніко-Тайс" підлягає частковому задоволенню, а постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та ухвала Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 21/303-08 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Г.           Розподіл судових витрат
		50.          Виходячи з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. Оскільки справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		          Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308,  статтею 310,   315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1.            Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити частково. 
		2.            Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі №  21/303-08 скасувати. 
		3.             Справу № 21/303-08 направити до Господарського суду Харківської області на новий розгляд. 
		4.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          В. Пєсков
		Судді                                                                                                    Л. Катеринчук 
		                                                                                                    В. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...