Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 181/255/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2019. Зареєстровано: 12.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2019.
Дата набрання законної сили: 13.05.2019
Номер судового провадження: 1-кп/181/37/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040480000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 181/255/19
		Провадження №1-кп/181/37/19
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" квітня 2019 р. 
		Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019040480000010 від04січня 2019 року, по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Просяна, Покровського району Дніпропетровської області, українки,громадянки України,освіта середньо-спеціальна,офіційно непрацевлаштованої,групи інвалідностіне маючої,не одруженої,на утриманнімаючої неповнолітніхдітей, проживаючої без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження: 
		зі сторони обвинувачення  прокурора ОСОБА_4 , 
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		зі сторони захисту  обвинуваченої ОСОБА_3 
		захисника  адвоката ОСОБА_6 ,
		В С Т А Н О В И В :
		04 січня 2019 року близько 09 годин 50 хвилин, ОСОБА_3 знаходячись в зальній кімнаті приміщення житлового будинку на території домоволодіння за місцем свого фактичного проживання на вказаний час, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 де вона знаходилась разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пораючись по господарству почула, що остання почала плакати. ОСОБА_3 підійшла до доньки, котра лежала на ліжку в зальній кімнаті приміщенні житлового будинку, та з метою заспокоїти останню, взяла її під руки та тримаючи перед собою у вертикальному положенні, словесно намагалась заспокоїти доньку. 
		Після чого, оскільки малолітня ОСОБА_7 не заспокоїлась, ОСОБА_3 у подальшому, без відриву в часі, поклала доньку на ліжко, та стоячи над малолітньою ОСОБА_7 , яка лежала на ліжку на спині, нанесла один удар з прискоренням долонею правої руки по обличчю з лівого боку. Так як остання не заспокоїлась, ОСОБА_3 в цей же час, з метою заспокоїти доньку взяла її під руки та тримаючи перед собою у вертикальному положенні словесно намагалась заспокоїти дитину. Так як заспокоїти доньку ОСОБА_3 знову не вдалось,остання діючинеобережно,внаслідок злочинноїнедбалості,не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча з урахуванням ситуації та обстановки, що склалася, фізичних даних та віку малолітньої потерпілої, повинна була і могла їх передбачити, не маючи наміру на спричинення тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння смерті малолітній потерпілій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 із зусиллям та прискоренням кинула малолітню потерпілу ОСОБА_7 на ліжко в бік дерев`яного бильця, в результаті чого потерпіла вдарилась головою об дерев`яне бильце дивану.
		В результатінеобережних злочиннихдій підозрюваної ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 7 від 08.02.2019 року виданого судово-медичним експертом ОСОБА_8 , у потерпілої виявлено тілесні ушкодження у вигляді однієї внутрішньочерепної травми у вигляді: перелому лівої тім`яної кістки, травматичного субдурального крововиливу на рівні лівої лобної, тім`яної, скроневої долей, правої тім`яної долі, травматичного субарахноідального крововиливу лівої скроневої долі, тім`яних долей, лівої півкулі мозочку, великовогнищевого крововиливу в товщі м`яких тканин лобної ділянки ліворуч, тім`яної, скроневої ліворуч, потиличної ділянки ліворуч з переходом на центр, тім`яної праворуч, одного синця лобної ділянки по центру, одного садна лівої виличної ділянки, двох саден лівої половини підборіддя, які по своєму характеру могли утворитися в межах однієї години-декількох годин до настання смерті. На тлі крововиливів в товщі м`яких тканин лівої тім`яної ділянки та потиличної ділянки по центру морфологічні ознаки крововиливів, які могли утворитися за 3-4 доби до настання смерті. Однієї гематоми нижнього віка правого ока, яка по своєму характеру могла утворитися за 6-9 діб до настання смерті. Двох саден лівої половини шиї, які по своєму характеру могли утворитися за 1 добу до настання смерті.
		Одного синця правої поперекової ділянки, одного синця середньої третини внутрішньої поверхні лівого стегна, які по своєму характеру могли утворитися за 2 - 5 діб до настання смерті.
		Тілесні ушкодженняу виглядіперелому лівоїтім`яної кістки,травматичного субдуральногокрововиливу нарівні лівоїлобної,тім`яної,скроневої долей,правої тім`яноїдолі,травматичного субарахноідальногокрововиливу лівоїскроневої долі,тім`яних долей,лівої півкулімозочку,великовогнищевого крововиливув товщім`яких тканинлобної ділянкиліворуч,тім`яної,скроневої ліворуч,потиличної ділянкиліворуч зпереходом нацентр,тім`яної праворуч, могли бути заподіяним з достатньо великою силою (великою швидкістю дії) одним ударом, маючого жорстку конструкцію, тупого твердого предмета, що діяв в напрямку ззаду-наперед зверху-вниз і декілька зліва-направо, про контактуючу поверхню якого судити не надалось можливим.
		Тілесні ушкодження у вигляді синця лобної ділянки по центру, саден лівої виличної ділянки, лівої половини підборіддя, гематоми нижнього віка правого ока, саден лівої половини шиї, синців правої поперекової ділянки, середньої третини внутрішньої поверхні лівого стегна могли утворитися від дії чи при ударах об тупі предмети.
		По своєму характеру тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми: перелому лівої тім`яної кістки, травматичного субдурального крововиливу на рівні лівої лобної, тім`яної, скроневої долей, правої тім`яної долі, травматичного субарахноідального крововиливу лівої скроневої долі, тім`яних долей, лівої півкулі мозочку, великовогнищевого крововиливу в товщі м`яких тканин лобної ділянки ліворуч, тім`яної, скроневої ліворуч, потиличної ділянки ліворуч з переходом на центр, тім`яної праворуч, синця лобної ділянки по центру, саден лівої виличної ділянки, лівої половини підборіддя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.
		По своєму характеру тілесні ушкодження у вигляді гематоми нижнього віка правого ока, саден лівої половини шиї, синців правої поперекової ділянки, середньої третини внутрішньої поверхні лівого стегна, як правило відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Смерть потерпілої ОСОБА_7 настала внаслідок внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалася переломом склепіння черепа, травматичними субдуральним і субарахноідальним крововиливом, ускладнившись набряком головного мозку.
		По своєму характеру тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми: перелому лівої тім`яної кістки, травматичного субдурального крововиливу на рівні лівої лобної, тім`яної, скроневої долей, правої тім`яної долі, травматичного субарахноідального крововиливу лівої скроневої долі, тім`яних долей, лівої півкулі мозочку, великовогнищевого крововиливу в товщі м`яких тканин лобної ділянки ліворуч, тім`яної, скроневої ліворуч, потиличної ділянки ліворуч з переходом на центр, тім`яної праворуч, синця лобної ділянки по центру, саден лівої виличної ділянки, лівої половини підборіддя знаходяться в причино наслідковому зв`язку з настанням смерті.
		По своєму характеру тілесні ушкодження у вигляді гематоми нижнього віка правого ока, саден лівої половини шиї, синців правої поперекової ділянки, середньої третини внутрішньої поверхні лівого стегна, в причино - наслідковому зв`язку з настанням смерті не знаходяться.
		Дії ОСОБА_3 , які виразилися у вбивстві потерпілої ОСОБА_7 через необережність у формі злочинної недбалості (не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити), кваліфікуються за ч. 1 ст. 119 КК України.
		ОСОБА_3 винною себе в пред`явленому їй обвинуваченні признала повністю, підтвердила обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялась, зазначила, що не бажала настання таких наслідків у вигляді смерті своєї малолітньої дочки, вона її любила, але інколи наказувала, через злидні, в яких проживала її сім`я, просила суворо не карати.
		Захисник  адвокат ОСОБА_6 просив також призначити його підзахисній мінімальне покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
		Потерпіла у судовому засіданні пояснила, що про подію їй стало відомо, коли їй зателефонували працівники поліції 04 січня 2019 року, тому вона як начальник служби у справах дітей терміново виїхала на місце злочину, де в зальній кімнаті на дивані вона побачила труп ОСОБА_9 . Інші діти перебували у сусідів. На даний час діти вилучені Вважає, що обвинувачена переосмислила свою поведінку та просила призначити не суворе покарання.
		Вина підсудної в скоєнні нею злочину в судовому засіданні доказана повністю.
		Крім показань обвинуваченої в судовому засіданні, в яких вона пояснила, що повністю визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України, вина обвинуваченої підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_5 , а також пред`явленими прокурором в судовому засіданні письмовими доказами, які були досліджені судом, а саме:
		протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 05.01.2019 року з ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 показала механізм вчинення злочину, який співпадає із обставинами, викладеними в обвинувальному акті;
		висновком судово-медичної експертизи № 7 від 08.02.2019 року, відповідно до якого тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми: перелому лівої тім`яної кістки, травматичного субдурального крововиливу на рівні лівої лобної, тім`яної, скроневої долей, правої тім`яної долі, травматичного субарахноідального крововиливу лівої скроневої долі, тім`яних долей, лівої півкулі мозочку, великовогнищевого крововиливу в товщі м`яких тканин лобної ділянки ліворуч, тім`яної, скроневої ліворуч, потиличної ділянки ліворуч з переходом на центр, тім`яної праворуч, синця лобної ділянки по центру, саден лівої виличної ділянки, лівої половини підборіддя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя. Смерть потерпілої ОСОБА_7 настала внаслідок внутрішньо-черепної травми, яка супроводжувалася переломом склепіння черепа, травматичними субдуральним і субарахноідальним крововиливом, ускладнившись набряком головного мозку;
		висновком судово-психіатрічної експертизи № 35 від 19.02.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не в період інкримінованого діяння не страждала і в теперішній час не страждає, може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними;
		висновком експертизи з фототаблицею № 153 МК від 07.02.2019 року, відповідно до якого надане на експертизу бильце дивана не виключається як знаряддя травми при утворенні пошкодження у вигляді лінійного переломі лівої тім`яної кістки представленого фрагмента склепіння черепа від трупа ОСОБА_7 , а саме при ударі задньою частиною голови об верхню частину бильця;
		додатковим висновком судово-медичної експертизи № 7 від 13.02.2019 року, відповідно до якого на підставі характеру та локалізації тілесних ушкоджень потерпілої, останні могли утворитися при такому механізмі їх утворення який зазначений підозрюваною під час проведення слідчого експерименту від 05 січня 2019 року;
		згідно відповіді від 23.11.2018 року питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 перебуває на розгляді у Покровському районному суді Дніпропетровської області з жовтня 2018 року. Сторонами підтверджено, та не заперечується, що момент вчинення злочину та винесення вироку ОСОБА_3 не позбавлена батьківських прав щодо своїх трьох малолітніх дітей;
		відповідно до довідки від 05.01.2019 року підтверджується, що на момент вчинення злочину обвинувачена перебувала у стані вагітності 28 тижнів. На даний момент у судовому засіданні встановлено, що обвинувачена народила дитину  дівчинку, таким чином на утриманні ОСОБА_3 перебувають троє малолітніх дітей.
		Всі вказані докази узгоджуються між собою і підтверджують обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення.
		Кваліфікація скоєного ОСОБА_3 по ч.1 ст.119 КК України правильна за ознакою  вбивство,вчинене черезнеобережність у формі злочинної недбалості (не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити).
		Приймаючи зазначене рішення, суд враховує, що специфіка вбивства з необережності полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.
		У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» зазначається, що з метою забезпечення правильного та однакового застосування законодавства при розгляді даної категорії справ суди повинні для вірної кваліфікації даних дій ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого, а так само потерпілого, що передували події, їх стосунки, тощо.
		Згідно з п. 26 вказаної Постанови Пленуму у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як вбивство через необережність, чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.119 чи ст.128 КК України.
		Судовим розглядом даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 встановлено, що остання не мала умислу позбавити життя потерпілу, яка є її дочкою.
		Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що обвинувачена, проявляючи у своїй поведінці елементи злочинної недбалості, не розрахувала сили, з якою вона кинула дочку в бік дивану та напрямку падіння малолітньої дитини в бік дерев`яного бильця вказаного дивану, не прийняла до уваги вік малолітньої дитини та не передбачила можливості настання смерті від удару потерпілої головою об дерев`яне бильце дивану, хоча повинна була і могла це передбачити, діючи з більшою обачністю.
		Відтак, є очевидним, що умислом обвинуваченої ОСОБА_3 не охоплювалося заподіяння потерпілій смертельних тяжких тілесних ушкоджень, а щодо настання факту смерті потерпілої малолітньої дитини в діях обвинуваченої вбачається необережна форма вини.
		Обставини, які пом`якшують покарання  щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину жінкою в стані вагітності.
		Обставини, які обтяжують покарання  вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних або близьких відносинах, вчинення злочину щодо малолітньої особи.
		Цивільний позов не заявлено. 
		Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3 , суд, керуючись положеннями ст. ст. 65-67 КК України, враховує, що вона є раніше не судимою особою, скоїла злочин середньої тяжкості проти життя та здоров`я особи, суспільно небезпечні непоправні наслідки вчиненого діяння, які полягають у заподіянні малолітній потерпілій ,яка є дочкою обвинуваченої, смерті, необережну форму вини у вигляді злочинної недбалості, особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем реєстрації  негативно, за місцем навчання  позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро розкаялась в скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, була в момент вчинення злочину вагітною, наявність обтяжуючих вину обставин, тому, на переконання суду, покарання підсудній слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції відповідної статті строком на 4 роки. Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України немає. Таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Враховуючи обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, необережну форму вини, обставини, які пом`якшують покарання, а саме  щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вагітність обвинуваченої, поведінку обвинуваченої у суді, де вона надавала правдиві свідчення, не намагалася уникнути відповідальності за вчинені нею дії, особу винної, яка є раніше не судимою особою, вперше вчинила злочин середньої тяжкості, наявність на утриманні потерпілої малолітніх дітей, даний злочин не відноситься до корупційних злочинів, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства тобто без відбування покарання, з випробуванням строком 3 роки, й покладенням на неї обов`язків у відповідності ст.75 та п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, з покладенням додаткового обов`язку, передбаченого п.2 ч.3 ст.76 КК України.
		Застосовуючи положення ст.75 КК України, суд враховує рекомендації п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що при призначенні покарання у виді позбавлення волі на певний строк вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до 7 років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд залежно від ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу засудженої та обставин, що обтяжують і пом`якшують покарання, суд вправі звільнити таких жінок від відбування покарання з випробуванням як на підставі статті 75, так і на підставі ст.79 КК України.
		Саме така міра покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною, достатньою для виправлення підсудної та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. 
		Цивільний позов не заявлений. Витрати на залучення експерта відсутні.
		Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на момент розгляду кримінального провадженні судом та винесення вироку продовжений не був, тому до набрання вироком законної сили підстави до застосування запобіжного заходу відсутні.
		Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374 КПК України, - суд
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_3  визнати винуватою в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.
		Відповідно до ст.76 КК України  покласти на  ОСОБА_3  обов`язки:
		 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
		Цивільний позов не заявлений.
		Судові витрати відсутні.
		Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили,  
		-бильце дерев`яне, обтягнуте полотном зеленого кольору з дивану, з розмірами  довжина у верхній частині 89 см, у нижчій частині 80 см, висота 43 см, довжиною 4,3 см. яке перебуває на зберіганні в камері зберігання речових доказів при Межівському ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області  знищити.
		На вирок може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники кримінального провадження можуть отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...