Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-8262/09/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 
				 
			
			Вн. № <Внутрішній Номер справи >
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			16 листопада 2009 року16:50 № 2а-8262/09/2670
			 
				 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Власенкової О.О., суддів Пісоцької О.В. та Донця В.А., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
				 
					 
					за позовомОСОБА_1 (далі - позивач) 
					доКабінету Міністрів України (далі - відповідач) 
					про визнання протиправними постанов Кабінету Міністрів України 
					від 14 квітня 2009 року № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ» та 
					від 05 серпня 2009 року № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету
					Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258»
					за участю представників:
					 
					від позивачане прибув 
					від відповідачаГаврищук А.В.(за довіреністю)  
						 
					
					Обставини справи:
					Позивач  ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача Кабінету Міністрів України про визнання недійсною постанови від 14 квітня 2009 року № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ»в частині визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, повязаних із розглядом цивільних справ.
					Надалі позивач збільшив позовні вимоги та додатково просив визнати недійсною постанову Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258»в частині визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, повязаних із розглядом цивільних справ.
					Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є інвалідом ІІ групи та на підставі пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93 звільнений від сплати судового збору. Видання відповідачем оскаржуваних постанов, якими підвищено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, обмежило право позивача на доступність до судового захисту його прав та інтересів.
					В судове засідання позивач не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність та просив суд задовольнити позовні вимоги.
					Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення розміру інформаційно-технічних витрат при розгляді судових справ, у звязку з чим винесено оскаржувані постанови. Представник відповідача вважає, що розміри витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів (далі - ІТЗ), встановлені цими постановами є економічно обґрунтованими та виправданими, що сприятиме забезпеченню покриття витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ.
					На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 16 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
					Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
					 ВСТАНОВИВ:
					Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ»змінено розміри витрат з ІТЗ, повязані з розглядом цивільних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів». Зазначену постанову скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2009 року № 693.
					Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 1258 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258» внесено зміни до розмірів витрат з ІТЗ судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», виклавши їх у новій редакції.
					Суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на таке.
					Відповідно до частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
					З урахуванням викладеного позивач має довести факт застосування до нього оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що він є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. 
					Беручи до уваги те, що постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361 скасовано, суд дійшов висновку, що позивач уже не є субєктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Доказів того, що цю постанову було до нього застосовано позивач також суду не надав.
					У такому разі суд не вбачає підстав для проведення перевірки оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 361 на предмет її законності.
					Таку перевірку належить провести лише стосовно постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825.
					У відповідності до положень частин 8 та 11 статті 171 КАС України нормативно-правовий акт може бути визнаний судом, зокрема незаконним та нечинним.
					Підставами для визнання акта незаконним є його невідповідність вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта незаконним є також недотримання інших вимог законодавства, на відповідність яким на підставі частини 3 статті 2 КАС України оскаржуваний акт перевіряє адміністративний суд.
					Проведена судом перевірка постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 дає підстави стверджувати, що вона видана Кабінетом Міністрів України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якими ці повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та пропорційно та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці постанови, що підтверджується наступним.
					Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
					Згідно з положеннями частини 1 статті 113, пункту 3 статті 116 Конституції України та абзацу 1 пункту 2 статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. 
					Статтею 117 Конституції України, якій кореспондує стаття 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання.
					Частиною 1 статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
					Відповідно до частини 2 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюються Кабінетом Міністрів України.
					Таким чином, Кабінет Міністрів України в межах компетенції та на підставі Цивільного процесуального кодексу України видав постанову Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825, якою змінив розміри витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового, в тому числі цивільного процесу.
					Як вбачається з пояснювальної записки до проекту згаданої постанови Кабінету Міністрів України необхідність її прийняття обґрунтовується тим, що у звязку з інфляційними процесами, зростанням цін на витратні матеріали у 2009 році порівняно з попередніми роками старі тарифи не забезпечують покриття витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів. Крім того, існуючі розміри витрат з ІТЗ не переглядалися з часу прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів».
					Метою видання постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 є забезпечення покриття витрат з ІТЗ судових процесів, у тому числі повязаних з розглядом цивільних справ.
					Згідно з розрахунком розміру витрат з ІТЗ судових процесів, повязаних з розглядом цивільних справ, що здійснювався департаментом планово-фінансової діяльності та соціального забезпечення Державної судової адміністрації України під час опрацювання проекту згаданої постанови, зміна розміру витрат з ІТЗ не забезпечує повною мірою покриття витрат, повязаних з розглядом судових справ. Так, зокрема, з цього розрахунку вбачається, що у справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру новий розмір ІТЗ, затверджений постановою № 825. забезпечує 28% витрат від необхідних; у справах про розірвання шлюбу - 27%; у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи- 4,2% від необхідного; у справах немайнового характеру про захист честі, гідності та ділової репутації лише 12,6% від необхідного і т.п.
					Таким чином, твердження позивача про необґрунтоване завищення постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у цивільних справах не відповідає дійсності.
					Крім того, останнім абзацом розділу 1 «Цивільні справи»Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825, передбачено можливість зменшення розміру витрат, а також звільнення від їх оплати в порядку, передбаченому статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.
					Частинами 1 та 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі або з цих підстав може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
					Ураховуючи викладене, суд вважає позов необґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його задоволення.
					Керуючись статтями 86, 87, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
					 
						 ПОСТАНОВИВ: 
						У задоволенні позову відмовити повністю.
						 
						Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. 
						Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. 
						Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
						 
							 
								 
								Головуюча суддяВласенкова О.О. 
									СуддіПісоцька О.В. 
										 
											Донець В.А.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...