Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/3689/1б-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: 61-17179ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		03 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 520/3689/16-ц
		провадження № 61-17179св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),   Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_2,
		представник позивача - ОСОБА_3,
		відповідачі: Акціонерний банк «Південний», голова правління Акціонерного банку «Південний» ОСОБА_4,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Київського районного суду                м. Одеси, у складі судді Бескровного Я. В., від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С., від 28 лютого 2018 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до    Акціонерного банку «Південний» (далі - АБ «Південний»), голови правління Акціонерного банку «Південний» ОСОБА_4 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та за листком непрацездатності, відшкодування моральної шкоди.
		Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що вона, працюючи на посаді начальника відділення № 15-38АБ «Південний», не вчиняла такого порушення, як систематичне невиконання покладених на неї обов'язків, дисциплінарних стягнень до неї не застосовувалося, а тому вважає своє звільнення незаконним.
		Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд скасувати наказ АБ «Південний» № 200-к-рс від 22 лютого 2016 року «Про звільнення за систематичне невиконання покладених обов'язків» та наказ № 229-к-рс від 25 лютого 2016 року «Про внесення змін до наказу по особовому складу № 200-к-рс від 22 лютого 2016 року», поновити її на роботі на посаді начальника відділення № 15-38 АБ «Південний», стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 50 000, 00 грн, нараховану але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку та лікарняний у розмірі 51 025, 61 грн. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулось з дотримання чинного трудового законодавства, оскільки ОСОБА_2 неналежним чином виконували трудові обов'язки, допустила прогули.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору. 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Підтверджено, що звільнення позивача проведено законно з виплатою належних при звільненні сум.              
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		У квітні 2018 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з'ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд не врахував недоведеність факту систематичного невиконання заявником без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором. Судом не встановлено вчинення нового дисциплінарного проступку після оголошення догани.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		23 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
		25 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом                ОСОБА_2 до АБ «Південний», голови правління АБ «Південний»       ОСОБА_4 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та за листком непрацездатності, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Київського районного суду м. Одеси                від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області   від 28 лютого 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Доводи відзиву на касаційну скарги 
		АБ «Південний» у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
		 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Наказом № 53-к від 01 квітня 1997 року ОСОБА_2 прийнята на роботу до АБ «Південний» на посаду економіста 2-ої категорії.
		Згідно наказу № 767-к від 29 грудня 2014 року ОСОБА_2 з 01 січня 2015 року призначено начальником відділення АБ «Південний» № 15-38.
		14 січня 2016 року на підставі розпорядження голови правління                    АБ «Південний» про проведення перевірки з питань дотримання співробітниками відділень вимог нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень та процедур АБ «Південний» щодо організації касової роботи, забезпечення схоронності цінностей і дотримання касової дисципліни від 06 січня 2016 року працівниками банку у відділенні № 15-38, розташованого у м. Одеса, провулок Сабанський, 2, була проведена перевірка організації касової роботи, забезпечення схоронності цінностей і дотримання касової дисципліни працівниками відділення та ревізія цінностей у сховищі відділення (т. 2, а.с. 3). Проведеною перевіркою виявлені суттєві порушення діючого законодавства України, що у подальшому стало підставою для звільнення завідуючої каси відділення     № 15-38 ОСОБА_6 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри.
		За фактом виявлених порушень у роботі відділення, зокрема, але не виключно виявлення готівкових коштів поза зоною броньованого сертифікованого касового вузлу, виявлення касових документів не підписаних клієнтами банку, тощо ОСОБА_2 запропоновано надати пояснення, які вона відмовилась надати, про що свідчить акт від 25 січня 2016 року.
		25 січня 2016 року ОСОБА_2 оголошено догану (наказ № 79-к-рс). 
		ОСОБА_2 відмовилась підписувати наказ № 79-к-рс, про що складено акт від 25 січня 2016 року.
		У подальшому, за виявленою інформацією щодо наявних порушень проведено службове розслідування, у період якого ОСОБА_2 не надала пояснень. Порушення трудових обов'язків, допущені            ОСОБА_2, зафіксовані у акті від 19 лютого 2016 року.
		Актами від 15-19, 22 лютого 2016 року зафіксовано відсутність       ОСОБА_2 на робочому місці, при цьому остання не повідомляла керівництво про свою непрацездатність (т. 1 а.с. 245-255).
		22 лютого 2016 року на підставі наказу № 200-к-рс ОСОБА_2 звільнено за систематичне невиконання посадових обов'язків, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України про що її повідомлено та ознайомлено під розпис зі змістом наказу.
		25 лютого 2016 року ОСОБА_2 надала до АБ «Південний» листок непрацездатності, відповідно до якого було внесено зміни до наказу               № 200-к-рс щодо дати звільнення - з 25 лютого 2016 року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої           статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Крім того, відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.
		Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: 
		- порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
		- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності;
		- невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним;
		- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
		- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
		Отже, необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
		Дисциплінарне стягнення у вигляді догани було застосовано до позивача    25 січня 2016 року на підставі акту від 14 січня 2016 року про вилучення цінностей із сейфу № 14 відділення АБ «Південний» № 15-38, службової записки директора департаменту регіональної мережі ОСОБА_7         від 25 січня 2016 року, акту про відмову про надання письмових пояснень від 25 січня 2016 року, а звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків відбулося 25 лютого 2016 року на підставі акту про проведення службового розслідування від 19 лютого 2016 року, службової записки директора департаменту регіональної мережі від 19 лютого 2016 року, акту про відмову про надання письмових пояснень від 22 лютого 2016 року.
		Звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд врахувавши, що після оголошення позивачу догани роботодавцем було проведено службове розслідування (акт про проведення службового розслідування від 19 лютого 2016 року), за результатами проведення якого було виявлено цілу низку технологічних та нормативних порушень, які допущені у роботі відділення банку, яке очолювала ОСОБА_2, дійшов обґрунтованого висновку про системний характер невиконання позивачем трудових обов'язків. 
		За таких обставин, місцевий суд вірно вказав про наявність правових  підстав для звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої      статті 40 КЗпП України.
		Суд першої інстанції виконав вимоги статті 212 ЦПК України, 2004 року, щодо оцінки доказів і статті 213 ЦПК України, 2004 року, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.
		Апеляційний суд відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.
		За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_5, залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року             та постанову Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 рокузалишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийД. Д. Луспеник  СуддіО. В. Білоконь   Б. І. Гулько   Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...