Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/20599/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: 61-40083ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Ухвала
		 
		27 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа №760/20599/15-ц
		 
		провадження №61-40083св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
		головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),
		суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнясправу за заявою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Болотова Є. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Украгазбанк») про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені.
		Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
		Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за депозитним договором від 14 січня 2014 року в розмірі 
		1 501 500 грн, проценти в сумі 168 759,95 грн, 3% річних в сумі 6 864,08 грн, а всього на загальну суму 2 512 254 грн.
		Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за депозитним договором від 20 січня 2014 року в розмірі 
		190 000 грн, проценти в сумі 44017,64 грн, 3% річних в сумі 961, 72 грн, суму боргу з урахуванням інфляції - 2 106,16 грн, пеню в сумі 117 008,82 грн, а всього на загальну суму 353 094,34 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційні скарги 
		ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 залишені без задоволення. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 
		2016 року.
		Постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року ухвалено додаткове рішення. З ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі 13 500 грн. 
		У червні 2018 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами. 
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року заяву 
		ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду 
		м. Києва від 14 грудня 2016 року залишено в силі.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обставини, наведені заявником, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України.
		У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення заяви ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що посилання в заяві щодо неможливості призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи за копіями об'єктів дослідження та відсутності експертних установ в Україні, які можуть проводити такі експертизи заявнику стали відомі лише з листа Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 07 червня 2018 року та не були і не могли бути відомі заявнику на день винесення Апеляційним судом м. Києва рішення від 14 грудня 2016 року, про перегляд якого подано заяву. Ці обставини є істотними для справи та повністю спростовують ухвалене у справі 14 грудня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва.
		Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
		Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		За змістом частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		У справі, яка переглядається, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 
		Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано главою 3 ЦПК України.
		Відповідно до вимог частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
		1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
		2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
		3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
		Частиною сьомою статті 429 ЦПК України встановлено, що судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
		Відповідно до частини четвертої статті 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
		Аналогічний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у господарському судочинстві наведено в главі 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та в статті 325 цього ж Кодексу.
		Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституція України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Стаття 92 Конституції України, зокрема, передбачає, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; а також судоустрій, судочинство, статус суддів.
		Відповідно до статті 91 Конституція України закони приймає Верховна Рада України.
		Таким чином виключно Законом України, прийнятим Верховною Радою України, мають бути визначені випадки касаційного оскарження судового рішення.
		Пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України (як і статті 2 ГПК України) передбачає, що основними засадами (принципами) цивільного (господарського) судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (у визначених законом випадках - ГПК України).
		Стаття 17 ЦПК України (як і стаття 17 ГПК України) передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також інші особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у 3, 6?8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
		Перелік ухвал судів першої та апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню в господарській юрисдикції, наведено в статті 287 ГПК України.
		Таким чином, оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно законом має бути встановлено випадки такого оскарження. 
		Оскарження ухвал суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами статтями 389 ЦПК України та 287 ГПК України, які є спеціальними нормами процесуального права, що регламентують право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. 
		Перегляд без визначеного законом випадку судового рішення, яке набрало законної сили, впливає не тільки на право на звернення до суду особи, яка подала касаційну скаргу, але і на законні очікування інших учасників справи, які не оскаржують таке судове рішення, на обов'язковість такого судового рішення та правову визначеність.
		З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у суді касаційної інстанції перебували на розгляді справи, предметом оскарження у яких були ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та Верховний Суд під час розгляду таких справ за правилами різних юрисдикцій дійшов різних правових висновків щодо можливого оскарження таких ухвал у касаційному порядку. 
		Так, у постановах від 17 січня 2019 у справі 924/377/16, від 12 березня 
		2019 року у справі №922/3184/17, від 19 березня 2019 року у справі 910/7083/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув оскаржувані ухвали по суту і погодився з висновками судів про те, що обставини, на які заявники посилались, не є нововиявленими обставинами, у розумінні статті 320 ГПК України. 
		Тобто, касаційний перегляд ухвал про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відбувся по суті.
		Водночас, в ухвалах від 16 січня 2019 року у справі №2-4146/10 (провадження №61-37309св18) від 17 січня 2019 року у справі 752/7161/16-ц (провадження №61-21381св18), від 06 лютого 2019 року у справі №61-569/3761/17 (провадження №61-36301св18), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду прийшов до висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, оскільки такі не підлягають касаційному оскарження. 
		Відповідно до частини п'ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. 
		Також, відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України (статті 320 ГПК України) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (частин першої та другої статті 300 ГПК України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні (або постанові суду) чи відкинуті (відхилені) ним, вирішувати питання про достовірність (або недостовірність) того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази).
		Таким чином Верховний Суд, як суд касаційної інстанції, є судом права а не факту та, за загальним правилом, не повноважний переоцінювати фактичні обставини справи. Водночас, якщо суд попередньої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами і, відповідно, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перегляд такої ухвали про відмову судом касаційної інстанції може означати втручання в оцінку фактичних обставин прави.
		Отже, правовою проблемою є різний підхід судами касаційної інстанції цивільної та господарської юрисдикції до розуміння та тлумачення ідентичних положень процесуального закону щодо компетенційної складової у понятті терміну «судом, встановленим законом».
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду позбавлений можливості самостійного врегулювання зазначеної правової проблеми неоднакового застосування Верховним Судом у складі колегій суддів різних юрисдикцій ідентичних за змістом процесуальних норм.
		Керуючись частиною п'ятою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		УХВАЛИВ :
		 
		Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за заявою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду 
		м. Києва від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про стягнення сум депозитних вкладів, процентів та пені, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                В. С. Висоцька
		 
		Судді                                                                                                            С. Ю. Мартєв
		 
		В. В. Пророк
		 
		В.М. Сімоненко
		 
		І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...