Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/1961/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2019. Зареєстровано: 14.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2019.
Дата набрання законної сили: 22.04.2019
Номер судового провадження: 2-а/320/54/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 02.04.2019 
		 
		 
		Справа № 320/1961/19
		2-а/320/54/19
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2019 року м. Мелітополь
		Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання  Левандовська О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до інспектора Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
		за участі:
		позивача ОСОБА_1,
		відповідача  ОСОБА_2, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ДПО18 № 919049 від 06.03.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії відповідача при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили його права.
		У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав. Зазначив, що він не створював перешкоди для пішохода, а другого порушення взагалі не скоював. 
		У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що постанова у відношенні ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП винесена без порушення вимог чинного законодавства, відповідає дійсним обставинам справи, а його дії при винесенні постанови були законними та такими, що не порушували прав позивача.
		У судовому засіданні, яке відбулося 02.04.2019 до матеріалів справи було долучено диск з відеозаписом події адміністративного правопорушення від 06.03.2019, наданий інспектором Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 Відеофіксація здійснювалася на нагрудний відео-реєстратор, яка записана на носій інформації (диск СD-R - 1 шт.).
		Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
		Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з копії оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2019 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він, 06.03.2019 о 18.20 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Мелітополі по пр. Б. Хмельницького, 36 не дав дороги пішоходу, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив п. 18.1. ПДР України та під час зміни напрямку руху (перестроювання) не надав сигнал світловим покажчиком повороту у відповідному напрямку, чим порушив п.9.2.(б) ПДР.
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП України).
		Відповідно до ст.251КУпАП України,доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функціїфото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Доказом того, що позивач скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2 ст.122 КУпАПє будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа особисто споглядаючи порушенняПДРвстановлює наявність адміністративного правопорушення.
		Відповідно доп.18.1.ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Згідно п.9.2.(б)ПДР України,водій повиненподавати сигналисвітловими покажчикамиповороту відповідногонапрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
		Частиною першою статті 122КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
		Частиною другою статті 122КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
		Судом було переглянуто відеозапис події, з якого чітко вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_1, 06.03.2019 о 18.20 год., знаходячись в м. Мелітополі по пр. Б. Хмельницького, 36, не надав дороги пішоходу, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу та під час зміни напрямку руху (перестроювання) не надав сигнал світловим покажчиком повороту у відповідному напрямку. З цього суд робить висновок, що позивачем було порушено п. 18.1., п.9.2.(б)ПДР України.
		Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно з ч.2 ст.77Кодексу адміністративногосудочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.
		Проаналізувавши в сукупності здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що відповідачем 06.03.2019 правомірно винесено постанову ДПО18 № 919049 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.122КУпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
		Щодо належності та допустимості доказу, а саме, відеозапису подій, суд зазначає, що на відеозаписі чітко вбачається порушення правил дорожнього руху водієм саме автомобіля ЗАЗ 110557-73, 06.03.2019 о 18.20 год. в м. Мелітополі по пр. Б. Хмельницького, 36. У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність вказаного запису. Позивач не заперечує факт зображення на відео саме автомобіля під його керуванням, зазначаючи тільки, що він не створив перешкоду для пішохода та по другому правопорушенню- що він заздалегідь застосував попереджувальний сигнал при зміні напрямку руху, однак, відразу після цього маневр виконати не вдалося, тому, можливо, покажчик повороту вимкнувся і в подальшому позивач не вважав за потрібне його включати.
		Однак, як зазначалося вище, зображене на відео повністю спростовує пояснення позивача. 
		За таких підстав, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки підтвердився факт вчинення ним правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 122 КУпАП, процесуальних порушень при розгляді справи суд не встановив, тому позов є необґрунтованим, а постанова по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що відповідає вимогам ст.ст.283-284КУпАП і дії відповідача є правомірними.
		Керуючись ст.ст.5,8,9,10,12,13,77,194,205,211,229,230,241,242,271 КАС України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної силипісля закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		Повний текст рішення складено 09.04.2019.
		Суддя:         Ю.В. Ковальова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...