Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1402/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2019. Зареєстровано: 15.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2019.
Дата набрання законної сили: 11.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/30938/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №806/1402/17
		адміністративне провадження №К/9901/30938/18
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
		суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 
		на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 (суддя Шуляк Л.А.)
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (судді Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовська К.С.) 
		у справі № 806/1402/17
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 
		до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 
		про визнання дій протиправними, скасування наказу, 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У травні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Житомирській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд скасувати наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.05.2017 №647 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1»; визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області, що виразились у проведенні планової виїзної документальної перевірки з 23.05.2017 на підставі наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.05.2017 № 647 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1» та дії, що виразились у складенні акту перевірки №275/06-30-02/19984/3976 від 13.06.2017.
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.05.2017 № 647 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2»; визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області щодо проведення з 23.05.2017 планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 та складення за її результатами акту перевірки від 13.06.2017 № 275/06-20-02/19984/3976.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що  копію наказу про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 10.05.2017, однак останнім отримано лише 27.05.2017. Від ознайомлення та отримання направлень на проведення перевірки уповноважена позивачем особа відмовилася, про що складено акт про відмову від отримання направлень на перевірку. При виїзді за місцем державної реєстрації позивача встановлено відсутність платника за місцем знаходження, про що складено акт щодо неможливості розпочати документальну планову виїзну перевірку. На запити контролюючого органу відповіді позивачем надано не було, в зв'язку з чим було складено акт про ненадання документів для проведення документальної планової виїзної перевірки. Податковий орган зазначає, що ним було дотримано порядок проведення документальної планової виїзної перевірки. Висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності оприлюднення на офіційному сайті до 25.12.2016 відповідного плану графіка є помилковими, оскільки зміни до Податкового кодексу України набули чинності з 01.01.2017, тобто обов'язкові до виконання щодо оприлюднення до 25.01.2017 на 2018 рік. Крім того, при формуванні плану-графіка на 2 квартал 2017 року необхідно було враховувати показники результатів діяльності позивача за попередній рік. Правомірність дій податкового органу висвітлена в рішенні апеляційного адміністративного суду у справі № 808/538/17.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2017 в.о. начальника ГУ ДФС в Житомирській області Новоженіною Н.Є. винесено наказ № 647, відповідно до якого з метою виконання плану-графіку проведення планових виїзних документальних перевірок фізичних осіб-підприємців на ІІ квартал 2017 року з питань дотримання ними вимог податкового, валютного законодавства, справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, пунктами 77.1 та 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.03.2016 по 31.12.2016 та повноти нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 24.03.2016 по 31.12.2016 тривалістю проведення перевірки десять робочих днів, початок перевірки - з 23.05.2017.
		Позивачем не заперечувалось, що 23.05.2017 у телефонному режимі позивача повідомлено про необхідність ознайомлення та отримання копії наказу про проведення перевірки.
		В той же день уповноваженими особами ГУ ДФС у Житомирській області здійснено виїзд за адресою, за якою зареєстрований ФОП ОСОБА_2: АДРЕСА_1 та по місцю фактичного здійснення діяльності: АДРЕСА_2 торгівельні точки №320 та №150 для вручення направлень на перевірку №940, №939, №938, №937, №936 від 23.05.2017. Проте, працівниками податкового органу встановлена відсутність платника за місцем знаходження, про що складено акт №93/06-30-13-02/НОМЕР_1 від 23.05.2017 «Про неможливість розпочати документальну планову виїзну перевірку у зв'язку з відсутністю за місцем знаходження».
		24.05.2017 представник позивача ОСОБА_4 з'явилась до фіскального органу, де їй намагались вручити направлення на перевірку, від одержання яких вона відмовилась, що підтверджується актом про відмову від отримання направлення на перевірку ФОП ОСОБА_2 №100/06-30-13-02/НОМЕР_1 від 24.05.2017.
		Головним управлінням ДФС у Житомирській області 13 червня 2017 складено акт №275/06-30-13-02/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 24.03.2016 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 24.03.2016 по 31.12.2016, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 24.03.2016 по 31.12.2016».
		Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів в суду апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.
		Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом  75.1 статті  75 Податкового кодексу України.
		Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
		План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016).
		У свою чергу, запровадження встановленого з 1 січня 2017 року порядку стосовно оприлюднення планів-графіків документальних планових перевірок до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, можливе з 1 січня 2018 року.
		Оскільки в межах спірних правовідносин, перевірка позивача запланована згідно плану-графіку на ІІ квартал 2017 року, здійснити оприлюднення цього плану-графіку до 25 грудня 2016 року не вбачається можливим.
		Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/5636/17.
		При цьому, Наказом Міністерства фінансів України від 06 лютого 2015 року №524 затверджено «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».
		 
		Формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік (пункт 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку).
		Таким чином, враховуючи вищезазначені норми права, до предмету доказування у цій категорії справ входить не лише дослідження наявності або відсутності плану-графіку на відповідний період і включення до нього конкретного платника податків, але й перевірка того, чи був відповідний план - графік складений з дотриманням визначених строків, чи наявні підстав включення позивача до плану - графіку та чи дотримано процедуру такого включення.
		Щодо посилання скаржника на позицію, викладену в рішенні суду апеляційної інстанції, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України (пункт 8 частини 1 Розділ VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України).
		Таким чином, обов'язковими для застосування Верховним Судом є висновки щодо застосування норми права, які викладені в постановах Верховного Суду та рішеннях ухвалених Верховним Судом України. Відтак суд не приймає посилання відповідача на позицію, викладену в рішенні суду апеляційної інстанції.
		Разом з тим, згідно із пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
		Конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки та надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки. 
		Дійсно вказана норма не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Разом з тим, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої. 
		Відтак, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, які свідчать про порушення податковим органом порядку належного повідомлення платника податків про дату та час проведення перевірки, доводи податкового органу не впливають на правильність вирішення спору судами попередніх інстанцій.
		       Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
		Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи викладене,  суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанції  виконано  всі  вимоги  процесуального  законодавства, всебічно  перевірено  обставини  справи,  вирішено  справу  у  відповідності  до  норм  матеріального  права, постановлено  обґрунтовані  рішення,  в  яких повно  відображені  обставини,  що  мають  значення  для  справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
		Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області  залишити без задоволення. 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 806/1402/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий суддя    І.А. ВасильєваСудді:    С.С. Пасічник     В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...