Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/194/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду; будівельного.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2019. Зареєстровано: 16.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2019.
Дата набрання законної сили: 15.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА 
		 
		15 квітня 2019 року справа № 925/194/19
		м. Черкаси
		 
		Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В. за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача адвоката ОСОБА_3, із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у підготовчому засіданні у м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про стягнення 1735444,77 грн.,
		ВСТАНОВИВ:
		Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури (далі також  прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (далі також  позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" (далі також  відповідач) про стягнення 1846140,35 грн. заборгованості за договором від 29.06.2016 №266 та додатковими угодами до нього, у тому числі: 1000000,00 грн. невикористаної суми авансу, 19000,00 грн. інфляційних нарахувань, 673396,79 грн. пені та 153743,56 грн. штрафу.
		В обґрунтування позову прокурор вказав на порушення відповідачем зобовязань за укладеним між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, позивачем та відповідачем договором №266 на виконання роботи з капітального ремонту вулиці Смілянської (від вул. 30 років Перемоги до меж міста) в м. Черкаси, що проявилося у невиконанні відповідачем передбачених вказаним договором та додатками до нього на 2018 рік робіт і у неповерненні позивачу невикористаної відповідачем суми авансу.
		Ухвалою від 22.02.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, відкрив провадження у цій справі, залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради (далі також  третя особа), за правилами загального позовного провадження призначив у справі підготовче засідання на 09 год. 00 хв. 19.03.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
		Ухвалою від 19.03.2019 Господарський суд Черкаської області з власної ініціативи продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов і відклав підготовче засідання у цій справі на 09 год. 00 хв. 04.04.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області. 
		Відповідач у поданому до господарського суду відзиві заперечив проти позову, пославшись при цьому на неналежне виконання позивачем своїх зобовязань за договором від 29.06.2016 №266 та додатковими угодами до нього, невідповідність розрахунку стягуваної суми пені вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та недоведеність прокурором підстав здійснення ним представництва інтересів держави в суді.
		Заявою від 03.04.2019 №161-4197вих19 прокурор зменшив розмір позовних вимог з 1846140,35 грн. до 1735444,77 грн. за рахунок зменшення стягуваної суми пені з 673396,79 грн. до 562701,21 грн.
		Господарський суд прийняв це зменшення прокурором розміру позовних вимог.
		03 квітня 2019 року до господарського суду надійшли відповіді прокурора та позивача на відзив відповідача з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивами їх відхилення.
		Ухвалою від 04.04.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання у цій справі на 14 год. 30 хв. 15.04.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області. 
		15 квітня 2019 року до господарського суду надійшло заперечення відповідача на відповідь прокурора на відзив з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених прокурором у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотивами їх відхилення.
		Усі учасники справи були належним чином повідомлені господарським судом про дату, час і місце призначеного ухвалою від 04.04.2019 підготовчого засідання у цій справі на 14 год. 30 хв. 15.04.2019, проте третя особа чи її представник у це підготовче засідання не явилися, що не перешкоджає його проведенню.
		У підготовчому засіданні, яке відбулося 15.04.2019, господарський суд розглянув матеріали справи, заслухав пояснення прокурора, представників позивача та відповідача і дійшов до висновку, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.
		Відповідно до стаття 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. 
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. 
		Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України. 
		Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:
		1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
		4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
		З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
		- у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. 
		"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. 
		"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. 
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. 
		При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. 
		У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. 
		Як зазначалося вище відповідач відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив заперечив наявність у прокурора підстав для представництва держави у спірних правовідносинах.
		У даній справі прокурор порушення інтересів держави обґрунтував протиправним використанням відповідачем бюджетних коштів, а необхідність захисту цих інтересів держави  необхідністю припинення порушення відповідачем прав держави в особі позивача на бюджетні кошти і компенсації витрат, що виникли у звязку з порушенням цих прав.
		Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і відповідно позивачем, прокурор визначив Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради як учасника договору від 29.06.2016 №266 і розпорядника коштів місцевого бюджету. 
		Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор у позовній заяві обґрунтував невжиттям позивачем заходів, спрямованих на стягнення з відповідача невикористаного і неповернутого ним авансу та штрафних санкцій за договором від 29.06.2016 №266, а у відповіді на відзив  неналежним здійсненням позивачем захисту інтересів держави таким не дієвим, не достатнім та не ефективним заходом як предявленням відповідачу претензії від 26.09.2018, а також зверненням позивача до органів прокуратури з проханням вчинити дії, спрямовані на усунення порушень законодавства у спірних правовідносинах, оскільки позивач не в змозі сплатити судовий збір, розмір якого перевищує 20 тис. грн. Також прокурор у відповіді на відзив зазначив, що обраний позивачем неналежний спосіб захисту інтересів держави та зволікання зі зверненням до суду могло призвести до пропущення строку позовної давності і неможливості стягнення штрафних санкцій за договором від 29.06.2016 №266.
		Крім того, прокурор у відповіді на відзив зазначив, що листом від 10.10.2018 №166-15672 повідомляв позивача про намір прокуратури звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача суми неповернутого авансу, проте позивач упродовж чотирьох місяців з дня надіслання йому цього листа не вжив заходів з метою звернення до суду з відповідним позовом до відповідача, тому прокуратура й подала позов, який розглядається.
		Доводи, приведені прокурором в обґрунтування порушення інтересів держави та визначення належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, господарський суд убачає достатніми, переконливими і такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві України.
		Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах суд відмічає, що прокурор не надав суду доказів неможливості самостійного захисту інтересів держави Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, а також неналежності здійснення ним такого захисту.
		Саме лише посилання прокурора на невжиття Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради належних заходів задля захисту інтересів держави, неможливість подання ним відповідного позову до відповідача через неспроможність сплатити судовий збір без доведення цього відповідними доказами, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах. 
		З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для розгляду справи по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
		Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
		Аналогічний висновок щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
		Отож позов прокурора підлягає залишенню без розгляду.
		 
		Керуючись статтями 185, 226, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		УХВАЛИВ:
		Позов заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про стягнення 11735444,77 грн. залишити без розгляду.
		Ця ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		 
		Суддя М.В. Дорошенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...