Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1178/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2019. Зареєстровано: 17.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2019.
Дата набрання законної сили: 16.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/40831/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		16 квітня 2019 року 
		 
		 
		Київ
		 
		 
		справа №820/1178/17
		адміністративне провадження №К/9901/40831/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., 
		розглянувши у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
		на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя: Катунов В.В., судді: Бершов Г.Є., Ральченко І.М.)
		у справі № 820/1178/17
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
		до Головного управління ДФС у Харківській області
		про скасування податкових повідомлень-рішень, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив: скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017: № 0001181409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 592000,00 грн. та № 0001191409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1,00 грн.
		 
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017: № 0001191409 та № 0001181409.
		 
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду з підстав порушення судом норм: пункту 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК), пунктів 1, 2 ст. 3, пункту 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637, зареєстрованої  Міністерством юстиції України 13.01.2005 № 40/1-320 (далі - Положення № 637), частини 1 ст. 69, ст. 71, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). За доводами касаційної скарги, судом не було враховано, що у судовому процесі відповідачем не було надано жодного доказу вчинення позивачем порушення норм пунктів 1 та 2 Закону № 265/95-ВР; а порушення порядку заповнення книги обліку розрахункових операцій  не може ототожнюватися з неоприбуткуванням готівки.
		 
		Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а постанову апеляційного суду - без змін, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
		 
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті фактичної перевірки від 02.03.2017 № 138/20/36/РРО/2604817715. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, пункту 2.6 Положення № 637, а саме: не проведення розрахункової операції на 400,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій (РРО) та без видачі фіскального звітного чеку; неоприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму за період з 31.01.2017 по 21.02.2017 на суму 118400,00 грн. - невідображення сум у розділі 2 КОРО.
		 
		За наслідками перевірки ГУ ДФС у Харківській області стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017: № 0001181409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 592000,00 грн. та № 0001191409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1,00 грн.
		 
		За визначенням пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
		 
		Згідно з абзацами першим, другим та третім  пункту 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. 
		Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. 
		У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). 
		Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків. 
		 
		Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення (пункт 7.15)
		 
		Абзацом 3 частини першої ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (Указ № 436/95), який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. 
		 
		Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після  проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом № 436/95. 
		 
		Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 02.04.2013 № 21-439а12 та від 04.11.2015 у справі № 21-3680а15.
		 
		Разом із тим не можна погодитися із висновком апеляційного суду про правомірність застосованих до позивача штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2017 № 0001191409 за порушення норм частин 1 та 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Скасовуючи постанову суду першої інстанції у цій частині позовних вимог, апеляційний суд зробив висновок про підтвердження вчинення вказаного порушення. Такий висновок суду зроблений з посиланням на оцінку акту перевірки  від 02.03.2017 № 138/20/36/РРО/2604817715. Тоді як постанова суду першої інстанції у цій частині позовних вимог обґрунтована недоведеністю з боку контролюючого органу на виконання свого процесуального обов'язку, встановленого  нормою частини другої ст. 71 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення) правомірності застосованих штрафних санкцій з огляду на відсутність доказів на підтвердження факту правопорушення.  Відсутність доказів на підтвердження факту вказаного порушення норм пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР судом першої інстанції, на відміну від апеляційного суду були обґрунтовано оцінені як свідчення неправомірності застосованих до позивача штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2017 № 0001191409.  Отже. у апеляційного суду не було підстав, встановлених ст. 202 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення), для скасування постанови суду першої інстанції у цій частині позовних вимог.
		 
		Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;  2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
		Враховуючи вищевикладене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги - частковому задоволенню щодо податкового повідомлення-рішення від 10.03.2017 № 0001191409.
		Відповідно до частини 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 цієї статті).
		 
		Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково. 
		Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, позов задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 № 0001191409.
		У задоволенні іншої частини позову відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді:          С.С. Пасічник  В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...