Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/6715/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2019. Зареєстровано: 17.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2019.
Дата набрання законної сили: 08.05.2019
Номер судового провадження: 2/265/191/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №265/6715/18 
		Провадження №2/265/191/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		08 квітня 2019 року місто Маріуполь
		Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
		головуючого судді Гноєвого С. С., 
		за участю секретаря судового засідання Федорової А.С., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		09 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у розмірі 22247,63 гривень та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 96922,40 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалася на те, що вона з 08 липня 2016 року працювала на посаді інженера 2 категорії у виробничому підрозділі «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв'язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Звільнена 17 липня 2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП у зв'язку зі скороченням штату. Згідно розрахункових листків заробітної плати за з березня по липень 2017 року, сума нарахованих при звільненні платежів складає 22247,63 гривень (з урахуванням податків та інших платежів). Вказана сума при звільненні відповідачем не виплачена, тому вона звернулася до суду з вказаним позовом. Просила суд стягнути з відповідача на її користь борг з заробітної плати та інших платежів, нарахованих при звільненні у розмірі 22247,63 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 липня 2017 року до 09 серпня 2018 року включно, у розмірі 96922,40 гривень.
		20 вересня 2018 року представником відповідача Клімовим Д.М., що діє на підставі довіреності, наданий відзив на позовну заяву, де зазначено наступне. У зв'язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об'єктів ПАТ «Укрзалізниця» розташованих, зокрема, у місті Донецьк, Ясинувата, у відповідача з 20 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та ін..), до комп'ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження. Вказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно ст..ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України. Відповідач не мав об'єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов'язків та виконати свої зобов'язання за трудовим договором.  Таким чином, оскільки вина відповідача у нездійсненні виплат на користь позивача відсутня, підстави для стягнення середнього заробітку відсутні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		27 вересня 2018 року від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила суд задовольнити.
		12 жовтня 2018 року до суду надана заява від представника відповідача Клімова Д.М., діючого на підставі довіреності, про розгляд справи у відсутності представника ПАТ «Українська залізниця», доводи, викладені у відзиві на позов, підтримує у повному обсязі. 
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 10 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначене  відкрите судове засідання. 
		Ухвалою суду від 15 листопада 2018 року справа прийнята до провадженні судді Гноєвого С.С. та призначене відкрите судове засідання. 
		Позивачка ОСОБА_1 та представник відповідача - ПАТ «Українська залізниця» у судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи в їх відсутності. 
		Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 02 березня 2016 року була прийнята в Ясинуватську дистанцію сигналізації та зв'язку «Державного підприємства «Донецька залізниця» на посаду інженера 2 категорії бригади по веденню технічної документації і паспортизації пристроїв сигналізації, централізації, блокування, зв'язку за переведенням Донецької дистанції зв'язку ДП «Донецька залізниця». 08 липня 2016 року на підставі Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-IV, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». У той же день, та на підставі тих же нормативних документів Ясинуватська дистанція сигналізації та зв'язку «Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв'язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». 17 липня 2017 року позивач звільнена у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України.
		Вказані обставини підтверджуються записами у трудовій книжці позивачки, наказом (розпорядженням) № 8791/ДН - ос від 10 липня 2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 та витягом з протоколу № Ц-57/27 засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 05 квітня 2017 року із наказом № 645-НЗ-1 від 28 квітня 2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця» (а.с.а.с. 11-13, 56, 57-58, 58-61).
		Отже, ПАТ «Українська залізниця» є належним відповідачем по справі.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
		ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
		Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
		Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Відповідно дост.43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно зі ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. 
		За приписами ч.1ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Згідност. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
		Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.
		Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
		У ст. 30 Закону України «Про оплату праці» міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
		  Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня  2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		На підставі ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		В спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.
		З розрахунків заробітної плати за березень - липень 2017 року, які надані ВП ШЧ Ясинуватська СП «ДДЗП» філії «Донецька залізниця» ПАТ УЗ вбачається, що ОСОБА_1 нараховано до виплати заробітну плату за: березень 2017 року 4113,97 гривень, квітень 2017 року  - 2969,61 гривень, травень 2017 року - 2969,61 гривень, липень 2017 року - 14244,48 гривень (включаючи компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу), а всього 24297 гривень 67 копійок, з урахуванням податків та утримань (а.с. 14-18).
		Виходячи з наведеного, суд вважає встановленим той факт, що при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням податків та утримань належало до сплати сума у розмірі 24297,67 гривен, яка складається із невиплаченої заробітної плати за період з березня 2017 року по травень 2017 року, компенсації за невикористану відпустку за 46 днів та вихідної допомоги при звільненні.
		Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку та на відсутність заборгованості перед позивачкою. Станом на час ухвалення рішення судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
		Право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач знаходилася з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня  2017 року, при звільненні не отримала всі належні їй платежі, вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.      
		Суд не приймає посилання відповідача на відсутність первинної документації, як на підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік, тощо, покладено на працедавця, а не на працівника. 
		При цьому, враховуючи, що позивачкою заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги у розмірі 22247,63 гривень, суд розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки грошову суму у розмірі 22247,63 гривень.
		Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за період затримки з 18 липня 2017 року по 09 серпня 2018 у розмірі 96922,40 гривень, то в цій частині суд вважає необхідним відмовити, виходячи із наступного.
		Згідно із ч.1ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Отже, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
		Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається зКЗпП Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
		Статею 617 ЦК України, передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		У пункті 1 частини першоїстатті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобовязання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
		Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для субєктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
		Відповідно до висновку № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов'язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьк. З 20 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Донецьк, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Унеможливленнявиконання ПАТ «Укрзалізниця», регіональною філією «Донецька залізниця» обов*язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, статей47,83,115,116 КЗпП Україниспричиненовпливом дії форсмажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території м. Донецька, тривалими перервами в роботі транспорту,регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і датузакінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбачуваними і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов'язаної сторони за трудовим договором (а.с. 32-48).
		Зазначений висновок торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом та підтверджує відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку з позивачем при її звільненні, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		Згідно із ст. 10 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цьогоЗаконуєдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово - промилової палати України.
		З урахуванням вищевикладеного, суд частково задовольняє позов ОСОБА_1 до ПАТ «Укрзалізниця» та стягує з відповідача на її користь в межах заявлених позовних вимог заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 22247 (двадцять дві тисячі двісті сорок сім) гривень 63 копійки,  без утримання податку й інших обов'язкових платежів, відмовляючи при цьому  у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		У зв'язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 704,80 гривень.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 141,  263-265  ЦПК України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -  задовольнити частково.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», юридична адреса 03150 МСП, Київська область, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 22247 (двадцять дві тисячі двісті сорок сім) гривень 63 копійки, без утримання податку й інших обов'язкових платежів.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - відмовити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копіок, на користь держави.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення  до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
		  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 08 квітня 2019 року. 
		Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
		Відомості щодо учасників справи:
		Позивач -  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, тел..: НОМЕР_2; 
		Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03150 м. Київ вулиця Тверська 5, тел.: 099-356-86-15.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                     Гноєвой С.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...