Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 479/1049/16-ц : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: 61-43242ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		03 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 479/1049/16-ц
		провадження № 61-43242св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,               Курило В. П.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представник позивача - ОСОБА_5,
		відповідач - фермерське господарство «Мазурівське»,
		представник відповідача - адвокат ДулдієрОлександр Анатолійович,
		третя особа - фермерське господарство «Перспектива Агро»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Мазурівське» на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області у складі судді Микитей Л. Л. від 07 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Темнікової В. І., Крамаренко Т. В. від 23 липня 2018 року,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства «Мазурівське» (далі - ФГ «Мазурівське»), третя особа - фермерське господарство «Перспектива Агро» (далі - ФГ «Перспектива Агро»), про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в межах Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 
		 
		28 жовтня 2016 року позивач уклала з ФГ «Перспектива Агро» договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований 12 вересня                       2016 року у Кривоозерській районній державній адміністрації Миколаївської області за № 25141020000000514.
		 
		В жовтні 2016 року, при укладанні договору оренди з ФГ «Перспектива Агро», вона випадково дізналася, що її земельна ділянка з 2005 року, знаходиться в оренді та користуванні у ФГ «Мазурівське», строком на                         49 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 411 грн. Зазначала, що з відповідачем жодних договорів оренди не підписувала, орендної плати не отримувала та нікого не уповноважувала на таке.
		 
		Посилаючись на те, що договір оренди з ФГ «Мазурівське» та акт                     прийому-передачі своєї земельної ділянки вона не укладала та не підписувала, крім того, зазначений договір не відповідає вимогам законодавства, не містить дати, лише 2005 рік, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 2005 року, укладений між                  ОСОБА_4 (після шлюбу ОСОБА_4) та ФГ «Мазурівське», зареєстрований у відділі Держкомзему у Кривоозерському районі Миколаївської області 27 жовтня 2006 року за № 040601700024 та зобов'язати повернути їй земельну ділянку площею 2,9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від                    07 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.
		 
		Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений без дати 2005 року між ОСОБА_4 та ФГ «Мазурівське» на право користування земельною ділянкою площею 2,9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрований у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК при ДЗК України», про що вчинено запис 27 жовтня 2006 року за                             № 040601700024.
		 
		Зобов'язано ФГ  «Мазурівське» повернути ОСОБА_4 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.
		 
		Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки волевиявлення позивача на укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки відсутнє, тому що остання його не підписувала, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14 грудня 2017 року № 695, то в силу вимог частини першої статті 215 ЦК України вказаний правочин є недійсним із застосуванням наслідків його недійсності. 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 23 липня                    2018 року апеляційну скаргу ФГ  «Мазурівське» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У серпні 2018 року ФГ  «Мазурівське» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від                       31 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 479/1049/16-ц з Кривоозерського районного суду Миколаївської області.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили висновок експерта за результатами проведення                 судово-почеркознавчої експертизи від 14 грудня 2017 року № 695, не врахувавши, що він не є нечітким. Крім того, після відновлення провадження у справі, суд першої інстанції не прийняв ухвалу про призначення справи до розгляду в загальному порядку та про встановлення сторонами строку для реалізації сторонами своїх прав та обов'язків, зокрема і для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		 
		У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив                    ОСОБА_4 на касаційну скаргу, у якому позивач зазначила, що представник відповідача в судових засіданнях не заявляв жодних зауважень щодо неповноти чи неправильності проведення експертизи, не вимагав і повторної експертизи. Крім того, ФГ  «Мазурівське» добровільно виконало судові рішення, повернувши їй спірну земельну ділянку.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Суд установив, що ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) є власником земельної ділянки площею 2,9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в межах Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 
		 
		Згідно з договором оренди землі від 2005 року, який не містить числа і місяця його укладення, позивач передала зазначену земельну ділянку в оренду ФГ «Мазурівське» строком на 49 років. Указаний договір зареєстрований у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК при ДЗК України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2006 року за № 040601700024.
		 
		Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилалась на те, що вона не мала волевиявлення на укладення та підписання вищенаведеного договору, її волевиявлення щодо передачі земельної ділянки в оренду ФГ «Мазурівське» не було, орендну плату відповідач їй не сплачував.
		 
		2.Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		 
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
		 
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
		 
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		 
		Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачена письмова форма договору оренди землі.
		 
		Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		 
		Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		 
		За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		 
		Факт відсутності волевиявлення ОСОБА_4 (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 695 від                 14 грудня 2017 року.
		 
		Цим же висновком встановлено факт виправлення строку дії договору на    49 років, зазначено, що первинний зміст пункту 8 графи «Строк дії договору» в досліджуваному договорі оренди є цифровий запис «10».
		 
		Установивши під час розгляду справи факт відсутності волевиявлення               ОСОБА_4 (орендодавця) на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності.
		 
		Посилання заявника на процесуальні порушення, допущені судами, є безпідставними й вони не вплинули на правильне вирішення спору.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
		 
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу фермерського господарства «Мазурівське» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від                         07 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 23 липня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                             М. Є. Червинська
		 
		 
		                                                                                                     В. М. Коротун
		 
		 
		                                                                                                     В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...