Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1548/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2019. Зареєстровано: 17.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2019.
Дата набрання законної сили: 15.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.04.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1548/18
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
		суддів: Кузнецова В.О., Вечірка І.О.
		секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача-1: ОСОБА_1, довіреність № 0-8-0.62-39/62-19 від 15.01.2019р., представник;
		від відповідача: ОСОБА_2, ордер серія ЗП № 126602 від 12.03.2019 р., адвокат;
		прокурор та представники позивачів-2,3 у судове засідання не зявились.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства Агрохаус (Фермерського господарства «Русь») на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.18р., повний текст рішення складено та підписано 27.12.2018, суддя Боєва О.С., у справі № 908/1548/18
		за позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в особі
		позивача-1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
		позивача-2: Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області 
		позивача-3: Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області
		до відповідача: Фермерського господарства Агрохаус
		про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення 39 622, 00 грн.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2018 року Мелітопольська місцева прокуратура Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі позивач-1), Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області (надалі позивач-2), Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі позивач-3) з позовом до Фермерського господарства Русь (надалі відповідач) та просила стягнути заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2015 року по 21.06.2018 року у розмірі 39 622, 00 грн; розірвати договір оренди землі №51 від 16.10.2007р. (з урахуванням додаткової угоди від 17.08.2011р., яка є невідємною частиною договору оренди землі № 51 від 16.10.2007р.), укладеного між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством Русь, зареєстрованого у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК» 26.10.2007р. за №040726800005, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 15,7799 га, кадастровий номер 2321283400:01:008:0002, розташованої на території Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області; повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 15,7799 га, кадастровий номер 2321283400:01:008:0002 розташовану на території Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області.
		Заявлений позов подано прокурором в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і мотивовано порушенням економічних інтересів держави через недоотримання бюджетом держави відповідних коштів з орендної плати за землю, у звязку з систематичною несплатою відповідачем орендних платежів за користування земельною ділянкою з 01.10.2015 року по 21.06.2018 року згідно договору оренди землі. Прокурор звертає увагу, що представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області обумовлено тим, що з 01.01.2015р. зазначені організації не вживали заходів по захисту порушених інтересів держави, спрямованих на припинення права користування земельною ділянкою орендаря, розірвання договору оренди землі та її повернення.
		В позовній заяві прокурор зазначив, що Фермерське господарство «Русь» істотно порушило зобовязання за договором оренди землі та систематично з 01.10.2015 року по 21.06.2018 року не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою державної власності, має заборгованість в розмірі 39 622, 00 грн., що завдало державі шкоду у вигляді недоотримання цих коштів та позбавило можливості розподілити їх на інші потреби, а тому, на думку позивача, наявні всі підстави для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та повернення земельної ділянки державі. 
		Позовні вимоги прокурора обґрунтовані ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (обовязок землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату); ст. 287 Податкового кодексу України (податкове зобовязання щодо сплати за користування землею щомісяця); п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» (право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати); ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обовязків), яка кореспондується з умовами п. 38 Договору оренди землі; ст. 141 Земельного кодексу України (підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати), Постановою Верховного Суду України від 28.09.2016р. у справі № 6-77-цс16. 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.18р. у справі № 908/1548/18 позов задоволено.
		Стягнуто з Фермерського господарства Русь на користь Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області суму 39622 грн. 00 коп. - заборгованості з орендної плати. 
		Розірвано договір оренди землі № 51 від 16.10.2007, укладений між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством Русь, який зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК за № 040726800005 від 26.10.2007, з урахуванням додаткової угоди від 17.08.2011 укладеної між Веселівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством Русь, зареєстрованої у Веселівському відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.07.2012 за № 232120004000313, яка є невідємною частиною договору землі № 51 від 16.10.2007 земельної ділянки площею 15,7799 га з кадастровим номером: 2321283400:01:008:0002.
		Зобовязано Фермерське господарство Русь повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 15,7799 га з кадастровим номером 2321283400:01:008:0002, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області.
		Стягнуто з Фермерського господарства Русь на користь прокуратури Запорізької області суму 5286 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.
		Приймаючи рішення, господарський суд визнав доведеною заборгованість зі сплати орендної плати, систематичну несплату відповідачем орендної плати за договором оренди землі, визнав таке порушення істотним та на цих підставах задовольнив позовні вимоги. 
		Не погоджуючись з рішенням суду, Фермерське господарство Русь звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, в позові відмовити та провадження у справі закрити на підставі відсутності предмета спору, оскільки заборгованість за договором оренди землі відсутня.
		Апелянт стверджує, що відсутність у Фермерського господарства Русь заборгованості з орендної плати за договором оренди землі підтверджується довідкою Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, яка додана до апеляційної скарги та яка раніше була додана до матеріалів справи у Господарський суд Запорізької області, проте господарський суд, отримавши копію зазначеної довідки, мав закрити провадження у даній справі, чого зроблено не було.
		26.02.2019р. прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. Прокурор вважає довідку Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, яка додана до апеляційної скарги, неналежним та недопустимим доказом, оскільки згідно листа Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.03.2018р. №717/9/08-01-57-03 Фермерське господарство «Русь» взагалі не подавало податкові декларації зі сплати орендної плати за землю за 2016-2018 роки. Крім того, прокурор зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності предмета спору спростовуються матеріалами справи, оскільки предметом спору у даній справі є саме розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі з підстави систематичної несплати орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою в розмірі 39 622, 00 грн., вказана заборгованість підтверджується розрахунком Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області від 07.06.2018р. № 576 та листом Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.03.2018р. № 717/9/08-01-57-03, будь-яких інших доказів щодо відсутності суми заборгованості матеріали справи не містять та сторонами під час розгляду справи не подавались. Натомість, прокурор надав суду першої інстанції актуальну довідку Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області № 1155 від 07.12.2018р., яка містить інформацію, що станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не погашена. (а.с. 186-189, т.1).
		27.02.2019р. Головне управління Держгеокадасту у Запорізькій області (позивач-1) надало суду письмові пояснення, в яких повідомило апеляційний господарський суд про те, що спірна земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, була передана Головним управлінням Держгеокадасту у Запорізькій області за актом приймання-передачі від 22.12.2018р. із державної власності у комунальну власність Новоуспенівській сільській обєднаній територіальній громаді Веселівського району Запорізької області згідно з наказом Головного управління Держгеокадасту у Запорізькій області від 21.12.2018р. № 8-12303/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність». Отже, розпорядником спірної земельної ділянки є Новоуспенівська сільська обєднана територіальна громада Веселівського району Запорізької області, просило суд врахувати вказані обставини при розгляді справи. (а.с.199- 200, т. 1)
		28.03.2019р. до канцелярії апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Агрохаус» (Фермерського господарства «Русь») надійшов лист про долучення до матеріалів справи документів: копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про Фермерське господарство «Агрохаус» від 28.02.2019р.; копію Статуту Фермерського господарства «Агрохаус» (нова редакція від 25.02.2019р.); копію рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 25.01.2019р. у справі № 313/1714/18 провадження № 2/313/176/2019; дві копії податкових декларацій. (а.с.234-254, т.1)
		Суд долучив до матеріалів справи вказані документи, проаналізувавши які встановив, що у відповідача - фермерського господарства «Русь» (орендаря у даній справі) змінилась назва на фермерське господарство «Агрохаус» та змінився власник (засновник) шляхом спадкування за законом від батька до доньки, що підтверджується рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25.01.2019р. у справі № 313/1714/18 провадження №2/313/176/2019.
		Зміна назви Фермерського господарства «Агрохаус» (ідентифікаційний код 31260938) затверджена Статутом у новій редакції та зареєстрована у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» порядку, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.02.2019р. 
		За приписами ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив.
		Відповідно до ч. 1 ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно - правової форми.
		У звязку з тим, що організаційно-правова форма фермерського господарства залишилась незмінною, а відбулась лише зміна його найменування, остання не вважається процесуальним правонаступництвом. 
		Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 20.06.2018р. у справі №922/2187/16, в якій зазначено, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас, зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обовязково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу, наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. У цьому випадку саме зміна особи у відносинах щодо яких виник спір, не відбулася, і є підстави просто змінити найменування відповідача. При цьому чинний Господарський процесуальний кодекс України не регламентує порядок саме зміни назви сторони, тим більше після закінчення розгляду справи по суті. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити назву відповідача у справі з фермерського господарства «Русь» на фермерське господарство «Агрохаус» (ідентифікаційний код 31260938). 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до положень ст. ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		 
		Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
		16.10.2007р. між Веселівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством «Русь» (орендар) укладено договір оренди землі № 51. (а.с. 31-34, т.1), який зареєстрований у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 26.10.2007р. за номером 0407266800005, на таких умовах: 
		- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 15,7799 га, у тому числі ріллі 15,7799 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради (п.1, п. 2 Договору).
		Додатковою угодою 17.08.2011р. до договору оренди землі № 51 від 16.10.2007р. сторони внесли зміни та виклали деякі пункти в наступній редакції (а.с.35-38, т.1): 
		- пункт 2 - в оренду передаються сільськогосподарські угіддя: рілля 15,7799 га.
		- пунктом 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 190 166,73 грн.
		- пункт 8 - договір продовжено до 01.07.2021 (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахування ротації культур згідно з проектом землеустрою).
		- пунктом 9 погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі рілля 5 705,00 грн. із розрахунку 3% за рік від нормативно-грошової оцінки землі.
		- згідно з пунктом 11 орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами від розміру орендної плати незалежно від наслідків господарської діяльності або отриманого прибутку на розрахунковий рахунок Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області.
		- пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.
		- пунктом 39 договору сторони погодили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: недотримання орендарем сівозміну с/г культур; несплата орендарем орендної плати на протязі 2-х місяців після закінчення терміну сплати, передбаченого п. 11 даного договору.
		Додаткова угода до договору оренди землі від 16.10.2007р. зареєстрована у Відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.07.2012 за номером 232120004.
		17.08.2011р. сторони підписали акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої на території Матвіївської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321283400:01:008:0002 (зворотна сторінка а.с.38, т.1).
		22.11.2017 Новоуспенівською сільською радою Веселівського району Запорізької області прийняте рішення № 6, відповідно до якого розпочато процедуру реорганізації Матвіївської сільської ради (ЄДРПОУ 25891324) шляхом приєднання до Новоуспенівської сільської ради (ЄДРПОУ 04353362). (а.с.47-48, т.1) 
		В результаті прийняття цього рішення Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області стала правонаступником всього майна, прав та обовязків Матвіївської сільської ради. 
		Листом від 28.03.2018р. № 717/9/08-01-57-03 Якимівське управління ГУ ДФС Запорізької області повідомило, що фермерське господарство «Русь» не надавало податкових декларацій зі сплати орендної плати за землю за 2016-2018 роки. (а.с. 44, т.1) 
		Листом від 07.06.2018 № 576, у відповідь на запит прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури, Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області повідомила, що заборгованість фермерського господарства «Русь» з орендної плати за договором № 51 від 16.10.2007р. за фактичне користування земельної ділянки за період з 2015 по 2018 складає 39622 грн. (а.с. 48-49, т.1)
		Довідкою від 02.10.2018р. № 1842/08-05 Мелітопольської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про відсутність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів), що контролюються Веселівським відділенням Мелітопольської ОДПІ, надана інформація про те, що станом на 01.10.2018р. фермерське господарство «Русь» не має заборгованості із сплати податків, зборів (обовязкових платежів) та сплати Єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. (а.с.135, 168 т.1)
		Листом від 07.12.2018р. № 1155, у відповідь на запит прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури, Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області зазначила, що станом на 07.12.2018р. фермерським господарством «Русь» не сплачена заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, будь-яких інших платежів до бюджету сільської ради від фермерського господарства «Русь» не надходило. (а.с. 136, т.1)
		Листом від 20.02.2019р. № 183, у відповідь на запит прокурора Веселівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури, Новоуспенівська сільська рада Новоуспенівської обєднаної територіальної громади повідомила, що станом на 20.02.2019р. на відповідні рахунки бюджету обєднаної територіальної громади Новоуспенівської сільської ради кошти від орендної плати з юридичних осіб у розмірі 39 622, 00 грн. від фермерського господарства «Русь» не надходили. (а.с. 190, т.1)
		Предметом спору у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави про розірвання договору оренди землі, стягнення боргу за систематичну несплату орендної плати за договором оренди землі та повернення земельної ділянки державі. 
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач істотно порушив умови договору оренди землі шляхом систематичної несплати орендної плати більше ніж два роки. Тривале недоотримання коштів позбавило бюджет держави очікуваного доходу, на який вона розраховувала, для використання цих коштів для інших потреб. Суд визнав доведеною заборгованість з орендної плати, посилаючись на листи сільської ради, тому вирішив задовольнити позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. 
		Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.1, 13 Закону України «Про оренду землі»).
		Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ст. 21, 24 Закону України «Про оренду землі», ст. 206 Земельного кодексу України).
		Однією із істотних умов договору оренди, згідно ч.1 ст.284 ГК України, є орендна плата з урахуванням її індексації. Аналогічна норма міститься і в ст.15 Закону України «Про оренду землі».
		Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» серед прав орендодавця визначено право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.
		Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Як встановлено судами, орендна плата за земельну ділянку за договором від 16.10.2007р. за період з 01.10.2015 року по 21.06.2018 року становить 39 622, 00 грн.
		Сума заборгованості відповідача підтверджується листом від 28.03.2018р. за № 717/9/08-01-57-03 Якимівського управління ГУ ДФС Запорізької області; Листом від 07.06.2018 за № 576 Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, в якому здійснено розрахунок зазначеної суми; Листом від 07.12.2018р. № 1155 Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області; Листом від 20.02.2019р. № 183 Новоуспенівської сільської ради Новоуспенівської обєднаної територіальної громади.
		Таким чином, відповідач орендну плату за цей період не сплатив, доказів орендної плати суду не надав. Тривалий період часу заборгованості по орендній платі, а саме більше ніж два роки, свідчить про систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди землі та приписів законодавства щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за оренду земельної ділянки.
		Відповідно до статей 96, 206 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
		Особливості справляння плати за землю визначено розділом VIII Податкового кодексу України.
		Так, згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України плата за землю - обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)
		Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
		Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
		У даній справі відповідач є землекористувачем, якому надана у користування земельна ділянка за договором оренди землі.
		Згідно з вимогами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
		Плата за землю встановлюється двома різними способами для різних видів володіння земельними ділянками: земельний податок сплачується власником землі, а орендна плата вноситься орендарем земельної ділянки за договором оренди землі.
		Таким чином, земельний податок і орендна плата  це різні платежі, які сплачуються різними субєктами. 
		Згідно п.п. 288.1. - 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
		Отже, орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності є платниками орендної плати за землю.
		Предметом розгляду у даній справі є заборгованість саме з орендної плати за договором оренди землі, а не земельного податку.
		Відповідач є орендарем, а не власником земельної ділянки.
		Зобовязання за договором оренди землі своєчасно вносити саме орендну плату, а не земельний податок, відповідачем не виконано, докази, які б свідчили про сплату відповідачем орендної плати за земельну ділянку в матеріалах справи відсутні. 
		Досліджуючи матеріали справи, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в якості доказу відсутності заборгованості по орендній платі, відповідач посилається на довідку від 02.10.2018р. № 1842/08-05 Мелітопольської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про відсутність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів).
		Проте, на думку суду, такі посилання на зазначену довідку, як доказ у справі, є помилковими, оскільки відсутність податкової заборгованості відповідача не має відношення до предмета спору у даній справі з огляду на вищевикладене (предмет справи орендна плата, а не земельний податок). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Зважаючи на те, що надана відповідачем довідка про відсутність податкової заборгованості, в якості доказу належної сплати орендної плати за договором оренди землі, не входить в предмет доказування у даній справі та не стосується предмета спору, колегія суддів вказану довідку не бере до розгляду. 
		Внесення відповідачем саме орендної плати на рахунок сільської ради встановлено у договорі оренди землі (п.11 Договору в редакції додаткової угоди). 
		Нормами ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Заборгованість по сплаті орендної плати за землю підтверджується належними доказами, які безпосередньо стосуються предмету спору щодо орендної плати: листом Новоуспенівської сільської ради Веселівського району Запорізької області від 07.12.2018р. № 1155 та листом Новоуспенівської сільської ради Новоуспенівської обєднаної територіальної громади від 20.02.2019р. № 183, про те, що станом на 07.12.2018р. фермерським господарством «Русь» не сплачена заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, будь-яких інших платежів до бюджету сільської ради від ФГ «Русь» не надходило та станом на 20.02.2019р. на відповідні рахунки бюджету обєднаної територіальної громади Новоуспенівської сільської ради кошти від орендної плати з юридичних осіб у розмірі 39 622, 00 грн. від фермерського господарства «Русь» не надходили.
		Докази сплати цієї заборгованості відповідачем не надано.
		Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 39 622, 00 грн. 
		Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
		Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначено у ст. 32 Закону України «Про оренду землі», а саме: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Пунктом 39 договору від 16.10.2007р. (в редакції додаткової угоди) передбачено, що умовами розірвання договору в односторонньому порядку є, зокрема, не сплата орендарем орендної плати на протязі 2-х місяців після закінчення терміну її сплати, передбаченого п. 11 даного договору.
		Згідно пункту 11 (в редакції додаткової угоди) орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами від розміру орендної плати незалежно від наслідків господарської діяльності або отриманого прибутку на розрахунковий рахунок Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області.
		Правонаступником Матвіївської сільської ради Веселівського району Запорізької області є Новоуспенівська сільська рада Веселівського району Запорізької області. (а.с.47-48, т.1)
		Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до пункту д) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність систематичної несплати відповідачем орендної плати за землю, що в даному випадку істотно порушує права позивача, який розраховує на вчасне отримання коштів за надання в оренду земельної ділянки та розподіл таких коштів на інші потреби. При вирішенні питання про істотність порушення, суд врахував співрозмірність наслідків розірвання договору для орендаря із розміром шкоди, яка завдана орендодавцеві від несвоєчасного отримання орендної плати.
		Отже, систематична несплата та недоотримання коштів бюджетом держави позбавляє орендодавця на той дохід, на який він розраховував для використання цих коштів на інші потреби. Таким чином, саме тривала заборгованість орендної плати стала причиною звернення позивача з вимогами розірвати орендні правовідносини та повернути земельну ділянку, що і становить предмет даного спору.
		За встановлених судом обставин систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотності порушення умов договору, на думку суду, наявні всі правові підстави для розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін в судовому порядку та повернення земельної ділянки державі.
		Отже, вимога прокурора про розірвання договору оренди землі від 16.10.2007р. є обґрунтованою та законною, правомірно задоволена судом першої інстанції.
		Правові наслідки розірвання договору визначені у ч.1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», а саме орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		В такому випадку зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (п.3 ст. 653 Цивільного кодексу України).
		Умови повернення земельної ділянки визначені пунктом 21 Договору оренди землі від 16.10.2007р., а саме після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.
		Після прийняття судового рішення від 12.12.2018р. у даній справі про задоволення позову, відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України, відбулася передача спірної земельної ділянки з державної власності у комунальну власність, що підтверджується наступним.
		21.12.2018р. наказом Головного управління Держгеокадасту у Запорізькій області № 8-12303/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельна ділянка була передана Головним управлінням Держгеокадасту у Запорізькій області за актом приймання-передачі від 22.12.2018р. із державної власності у комунальну власність Новоуспенівській сільській обєднаній територіальній громаді Веселівського району Запорізької області (а.с.199-204, т.1).
		На думку апеляційного господарського суду, зазначені обставини не можуть бути підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення, так як виникли після прийняття господарським судом Запорізької області рішення від 12.12.2018р. у справі № 908/1548/18. 
		 
		Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
		Твердження апелянта про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати, яка, на його думку, підтверджується довідкою про відсутність заборгованості по сплаті податків, спростовується дослідженими та оціненими судом матеріалами справи в їх сукупності, а саме листами сільської ради про існуючу та непогашену заборгованість по сплаті орендної плати, а не земельного податку, як зазначає відповідач. Інших документів в якості доказу сплати заборгованості по орендній платі апелянтом не надано.
		Доводи апеляційної скарги про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмета спору (відсутністю заборгованості зі сплати орендної плати), колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її державі з підстави систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а не земельного податку, як вважає апелянт. А тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.
		Враховуючи те, що факт систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотне порушення умов договору підтверджено належними доказами, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги прокурора. 
		Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. 
		З огляду на викладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Таким чином, підстави для скасування або зміни цього рішення, передбачені статтями 277, 278 Господарського процесуального кодексу України, відсутні. 
		Судові витрати, понесені у звязку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта.
		 
		Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Змінити назву відповідача у № 908/1548/18 з Фермерського господарства Русь на Фермерське господарство Агрохаус (ЄДРПОУ 31260938).
		Апеляційну скаргу Фермерського господарства Агрохаус (Фермерського господарства Русь) - залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.18р. у справі № 908/1548/18 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови.
		 
		Повна постанова складена 17.04.2019 року.
		 
		Головуючий суддя О.В. Чус
		 
		Суддя В.О. Кузнецов
		 
		Суддя І.О. Вечірко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...