Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/5/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2019. Зареєстровано: 18.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2019.
Дата набрання законної сили: 16.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/37349/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		16 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №812/5/17
		адміністративне провадження №К/9901/37349/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (суддя: Блохін А.А. (головуючий), Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі №812/5/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 09.02.2015 № Ф-61,
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач,                     ФОП ОСОБА_2.) звернулась до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування вимоги від 09.02.2015 №Ф-61 про сплату боргу (недоїмки).
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємець, як платник єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування", знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької та Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014. Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від                   02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня                      2017 року задоволено адміністративний позов частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу №Ф-61 від 09.02.2015 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з                   ІІ кварталу 2014 року у сумі 1 267,95 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		4. Задовольняючи позовні вимоги у частині скасування вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року у сумі 1 267,95 грн, суд першої інстанції виходив з того, що заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, можуть вживатись контролюючим органом за умов передбачених вказаними вище нормами, а саме, після закінчення АТО.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.9-4 розділу                   VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI і ст.101 ПК України вбачаться, що у разі нарахування платником суми єдиного внеску до сплати, його право на звільнення від обов'язку сплатити нараховану самим платником суми єдиного внеску, яка є недоїмкою, може бути реалізоване шляхом списання такої недоїмки у встановленому законодавством порядку. Відтак, законодавство не передбачає автоматичне списання недоїмки, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.                    
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись з рішенням апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від  19 липня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		6. Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 12.03.2004 перебуває на податковому обліку в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		За даними картки особового рахунку платника податків станом на 31.07.2015 мала заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 14 157,38 грн, яка утворилася за період: станом на 31.12.2013 у сумі 9 208,78 грн; за даними картки особового рахунку платника за 2014 рік позивачу протягом 2014 року до сплати нараховано єдиний внесок у таких розмірах: 20.01.2014 - 1 218,67 грн за ІV квартал 2013 року; 01.02.2014 - нараховано 1194,03 грн, 22.04.2014 - 1267,95 грн за І квартал 2014 року; 21.07.2014 - 1267,95 грн за ІІ квартал 2014 року.
		Судами встановлено, що дані про нарахування єдиного внеску позивачу за ІІІ та                ІV квартал 2014 року в картці особового рахунку позивача відсутні, а тому заборгованість позивача станом на 31.07.2014 становила 14 157,38 грн. 
		09 лютого 2015 року контролюючим органом сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу №Ф-61, у якій зазначено що загальна сума боргу станом на 31 січня 2015 року становить 14 157,38 грн. 
		Позивач 09.06.2016 звернувся до контролюючого органу із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску з 14.04.2014 до завершення антитерористичної операції
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. У доводах касаційної скарги позивач посилається на те, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від          02 вересня 2014 року внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від                   08 липня 2010 року та передбачено звільнення суб'єктів господарювання на період проведення антитерористичної операції від обов'язку своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, в зв'язку з чим контролюючий орган не мав законних підстав для формування та направлення йому вимоги про сплату боргу.
		8. Контролюючим органом подано до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу позивача, відповідно до яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на її необґрунтованість.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		9. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464.
		9.1 Частина перша статті 2
		Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
		Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		9.2 Частина 2 статті 6 
		Платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
		9.3. Частини 5,7,8 статті 9 
		Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку;    платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		9.4. Частини 1, 2, 4 Стаття 25
		Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
		Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
		9.5. Пункт 9-3 Перехідних положень (з 13 березня 2015 року в зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4.
		Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
		Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
		Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
		Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
		Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		10. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09ю2014 №1669.
		10.1. Стаття 1
		Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
		11. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		Розпорядженням же Кабінету Міністрів України №1079-р від 05 листопада 2014 року "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р" дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р зупинено.
		02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".
		Відповідно до пунктів 1, 3 Розпорядження №12-75-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (згідно з додатком), та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р".
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		13. Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464 обов'язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
		14. Водночас, Закон №2464 не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_2 знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція.
		Згідно з положеннями Закону №1669-VII достатньою підставою, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.
		Отже позивач звільняється від відповідальності за неподання звітності з єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
		Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, тому згідно із    положеннями Закону №1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині несвоєчасного або не в повному обсязі нарахування обчислення і сплачування єдиного внеску.    
		Вказаний висновок висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи - рішення від 30.03.2018 (справа №812/292/180).
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі №1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України №405/2014, можуть вживатись контролюючим органом, після закінчення АТО.
		Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу що, позивачем заяву про звільнення від сплати єдиного внеску подано вже після формування та направлення вимоги про сплату боргу, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що згідно з п. 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платник єдиного внеску має право подати заяву про звільнення від виконання обов'язків у будь-який період, починаючи з 14 квітня 2014 року, та не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
		Станом на момент подання позивачем заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску та станом на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від   14 квітня 2014 року № 405/2014 тривала.
		З огляду на зазначене, заяву про звільнення від обов'язків платника єдиного внеску позивачем подано своєчасно, що, свідчить про дотримання позивачем необхідних умов для звільнення від обов'язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, розпочатої відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014.
		17. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, вбачається, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу від 09.02.2015 № Ф-61 про сплату боргу (недоїмки)  за ІІ квартал 2014 року, оскільки , позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		15. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
		З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного суду України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі №812/5/17 скасувати, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		...........................
		...........................
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...