Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/1465/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2019. Зареєстровано: 18.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2019.
Дата набрання законної сили: 16.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/14347/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		16 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №676/1465/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/14347/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
		суддів: Гімона М.М.,  Мороз Л.Л., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні          касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 у складі колегії суддів Залімського І.Г., Сушка О.О., Смілянця Е.С. у справі №676/1465/16-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради    про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію,
		 
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради щодо відміни пільг та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради (надалі по тексту - відповідач) поновити безстрокове право на 50% знижку для позивача плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.
		В позові посилається на те, що відповідно до ст. 22 ЗУ «Про міліцію» йому, як пенсіонеру ОВС України та членам його сім'ї надано право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Листом №19598/08-19 від 17.12.2015 за підписом директора Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради позивача повідомлено, що із втратою чинності Закону України «Про міліцію» позивач втратив право на пільги. Вважає вказані дії відповідача неправомірними.
		Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року позов задоволено.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що пільга у вигляді 50% знижки на оплату комунальних послуг надана йому та його сім'ї довічно без обмеження будь-яким строком та у відповідності до чинного на момент виходу на пенсію законодавства України, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для припинення дії пільги у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства.
		Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. 
		У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу №198о/с від 12.08.2014 позивач звільнений  з органів МВС в запас Збройних сил за п. 64 «Б» (через хворобу).
		З 13.08.2014 позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується довідкою №1501 від 29.09.2014.
		ОСОБА_2  зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та включений до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків з 19.08.2014, як міліціонер на пенсії, також даною пільгою користується мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується довідкою №501 від 19.08.2014 виданої Департаментом соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради.
		07.11.2015 відповідач скасував вказані пільги, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані дії відповідача є неправомірними, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його права на отримання пільг згідно Закону України  «Про міліцію».
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 7 листопада 2015 року у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50% знижку на оплату комунальних послуг. В свою чергу Закон України "Про Національну поліцію" не містить норм, які б передбачали цю пільгу не тільки для колишніх працівників міліції, але й для тих осіб, які виходять на пенсію на підставі нового закону, тому у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки такі чинним законодавством не передбачені.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наведене. 
		Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
		Згідно з частиною шостою цієї ж статті за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
		На підставі підпунктів "а" та "в" підпункт 1 пункту 68 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в статтю 22 Закону України "Про міліцію" внесено зміни: частину четверту доповнено словами "в межах норм, встановлених законодавством", а частину шосту доповнено словами "якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
		Проте, зміни, внесені підпунктом "в" підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
		Пунктом 12 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року в статтю 22 Закону України "Про міліцію" частини шосту та сьому викладено у такій редакції: "За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
		Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року внесені зміни в Закон України "Про міліцію" і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 1 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
		Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.
		Згідно з пунктом 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про міліцію".
		Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.
		З 7 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50% знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
		Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
		Отже, Закон України "Про Національну поліцію" не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.
		Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
		Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про Національну поліцію", то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.
		Таким чином, відповідач, зупиняючи застосування пільги позивачу, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки на оплату житлово-комунальних послуг, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, останній під час розгляду справи вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
		Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року - без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає.  
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.Ю. Бучик
		М.М. Гімон 
		 Л.Л. Мороз ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...