Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/11161/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2019.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Номер судового провадження: 61-48259ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                       
		17 квітня 2019 року
		м. Київ
		справа № 760/11161/17
		провадження № 61-48259св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_2,
		відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Голдберрі», ОСОБА_3,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_4, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, у складі судді Оксюти Т. Г., від 05 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В., від 14 листопада 2018 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до 
		товариства з обмеженою відповідальністю «Голдберрі», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року           ОСОБА_3 в ефірі телеканалу «Еспресо» у випуску «Як впливає російська пропаганда на суспільну думку в Україні» в передачі «Вечір з ОСОБА_5», яка також була розміщена на веб-сайті Ecnpeco.TV, власником якого є ТОВ «Голдберрі», за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 і на сайті Youtube за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, поширив аудіовізуальну інформацію щодо ОСОБА_6, яка не відповідає дійсності, принижує його честь і гідність та порочить ділову репутацію, а саме: 
		у фрагменті № 1, починаючи з 12:56 хвилин по 13:29 хвилин: «Люди, які щиро впевнені, що Україна зараз веде визвольну боротьбу на Сході, вони навіть не уявляють собі, що є певні частина людей, які є колабораціоністами у власній країні і вважають, що у всьому винний Майдан і влада. Я вам наведу прекрасний приклад. Ось є популярний серед цього типу людей медіаблогер ОСОБА_6, такий собі кремлівський проект, з величезною кількістю передплатників, глядачів у Youtube і зовсім не тільки російських, ви його дивитесь? Ви колись в житті його бачили?»;
		у фрагменті № 2, починаючи з 13:49 хвилин по 14:39 хвилин: «А уявіть значить це означає просту річ, що будь-яка пропаганда, яка розрахована на тих, хто сприймає ОСОБА_6, нам просто недосяжна і величезній кількості людей, скажімо, які дивляться нас з вами, недосяжна, і нам, і їм, а ОСОБА_6 теж працює в холосту. От його умовно кажучи використовують його російські господарі, а він все одно говорить речі, які і так зрозумілі тим, з ким він має справу. Немає більше ніякого сенсу ані, перепрошую, в нас з вами, ані в ньому, як в пропагандистах, якби ми були пропагандистами. Я вважаю, що ми просто займаємося своєю професійною діяльністю і розмовляємо з аудиторією, яка нам довіряє».
		Позивач є відеоблогером, канал якого на Youtube за даними Socialbakers є найпопулярнішим в Україні і має більше мільйона переглядів та майже мільйон підписників, тому поширення негативної та недостовірної інформації про нього негативно впливає на його репутацію, як журналіста та медіаблогера.
		За допомогою використання відповідачем ОСОБА_3 у його відношенні висловів «кремлівський проект» у фрагменті № 1 та «його...використовують його російські господарі...» у фрагменті № 2 глядачам телеканалу «Еспресо» та користувачам Інтернету нав'язується певний стереотип щодо участі ОСОБА_2 в інформаційній війні Росії проти України.
		Інформація про нього поширена відповідачами на телеканалі та висловлена журналістом, який відомий своїм аналітичними статтями на політичні теми, така інформація сприймається, як дійсна та правдива, хоч насправді є дезінформацією, з якою надзвичайно важко боротися. Позивач вказав, що поширення такої інформації про нього негативно впливає на його репутацію. Вказав, що він є і залишається громадянином України, українським журналістом, який, висвітлюючи у відеозаписах власне бачення подій, які відбуваються, зокрема, в Україні, Російській Федерації чи Європі, намагається подавати інформацію всебічно, без схильності до тієї чи іншої сторони, та незалежно від приналежності до країни.
		Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ОСОБА_3 та ТОВ «Голдберрі» ІНФОРМАЦІЯ_4 року в ефірі телеканалу «Еспресо» у випуску «Як впливає російська пропаганда на суспільну думку в Україні» передачі «Вечір з ОСОБА_5», яка також була розміщена на веб-сайті Ecnpeco.TV, власником якого є ТОВ «Голдберрі», за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: фраза № 1, починаючи з 13:17 хвилин по 13:21 хвилин: говорить             ОСОБА_3  «… ОСОБА_6, … кремлівський проект»; фраза № 2, починаючи з 14:05 хвилин по 14:08 хвилин: говорить ОСОБА_3 «ОСОБА_6 … його… використовують його російські господарі».
		Також просив суд зобов'язати ОСОБА_3 та ТОВ «Голдберрі» не пізніше п'яти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену ними інформацію шляхом зачитування тексту резолютивною частини рішення в ефірі програми «Вечір з ОСОБА_5», зобов'язати ОСОБА_3 та ТОВ «Голдберрі» не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати поширену ними недостовірну інформацію на веб-сайті Еспресо.TV, власником якого є ТОВ «Голдберрі», за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 
		2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висловлювання ОСОБА_3 в ефірі телеканалу «Еспресо» у випуску «Як впливає російська пропаганда на суспільну думку в Україні» передачі «Вечір з ОСОБА_5» є його особистою думкою та сформованим переконанням, не містять будь-яких фактичних неправдивих даних, не несуть будь-якого негативного навантаження і, відповідно, враховуючи контекст і характер застосованих мовних засобів та стилістичних прийомів, жодним чином не посягають на честь, гідність та ділову репутацію позивача.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року - без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач здійснив власний аналіз та висловив судження, яке є критичною оцінкою, яку не можна спростувати у судовому порядку. Районним судом правильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 277 ЦК України, статті 30 Закону України «Про інформацію».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_4,просить рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 рокускасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, були безпідставно відхилені та неналежним чином оцінені доводи позивача, в основу рішення покладено власну думку ТОВ «Голдберрі», яке не уповноважено представляти інтереси та діяти від імені ОСОБА_3, яким безпосередньо було поширено неправдиву інформацію. Судом перекручено та недостовірно викладено зміст позовної заяви, зокрема позовних вимог. Судом було встановлено обставини справи, зроблені висновки без перегляду (без дослідження) відеозапису передачі, в якій була поширена оспорювана інформація, суд досліджував висловлювання у формі тексту, чим допустив порушення положень статті 229 ЦПК України. 
		Суди застосували закон, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а саме положення статті 30 Закону України «Про інформацію», та не застосовали положення статті 32 Конституції України, статей 277, 279, 299, 302 ЦК України, оскільки фраза «кремлівський проект» є твердженням та несе в собі негативну інформацію щодо позивача. Судами зроблено неправильний висновок про те, що вказане висловлювання не відноситься до фактів, а є критичною оцінкою, істинність якої не можна ні довести, ні спростувати у судовому порядку.
		Судові рішення прийнято з неправильним застосуванням положень        статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Декларації Комітету Міністрів ради Європи про свободу політичних дебатів у ЗМІ, що свідчить про порушення судом норм процесуального права: статей 76-81, 89, 265 ЦПК України. Позивач не спростовує популярність його каналу на YouTube, однак популярність каналу не свідчить про належність позивача до політичних діячів. У справі відсутні докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про належність позивача, який є блогером, до політичних діячів.
		Виходячи зі змісту проголошених у передачі висловлювань, значення слів «кремлівський проект» є негативним. При цьому у фразі № 2, поширеній ОСОБА_3, конкретизується фраза № 1, оскільки відповідач повідомляє про те, що позивача нібито використовують його російські господарі. Таким чином, твердження «кремлівський проект» в контексті теми та змісту виступів у вказаному випуску передачі порушує особисті немайнові права позивача. 
		Окрім того, судами неправильно застосовано практику Європейського суду з прав людини з посиланням на відповідні рішення. Зазначені у судових рішеннях рішення Європейського суду з прав людини стосуються оціночних суджень, при цьому щодо політичного діяча, до числа яких позивач не відноситься.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Голдберрі», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації призначено до судового розгляду.
		 
		Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
		У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Голдберрі»  посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, ухвалили судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи позивача не спростовують законності та обґрунтованості висновків обох судів, а тому правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ефірі телеканалу «Еспресо» був розміщений випуск «Як впливає російська пропаганда на суспільну думку в Україні» передачі «Вечір з ОСОБА_5». Також цей випуск передачі був розміщений на веб-сайті Ecnpeco.TV, власником якого є ТОВ «Голдберрі», за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, і на сайті YouTube за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
		У зазначеному випуску програми ОСОБА_3 поширив аудіовізуальну інформацію щодо ОСОБА_2, а саме:
		у фрагменті № 1, починаючи з 12:56 хвилин по 13:29 хвилин: «Люди, які щиро впевнені, що Україна зараз веде визвольну боротьбу на Сході, вони навіть не уявляють собі, що є певна частина людей, які є колабораціоністами у власній країні і вважають, що у всьому винні Майдан і влада. Я вам наведу прекрасний приклад. Ось є популярний серед цього типу людей медіаблогер ОСОБА_6, такий собі кремлівський проект, з величезною кількістю передплатників, глядачів у YouTube і зовсім не тільки російських, ви його дивитесь? Ви колись в житті його бачили?»;
		у фрагменті № 2, починаючи з 13.49 хвилин по 14:39 хвилин: «А уявіть значить це означає просту річ, що будь-яка пропаганда, яка розрахована на тих, хто сприймає ОСОБА_6, нам просто недосяжна і величезній кількості людей, скажімо, які дивляться нас з вами, недосяжна, і нам, і їм, а ОСОБА_6 теж працює в холосту. От його умовно кажучи використовують його російські господарі, а він все одно говорить речі, які і так зрозумілі тим, з ким він має справу. Немає більше ніякого сенсу ані, перепрошую, в нас з вами, ані в ньому, як в пропагандистах, якби ми були пропагандистами. Я вважаю, що ми просто займаємося своєю професійною діяльністю і розмовляємо з аудиторією, яка нам довіряє».
		 
		Позиція Верховного Суду
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з частиною другою та третьою статті 34 Конституції України і   статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
		Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_2 стверджував, що він є відеоблогером, українським журналістом, канал якого на YouTube є найпопулярнішим в Україні і має більше мільйона переглядів та майже мільйон підписників, такі докази надавалися самим позивачем до позовної заяви (роздруківки з сайту Socialbakers). 
		Діяльність ОСОБА_2, як відеоблогера, який неодноразово критикував представників української влади, є відомою в Україні та становить значний суспільний інтерес. Позивач доносить відповідну інформацію, власні критичні погляди на суспільно-політичні процеси і явища певній категорії населення України, а тому останній має усвідомлювати, що його діяльність може стати предметом ретельної уваги суспільства, піддаватись певній критиці, зокрема з питань, висвітлених ним у його відеосюжетах на каналі у YouTube.
		Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які обурюють, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства». 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.
		Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Статтею 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, дослідивши докази у справі в їх сукупності й надавши їм належну оцінку, визначив, що позивач є особою, яка здійснює діяльність з поширення інформацію в суспільно-політичній сфері, відіграє певну роль у суспільному житті (у сфері політики, державного управління, міжнародних відносин).
		Позивач не довів, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих думок відповідача з приводу діяльності позивача.
		Суди обґрунтовано виходили із того, що фраза «ОСОБА_6 ... кремлівський проект», а також судження про російських господарів не можуть бути віднесені до фактів, а є оціночними судженнями ОСОБА_3, які сформовані за результатами оцінки діяльності позивача як відеоблогера, а тому не можуть підлягати спростуванню. 
		Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем ОСОБА_3 було використано оціночні судження ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ефірі телеканалу «Еспресо» при трансляції випуску «Як впливає російська пропаганда на суспільну думку в Україні» передачі «Вечір з ОСОБА_5», які є вираженням його суб'єктивної думки і погляду, зокрема у наведених позивачем фрагментах № 1 та № 2, що відповідно до статті 277 ЦК України та статті 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню.
		Фізична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні (стаття 277 ЦК України, частина перша             статті 65 Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення»).
		Позивач не позбавлений можливості реалізувати право на відповідь, викласти власний погляд на дискусійні проблеми з метою обґрунтування власної позиції та доведення перед аудиторією помилковості висловлених відповідачем суджень, надавши їм свою оцінку.
		З урахуванням вищенаведеного, суди дійшли правильного висновку про недоведеність підстав для втручання у право відповідача на поширення власних суджень. 
		Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність судових рішень, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до правовідносин сторін норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_4, залишити без задоволення.
		Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий              Д. Д. Луспеник  Судді            О. В. Білоконь    Б. І. Гулько   Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...