Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4677/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2019. Зареєстровано: 19.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2019.
Дата набрання законної сили: 11.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4677/18
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач) 
		суддів Пархоменко Н.В., Чередка А.Є., 
		при секретарі судового засідання Дон О.Я. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 (ухвалене суддею Євстигнеєвою Н.М., повне рішення складено 17.01.2019) у справі №904/4677/18
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія"
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет"
		про визнання договору оренди продовженим, зобов'язання укласти додатковий договір 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст позовних вимог.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про:
		- визнання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 13 червня 2014 року № 12/02-5540-ОД, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області і Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія", продовженим з 13 травня 2018 року по 12 квітня 2021 року включно на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором;
		- зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області укласти з Товариством з обмеженою відповідальність "Медікум-Мрія" додатковий договір (додаткову угоду) про продовження договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 13 червня 2014 року № 12/02-5540-ОД з 13 травня 2018 року по 12 квітня 2021 року включно на тих самих умовах, які були передбачені вказаним договором.
		 
		2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі № 904/4677/18 в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія".
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин прийняття наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 23.05.2018 №12/02-126-ПО про припинення договору оренди від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД, направлення орендарю листа від 24.05.2018 №11-02-03303 про припинення договору оренди з 13.05.2018 (протягом місяця після закінчення строку дії договору), у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди є таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений. Також, суд першої інстанції заначив, що посилання позивача на його звернення 02.07.2018 до відповідача про продовження дії договору оренди на новий строк не можуть братися до уваги, тому що на момент цього звернення орендодавець вже надіслав своє повідомлення про припинення договору оренди. 
		 
		3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" подало апеляційну скаргу про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі № 904/4677/18 та прийняття нового рішення, яким:
		- визнати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області і Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія", продовженим з 13.05.2018 по 12.04.2021 включно на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором;
		- зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" додатковий договір (додаткову угоду) про продовження договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД з 13.05.2018 по 12.04.2021 включно на тих самих умовах, які були передбачені вказаним договором.
		 
		4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі позивач посилається на не повне та необєктивне зясування судом першої інстанції обставин справи, вважає оскаржуване рішення суду неправомірним і необгрунтованим, прийнятим на підставі порушення норм процесуального і неправильним застосуванням норм матеріального права, на наступних підставах.
		Так, апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом вимог ст.55 Конституції України, ст.ст.2,7,11,12,13, 56,58, 60 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції, на думку позивача, неправомірно не допустив до участі у судовому засіданні 16.01.2019 як представника ТОВ "Медікум-Мрія"  ОСОБА_1, повноваження якого щодо представництва інтересів підприємства були підтверджені належним чином оформленою довіреністю від 04.01.2019 № 1ю, посилаючись на не предявлення ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але представника РВ ФДМУ було допущено до участі у судовому засіданні без предявлення зазначеного свідоцтва. Апелянт, посилаючись на положення ч.5 ст.12 ГПК України зазначає, що дана справа є малозначною, оскільки: 1) ціна позову ТОВ "Медікум-Мрія" не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) ця справа не підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, оскільки вона не входить до переліку справ, зазначених у ч.4 ст.247 ГПК України. Апелянт вважає, що враховуючи положення чинного законодавства, в даному випадку представляти інтереси ТОВ "Медікум-Мрія" у малозначній справі має право юрисконсульт підприємства, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, має вік більше вісімнадцяти років, цивільну процесуальну дієздатність та значний стаж роботи у сфері права.
		Крім того, за доводами апелянта, судом першої інстанції неповно і необєктивно досліджено та оцінено надані сторонами докази щодо не надіслання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на адресу ТОВ "Медікум- Мрія" заяви про припинення договору оренди від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
		Апелянт звертає увагу на ті обставини, що у рішенні місцевого господарського суду, ухваленому у даній справі, встановлено факт не надходження на адресу ТОВ "Медікум- Мрія" листа Регіонального відділення Фонду державного майна України від 24.05.2018 № 11-02-03303 про припинення договору оренди від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД.
		При цьому, судом першої інстанції неповно і необ'єктивно досліджено та оцінено надані відповідачем у підтвердження надіслання вказаного листа документи, а саме: фіскальний чек від 11.06.2018 № 2280, реєстр рекомендованих листів відділу орендних відносин (без дати), список № 2327 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих (без дати) і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення без відмітки про вручення поштового відправлення, оскільки, як вважає апелянт, зазначені документи не є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами направлення вказаного листа на адресу підприємства позивача. 
		За твердженням апелянта, зазначені вище документи не містять та не можуть містити за законодавством ніякої інформації про зміст поштового відправлення. Зміст поштового відправлення зазначається у описі вкладення форми 107, який відповідачем до господарського суду не надано. Можливість направлення поштового відправлення з описом вкладення форми 107 передбачена пунктом 3.2. розділу 3 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" від 12.05.2006р. № 211, на який у своїх запереченнях посилався відповідач. 
		Також, апелянт посилається на те, що дата складення зазначених документів - 11.06.2018 не співпадає з датою листа РВ ФДМУ від 24.05.2018р. № 11-02-03303. Відповідно, позивач вважає, що факт направлення листа РВ ФДМУ від 24.05.2018р. № 11-02-03303 на адресу ТОВ "Медікум-Мрія" відповідачем не доведено.
		Апелянт вбачає підстави вважати, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.764 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не враховано судову практику вищестоящих судів у аналогічних справах, оскільки обов'язковою умовою припинення зазначеного договору оренди або зміни його умов є відповідна заява однієї із сторін, вручена (належним чином доведена до відома) іншій стороні протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. 
		На думку апелянта, у звязку з тим, що він не отримав від РВ ФДМУ заяву про припинення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, шо належить до державної власності, від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД і даний факт встановлено судом першої інстанції, відповідно, зазначений договір вважається продовженим з 13.05.2018 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Апелянт зазначає і про те, що судом першої інстанції залишено без уваги відсутність обмежень або заборон щодо оренди майна, яке орендує ТОВ "Медікум-Мрія" за договором від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД, а те, що органом управління ДВНЗ "КНУ" є Міністерство освіти і науки України, не змінює статус ДВНЗ "КНУ" та його майна, яке передано в оренду. 
		Апелянт посилається на ті обставини, що згідно з Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. № 630 (із змінами) Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Отже, у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України знаходяться не тільки заклади освіти, а й наукові установи.
		Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" має статус наукової установи, що підтверджується інформацією з Державного реєстру наукових установ, розміщеною у відкритому доступі в мережі Інтернет на відповідному сайті Міністерства освіти і науки України.
		Окрім того, згідно з поясненнями ДВНЗ "КНУ" орендоване майно за адресою: пр.Гагаріна, 57, м. Кривий Ріг, є майном структурного підрозділу ДВНЗ "КНУ" - Науково-дослідного гірничорудного інституту, який був утворений внаслідок реорганізації Державного підприємства "Науково-дослідний гірничорудний інститут" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 № 280, та не використовується в освітній діяльності та за освітнім призначенням.
		Апелянт вважає, що Науково-дослідний гірничорудний інститут, як структурний підрозділ у складі Криворізького Національного університету, за своїм статусом відноситься до науково - дослідної установи та не є закладом освіти, тому ні приміщення, яке було передано ТОВ "Медікум-Мрія" за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, № 12/02-5540-ОД від 13.06.2014, ні інші будівлі і споруди, які займає структурний підрозділ  Науково-дослідний гірничорудний інститут, взагалі не використовуються в освітній діяльності та за освітнім призначенням, отже, будь-які обмеження або заборони щодо оренди зазначеного майна відсутні.
		Також, апелянт посилається на те, що у порушення вимог ч. 9 ст. 165 ГПК України судом першої інстанції прийнято до уваги відзив РВ ФДМУ з порушенням встановленого судом строку (до 09.11.2018) без поважних причин та без надання належних доказів надіслання його іншим учасникам справи.
		Апелянт зазначає і про порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст.73, 74, 77, 78, 86, 91 ГПК України, оскільки суд прийняв до уваги не засвідчені належним чином ксерокопії документів, надані відповідачем, зокрема, додані до заперечень на відповідь на відзив, які не можуть вважатись доказами.
		В судових засіданнях апеляційного господарського суду представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. 
		 
		5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
		20.03.2019 до суду апеляційної інстанції від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області надійшов відзив на апеляційну скаргу. 
		Щодо посилань апелянта на неналежність доказів в підтвердження направлення листа Регіонального відділення про припинення договору оренди відповідач зазначає, що листом від 24.05.2018 №11-02-03303 Регіональне відділення повідомило ТОВ "Медікум-Мрія" про припинення договору оренди з 13.05.2018 та просило терміново повернути за актом приймання-передачі орендоване майно балансоутримувачу, а також надати один примірник акту орендодавцю.
		Зазначений лист Регіональним відділенням надіслано 11.06.2018 (що підтверджується фіскальним чеком № 2280) на поштову адресу ТОВ "Медікум-Мрія" рекомендованим листом з повідомленням про вручення із штрихкодовим ідентифікатором 4900063167830. 
		На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення Регіональним відділенням зазначено вихідний номер листа від 24.05.2018, проте даний лист повернуто поштовим відділенням до Регіонального відділення з відміткою "у звязку з закінченням строку зберігання" (п. 117 Правил надання послуг поштового звязку - поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання). 
		Відповідач зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що дата відправлення листа, який був зареєстрований 24.05.2018 за №11-02-03303 та був відправлений 11.06.2018, не співпадає з датою його реєстрації. Проте, за доводами відповідача, законодавством не передбачено, що лист в той же день повинен бути відправлений на адресу отримувача, а тому Регіональне відділення вважає зазначений лист таким, що направлений в межах місячного строку, відповідно до вимог чинного законодавства. 
		На думку відповідача, враховуючи те, що договір оренди від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД офіційно діяв до 12.05.2018 та з урахуванням змін у Законі України "Про освіту" щодо передачі в оренду приміщень, які безпосередньо знаходяться у закладах освіти, та недотриманням умов договору, Регіональне відділення, керуючись нормами чинного законодавства, на правових підставах припинило дію договору оренди з 13.05.2018.
		Щодо посилань апелянта на те, що лист від 24.05.2018 №11-02-03303, який був направлений за адресою: вул. Мистецька (Землячки) буд. 11, начебто був спрямований не на ту адресу, відповідач зазначає, що зазначений лист Регіональним відділенням надіслано на адресу позивача, а саме: вул. Землячки (Мистецька), б. 11, м. Кривий Ріг, оскільки саме вул. Землячки вказував позивач при укладенні договору оренди у 2014 році. 
		Окрім цього, відповідно до рішення Криворізької міської ради від 22.06.2016 №634 "Про внесення змін до рішення міської ради" від 24.12.2008 №2920 "Про впорядкування назв мікрорайонів, майданів, площ, проспектів, бульварів, вулиць, провулків міст" на підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 № Р-223/0/3-16 "Про перейменування топонімів у населених пунктах області", на виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада вирішила: внести зміни до рішення міської ради від 24.12.2008 № 2920 "Про впорядкування назв мікрорайонів, майданів, площ, проспектів, бульварів, вулиць, провулків міста", зі змінами, відповідно до вимог розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.05.2016 № Р-223/0/3-16 "Про перейменування топонімів у населених пунктах області". Додатком до вказаного рішення є перелік геономів міста ОСОБА_2.
		Відповідач посилається на те, що з вказаного переліку вбачається, що комуністичну назву вулиці Землячки, за якою зареєстровано ТОВ "Медікум-Мрія", перейменовано на декомунізовану назву, а саме, вулицю Мистецьку. Тобто, місце реєстрації товариства залишилось тим самим, а змінилася лише назва вулиці.
		При цьому відповідач зазначає, що з огляду на вищевикладене, Регіональним відділенням з метою належного повідомлення позивача вказано на конверті обидві назви вулиці, як комуністичну, так і декомунізовану. 
		Посилання позивача на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в графі "місцезнаходження юридичної особи" якого вказана вулиця Землячки, на думку відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки фактично місцезнаходження ТОВ "Медікум-Мрія" не змінилось.
		Крім того, на конверті, в якому містився лист Регіонального відділення від 24.05.2018 №11-02-03303, адресований ТОВ "Медікум-Мрія", відповідним відділом поштового звязку прикріплено довідку, в якій зазначено, що вказаний конверт повернуто саме у звязку з закінченням строку зберігання, в графі "неправильно зазначена адреса" будь-які відмітки відсутні, що, також, на думку відповідача спростовує доводи позивача в частині того, що лист направлено не на адресу останнього.
		Щодо опису вкладення, який на думку позивача мав бути доданим до вказаного листа, відповідач зазначає, що законодавством не передбачено, що подібні листи мають відправлятись саме з описом вкладення, а посилаючись на те, що фіскальний чек, реєстр рекомендованих листів не є належним та допустимим доказом направлення листа, позивач не наводить норми законодавства, якими б підтверджувались його доводи.
		Що стосується доказів того, що вказане майно віднесено саме до обєктів освіти, відповідач зазначає, що згідно інформації, яка міститься в інформаційно-пошуковій підсистемі Регіонального відділення ІППС "ЕТАП-Оренда", органом управління майна, яке передано в оренду, є Міністерство освіти та науки України.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, органом управління державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", який є балансоутримувачем майна, яке було передано в оренду за договором № 12/02-5540-0Д від 13.06.2014, є Міністерство освіти і науки України. 
		При укладанні договору оренди Регіональне відділення листом від 23.12.2013 №07-02-07440 звернулось до Міністерства освіти і науки України стосовно передачі в оренду частини приміщення, розташованого за адресою: прт. Гагаріна, б. 57, м. Кривий Ріг; листом від 21.01.2014 №1/11-739 Міністерством освіти і науки України надано дозвіл на передачу вищевказаного майна в оренду. Отже, відповідач вважає, що приміщення, яке передано в оренду за договором № 12/02-5540-ОД відноситься до обєктів освіти, а з огляду на те, що Регіональне відділення як орендодавець висловив своє заперечення щодо продовження строку дії договору, яке було викладено в листі від 24.05.2018 №11-02-03303, договір оренди припинив свою дію з 13.05.2018.
		Доводи скаржника про те, що Регіональним відділенням було надано до суду незасвідчені та неналежним чином завірені докази, які були додані до заперечень та відповіді на відзив, відповідач спростовує тим, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, Регіональним відділенням було надано суду для дослідження доказів орендну справу з оригіналами всіх документів, які подавалися до суду.
		Щодо посилань скаржника на те, що Регіональне відділення не надало заяву про припинення договору оренди від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД відповідач зазначає, що на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		Відповідно, у звязку з прийняттям наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 23.05.2018 №12/02-126-ПО про припинення договору оренди від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД, направлення орендарю листа від 24.05.2018 №11-02-03303 про припинення договору оренди з 13.05.2018 (протягом місяця після закінчення строку дії договору), договір оренди є таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.
		Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 4. ст. 80 Закону України "Про освіту", обєкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Згідно ч. 1. ст. 80 Закону України "Про освіту", до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Оскільки майно, передане в оренду за договором №12/02-5540-ОД, відноситься до обєктів освіти, Регіональним відділенням з метою уникнення порушень законодавства наказом від 23.05.2018 №12/02-126-ПО прийнято рішення про припинення дії вказаного договору.
		У судових засіданнях апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав доводи та заперечення проти задоволення апеляційної скарги, в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду  залишити без змін.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, участь у судових засіданнях свого повноважного представника не забезпечила. Третя особа про дату, час та місце проведення судових засідань у справі повідомлена належним чином за її місцезнаходженням згідно матеріалів справи. 
		 
		6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі №904/4677/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.04.2019 о 11:00 год.
		В судовому засіданні 02.04.2019 оголошено перерву в судове засідання на 11.04.2019 о 15:20 год.
		В судовому засіданні 11.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		Позиція апеляційного господарського суду.
		7. Встановлені обставини справи, оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5540-ОД (а.с. 14-20 т.1), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення, площею 208,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 57 на першому поверсі трьохповерхової будівлі, що перебуває на балансі ДВНЗ "Криворізький національний університет" (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на "13" березня 2014 року і становить за незалежною оцінкою 465944,00 грн.
		Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить діяльність з медичної практики (п. 1.2. договору). 
		На виконання умов договору 13.06.2014 сторонами підписано акт приймання - передачі в оренду нерухомого майна площею 208,2 кв.м., що знаходиться на балансі ДВНЗ "Криворізький національний університет" (а.с. 22 т.1).
		Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір укладено строком на один рік, що діє з 13 червня 2014 по 12 червня 2015 включно. 
		Відповідно до п. 10.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невідємною частиною договору, при обовязковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти обєктом оренди. 
		Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - ОСОБА_1 розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2014 року 8198,50 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. п. 3.1, 3.3 договору).
		Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:
		- 50% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства  у розмірі 4 099,25 грн.;
		- 50% - балансоутримувачу - у розмірі 4 099,25 грн., щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним. 
		18.06.2015 позивач та відповідач підписали Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД, за умовами якої, зокрема, договір є пролонгованим з 13.06.2015 по 12.05.2018 включно (а.с. 21 т.1).
		02.07.2018 позивач звернувся до відповідача із листом №9 "Про продовження договору оренди від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД" (а.с.23 т.1), який отримано відповідачем 04.07.2018, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.26 т.1).
		Відповідно до наявного в матеріалах справи листа №07-206/2 від 04.04.2018, Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет", як балансоутримувач нерухомого майна, не заперечував проти продовження строку дії договору оренди нерухомого майна. 
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога про визнання поновленим договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Згідно з п.10.4. договору оренди від 13.06.2014 № 12/02-5540-ОД (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 18.06.2015) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		24.04.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області прийнято наказ №66/02-Н про припинення роботи по договорам оренди нерухомого майна державних закладів освіти (а.с. 51 т.1), відповідно до якого, на виконання приписів ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII, на підставі листа Фонду державного майна України від 02.04.2018 №10-16-6481 та враховуючи відсутність роз'яснень з боку Міністерства освіти і науки України щодо визначення переліку видів діяльності, якими відповідно до чинного законодавства не заборонено використання майна державних закладів освіти, з метою недопущення порушень у сфері орендних відносин, зобов'язано Відділ орендних відносин припинити проведення роботи по заявам на укладення та продовження терміну дії договорів оренди державного майна закладів освіти з використанням не за освітнім призначенням; зобов'язано Відділ орендних відносин проінформувати заявників та балансоутримувачів відповідного державного майна про припинення роботи по укладанню та продовженню терміну дії договорів оренди нерухомого майна державних закладів освіти відповідно до п. 1 даного наказу.
		23.05.2018 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/02-126-ПО договір оренди від 13.06.2014 №12/02-5540-ОД, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області та ТОВ "Медікум-Мрія" вирішено вважати таким, що припинив свою дію з 13.05.2018 на підставі п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та на підставі приписів ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" (а.с. 53 т.1).
		Відповідно до листа №11-02-03303 від 24.05.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області повідомило ТОВ "Медікум-Мрія" про припинення дії договору оренди з 13.05.2018 та просило терміново повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані балансоутримувачу, надати один примірник акту орендодавцю (а.с. 54 т.1).
		Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, зазначений лист надіслано позивачу 11.06.2018, що підтверджується фіскальним чеком № 2280 на поштову адресу ТОВ "Медікум-Мрія" рекомендованим листом з повідомленням про вручення із штрихкодовим ідентифікатором 4900063167830 (а.с. 55-56 т.1). На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області зазначено вихідний номер листа "11-02-03303" від 24.05.2018. 
		Зазначений лист повернуто поштовим відділенням до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області із довідкою відділення поштового зв'язку "Укрпошти", в якій значилась причина повернення  "у зв'язку з закінченням строку зберігання".
		Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв'язку - поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, вих. №07-02-07440 від 23.12.2013, адресованого Міністерству освіти і науки України (а.с. 106 т.1), посилаючись на п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", відповідно до якого уповноважений орган управління надає орендодавцям об'эктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна, а також посилаючись на Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та наказ Фонду державного майна України №201 від 15.02.2013 на підставі вищенаведеного та наданої заяви ТОВ "Медікум-Мрія" про оренду державного нерухомого майна загальною площею 208,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гагаріна, 57, що перебуває на балансі ДВНЗ "Криворізького національного університету", з метою розміщення суб'єкту господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить діяльність з медичної практики, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області надає необхідні матеріали та просить: 
		- надати висновок - чи підпадає це майно під критерії заборони до приватизації, визначені у ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна";
		- надати пропозиції щодо передачі вищевказаного майна в оренду;
		- надати пропозиції щодо терміну дії договору відповідно чинного законодавства;
		- надати пропозиції щодо конкретизації напрямів, пріоритетів, показників відновлення орендованого майна;
		- надати пропозиції щодо способу нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби, що передаються в оренду (у разі відсутності таких пропозицій, як умови договору оренди, це питання буде вирішуватись суб'єктом господарювання самостійно);
		- погодити умови договору оренди;
		- надати реєстровий номер згідно з п. 23 ст. 6. п.п.е) п. 1 ст. 7 та ст. 12 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Методикою проведення інвентаризації об'єктів державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1121 від 30.11.2005 та Положенням про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 (зі змінами);
		- надати кандидатуру до складу конкурсної комісії.
		Також, в зазначеному листі відповідач повідомив, що згідно п. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі ненадання відповіді органом уповноваженим управляти відповідним державним майном на протязі 15 днів з дня отроимання листа від Регіонального відділення, укладення договору оренди вважатиметься погодженим. 
		Листом № 1/11-739 від 21.01.2014 (а.с. 107 т.1) Міністерство освіти і науки України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про те, що на засіданні Комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки прийнято рішення (протокол від 13.01.2014) надати дозвіл на передачу в оренду майна, а саме: частини приміщення лабораторного корпусу площею 208,2 кв.м (м.Кривий Ріг, вул. Гагаріна, 57), що знаходиться на балансі ДВНЗ "Криворізький національний університет". В листі, також, зазначено про те, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" об'єкти освіти підпадають під критерії заборони до приватизації, при передачі приміщень в оренду Міністерство зобов'язує керівників враховувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб завадити умовам безпечної роботи закладу, у подальшому продовження строку дії договорів оренди може бути здійснено за умови погодження його з Міністерством освіти і науки України.
		У даній справі орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина друга статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". 
		Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 
		Частиною 1 ст. 27 названого Закону встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
		Згідно з положеннями ст. 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
		Відповідно до ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
		Отже, сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. За положеннями наведеного законодавства наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму.
		Як вже зазначалось, відповідач листом від 24.05.2018 року № 11-02-03303 повідомив позивача про припинення дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5540-ОД, а також про вимогу повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані балансоутримувачу.
		Оскільки відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" повідомлення про припинення дії договору протягом місяця після закінчення договору оренди орендарю може надіслати орендодавець, відсутні підстави вважати що ні одна із сторін договору не заявила про його припинення, а зазначений лист відповідача є належним повідомленням, оскільки адреса, на яку був направлений лист, зазначена позивачем і в позовній заяві, і в апеляційній скарзі.
		Вирішальне значення для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, має сам лише факт заперечення орендодавця у поновленні договору без будь-якого обґрунтування.
		Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що договір оренди є таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, а звернення 02.07.2018 позивача до відповідача про продовження дії договору оренди на новий строк, не може братись до уваги, оскільки на момент цього звернення орендодавець вже надіслав своє повідомлення про припинення договору оренди. 
		Щодо посилань апелянта стосовно того, що судом першої інстанції неправомірно в судовому засіданні 16.01.2019 було не допущено його представника ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності без пред'явлення свідоцтва адвоката, оскільки позивач вважає, що дана справа є малозначною, у звязку з чим представляти інтереси має право юрисконсульт підприємства, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
		1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Предметом спору є визнання договору оренди продовженим, зобов'язання укласти додатковий договір, тобто немайновий спір, тому у даному випадку неможливе застосування норми щодо ціни позову для визначення справи як малозначної. 
		Судом першої інстанції не віднесено в установленому законом порядку дану справу до малозначної.
		Як передбачено статтею 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
		Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року.
		Також, за положеннями частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
		Таким чином, представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" у даній справі може здійснювати керівник товариства, член виконавчого органу, уповноважений діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, або адвокат.
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
		Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" не додано документів, що підтверджували б правовий статус вказаного представника товариства як адвоката або особи, яка підпадає під умови самопредставництва юридичної особи.
		Щодо доводів апелянта, стосовно того, що Науково-дослідний гірничорудний інститут, як структурний підрозділ у складі Криворізького Національного університету, за своїм статусом, відноситься до науково- дослідної установи та не є закладом освіти, тому ні приміщення, яке було передано ТОВ "Медікум-Мрія" за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, № 12/02-5540-0д від 13.06.2014, ні інші будівлі і споруди, які займає структурний підрозділ  Науково-дослідний гірничорудний інститут, не використовуються в освітній діяльності та за освітнім призначенням, отже, будь-які обмеження або заборони щодо оренди зазначеного майна відсутні, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:
		Відповідно до ст. 81 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:
		- нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо;
		- майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав;
		- інші активи, передбачені законодавством.
		Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
		Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, органом управління державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", який є балансоутримаувачем майна, яке було передано в оренду за договором № 12/02-5540-0Д від 13.06.2014, є Міністерство освіти і науки України.
		При укладанні договору оренди Регіональне відділення, листом від 23.12.2013 №07-02-07440 звернулось до Міністерства освіти і науки України стосовно передачі в оренду частини приміщення розташованого за адресою: пр-т. Гагаріна, б. 57, м. Кривий Ріг.
		Листом від 21.01.2014 №1/11-739 Міністерством освіти і науки України надано дозвіл на передачу вищевказаного майна в оренду.
		Таким чином, з наведених листів вбачається, що приміщення, яке передано в оренду за договором № 12/02-5540-ОД відноситься до обєктів освіти.
		Щодо посилань апелянта на не прийняття судом першої інстанції до уваги подання відзиву РВ ФДМУ з порушенням встановленого судом строку (до 09.11.2018) без поважних причин та без надання належних доказів надіслання його іншим учасникам справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з даним твердженням, оскільки як вбачається з ухвали Господарського суду від 22.10.2018 про відкриття провадження у справі №904/4677/18 судом встановлено, зокрема, відповідачу строк до 09.11.2018 надати до суду відзив на позовну заяву, докази в обгрунтування своїх заперечень; надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу.
		Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву відповідач здав нарочно через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області 13.11.2018, доказів направлення його поштою матеріали справи не містять.
		Тобто, відповідачем був порушений строк, встановлений місцевим судом для подачі відзиву.
		Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дане порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, не призвело до неправильного вирішення спору по суті.
		Щодо доводів апелянта стосовно порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст.73, 74, 77, 78, 86, 91 ГПК України, оскільки останнім прийнято до уваги не засвідчені належним чином ксерокопії документів, надані відповідачем, зокрема, додані до заперечень на відповідь на відзив, які не можуть вважатись доказами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що додані відповідачем до заперечень на відповідь на відзив документи ставились під сумнів позивачем в суді першої інстанції.
		 
		 
		8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
		У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
		Враховуючи відсутність належних доказів визнання договору оренди продовженим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" про неправомірність прийнятого судового рішення є необґрунтованими, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
		 
		9. Судові витрати
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі №904/4677/18 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2019 у справі №904/4677/18 залишити без змін.
		Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікум-Мрія.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 18.04.2019
		 
		Головуючий суддя Л.А. Коваль
		 
		Суддя Н.В. Пархоменко
		 
		Суддя А.Є. Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...