Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7936/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2019. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.04.2019
Номер судового провадження: А/855/4825/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7936/17                                                                    Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  18 квітня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:            
		головуючого - судді    Парінова А.Б., 
		суддів:                         Беспалова О.О., 
		                                       Губської О.А.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -          
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 з позовом до Міністра Міністерства внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича в якому просив суд:
		- визнати офіційне оголошення міністром Міністерства внутрішніх справ України - Аваковим Арсеном Борисовичем  працівникам органів Міністерства органів внутрішніх справ України про додатковий набір до патрульної поліції недержавною мовою - протиправним;
		- зобов'язати міністра Міністерства внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича використовувати при здійсненні своїх посадових повноважень українську мову як державну. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, у той час як судом першої інстанції встановлено всі обставини справи та винесено законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		З огляду на зазначене, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року - без змін.
		Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.
		Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу  в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		За наведених обставин, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Як було встановлено судом першої інстанції 10 червня 2017 року під час робочої поїздки відповідача до м. Ізмаїл Одеської області останнім було виголошено промову щодо передачі поліцейським міста 10 нових службових автомобілів "Renault Duster" та про додатковий набір до патрульної поліції на російській мові.
		Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача, а саме: на власний розсуд визначати якою мовою здійснювати повноваження органу державної влади є протиправними, спрямовані на звуження сфери використання української мови, направлені на узурпацію державної влади та принижують його громадську честь та гідність, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено в чому безпосередньо полягало порушення його прав відповідачем та до яких негативних наслідків для позивача призвели, як вважає позивач, протиправні дії відповідача.
		В результаті розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку, що факти порушення прав, свобод, законних інтересів позивача внаслідок проголошення промови під час робочого візиту до міста Ізмаїл Одеської області 10.06.2017р., не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Щодо позовних вимог про зобов'язання міністра Міністерства внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича використовувати при здійсненні своїх посадових повноважень українську мову як державну, Окружний адміністаривний суд виходив з того, що вимога про зобов'язання вчиняти дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право. Для захисту права суду необхідний факт його порушення, а чи відбудеться це у майбутньому - невідомо.
		Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		          Приписами частини 1 ст. 19 КАС України визначений перелік публічно-правових спорів на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		          Так, пунктом 1 вказаної норми передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		          Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Разом з цим, колегія суддів зазначає, що   завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
		Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Колегія суддів зазначає, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, проте не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
		Аналогічної правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду, про що останньою неодноразово вказувалось у постановах.
		Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що дії відповідача щодо офіційного оголошення відповідачем працівникам органів МВС України про додатковий набір до патрульної поліції недержавною мовою принижують його (позивача) громадську честь та гідність, у зв'язку з чим останній вважає, що ефективним захистом його порушеного права буде зобов'язання відповідача використовувати при здійсненні своїх посадових повноважень українську мову як державну.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що право на повагу до гідності та честі відповідно до положень ст. 270  Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є одним з особистих немайнових прав, що належать кожній фізичній особі від народження або за законом.
		Частиною 1 ст. 275 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими   главою 3   цього Кодексу.
		Згідно з положеннями ст. 276 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.
		Сатттею 273 ЦК України також встановлено, що юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.
		Крім того, статтею 297 ЦК України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Тобто, з наведеного слідує, що у разі якщо орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування або службова чи посадова особа вказаних органів своїми діями або бездіяльністю порушує особисте немайнове право фізичної особи, зокрема право на повагу до честі та гідності фізичної особи, остання має право звернутись за захистом своїх прав до суду.
		Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що за приписами ст.1 та ст. 2 ЦК України особисті немайнові відносини (цивільні відносини) регулюються Цивільним законодавством.
		Учасниками цивільних відносин можуть бути фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
		Згідно з вимогами статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
		З огляду на викладене, колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини регулюються нормами цивільного права та відповідно належать до цивільних правовідносин, оскільки стосуються виключно захисту немайнових прав ОСОБА_3
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
		Отже, з наведеного слідує, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства відсутня. 
		Таким чином, колегією суддів встановлено, що Окружний адміністративний суд              м. Києва, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, розглянув справу, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи  упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст. 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Частиною 1 статті 319 передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238,  240  цього Кодексу.
		За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 238 та ч. 1 ст. 319 КАС України ухвалене у цій справі в порядку адміністративного судочинства судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
		          Керуючись ст. ст. 238, 308, 310,311, 313, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року - скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - закрити.
		 
		          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                  А.Б. Парінов
		 
		Судді                                                                                      О.О. Беспалов
		 
		                                                                                                О.А. Губська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...