Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2240/2333/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2019. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/1798/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №2240/2333/18
		адміністративне провадження №К/9901/1798/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,  розглянувши у попередньому судовому засіданні  касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій областіна постановуСьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (колегія у складі суддів: Т.В. Іваненко, К.С. Франовська,  Л.В. Кузьменко) у справі                 №2240/2333/18за позовомОСОБА_3доГоловного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №2664312872-2016 від 13 квітня 2018 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю спірного податкового повідомлення-рішення. Позивачем зазначено, що 06 лютого 2014 року придбав легковий автомобіль Lexus GX 460 (універсал В легковий), 2011 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу зазначено 2012 рік випуску), з двигуном внутрішнього згорання об'ємом 4.7 л, бензин, не може бути об'єктом оподаткування транспортного податку з фізичних осіб за податковий період 2016 рік, оскільки з року випуску автомобіля минуло 5 років. Позивач також вказує, що середньоринкова вартість належного йому автомобіля становить менше ніж 750 мінімальних заробітних плати станом на 01 січня 2016 року. Отже, з урахуванням викладеного, на думку позивача, належний йому автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком, а отже винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №2664312872-2016 від 13 квітня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, у задоволені позову відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах та спосіб передбачених Конституцією та Законами України.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №2664312872-2016 від 13 квітня 2018 року.
		Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що належний позивачу автомобіль не є об'єктом оподаткування у відповідності до статті 267 Податкового кодексу України, адже вимоги цієї статті не розповсюджуються на позивача як власника легкового автомобіля у 2016 році, оскільки відповідно до митної декларації №125000040/2011/113464 від 20 жовтня 2011 року, роком випуску автомобіля зазначено - 2011 рік, а відтак, 2016 рік є шостим роком його експлуатації.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись, на порушення норм матеріального та процесуального права.
		В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що автомобіль, який належить позивачу на праві приватної власності є об'єктом та базою оподаткування транспортним податком у 2016 році за змістом статті 267 Податкового кодексу України.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність  підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу LEXUS GX 460, з об'ємом двигуна 4608 куб.см, бензин, AT, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.
		13 квітня 2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №2664312872-2016 від 13 квітня 2018 року, яким визначено ОСОБА_3 податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку за 2016 рік в сумі 25000 грн.
		Отримавши вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області із заявою про проведення звірки даних по сплаті транспортного податку в якій вказував, що зареєстрований за ним автомобіль випущений в 2011 році, а не в 2012 році, як це вказано в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
		У відповідь на заяву позивач отримав лист відповідача №15581/10/22-01-13-05 від 18 червня 2018 року, в якому повідомлялось, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру МВС про власників, реєстрацію та перереєстрацію автомобілів, отриманої від Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області зареєстрований за ОСОБА_3 легковий автомобіль LEXUS GX 460, об'ємом двигуна 4608 VIN - код НОМЕР_1, який реєструвався на ім'я ОСОБА_3, випущений саме в 2012 році, тому Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення №2664312872-2016 від 13 квітня 2018 року залишено без змін.
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
		01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.
		Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
		Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України).
		Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
		Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Враховуючи те, що Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 року складали 1 033 500 грн.
		Відтак, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
		Тобто саме з п'ятирічним строком з року випуску автомобіля, а не з моментом його державної реєстрації, законодавець пов'язує одну з двох обов'язкових умов для визначення об'єкта оподаткування. 
		Згідно із приписами підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
		Разом з тим, міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов'язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.
		У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.
		Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395.
		Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).
		Більшість виробників ТЗ зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники ТЗ, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера ТЗ. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер ТЗ, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.
		За рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).
		Якщо в ідентифікаційному номері нового ТЗ не міститься повна інформація про календарну дату його виготовлення, то такою датою вважається дата виготовлення, зазначена в технічних документах виробника ТЗ.
		Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.
		У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ.
		Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року.
		Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері.
		Слід відзначити, що визначення року виготовлення ТЗ за датою виготовлення його окремих складових частин не може бути можливим у зв'язку з можливістю: їхньої заміни під час експлуатації або можливого значного проміжку в часі з моменту їх виготовлення до моменту складання з них ТЗ. Такі дати можуть мати інформативний характер тільки в усій своїй сукупності
		У даній справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно листа Київської митниці ДФС №8440/4/10-70-63-47 від 31 жовтня 2018 року автомобіль марки Lexus GX 460, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 ввезений на митну територію України за митною декларацією від 20 листопада 2011 року №125000040/2011/113464.
		У відповідності до митної декларації №125000040/2011/113464 від 20 жовтня 2011 року, зазначено, що автомобіль новий, легковий, бензиновий, Lexus GX 460, 4,6 L, №куз. (шасі) JTJ НОМЕР_1 виготовлений у 2011 році, вказані дані встановлені відповідно до поданих до митної декларації товаросупровідних документів.
		Таким чином, якщо оформлення вантажної митної декларації №125000040/2011/113464 відбулося у 2011 році, тому рік першого документального підтвердження будь-якої дії з транспортним засобом, що зазначена у документах для визначення календарного року виготовлення автомобіля, слід вважати 2011 рік.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції об'єктивно встановлено, що рік виготовлення автомобіля LEXUS GX 460 - 2011 рік. При цьому, зважаючи на те, що базовим податковим (звітним) періодом обчислення транспортного податку є календарний рік, а тому 2011 рік одночасно є роком випуску автомобіля та першим звітним податковим періодом, в незалежності від того коли позивач набув транспортний засіб у власність та здійснив його реєстрацію.
		З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що належний позивачу автомобіль 2011 року випуску не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно положень статті 267 ПК України, у зв'язку із спливом 5-річного строку з року його випуску (01.01.2016 є першим днем шостого року випуску транспортного засобу згідно підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Як наслідок, нарахування відповідачем суми грошового зобов'язання по транспортному податку та прийняття оскаржуваного рішення є протиправним.
		Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
		Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року - без змін.
		2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П.Юрченко 
		Л.І.Бившева
		І.А.Васильєва
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...