Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/720/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2019. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/24745/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №824/720/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/24745/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_2на постановуВінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року (колегія у складі суддів: О.О. Сушко,  І.Г. Залімський, Е.С. Смілянець))у справі                 № 824/720/16-аза позовомОСОБА_2доЧернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 30 травня 2016 року №126622-13.
		Адміністративний позов мотивовано тим, що належний йому автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 4.5, легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, 2013 року випуску, об'єм двигуна 4461 куб. см., не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто є меншою ніж 1033500,00 грн. Крім цього, вказував, що при підготовці податкового повідомлення-рішення розрахунок податкового зобов'язання не був надісланий, хоча в самому рішенні зазначено, що він додається. 
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року (суддя О.П. Лелюк) позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 30 травня 2016 року №126622-13. 
		Рішення мотивовано тим, що оскаржене позивачем рішення відповідача прийнято не на підставі закону та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, відтак є незаконним.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд відзначив, що згідно інформації наданої суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 4.5, легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, 2013 року випуску, об'єм двигуна 4461 куб. см. зі строком експлуатації до 4 років, відноситься до переліку автомобілів, середньоринкова вартість яких у 2016 році перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тому такий автомобіль у 2016 році належав до об'єкту оподаткування транспортним податком. 
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Здебільшого, доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову, зокрема вказував не необґрунтованість розрахунків вартості транспортного засобу, оскільки у відповідача була відсутня інформація щодо пробігу транспортного податку.
		У письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого ВРЕВ для обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, ОСОБА_2 з 24 квітня 2013 року є власником транспортного засобу марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 4.5, легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, 2013 року випуску, об'єм двигуна 4461 куб. см.
		11 квітня 2016 року регіональним сервісним центром МВС в Чернівецькій області територіальним сервісним центром № 7341 надіслано інформацію до відповідача про останніх власників легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років.
		В отриманій інформації зазначено власника транспортного засобу ОСОБА_2 реєстраційний номер НОМЕР_2, марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 4.5.
		30 травня 2016 року контролюючим органом на підставі вищезазначеної інформації прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №126622-13, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем-транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
		Так, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.
		Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України   місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
		Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
		Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3  статті 12 Податкового кодексу України).
		Водночас, 24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01 січня 2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України  щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
		Так, згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Враховуючи те, що Законом України № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, тому з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500 грн.
		Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
		Середньоринкова вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
		Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
		Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
		Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).
		Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
		Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
		Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
		Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
		Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 
		Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.
		Частиною четвертою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
		Відповідачем було надано лист Мінекономрозвитку від 06 липня 2016 року №3252-08/20315-3 з інформацією щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01 січня 2016 року, підготовлену згідно з Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66. У вказаному переліку зазначено автомобіль ТОYОТА LANDCRUISER, об'єм циліндрів двигуна - 4,5 куб. см., до 4 років з дня випуску, як такий, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно наданої Мінекономрозвитку інформації належний позивачу на праві приватної власності автомобіль, є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб у 2016 році, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
		При цьому, слід відзначити, що положеннями пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПК України передбачено право фізичних осіб-платників податку звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
		У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
		Між тим, позивач не звертався із письмовою заявою для проведення звірки розрахунку, здійсненого податковим органом, зокрема, щодо показників, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, та, відповідно, правомірності віднесення транспортного засобу, який зареєстрований за позивачем, до об'єкту оподаткування транспортним податком, тому посилання позивача на те, що середньоринкова вартість його автомобіля не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими.
		Щодо посилання позивача на положення пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, то суд касаційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки Законом № 909-VIII змінено лише визначення об'єкта оподаткування транспортним податком, а не запроваджено транспортний податок як такий.
		Разом з тим, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		В даному випадку не встановлюється новий податок та не змінюється його ставка, а лише змінюються вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, та якими має бути запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку, встановленого ПК України, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому пп. 12.3.4 п. 12.3.4 ст. 12 ПК України.
		Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому воно не підлягає скасуванню. 
		Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...