Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 528/1285/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2019.
Дата набрання законної сили: 15.04.2019
Номер судового провадження: 61-45024ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		15 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 528/1285/17
		провадження № 61-45024св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., ШтеликС.П.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представник позивача - ОСОБА_5,
		відповідач - Гребінківська міська рада,
		третя особа - ОСОБА_6,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року у складі судді Татіщевої Я. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Гребінківської міської ради про визнання права на приватизацію земельної ділянки.
		Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2016 року ОСОБА_5 прийняв від ОСОБА_6 недобудований будинок «В-1», розташований на АДРЕСА_1, який будувався за рішенням Гребінківської міської ради народних депутатів від 23 серпня 1988 року № 460 та дозволу на початок робіт від 14 вересня 1988 року. Однак ОСОБА_7 (баба ОСОБА_6.) померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а її син ОСОБА_8 (батько ОСОБА_6.) помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не ввівши будинок до експлуатації. 
		Вищевказаний будинок був переданий позивачу за усною домовленістю під розбирання та реконструкцію, оскільки у нього були відсутні правовстановлюючі документи на будинок. На день виконання домовленості на земельній ділянці знаходився глиняний аварійний будинок, 1941 року будівництва «А-1», який належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 грудня 2013 року.
		З 2016 року ОСОБА_5 із сім'єю побудував на цій ділянці тимчасову будівлю, добудував господарські будівлі, проводив розбирання та відновлювальний ремонт будинку «В-1» на АДРЕСА_1. ОСОБА_6 виїхав з м. Гребінка, але обіцяв вислати позивачу довіреність, документи на земельну ділянку, погасити борги минулих років, подати заяву в ЦНАП та вивести з Державного реєстру аварійну глиняну хату «А-1» та інші неіснуючі споруди. 
		Однак із ОСОБА_6 більше року немає зв'язку, останнє відоме місце його перебування у м. Антрацит Луганської області. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не приватизована. Родині ОСОБА_5 було відмовлено у дозволі на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником об'єкта нерухомого майна є інша особа. 
		Позивач вважає, що у зв'язку з вищевикладеними обставинами порушено її право на отримання земельної ділянки та її безоплатну приватизацію, тому просить задовольнити позовні вимоги, визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1 шляхом усунення перешкод у передачі земельної ділянки під уже збудованим будинком «В-1».
		Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 березня 2018 року до участі у справі залучено ОСОБА_6 як третю особу.
		Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не підтвердив придбання будівлі та споруди на спірній земельній ділянці, а земельна ділянка знаходиться у законному користуванні ОСОБА_6 як спадкоємця, оскільки вона надавалась спадкодавцю ОСОБА_7 під будівництво до 15 березня 1991 року, а тому саме він має право на приватизацію земельної ділянки як власник нерухомого майна. 
		Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 03 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій допустили до участі у справі адвоката відповідача, який не мав права бути представником ради; не викликали у судові засідання належного представника відповідача; суд першої інстанції не вирішив питання про постановлення окремої ухвали, не витребував докази, про які просив представник позивача у заявах та клопотаннях. 
		Крім того, ОСОБА_4 просить постановити окрему ухвалу стосовно незаконного представництва у суді, довіреності на представництво адвоката Рябеки Р. М. без доданого свідоцтва про державну реєстрацію як платника податків і без договору з відповідачем.
		Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
		Згідно зі статтею 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
		Оскільки грубі порушення закону, а також причини та умови, що цьому сприяли, не виявлені, правові підстави для постановлення окремої ухвали відсутні. 
		У жовтні 2018 року до суду надійшли клопотання ОСОБА_5 про виклик у судове засідання ОСОБА_6 та клопотання ОСОБА_4 про розгляд справи за участю представника позивача та виклик адвоката Рябеку Р. М.
		Оскільки згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відсутні підстави для розгляду справи у судовому засіданні за участю сторін. 
		У лютому та березні 2019 року до суду надійшли клопотання ОСОБА_5 про залучення доказів, однак дослідження нових доказів виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції з огляду на частину першу статті 400 ЦПК України.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Суд установив, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником об'єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 згідно із свідоцтвом про право на спадщину від 17 грудня 2013 року (а. с. 25).
		ОСОБА_5 зареєстрований в с. ОктябрськеДобропільського району Донецької області (а. с. 7), фактично проживає на АДРЕСА_1 згідно з актом про обстеження матеріально-побутових умов від 20 листопада 2017 року (а. с. 9).
		Згідно з актом приймання-передачі від 15 червня 2016 року ОСОБА_5 отримав, а ОСОБА_10 на підставі довіреності від 19 грудня 2013 року передала йому майно по домоволодінню АДРЕСА_1 згідно зі списком (а. с. 51-53). Однак вищевказана довіреність не передбачала розпорядження майном ОСОБА_6, а була надана з метою захисту його законних прав та інтересів при вирішенні всіх питань, які його стосуються               (а. с. 53).
		Згідно з повідомленням Гребінківської міської ради Полтавської області від 08 лютого 2017 року № 02-17/81, від 19 грудня 2017 року № 02-17/914 на адресу ОСОБА_4 не може бути прийнято рішення щодо безоплатної приватизації земельної ділянки у власність на АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником об'єкта нерухомого майна є інша особа (а. с. 63-72).
		Згідно з пунктом 1 розділу Х «Перехідні положень» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
		Відповідно до пункту «в» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
		Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок врегульовано статтями 118, 186, 186-1 ЗК України та статтею 50 Закону України «Про землеустрій».
		Згідно з частинами першою, другою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
		Встановивши, що позивач не підтвердив придбання будівлі та споруди на спірній земельній ділянці, а земельна ділянка знаходиться у законному користуванні ОСОБА_6 як спадкоємця, оскільки вона надавалась спадкодавцю ОСОБА_7 під будівництво до 15 березня 1991 року, а тому, саме він має право на приватизацію земельної ділянки як власник нерухомого майна, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.
		Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, які на думку заявника мають істотне значення для вирішення справи, разом з тим вони були предметом перевірки і оцінки судами першої та апеляційної інстанцій.
		При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 03 вересня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:  С. Ю. Мартєв     А. О. Лесько     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...