Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/1634/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2019.
Дата набрання законної сили: 10.04.2019
Номер судового провадження: 14-118цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		          
		 
		10 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 242/1634/17 
		Провадження № 14-118цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Лященко Н. П., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 жовтня 2017 року(у складі суддів Біляєвої О. М., Гапонова А. В., Новікової Г. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області (далі - ВЦА м. Авдіївка), державного реєстратора - начальника відділу реєстрації ВЦА м. Авдіївка про скасування реєстрації права власності, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		У квітні 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 вересня 2006 року вони придбали у власність за договором купівлі-продажу будівлю м'ясного павільйону літ. «А-1», загальною площею 67,80 кв. м, що складає 61/100 частин від двох будівель позначених в плані літ. «А-1» та «Б-1» з прилеглими спорудами та побудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення, розташовані на земельній ділянці площею 3390 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1. 5 липня 2006 року ОСОБА_6 придбала у власність за договором купівлі-продажу будівлю ветеринарної лабораторії літ. «Б-1», загальною площею 44,10 кв. м, розташовану за цією ж адресою, що складає 39/100 частини від двох будівель літ. «А-1» і літ. «Б-1». У березні 2017 року позивачі вирішили здійснити продаж набутого майна, однак з'ясували, що під час проведення державної реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року в Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради 17 жовтня 2006 року було допущено помилку та зареєстровано за позивачами тільки м'ясний павільйон під літ.«А?1» й поділено між власниками по 30,5/100 в рівних частинах, але не зазначено про будівлю літ. «Б-1» і побудови: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення. У червні 2017 року державний реєстратор відмовив позивачам у проведенні державної реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року. Вважають, що порушено їх право власності. 
		З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили:
		-                      скасувати державну реєстрацію, проведену на підставі договорів купівлі-продажу будівлі від 26 вересня 2006 року та від 5 липня 2006 року; 
		-                     визнати за  ОСОБА_3 право власності на будівлю м'ясного павільйону літ. «А-1», загальною площею 67,80 кв. м, що складає 30,5/100 частин від двох будівель позначених в плані літ. «А-1» та «Б-1» з прилеглими спорудами та побудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення згідно з договором купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року та на будівлю ветеринарної лабораторії літ. «Б-1», загальною площею 44,10 кв. м, що складає 39/100 частин від двох будівель літ. «А-1» і літ. «Б-1» згідно з договором купівлі-продажу від 5 липня 2006 року, розташовані на земельній ділянці площею 3390 кв. м за адресою: АДРЕСА_1;
		-                     визнати за ОСОБА_4, право власності на будівлю м'ясного павільйону літ. «А-1», загальною площею 67,80 кв. м, що складає 30,5/100 частин від двох будівель позначених в плані літ. «А-1» та «Б-1» з прилеглими спорудами та побудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення згідно з договором купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року розташовану на земельній ділянці площею 3390 кв. м за вказаною адресою;
		-                     зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно ВЦА м. Авдіївка провести реєстрацію прав власності за обома договорами відповідно до рішення суду.
		ВЦА м. Авдіївка проти позову заперечила та пояснила, що в наданих для державної реєстрації документах існують суперечності щодо визначення об'єкта нерухомого майна, відносно якого виникло право власності.
		Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 1 серпня 2017 року позов задоволено частково.
		Скасовано державну реєстрацію, проведену на підставі договору купівлі-продажу будівлі м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами, посвідченого 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу, та договору купівлі-продажу будівлі ветеринарної лабораторії, посвідченого 5 липня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу.
		Зобов'язано Державного реєстратора-начальника відділу реєстрації ВЦА                м. Авдіївка провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на будівлю м'ясного павільйону літ. «А-1», загальною площею 67,80 кв. м, що складає 30,5/100 частини від двох будівель позначених в плані літ. «А-1» та «Б-1» з прилеглими спорудами та побудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення, розташовані на земельній ділянці площею 3390 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором купівлі-продажу будівлі м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами, посвідченим 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу, та на будівлю ветеринарної лабораторії літ. «Б?1», загальною площею 44,10 кв. м, розташовану за цією ж адресою на земельній ділянці площею 3390 кв. м, що складає 39/100 частини від двох будівель літ. «А-1» і літ. «Б-1», згідно з договором купівлі-продажу будівлі ветеринарної лабораторії, посвідченим 5 липня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу.
		Зобов'язано Державного реєстратора - начальника відділу реєстрації ВЦА м. Авдіївка Донецької області провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на м'ясний павільйон площею 67,80 кв. м, що складає 30,5/100 частини від двох будівель позначених в плані літ. «А-1» та «Б-1» з прилеглими спорудами та побудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове замощення, миюче замощення, розташовані на земельній ділянці площею 3390 кв. м за вказаною адресою, згідно з договором купівлі-продажу будівлі м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами, посвідченим 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі в установленому законом порядку придбали у часткову спільну власність будівлю м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами, але не можуть реалізувати своє майнове право щодо реєстрації права власності у зв'язку з тим, що державна реєстрація, проведена у 2006 році, не в повному обсязі відповідає умовам договору. Скасування попередньої реєстрації, проведеної на підставі договорів купівлі-продажу будівлі м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами від 26 вересня 2006 року та будівлі ветеринарної лабораторії від 5 липня 2006 року, із зобов'язанням державного реєстратора провести державну реєстрацію у відповідності до цих договорів є способом захисту, достатнім для реалізації позивачами свого права власності на вказане майно. 
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 жовтня 2017 року рішення Селидівського міського суду Донецької області від 1 серпня 2017 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачам, що розгляд їх позову віднесено до юрисдикції адміністративних судів.   
		Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки правомірність набуття позивачами об'єктів нерухомості не оспорюється, то спір про право відсутній, однак є публічно-правовий спір про реєстрацію прав на нерухоме майно, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та належить до юрисдикції адміністративних судів.
		У листопаді 2017 року представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір, який виник між сторонами, не має публічно-правового характеру, оскільки ВЦА м. Авдіївка (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав. Дії органу реєстрації не є предметом оскарження, а позивачі звернулися за захистом свого права на розпорядження майном. Тому такий спір розглядається у порядку цивільного судочинства. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		У грудні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшло заперечення ВЦА                        м. Авдіївка на касаційну скаргу, в яких відповідач зазначив, що між сторонами виник спір про реєстрацію прав на нерухоме майно, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та належить до юрисдикції адміністративних судів. Посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, ВЦА м. Авдіївка просила її відхилити, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін. 
		У зв'язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 13 лютого 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи про порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.
		Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 11 березня 2019 року справу прийнято до розгляду.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Під час розгляду справи судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу будівлі м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами, посвідченого 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 купили в рівних частках кожна будівлю м'ясного павільйону літ. «А-1» загальною площею 67,80 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що складає 61/100 частин від двох будівель, позначених у плані літ. «А-1» та літ. «Б-1» з прилеглими спорудами та прибудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення, розташовані на земельній ділянці площею 3390 кв. м. 
		На вказаній земельній ділянці розташовані: будівля м'ясного павільйону загальною площею 67,80 кв. м, позначена в плані літ. «А-1», з прилеглими спорудами та побудовами: криті прилавки, водопровід, асфальтове та миюче замощення; будівля ветеринарної лабораторії площею 44,10 кв. м, позначена в плані літ. «Б-1» (пункт 1 зазначеного договору).
		У пункті 3 цього договору вказано, що продаж м'ясного павільйону з прилеглими спорудами і прибудовами здійснено за 16 361,98 грн, і ця сума відповідає його залишковій вартості (а саме: вартості будівлі м'ясного павільйону, критих прилавків, водопроводу, асфальтового та миючого замощення).
		Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів, наданого 26 вересня 2006 року, предметом договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року є об'єкт, який зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі - РПВН) під номером 7043034: будівля м'ясного павільйону літ. «А-1» площею 67,80 кв. м, будівля ветеринарної лабораторії літ. «Б-1» площею 44,10 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
		Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 17 жовтня 2006 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 володіють на праві приватної спільної часткової власності будівлею м'ясного павільйону літ. «А-1» площею 67,80 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, у частках по 30,5/100.
		Згідно з договором купівлі-продажу будівлі ветеринарної лабораторії, посвідченого 5 липня 2006 року приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, придбала будівлю ветеринарної лабораторії літ. «Б-1» загальною площею 44,10 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що складає 39/100 частин від двох будівель літ. «А-1» і літ. «Б-1», розташованих на земельній ділянці площею 3390 кв. м.
		На вказаній земельній ділянці розташовані: будівля м'ясного павільйону загальною площею 67,80 кв. м, позначена в плані літ. «А-1»; будівля ветеринарної лабораторії площею 44,10 кв. м, позначена в плані літ. «Б-1» (пункт 1 зазначеного договору).
		Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів, виданого 5 липня 2006 року, предметом договором купівлі-продажу від 5 липня 2006 року зазначено об'єкт, який зареєстровано у  РПВН під номером 7043034: будівля м'ясного павільйону літ. «А-1» площею 67,80 кв. м, будівля ветеринарної лабораторії літ. «Б-1» площею 44,10 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. У додаткових даних зазначено, що за цим договором продано 39/100 частин від двох будівель літ. «А-1» і літ. «Б-1».
		Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10 серпня 2006 року, ОСОБА_3 володіє на праві приватної спільної часткової власності будівлею ветеринарної лабораторії літ. «Б-1» площею 44,10 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, у частці 39/100.
		У червні 2017 року позивачі звернулись до державного реєстратора відділу реєстрації ВЦА м. Авдіївка із заявою про внесення змін до РПВН за договором купівлі-продажу м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами від 26 вересня 2006 року.
		Рішенням від 19 червня 2017 року № 35746259 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено в проведенні державній реєстрації права власності за договором купівлі-продажу будівлі м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами, посвідченого 26 вересня 2006 року, з тих підстав, що у наданих заявниками документах існують суперечності щодо визначення об'єкта нерухомого майна, відносно якого виникло право власності, яке підлягає державній реєстрації. Бюро технічної інвентаризації, що проводило реєстрацію права власності у 2006 році, знаходиться у населеному пункті (м. Ясинувата Донецької області), на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому здійснити запит для уточнення інформації по заявленому об'єкту неможливо.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 19 ЦПК України в чинній редакції.
		Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		Разом із тим відповідно до частини другої статті 4, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України). 
		Аналогічні положення містяться у частині першій статті 19 КАС України в чинній редакції.
		Аналіз змісту статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
		Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		З установлених судами у цій справі обставин вбачається, що позивачами на підставі договорів купівлі-продажу придбано будівлю м'ясного павільйону з прилеглими спорудами та побудовами і будівлю ветеринарної лабораторії, які мають спільний номер у РПВН. Проте інформація про обсяг майна, яка міститься у текстах цих договорів, технічних паспортах, витягах з Державного реєстру правочинів, витягах з РПВН є суперечливою. У зв'язку із цим державний реєстратор прав на нерухоме майно відмовив позивачам у проведенні державної реєстрації права власності за ними на будівлю з реєстраційним номером 7043034. 
		В уточненій позовній заяві позивачі не порушують питання про дотримання державним реєстратором (як суб'єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Натомість предметом позову зазначають: скасування державної реєстрації договорів, на підставі яких вони набули права власності; визнання за кожним з позивачів права власності на визначене в позовних вимогах майно з розподілом їх часток та описом цього майна. Позивачі вказують, що вони не оспорюють правочини, на підставі яких придбали зазначене майно, проте бажають встановити частки майна за кожним з власників та внести зміни до РПВН, доповнивши реєстраційні дані переліком майна відповідно до договорів купівлі-продажу.
		Тобто вимоги пов'язані з необхідністю встановлення дійсного обсягу майна, придбаного за правочинами, а способом захисту своїх прав позивачі обрали скасування державної реєстрації договорів купівлі-продажу та визнання права власності на майно.
		Суд першої інстанції на порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи цим судом) вийшов за межі заявлених вимог і змінив їх, задовольнивши вимогу про зобов'язання державного реєстратора провести державну реєстрацію права власності на майно, яку позивачі не заявляли. 
		Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки суду апеляційної інстанції про належність розгляду справи в порядку адміністративного судочинства є помилковими, оскільки стосуються набутого права власності на об'єкти нерухомого майна, що потребує встановлення судом обставин його набуття та виходить за межі компетенції адміністративних судів, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 
		Згідно із частинами четвертою, шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
		Оскільки ухвала апеляційного суду про закриття провадження у справі перешкоджає провадженню у справі, рішення суду першої інстанції не було предметом апеляційного розгляду щодо фактичних обставин, від установлення яких залежить правильне визначення характеру спірних правовідносин, застосування відповідних їм норм матеріального права та вирішення позовних вимог, то ухвала Апеляційного суду Донецької області від 11 жовтня 2017 рокупідлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
		Керуючись статтями 141, 402-404, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 жовтня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                        Н. П. Лященко    Судді:     Н. О. Антонюк       Л. М. Лобойко       С. В. Бакуліна        О. Б. Прокопенко      В. В. Британчук       Л. І. Рогач       Д. А. Гудима       І. В. Саприкіна        В. І. Данішевська       О. М. Ситнік      О. С. Золотніков     О. С. Ткачук        О. Р. Кібенко       В. Ю. Уркевич      В. С. Князєв       О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...