Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2886/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2019.
Дата набрання законної сили: 10.04.2019
Номер судового провадження: 11-1248апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 квітня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 806/2886/17 (К/9901/35876/18) 
		Провадження № 11-1248апп18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Семенюк М. М.) від 28 листопада 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Охрімчук І. Г., судді: Капустинський М. М., Моніч Б. С.) від 31 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування постанови та акта,
		УСТАНОВИЛА:
		У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
		- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (далі - Малинський РУЮ ГТУЮ в Житомирській області) ФещенкоМ.М.;
		- скасувати постанову старшого державного виконавця Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській області Фещенко М. М. від 28 вересня 2017 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу;
		- скасувати акт старшого державного виконавця Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській областіФещенко М. М. від 28 вересня 2017 року про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі. Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
		У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року. В обґрунтування касаційної скарги, серед іншого, зазначає, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивач, зокрема, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
		23 листопада 2015 року Малинський районний суд Житомирської області постановив вирок, залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року, у справі № 283/1810/15-к, яким ОСОБА_3 засуджено до позбавлення волі за ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та стягнуто на користь: ОСОБА_6 57462,30 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150000 грн в рахунок завданої моральної шкоди; ОСОБА_4 150000 грн завданої моральної шкоди; ОСОБА_7 100000 грн завданої моральної шкоди.
		Постановою старшого державного виконавця Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській областіФещенко М. М. від 02 березня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50379600 з примусового виконання виконавчого листа № 283/1810/15-к, виданого 16 лютого 2016 року на виконання вироку Малинського районного суду Житомирської області, постановленого в частині розгляду цивільного позову та його задоволення в порядку цивільного судочинства у кримінальній справі щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 57462,30 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150000 грн в рахунок завданої моральної шкоди. 
		Постановою старшого державного виконавця Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській областіФещенко М. М. від 03 березня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50401996 з примусового виконання виконавчого листа № 283/1810/15-к, виданого 16 лютого 2016 року на виконання вироку Малинського районного суду Житомирської області, постановленого в порядку цивільного судочинства про задоволення цивільного позову у кримінальній справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у сумі 150000 грн. 
		Також постановою старшого державного виконавця Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській областіФещенко М. М. від 03 березня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50402006 з примусового виконання виконавчого листа № 283/1810/15-к, виданого 16 лютого 2016 року на виконання вироку Малинського районного суду Житомирської області, постановленого в порядку цивільного судочинства про задоволення цивільного позову у кримінальній справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральної шкоди у сумі 100000 грн. 
		З 11 березня 2016 року до теперішнього часу на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження № 50567279 стосовно боржника ОСОБА_3
		Оскільки боржником суми боргу не були сплачені та будь-які дії стосовно добровільної сплати останнім не вчинялись, державним виконавцем було здійснено примусове виконання судового рішення, у результаті чого виявлено, що за боржником на праві власності зареєстровано квартиру АДРЕСА_1.
		28 вересня 2017 року відповідачем винесено постанову про передачу майна стягувачу ОСОБА_4 у рахунок погашення боргу та складено відповідний акт (Ѕ частки зазначеної вище квартири).
		Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи протиправними зазначені постанову та акт державного виконавця, ОСОБА_3 звернувся з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. 
		Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу).
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Як вірно установлено судами попередніх інстанцій, предметом у цій справі є визнання протиправними дії старшого державного виконавця Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській області Фещенко М. М. щодо винесення постанови від 28 вересня 2017 року про передачу майна стягувачу (ОСОБА_4) у рахунок погашення боргу, а також складення відповідачем акта про передачу майна стягувачу (ОСОБА_4) у рахунок погашення боргу згідно виконавчого листа № 283/1810/15-к, виданого 16 лютого 2016 року на виконання вироку Малинського районного суду Житомирської області, постановленого в порядку цивільного судочинства про задоволення цивільного позову у кримінальній справі № 283/1810/15-к.
		Таким чином, ОСОБА_3 є стороною виконавчого провадження (боржник), а виконавчий лист № 283/1810/15-к видано на виконання вироку Малинського районного суду Житомирської області в частині задоволення цивільного позову у кримінальній справі.
		Підстави та порядок звернення й розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачені ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
		Частинами 4 та 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Тобто інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним із позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.
		Відповідно до ст. 383 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		Згідно із ч. 2 ст. 384 цього Кодексу скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
		Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст. 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
		Отже, право на звернення зі скаргою та порядок її розгляду й постановлення ухвали пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства та його примусовим виконанням.
		Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 569/12295/16-ц.
		Крім того, за приписами ч. 4 ст. 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (чинного на момент постановлення вироку та відкриття виконавчого провадження) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий  документ.
		Вказана норма кореспондується й з ч. 1 ст. 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
		Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки суду апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 і її розгляд в порядку цивільного судочинства є обґрунтованими.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач  І.В. Саприкіна 
		Судді:                                    
		Н. О. Антонюк  Л. М. Лобойко
		С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
		В. В. Британчук  О. Б. Прокопенко
		Д. А. Гудима    Л. І. Рогач
		В. І. Данішевська О. М. Ситнік
		О. С. Золотніков  О. С. Ткачук
		О. Р. Кібенко  В.Ю. Уркевич
		В. С. Князєв   О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...