Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/4840/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2019. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2019.

Номер судового провадження: 22-ц/4809/770/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		іменем України
		 
		17 квітня 2019 року                                                                 м. Кропивницький
		 
		 
		 
		справа № 404/4840/18
		провадження № 22-ц/4809/770/19 
		 
		       Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Авраменко Т.М., Письменного О.А., 
		за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області про скасування наказу про дисциплінарне стягнення,
		В С Т А Н О В И В :
		У липні 2018 року ОСОБА_4звернулася в суд з позовом до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, у якому просила скасувати наказ директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області від 27 квітня 2018 року №144 про оголошення їй, як вчителю початкових класів, класному керівникові 4-А класу, догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
		В обґрунтування позову вказала, що з 12 січня 1981 року працює вчителем початкових класів у Кіровоградській середній школі №4, нині загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 Міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області. Відповідно до наказу директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області від 01 вересня 2017 року №166 її було призначено класним керівником 4-А класу на 2017- 2018 навчальний рік.
		Згідно з наказом відповідача від 27 квітня 2018 року №144 їй було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків на підставі матеріалів та рекомендацій комісії з внутрішнього розслідування, викладених у протоколах від 19 квітня 2018 року №1, від 20 квітня 2018 року №2, від 23 квітня 2018 року №3, від 24 квітня 2018 року №4, від 26 квітня 2018 року №5 та від 27 квітня 2018 року №6. Вказала, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення отримала 04 червня 2018 року.
		Комісія з внутрішнього розслідування була створена відповідачем наказом від 18 квітня 2018 року №118 з метою об'єктивної перевірки фактів та з'ясування обставин щодо дій вчителя початкових класів і класного керівника 4-А класу ОСОБА_4, викладених у колективній скарзі батьків учнів 4-А класу щодо неправомірної поведінки дій вчителя початкових класів, керівника 4-А класу, скарзі ОСОБА_7 та заяви ОСОБА_7, про що зазначено в наказі.
		Також вказала, що пройшла психіатричне обстеження у КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня», що підтверджується Медичною довідкою про проходження обов'язкового попереднього та періодичного психічних оглядів серії 10 ААЄ №390701, згідно з якою психіатричних протипоказань до виконання роботи вчителя та психіатричних протипоказань до провадження роботи в шкільному навчальному закладі не має. Посадові обов'язки вчителя початкових класів загальноосвітнього навчального закладу та посадові обов'язки класного керівника виконує сумлінно. За час роботи в школі із 12 січня 1981 року по 27 квітня 2018 року жодного разу не притягувалась до дисциплінарної відповідальності.
		Посилалась на те, що оскаржуваний наказ від 27 квітня 2018 року №144 не містить посилання на норму закону, яку порушено, не має визначення про те, в чому полягає неналежне виконання посадових обов'язків, внаслідок чого її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, в ньому також не зазначено, в чому саме полягає проступок, який, за доводами відповідача, вона здійснила та за який оголошено догану. Разом з тим, і протоколи від 19 квітня 2018 року №1, від 20 квітня 2018 року №2, від 23 квітня 2018 року №3, від 24 квітня 2018 року №4, від 26 квітня 2018 року №5 та від 27 квітня 2018 року №6 не містять визначення фактичних обставин, які були встановлені комісією з внутрішнього розслідування та які послужили підставою для застосування відповідачем до неї заходу дисциплінарного стягнення, та не містять висновків цієї ж комісії щодо встановлення та доведеності вини у здійсненні проступку, за який оголошено догану, причинності зв'язку тощо.
		Посилаючись на зазначені обставини просила суд скасувати наказ директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Міської Ради міста Кропивницького Кіровоградської області від 27 квітня 2018 року №144 про оголошення їй, як вчителю початкових класів, класному керівникові 4-А класу догани за неналежне виконання посадових обов'язків.
		Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 лютого 2019 року позов задоволено.
		Скасовано наказ директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Міської Ради міста Кропивницького Кіровоградської області від 27 квітня 2018 року №144 про оголошення ОСОБА_4, вчителю початкових класів, класному керівникові 4-А класу, догани за неналежне виконання посадових обов'язків. 
		Вирішено питання судових витрат.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить конкретних даних, які саме порушення обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, допустила позивачка, а також достатніх даних про винні дії позивача щодо порушення встановлених посадових обов'язків, які б могли бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. 
		Зазначає, що до суду першої інстанції відповідачем було надано відзив на позов та додано аудіо-записи уроків за участю позивача, якими було зафіксовано неприпустиму, протиправну поведінку по відношенню до учнів. Зокрема, зазначені аудіо-записи були підставою для подання колективної скарги батьків учнів 4-А класу щодо неправомірної поведінки дій вчителя початкових класів та подальшого проведення внутрішнього розслідування комісією. Позивачем не було надано жодних пояснень та не було спростовано жодним чином їх достовірність, однак судом першої інстанції не було надано оцінку зазначеним аудіо-записам, як доказам по справі. Посилається на те, що позивач своїми діями порушив норми ч.2 ст.28, ст.29 Конвенції про права дитини, ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», ст.54 Закону України «Про освіту», ст. 28 Конституції України. 
		Вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для задоволення позову, оскільки незазначення відповідного пункту чи абзацу посадової інструкції в оскаржуваному наказі не спростовує порушення позивачем добровільно взятих на себе посадових обов'язків.
		Відзив на апеляційну  скаргу  до апеляційного суду не надходив.
		У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Адвокат Кричун Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_4, просив вимоги апеляційної скарги Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 лютого 2019 року без змін. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що з 12 січня 1981 року ОСОБА_4 працює вчителем початкових класів у Кіровоградській середній школі №4, нині загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 Міської Ради міста Кропивницького Кіровоградської області (а.с.6).
		Відповідно до наказу директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Міської Ради міста Кропивницького Кіровоградської області від 01 вересня 2017 року №166 ОСОБА_4 була  призначена класним керівником 4-А класу на 2017-2018 навчальний рік (а.с.7).
		Згідно з наказом про дисциплінарне стягнення від 27 квітня 2018 року №144 ОСОБА_4, вчителю початкових класів, класному керівникові 4-А класу, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків. Підставами застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани стали матеріали та рекомендації комісії з внутрішнього розслідування, викладені у протоколах від 19 квітня 2018 року №1, від 20 квітня 2018 року №2, від 23 квітня 2018 року №3, від 24 квітня 2018 року №4, від 26 квітня 2018 року №5 та від 27 квітня 2018 року №6 (а.с. 8).
		Як убачається з акту  від 27 квітня 2018 року ОСОБА_4 відмовилася підписати наказ про дисциплінарне стягнення (а.с. 9).
		Відповідно до наказу від 18 квітня 2018 року №118 з метою об'єктивної перевірки фактів та з'ясування обставин щодо дій ОСОБА_4, як вчителя початкових класів та класного керівника 4-А класу, викладених у колективній скарзі батьків учнів 4-А класу щодо її неправомірної поведінки від 18 квітня 2018 року вх.№384, скарзі ОСОБА_7 від 18 квітня 2018 року вх.№382 та заяві ОСОБА_7 від 18 квітня 2018 року вх.№383, була створена тимчасова комісія з внутрішнього розслідування з метою перевірки зазначених фактів у період з 19 по 26 квітня 2018 року, за результатами якої наказано надати висновки та рекомендації до 27 квітня 2018 року, а практикуючому психологу ОСОБА_10 надати професійний аналіз психологічного стану та розвитку дітей 4-А класу (а.с.10).
		Судом встановлено, що комісією з внутрішнього розслідування в ході перевірки фактів та обставин, викладених у вище вказаних скаргах та заяві ухвалено:
		-  відповідно до протоколу від 19 квітня 2018 року №1: «у період із 19 квітня 2018 року по 25 квітня 2018 року здійснити перевірку фактів, викладених у скарзі батьків, членам комісії відвідати уроки вчителя ОСОБА_4, провести співбесіду з учнями 4-А класу з метою вивчення психологічного мікроклімату класного колективу, практикуючому психологу ОСОБА_10 зробити професійний аналіз психологічного стану та розвитку дітей 4-А класу шляхом анкетування та діагностування учнів» (а.с.17-19);
		- відповідно до протоколу від 20 квітня 2018 року №2: «практикуючому психологу ОСОБА_10 продовжити вивчення психологічного стану учнів 4-А класу, з учнями, які мають підвищений рівень тривожності, за результатами діагностування провести корегуючі заняття за письмовою заявою батьків» (а.с.20);
		- відповідно до протоколу від 23 квітня 2018 року №3: «рекомендовано ОСОБА_4 пройти психіатричне обстеження у КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» в рекомендовані терміни» (а.с.21-22);
		- відповідно до протоколу від 24 квітня 2018 року №4: продовжити відвідувати уроки у 4-А класі з метою з'ясування емоційно-психологічних стосунків «учитель» - «учень» (а.с.23-24);
		-  відповідно до протоколу від 26 квітня 2018 року №5: «рекомендовано директору школи притягнути ОСОБА_11 до дисциплінарного стягнення» (а.с.25);
		- відповідно до протоколу від 27 квітня 2018 року №6: «скласти акт про відмову ОСОБА_4 надати письмові пояснення з приводу обставин, викладених у скаргах батьків учнів 4-А класу від 18 квітня 2018 року вх. №382» (а.с.26).
		Як свідчать письмові докази по справі з посадовою інструкцією №5 вчителя початкових класів загальноосвітнього навчального закладу, затвердженою директором ЗОШ 04 квітня 2018 року, та з посадовою інструкцією №11 класного керівника, затвердженою директором ЗОШ 04 квітня 2018 року, ОСОБА_4 ознайомлена 04 квітня 2018 року, про що свідчить її особистий підпис (а.с.60-65). 
		Ухвалюючи рішення суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи сторони позивача про те, що в наказі про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді догани не конкретизовано порушення обов'язків, визначених затвердженою посадовою інструкцією, які були допущені позивачем.
		Апеляційній суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки оскаржуваний наказ від 27 квітня 2018 року №144 не містить посилання на норму закону, яку порушено, не має визначення про те, в чому полягає неналежне виконання посадових обов'язків, внаслідок чого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не зазначено, в чому саме полягає проступок, який позивач здійснив та за що йому оголошено догану, даний наказ має бути скасований. 
		Відповідно до статті 139 КЗпП України (далі по тексту Кодекс) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
		Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
		Відповідно до вимог частини другої статті 140 Кодексу роботодавець щодо окремих несумлінних працівників вправі застосовути в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
		Згідно із частиною першою статті 147 Кодексу за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
		Частиною першою статті 148 Кодексу визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
		Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до статті 149 Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Згідно зі статтею 150 Кодексу дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).
		Звернувшись до суду з позовною заявою ОСОБА_4 посилалася на відсутність в оскаржуваному наказі від 27 квітня 2018 року №144 посилання на норму закону, яку порушено, а також визначення про те, в чому полягає неналежне виконання посадових обов'язків, внаслідок чого її притягнено до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.
		Відповідно до ч.2 ст.54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров'я; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов'язки; повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
		Відповідно до ч.ч.3, 6 ст.54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов'язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти. Особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.
		Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. 
		Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
		Частиною 1, 2 статті 3, стаття 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Посадовими інструкціями №5 вчителя початкових класів загальноосвітнього навчального закладу та №11 класного керівника, затвердженими директором ЗОШ 04 квітня 2018 року, передбачено, що до посадових обов'язків вчителя початкових класів загальноосвітнього навчального закладу та класного керівника включено обов'язок дотримуватися етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя, а також дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність учнів, захищати від будь-яких форм фізичного, психічного насильства та своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі. Із вказаними посадовими інструкціями №5 та №11 ОСОБА_4 була ознайомлена 04 квітня 2018 року, що підтверджується її особистим підписом (а.с.60-65). 
		Між тим, надані суду відповідачем аудіо-записи уроків за участю ОСОБА_4,які позивач визнала та підтвердила, що вони відповідають дійсності, і дана обставина зафіксована у протоколі від 19 квітня 2018 року №1, містять вирази та висловлювання позивача, несумісні з педагогічною етикою, що свідчить про порушення позивачем вимог зазначених вище Законів України та посадових інструкцій(а.с.17-19).
		У порядку підготовки до розгляду справи колегією суддів були прослухані аудіо-записи уроків за участю позивача, в яких містяться вислови ОСОБА_4 як на адресу дітей, так і на адресу батьків, що містять образливі вирази та є несумісними з педагогічною етикою.
		Вказаним аудіо-записам була надана правова оцінка Директором Центру психології «АЛЬТА» ГО «Простір освіти», викладена у аналізі аудіо-запису та характеристиці психоемоційного стану особи, яка записана на аудіо. Вказано, що педагог використовує одноосібне ухвалення рішень і наполегливі вимоги щодо їх виконання або «організовує» чисто формальну участь колективу у підтримці власних рішень. У діяльності педагога зафіксовано безапеляційність, консерватизм, повчальність, моралізування, установка типа «вчитель завжди правий». Така стратегія спілкування негативно впливає на розвиток особистості, надалі дітям буде складно приймати самостійні рішення, вміти чути свої потреби та задовольняти їх. Педагогічне насилля веде до страхів та невротичних станів, погано позначається на успішності, стимулює агресивну поведінку та може викликати психологічну травму, депресію та призводить до посттравматичного стресового розладу. Вказано, що такий вплив вчителя на навчання та виховання дітей приводять до характерологічних і патохарактерологічних реакцій. Найбільш значущим фактором ризику можливі акцентуації характеру, тобто надмірна виразність певних рис: боязкість, сором'язливість, невпевненість, відсутня власна думка та втрата особистості дитини. При довгому контакті з педагогом можливі навіть психосоматичні розлади у дітей (а.с.15-16).
		Тобто, судом першої інстанції факти поведінки позивача, що суперечать і зазначеним вище Законам України, і посадовим інструкціям вчителя початкових класів та класного керівника, були встановлені. Проте, суд не дав їм належної оцінки та визнав обґрунтованими доводи сторони позивача, що в оскаржуваному наказі не конкретизовано допущених порушень, визначених посадовими інструкціями, не міститься посилання на норму закону, яку порушено, не визначено, в чому полягає неналежне виконання посадових обов'язків, скасувавши наказ про накладення дисциплінарного стягнення лише з формальних підстав. 
		Судом першої інстанції, зокрема, не прийнято до уваги, що наказ від 27 квітня 2018 року №144 щодо оголошення догани ОСОБА_4, містить посилання на колективну скаргу батьків учнів 4-А класу, протоколи від 19 квітня 2018 року №1, від 20 квітня 2018 року №2, від 23 квітня 2018 року №3, від 24 квітня 2018 року №4, від 26 квітня 2018 року №5 та від 27 квітня 2018 року №6, результати діагностики учнів 4-А класу практичним психологом школи та акт про відмову ОСОБА_4 від письмових пояснень, про що зазначено у додатку до наказу (а.с.8).
		Колегія суддів вважає, що, враховуючи зазначені вище та встановлені тимчасовою комісією з внутрішнього розслідування факти поведінки позивача, що є несумісними з педагогічною етикою, наявність посилання в оскаржуваному наказі на колективну скаргу батьків, протоколи засідань комісії, результати діагностики учнів практичним психологом школи, підстави для скасування наказу про дисциплінарне стягнення у суду відсутні.
		Показання свідків, допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції, диск з аудіо-записами уроків за участю ОСОБА_4, який міститься в матеріалах справи, мали б бути розглянуті судом в сукупності з іншими доказами, та надано судом належну правову оцінку.
		Проте, всупереч викладеним вище обставинам та наявним в матеріалах справи доказам суд першої інстанції, встановивши зазначені порушення позивачем, прийшов до помилкового висновку про задоволення позову з формальних підстав.
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що аналіз практики Верховного Суду показує, що окрім принципів цивільного права - справедливості, добросовісності та розумності, у окремих своїх постановах суд касаційної інстанції керується аксіомою цивільного судочинства, що у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Вимоги апеляційної скарги Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області задовольнити.
		 
		Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 лютого 2019 рокускасувати і ухвалити нове рішення.
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_4 до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області про скасування наказу про дисциплінарне стягненнявідмовити.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 19 квітня 2019 року.
		 
		Головуючий суддя:         О.І. Чельник
		 
		 
		 
		Судді: Т.М. Авраменко
		 
		 
		 
		О.А. Письменний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...