Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3291/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2019. Зареєстровано: 22.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2019.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/3291/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
		 
		за участю представників:
		 
		Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" - не з'явився,
		 
		Житомирської обласної державної адміністрації - не з'явився,
		 
		Державного реєстратора Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богуша Олександра Васильовича - не з'явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (у складі колегії суддів: Разіна Т.І. (головуючий), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)
		та рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 (суддя Грєхова О.А.)
		 
		у справі за позовом Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"
		до Житомирської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богуша Олександра Васильовича
		 
		про визнання незаконним розпорядження та скасування рішення про державну реєстрацію права власності
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		20.03.2018 Дочірнє підприємство "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (далі - ДП "Житомиртурист" ПрАТ "Укрпрофтур") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирська ОДА) та Державного реєстратора Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (далі - КП "Центр державної реєстрації") Богуш Олександра Васильовича (далі - Богуш О.В.), в якому просило: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Житомирської ОДА  № 513 від 22.12.2017; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38917834 від 22.12.2017, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Богушем О.В.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: оспорюваним розпорядження голови Житомирської ОДА № 513 від 22.12.2017 безпідставно позбавлено позивача права власності на нерухоме майно - майновий комплекс туристичної бази "Лісовий берег"; реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності за державою в особі Житомирської ОДА на об'єкт, право власності на який вже було зареєстровано раніше за позивачем.
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		 
		Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що позивачем не доведено порушення оскаржуваним розпорядженням голови ОДА законних прав та інтересів позивача на володіння нерухомим майном, оскільки право власності, на зазначене майно належить державі. 
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.
		 
		Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції, 25.02.2019 ДП  "Житомиртурист" ПрАТ "Укрпрофтур" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		 
		Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що на момент прийняття оспорюваного розпорядження голови Житомирської ОДА право власності на відповідне нерухоме майно вже було зареєстровано за позивачем.
		 
		Житомирська ОДА подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить у її задоволенні відмовити.
		 
		Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією через свого представника. Водночас оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаних представників.
		 
		При цьому, ДП "Житомиртурист" подало клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату, у якому посилається на те, що не має можливості забезпечити явку свого представника у судове засідання.
		 
		Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки ДП "Житомиртурист" не надано жодних доказів та не наведено  жодних причин неможливості забезпечити явку свого представника у судове засідання. Водночас явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
		 
		Житомирська ОДА подала клопотання про зупинення провадження у справі, з посиланням на те, що Господарським судом Житомирської області відкрито провадження у справі № 906/237/19 за позовом Житомирської ОДА до ДП  "Житомиртурист" ПрАТ "Укрпрофтур" про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 10.01.2001, виданого Житомирською міською радою Обласному підприємтсву по туризму та екскурсіях "Житомир турист" українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (правонаступником якого є ДП  "Житомиртурист" ПрАТ "Укрпрофтур"). Житомирська ОДА зазначає, що результати розгляду даної справи вплинуть на оцінку доказів у даній справі, а тому касаційне провадження у даній справі підлягає зупиненню.
		 
		Верховний Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання Житомирської ОДА, оскільки відповідно до приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Житомирської ОДА "Про реалізацію повноваження у сфері розпорядження об'єктами державної власності" № 513 від 22.12.2017 з метою раціонального використання державного майна, виконання функцій органу управління державним майном та приведення правовстановлюючих документів у відповідність з чинним законодавством, керуючись статтями 13, 16, 19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", прийнято комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м у державну власність, в особі Житомирської обласної державної адміністрації, визначено Управління охорони здоров'я облдержадміністрації балансоутримувачем комплексу будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м, доручено Управлінню охорони здоров'я облдержадміністрації підготувати пакет документів та зареєструвати комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м за державою в особі Житомирської обласної державної адміністрації.
		 
		На підставі вказаного розпорядження голови Житомирської ОДА № 513 від 22.12.2017 Державним реєстратором Житомирської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Богуш О.В. 22.12.2017 зареєстровано за Житомирською ОДА право власності на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м.
		 
		ДП "Житомиртурист" ПрАТ "Укрпрофтур" посилається на те, що розпорядженням голови Житомирської ОДА № 513 від 22.12.2017 порушено його право власності на відповідне нерухоме майно туристичної бази "Лісовий берег", що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м.
		 
		Позивач зазначає, що 10.01.2001 виконавчим комітетом Житомирської міської ради житомирської області йому було видане свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно і право власності на нього було зареєстровано за позивачем у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису: 15612426).
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.  1 ст. 319 ЦК України).
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
		 
		Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		 
		Позивач зазначає, що законність свідоцтва від 10.01.2001 про право власності позивача на спірне нерухоме майно була предметом судового розгляду у справі №  17/5007/98/11.
		 
		Так, Господарським судом Житомирської області розглядалась справа №  17/5007/98/11 за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ПрАТ "Укрпрофтур", ДП "Житомиртурист" ПАТ "Укрпрофтур" про: визнання недійсним та скасування свідоцтва від 10.01.2001 про право власності на будівлі туристичної бази "Лісовий берег", виданого Обласному дочірньому підприємству по туризму та екскурсіях "Житомиртурист" українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур"; визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майновий комплекс "Лісовий берег", розташований за адресою: м.  Житомир, Чуднівське шосе, 1, до складу якого входять об'єкти згідно інвентарної справи № 10308, а також згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17.02.2016 № 629/06.15.
		 
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №  17/5007/98/11, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.05.2018,  відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про визнання недійсним та скасування свідоцтва від 10.01.2001 про право власності на будівлі туристичної бази "Лісовий берег", виданого Обласному дочірньому підприємству по туризму та екскурсіях "Житомиртурист" українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".
		 
		Тобто свідоцтво від 10.01.2001 про право власності позивача на майновий комплекс "Лісовий берег", розташований за адресою: м.  Житомир, Чуднівське шосе, 1, є чинним та ніким не скасованим.
		 
		Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 у справі №  17/5007/98/11 залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 в частині висновків щодо відмови у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майновий комплекс "Лісовий берег", розташований за адресою: м.  Житомир, Чуднівське шосе, 1.
		 
		Однак, вирішуючи спір у даній справі суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, та вдавшись до аналізу виключно мотивувальної частини відповідних рішень у справі №  17/5007/98/11, не надали оцінки результатам розгляду позову прокуратури про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на майновий комплекс "Лісовий берег", розташований за адресою: м.  Житомир, Чуднівське шосе, 1, а також про визнання недійсним та скасування відповідного свідоцтва від 10.01.2001 про право власності на будівлі туристичної бази "Лісовий берег".
		 
		Суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, чи можуть дії Житомирської ОДА щодо розпорядження нерухомим майном, розташованим за адресою: м.  Житомир, Чуднівське шосе, 1, вважатися правомірними за обставин наявності чинного свідоцтва від 10.01.2001 про право власності позивача на відповідне нерухоме майно та відмови прокурору у судовому порядку у визнанні за державою права власності на вказане майно.
		 
		Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.  Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		За змістом ч. 1 ст. 3 вказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
		 
		У ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.
		Згідно зі ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38917834 від 22.12.2017, позивач посилався на те, що державним реєстратором Житомирської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Богушем О.В. було проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт, право власності на який вже було зареєстровано за позивачем. При цьому, позивач також зазначав, що державним реєстратором було відкрито новий розділ та присвоєно інший реєстраційний номер об'єкту. 
		 
		Однак суди попередніх інстанцій наведеним доводам позивача оцінки не надали та не перевірили чи мало місце дотримання державним реєстратором Житомирської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Богушем О.В. визначеного Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядку внесення відомостей до Державного реєстру прав при здійсненні державної реєстрації за Житомирською ОДА права власності на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Житомир, Чуднівське шосе, 1, площею 7874,7 кв.м, а також не надали оцінки доводам позивача про незаконність розпорядження голови Житомирської ОДА № 513 від 22.12.2017.
		 
		Таким чином, рішення та постанов судів попередніх інстанцій прийняті без належної оцінки всіх обставин справи та аргументів позивача.
		 
		Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.  Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		 
		Оскільки рішення та постанова судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, то вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 у справі № 910/3291/18 скасувати.
		 
		3. Справу № 910/3291/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя           І.С. Берднік
		 
		Судді          І.С. Міщенко
		 
		          В.Г. Суховий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...