Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/2931/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2019. Зареєстровано: 23.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2019.
Дата набрання законної сили: 18.11.2020
Номер судового провадження: 1-кп/641/169/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220540000640

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Комінтернівський районнийсуд м.Харкова 
		 
		 
		 
		Номер провадження 1-кп/641/169/2019 Справа № 641/2931/18 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 квітня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілої  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12018220540000640 від 17.03.2018 щодо 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх синів ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого спеціалістом з розвитку бізнесу ПрАТ «Джей ті Інтернешнл Компані Україна», з вищою освітою, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		- у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		17 березня 2018 року, близько 10.40 год., під час гри в футбол в спортивному залі спортивного комплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків. вул. Костичева, 29, відбулося ігрове зіткнення між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_4 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_10 , який знаходився на підлозі залу в положенні на ліктях та колінах, та умисно наніс останньому один удар правою ногою, взутою в кросівок, в область тулубу зліва, не передбачаючи наслідків у вигляді смерті потерпілого, хоча повинен був та міг їх передбачити. В результаті своєї злочинної недбалості ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_10 , згідно висновку судово-медичної експертизи, закриту тупу травму тіла, забій лівої легені, забій-струс серця, гострий розлад кровообігу, і останній від отриманого ушкодження в той же день помер. 
		 
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4  своювину увчиненні інкримінованогокримінального правопорушення-злочину, визнав, та пояснив, що 17 березня 2018 року під час гри у футбол, між ним та ОСОБА_10 сталося зіткнення, під час якого потерпілий його вдарив по нозі, після чого ОСОБА_4 наніс потерпілому удар ногою в корпус тулуба, без мети спричинити його смерть, оскільки був під емоційним впливом від болю у своїй нозі. Після цього, ОСОБА_10 встав та намагався нанести йому удари, інші хлопці їх розвели, однак, ОСОБА_10 стало погано, він впав. Дехто з присутніх почали надавати першу допомогу потерпілому, а він пішов до адміністрації, щоб викликати швидку медичну допомогу, крім того, телефонував туди зі свого мобільного телефону.
		 
		Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість також підтверджується наступними доказами.
		 
		Так,потерпіла ОСОБА_6  показала, що вона є дружиною ОСОБА_10 з 2016 року. По суботах він грав у футбол із своїми знайомими. 17 березня 2018 року їй зателефонував знайомий ОСОБА_10 та сказав, що він помер. Її чоловік працював слюсарем та фактично забезпечував їх сім`ю, оскільки вона має невелику заробітну плату.
		 
		Свідок ОСОБА_11  показав, що з потерпілим ОСОБА_10 він знайомий по грі у футбол. 17 березня 2018 року о 10.30 год. вони зібрались для гри у футбол. Під час гри виникло зіткнення ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , в результаті якого ОСОБА_12 впав, а ОСОБА_4 , втримавшись на ногах, підійшов до потерпілого та наніс йому один удар в ліву частину тулуба потерпілого. ОСОБА_10 відразу зіскочив та намагався вдарити ОСОБА_4 у відповідь, однак, відразу впав та не подавав ознак життя. Присутні одразу побігли до адміністрації спорткомплексу для виклику швидкої медичної допомоги.
		Ці покази свідка підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 29, в ході якого ОСОБА_11 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому події. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 193-197
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_13  показав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 знає по футболу. ОСОБА_10 завжди грав грубо та з ним часто траплялися порушення правил. 17 березня 2018 року під час гри він стояв на воротах та бачив, як потерпілий відбираючи м`яч, допустив порушення правил та впав. Коли потерпілий ще був на підлозі, ОСОБА_4 підійшов до нього та вдарив один раз в тулуб в область серця правою ногою. ОСОБА_10 намагався відповісти на удар, однак, вони їх розвели, після чого, потерпілий впав.
		Такі покази свідка підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 29, в ході якого ОСОБА_13 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому обставини і події 17 березня 2018 року. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 183-187
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_14  показав, що він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_10 знайомий через сумісні ігри у футбол. 17 березня 2018 року вони, як завжди грали у футбол в приміщенні спорткомплексу «Планета». Під час гри, ОСОБА_4 біг з м`ячем до воріт суперника, ОСОБА_10 , будучи гравцем іншої команди, намагаючись забрати м`яч, допустив порушення правил та впав. Після цього, ОСОБА_4 підійшов та вдарив правою ногою в тулуб лежачого ОСОБА_10 .. Потерпілий намагаючись відповісти ударом встав, але одразу впав і після цього не вставав. Коли вони помітили, що ОСОБА_10 не подає ознак життя, ОСОБА_4 побіг викликати швидку медичну допомогу. Також вони просили викликати лікарів у адміністрації закладу.
		Ці покази свідка також підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 29, в ході якого ОСОБА_14 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому обставини і події 17 березня 2018 року. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 153-157
		 
		 
		 
		Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16  показали, що 17 березня 2018 року вони грали разом із усіма в футбол. Потерпілого і обвинуваченого вони знають по іграм у футбол. Під час гри, ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_4 ногою та впав, після цього, коли потерпілий стояв на руках та колінах на підлозі, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_10 та вдарив один раз правою ногою в ліву частину тулуба. ОСОБА_10 підвівся та одразу впав, після чого вони помітили, що він не дихає і почали викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_4 самостійно почав викликати швидку медичну допомогу.
		Такі покази свідка ОСОБА_16 також підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 29, в ході якого він на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому обставини і події 17 березня 2018 року. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 163-167
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_17  показав, що із ОСОБА_4 він знайомий по роботі близько року, а з потерпілим познайомився на футболі. 17 березня 2018 року під час гри у футбол, між обвинуваченим та ОСОБА_10 сталося ігрове зіткнення від якого ОСОБА_10 впав, оскільки порушення відбулося з боку потерпілого, ОСОБА_4 підійшов до нього та наніс йому один удар ногою в ліву частину тулуба. ОСОБА_10 підвівся, але майже одразу впав. Всі подумали, що він помер, оскільки ніхто не бачив як він дихає та просили адміністрацію спорткомлексу викликати лікарів. ОСОБА_4 також почав викликати швидку медичну допомогу.
		Такі покази свідка також підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 29, в ході якого ОСОБА_17 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому обставини і події 17 березня 2018 року. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 188-192
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_18  показав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 він знає у зв`язку із грою у футбол. У зв`язку з ігровими ситуаціями, між гравцями виникали словесні конфлікти щодо ігрових моментів та грубої гри. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 також виникали такі конфлікти, оскільки обвинувачений вважав, що потерпілий завжди грубо грає. Під час гри, ОСОБА_10 допустив порушення правил та вдарив ОСОБА_19 по ногах та впав. ОСОБА_19 підійшов до лежачого на колінках та руках ОСОБА_10 та наніс один удар ногою в ліву частину тулуба. Після удару ОСОБА_10 підвівся та намагаючись відповісти, підійшов до ОСОБА_19 , однак впав та почав втрачати свідомість. ОСОБА_18 підбіг до ОСОБА_10 та почав робити масаж серця, інші хлопці робили штучне дихання, хтось побіг до адміністрації спорткомплексу, щоб викликати лікаря, а ОСОБА_19 викликав швидку медичну допомогу. По приїзду ШМП, лікарі сказали, що серце потерпілого зупинилося та настала смерть.
		Ці покази свідка також підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_18 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому обставини і події 17 березня 2018 року. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 178-182
		 
		Свідок ОСОБА_20  показав, що знає обвинуваченого та потерплого по іграм у футбол. Обох може охарактеризувати як не агресивних, адекватних хлопців. Самого ігрового моменту та удару ОСОБА_19 він не бачив, побачив, лише як ОСОБА_10 підвівся та одразу впав. Після цього, ОСОБА_21 та інші хлопці почали надавати першу допомогу ОСОБА_10 , а ОСОБА_19 викликав швидку медичну допомогу.
		 
		Свідок ОСОБА_22  показав, що ОСОБА_4 він знає приблизно два роки по футболу. ОСОБА_10 він знає з дитинства та дружив із ним. 17 березня 2018 року під час гри, між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 стався ігровий епізод, а саме, коли ОСОБА_4 прийняв м`яч, ОСОБА_10 ззаду вибив з ніг обвинуваченого м`яч, але перечепився через ногу ОСОБА_4 та впав. В цей час до нього підійшов ОСОБА_4 та з розбігу, із розмаху підйомом правої ноги вдарив ОСОБА_10 в ліву частину тулуба. Після удару, ОСОБА_4 сказав «зачем ты сюда пришел», «так тебе и надо». Після цього, ОСОБА_10 підвівся, однак, через 5 секунд, знову впав та втратив свідомість. Він та інші хлопці почали надавати першу допомогу шляхом штучного дихання. Інші побігли викликати швидку допомогу до адміністрації спорткомплексу. Все сталося досить швидко та ОСОБА_4 не цілився, вдарив навмання.
		Такі покази свідка підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 29, в ході якого ОСОБА_22 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому обставини і події 17 березня 2018 року. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 173-177
		 
		Свідок ОСОБА_23  показав, що обвинуваченого та загиблого потерпілого він знав у зв`язку із сумісними іграми в футбол. 17 березня 2018 року він був присутній на грі, під час якої сталося ігрове зіткнення ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , в результаті якого потерпілий спіткнувся та впав. Після цього, ОСОБА_4 сказав, навіщо потерпілий сюди прийшов та б`ється ногами та, вдарив його правою ногою в ліву частину тулуба. Потерпілий підвівся на кілька секунд, підійшов до обвинуваченого з метою відповісти, однак, впав та більше не вставав. Все почали надавати ОСОБА_10 першу допомогу, хтось пішов до адміністрації викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_4 також викликав швидку медичну допомогу.
		Такі покази свідка підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, проведеного у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_23 на місці подій докладно показав та розказав про відомі йому події. Даний слідчий експеримент зафіксований на відеозаписі, який в судовому засіданні оглянутий.
		А.с. 158-162
		 
		Свідок ОСОБА_24  показав, що він є власником спорткомплексу «Планета». По суботах о 10 годині 30 хвилин, команда орендувала приміщення залу для гри у футбол. 17 березня 2018 року йому зателефонувала адміністратор та сказала, що одному з відвідувачів стало погано та питала про її дії, на що він відповів, що треба викликати швидку медичну допомогу. У спорткомплексі немає штатного лікаря, є лише аптечка з ліками першої допомоги при травмах.
		 
		Під час проведення слідчого експерименту від 20 квітня 2018 року ОСОБА_4 у якості підозрюваного на місці подій у приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, 29, докладно розказав та показав про обставини нанесення ним удару потерпілому.
		А.с. 199-203
		 
		В ході огляду місця події, згідно протоколу огляду від 17.03.2018, проведеного в приміщенні спорткомплексу «Планета», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Костичева, 29, оглянуто приміщення холу, роздягальні та залу даного спорткомплексу. В залі виявлено труп ОСОБА_10 та оглянуто за участю спеціаліста. Під час огляду також виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_10 : пара черевик, червоний спортивний рюкзак «Adidas», мобільний телефон «Samsung», водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_10 та кільце.
		А.с. 144-151
		 
		Проведеним оглядом речей від 27.04.2018, одягнених на трупі ОСОБА_10 встановлено та вилучено: футболку із синтетичного трикотажу червоного кольору; майку із синтетичного трикотажу жовтого кольору; шорти із синтетичної тканини червоного кольору; труси із бавовняного трикотажу синього кольору; гетри із синтетичного трикотажу червоного кольору; кросівки шкіряні чорного кольору на шнурках; зразки волосся з 6 ділянок голови трупу в 6 паперових пакунках та нігтьові пластини з піднігтьовим змістом з правої та лівої долонь в 2 паперових пакунках.
		Вказані речі на досудовому слідстві приєднані до матеріалів провадження в якості речових доказів.
		А.с. 105-108
		 
		З висновку судово-медичної експертизи № 10-12/865-Дм/18 від 27 квітня 2018 року вбачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_10 , виявлена закрита тупа травма грудної клітини у вигляді: забою-струса серця (крововилив в осердя, крововиливів по передній поверхні лівого передсердя, в проекціях правого і лівого вушок, крововилив в параортальну клітковину аорти), забою легені ( крововиливів - на реберній поверхні нижньої частки лівої легені, з боку передньої і правій бічній поверхні) крововиливів - в підшкірно-жирову клітковину та м`язи на лівій бічній поверхні грудної клітки по середній пахвовій лінії зліва в проекції 5-6-го ребер, в лівий купол діафрагми.
		Причиною смерті ОСОБА_10 , явилася закрита тупа травма грудної клітини (забій - струс серця та забій лівої легені), що ускладнилася розвитком гострою недостатністю кровообігу (рясні, зливні трупні плями, рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів, набряк легень, тканини головного мозку та його оболонок, альвеолярна емфізема легень; крововиливи у вигляді крапок на поверхні серця та легенів). Між встановленою у ОСОБА_10 вищеописаною травмою грудної клітини та настанням його смерті вбачається прямий причинний зв`язок.
		Вказані ушкодження утворилися за життя від дії тупого (тупих) предмета (предметів) з обмеженою площиною травмуючої поверхні, що в ушкодженнях не відображають індивідуальних особливостей травмуючих поверхонь, за механізмом удару-струсу.
		Визначені ушкодження утворилися безпосередньо перед настанням смерті ОСОБА_10 ..
		За ступенем тяжкості, закрита травма грудної клітини виявлена при експертизі трупа ОСОБА_10 , носить ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Крім цього виявлене садно по зовнішній поверхні в проекції правого колінного суглоба трупу ОСОБА_10 , яка утворилася за життя незадовго до настання смерті, від дії тупого предмета, що в ушкоджені не відображає індивідуальних особливостей свої травмуючої поверхні, впливу на настання смерті не має та носить ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.
		Смерть ОСОБА_10 настала у період часу за 1-2 годин до огляду трупа на місці події.
		А.с. 109-114
		 
		Висновком судово-медичної експертизи № 10-14/31/865-Дм/18 від 28 квітня 2018 року встановлені ті ж самі, що і в попередній експертизі тілесні ушкодження у ОСОБА_10 та зазначено, що ці ушкодження утворилися безпосередньо перед настанням смерті ОСОБА_10 .. Після заподіяння потерпілому комплексу вищеописаної травми грудної клітини, втрата свідомості і смерть ОСОБА_10 наступила протягом перших хвилин, що не виключає можливість здійснення ним будь-яких самостійних цілеспрямованих дій.
		Ушкоджень, які за характером і локалізацією, можна було б однозначно розцінити як утворені в результаті самозахисту  на трупі ОСОБА_10 не встановлено.
		Показання дані свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , в ході проведення слідчих експериментів від 20.04.2018 року, в загалі не суперечать, об`єктивним судово-медичними даним щодо локалізації та механізму спричинення закритої травми грудної клітини, а саме - удар ногою у передньо-бокову поверхню грудної клітини зліва.
		Показання дані свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_26 в ході проведення слідчих експериментів від 20.04.2018 року, в загалі не суперечать, об`єктивним судово-медичними даним щодо механізму спричинення закритої травми грудної клітини (удар ногою), але в свідченнях не відображена локалізація.
		Показання дані ОСОБА_4 в статусі підозрюваного, в ході проведення слідчого експерименту від 20.04.2018, не відображені будь-які травматичні дії, в результаті яких могла б сформуватися закрита травма грудної клітини, встановлена при експертизі трупа.
		А.с. 115-121
		 
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_27 підтвердив висновки експертиз № 10-12/865-Дм/18 від 27 квітня 2018 року та № 10-14/31/865-Дм/18 від 28 квітня 2018 року та вказав, що покази надані свідками та обвинуваченим під час проведення слідчих експериментів не суперечать судово-медичним даним щодо характеру тілесних ушкоджень.
		 
		Таким чином, оскільки ОСОБА_4 вчинив вбивство через необережність, то його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 119 КК України.
		 
		Твердження представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_4 на ч. 2 ст. 121 КК України є неспроможними та спростовуються встановленими в судовому засіданні фактичними даними.
		Так, наявність попереднього конфлікту між обвинуваченим та потерпілим на грунті гри у футбол, не може бути підставою щодо умислу ОСОБА_4 на завдання тяжких тілесних ушкоджень. Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 пояснили, що словесні перепалки на грунті гри були у всіх, не лише між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , та ніхто з цього приводу не застосовував фізичну силу.
		Всі свідки характеризували ОСОБА_4 як адекватну, спокійну та розсудливу людину і стверджували про неможливість нанесення ним умисних тілесних ушкоджень.
		Необхідності в нанесенні удару ногою в тулуб потерпілого у обвинуваченого не було, що підтвердили всі свідки та сам обвинувачений. Нанесення такого удару не було випадковим, а було миттєвою реакцією на порушення правил з боку ОСОБА_10 , і як наслідок, настання фізичного болю у нозі ОСОБА_4 ..
		Як пояснив в судовому засіданні сам обвинувачений ОСОБА_4 , метою нанесення удару було спричинення фізичного болю потерпілому, але не нанесення йому будь-яких тілесних ушкоджень.
		Дане твердження обвинуваченого щодо відсутності умислу на нанесення тілесних ушкоджень, не спростовується наявними доказами у справі. 
		Навпаки, судом встановлено та підтверджено фактичними даними (показами свідків, слідчими експериментами) що удар був спонтанний, оскільки все сталося за кілька секунд після падіння ОСОБА_10 ..
		Удар був не прицільний у життєво важливі органи, а швидкий в район тулуба. Те, що удар прийдеться в ліву частину тулуба, де знаходиться серце та легені, обвинувачений не розумів, хоча міг і повинен був це передбачити. 
		Крім того, обвинувачений наніс лише один удар та припинив протизаконні дії самостійно, що також вказує на відсутність у нього умислу щодо спричинення будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому.
		 
		Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття та добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілій.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено. 
		 
		Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернув увагу на те, що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Згідно до вимогст. 65 КК Українисуд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Відповідно до статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Питання призначення покарання та звільнення від його відбування пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями). Поняття судової дискрецїї (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським Судом з прав людини (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі тощо.
		Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем роботи характеризується позитивно. 
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення-злочину, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, але в результаті якого настали наслідки у виді смерті потерпілого, відомості про особу обвинуваченого, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин. 
		Крім того, суд враховує, що покарання, відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
		Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, позитивні характеристики обвинуваченого, що на його утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей, що ОСОБА_4 офіційно працює, що забезпечить реальне відшкодування завданої потерпілій шкоди, ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, а тому, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 119 КК України, із застосуванням вимог ст. 75 КК України до основного покарання.
		Звільняючи ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за його поведінкою.
		На думку суду, саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 в сумі 250000 грн. моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі. Дану суму суд вважає сумірною моральній шкоді та відповідною понесеним потерпілою моральним стражданням, пов`язаним зі смертю її чоловіка. 
		Заявлені в цивільному позові вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18250 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Цивільний позов в частині матеріальної шкоди в сумі 50000 грн.  підлягає залишенню без розгляду, оскільки потерпілою не надано жодних доказів матеріальних витрат. 
		Таким чином, разом з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню сума моральної шкоди в розмірі 238000 грн. (з урахуванням сплаченої добровільно ОСОБА_4 суми в розмірі 12000 гривень) та сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18250 грн., а всього в сумі 256250 грн..
		Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд -
		   
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 3 (три) роки, якщо засуджений протягом встановленого судом строку з випробуванням не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме :
		-    періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
		та за п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України:
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останнього.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту оголошення вироку.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суму моральної шкоди та витрат на правничу допомогу в розмірі 256250 (двісті п`ятдесят шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень.
		Речові докази: футболку червоно кольору, майку жовтого кольору, шорти червоного кольору, труси синього кольору, гетри червоного кольору, кросівки чорного кольору, зразки волосся і нігтьові пластини з трупу ОСОБА_10 , передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Слобідського ВП ГУНП України в Харківській області  знищити.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		 
		Суддя -   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...