Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/13197/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2019. Зареєстровано: 23.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2019.

Номер судового провадження: 2/753/1395/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/13197/18
		провадження № 2/753/1395/19 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"03" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді - Цимбал І.К.,
		при секретарях - Степанишиній Г.А, Леонтьєв В.В.,
		за участю представників позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4
		представника відповідача - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, про захист честі, гідності та ділової репутації, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, посилаючись на те, що відповідач на власних сторінці у соціальній мережі та сайті у мережі інтернет, розповсюдив стосовно відповідача інформацію, яка не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача її спростувати.
		В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили задовольнити з підстав зазначених в останньому.
		Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що позивачем не доведено, що сайт у мережі Інтернет, на якому як зазначає позивач, розповсюджена недостовірна інформація, належить відповідачу, власно як і сторінка у соціальній мережі із зображення фотографії відповідача. Підписати публікації від імені відповідача могла будь яка особа. Зазначені доводи викладені у відзиві на позов. В останньому судовому засіданні представник відповідача визнав, що сторінка у соціальній мережі на якій була розповсюджена оспорювана інформація дійсно належить відповідачу, проте на даний час вказана сторінка такої інформації не містить.
		У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що доводи представника відповідача вкладені у відзиві є неспроможними, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які вказують на те, що саме відповідачем було розповсюджено недостовірну інформацію стосовно позивача. Крім того, в судовому засіданні представники позивача зазначили, що за клопотанням представника відповідача судом були витребувані докази для перевірки оспорюваної інформації, що в свою чергу додатково підтверджує обставину розповсюдження такої інформації саме відповідачем і прагнення останнього довести її достовірність. Крім того, приведена у відповіді на відзив судова практика не стосується обставин даної судової справи, а тому не заслуговує на увагу.
		Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у всесвітній мережі Інтернет на веб-сайті FACEBOOK (https://www.facebook.com) на власній сторінці відповідача, опубліковано текст за наступним посиланням: https:ІНФОРМАЦІЯ_2. 
		Володільцем (власником) сторінки на веб-сайті - соціальній мережі в Інтернет «Facebook» зазначено - ОСОБА_7 із зображенням фотографії останнього. Зазначений факт підтверджується Експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 23.04.2018 р. №85/2018-ЕВ-ЦК.
		Крім того, в ході судового розгляду, а саме в останньому судовому засіданні, представником відповідача визнано, що сторінка у вище вказаній соціальній мережі, на якій було розповсюджено оспорювану інформацію, дійсно належить відповідачу.
		ІНФОРМАЦІЯ_3, на веб-сайтах «ОРД», які розміщено на доменних іменах https://ord-ua.com/, http://ord-ua.info/, http://ord-ua.biz/, http://ord-ua.org/ від іменем відповідача було опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4» (мовою оригіналу) за наступними посиланнями: https:ІНФОРМАЦІЯ_5; http:ІНФОРМАЦІЯ_6; http:ІНФОРМАЦІЯ_7; http:ІНФОРМАЦІЯ_8.
		Автором публікацій на веб-сайтах «ОРД», зазначених вище, зміст яких оспорюється позивачем, зазначений відповідач.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що оспорювана інформація розповсюджена у соціальній мережі на власній сторінці відповідача та на веб - сайтах від імені останнього фактично є ідентичною за своїм змістом. Крім того, представником відповідача визнано авторство відповідача щодо оспорюваної інформації викладеної на власній сторінці відповідача у соціальній мережі. Також, відповідач та представник останнього не надали належних, допустимих та достовірних доказів, що відповідач, від імені якого здійснені публікації на веб-сайтах «ОРД», зміст яких оспорюється позивачем, не є їх автором. Незважаючи на задоволені судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути в судові засідання та необхідності особистої участі для надання пояснень, а також визнання судом явки відповідача обов'язковою, останній в судові засідання не з'явився. Представник відповідача не зміг пояснити суду причину такої поведінки відповідача, посилаючись на те, що про останні відповідач йому не повідомляв, зокрема і неявки в суд без поважних причин. 
		За таких обставин, у суду відсутні сумніви, що автором оспорюваної інформації розповсюдженої у мережі Інтернет є саме відповідач.
		Текст на сторінці відповідача на веб-сайті FACEBOOK (https://www.facebook.com) і статті, опубліковані на веб-сайтах «ОРД» від імені відповідача, за вищезазначеними посиланнями містять наступну інформацію щодо позивача.
		Так, стосовно причин і порядку працевлаштування позивача у народного депутата України ОСОБА_9, яка міститься у наступних фрагментах: «… ОСОБА_12 был помощником не только у ОСОБА_13, но и у ОСОБА_11. Итак, ОСОБА_6… А затем, надо полагать в связи с выходом на пенсию или в «тень» передал опеку над семейством ОСОБА_11 своему сыну ОСОБА_6… Начинал как помощник нардепа от БЮТ ОСОБА_14, затем стал помощником нардепа ОСОБА_9, затем нардепа ОСОБА_11, затем, когда ОСОБА_11 стал генпрокурором - стал опять помощником ОСОБА_9.» 
		Стосовно наявності в Російській Федерації кримінальної справи, в якій ОСОБА_6 або його батько ОСОБА_12 мали будь-який процесуальний статус, оголошення Позивача та батька Позивача у розшук в Російській Федерації, володіння сестрою батька Позивача (тіткою Позивача) хлібзаводом, яка міститься у наступних фрагментах: 
		«Почему ОСОБА_12 не был указан в качестве помощника нардепа ОСОБА_11? Возможно потому, что как раз в это время был объявлен в розыск вместе с сыном в Российской Федерации в связи с одной аферой с продажей зерна. Почему зерна? Потому что сестра ОСОБА_12 владела хлебзаводом в Сумской области, который и засветился в этой афере. Сейчас, впрочем, ОСОБА_6 с розыска в России давно сняты».
		Стосовно щомісячного відвідування позивачем та його дружиною території окупованого Криму та Російської Федерації, яка міститься у наступних фрагментах:
		«Но куда более интересно то, что и ОСОБА_6 и его супруга каждый месяц спокойно ездят в оккупированный Крым и в Россию». «Еще более странно то, что ФСБ до сих пор не заинтересовалось таким ценным кадром как многолетний помощник нынешнего генпрокурора Украины и беспрепятственно позволяет ему как заезжать на территорию Крыма и РФ, так и выезжать из нее. Тем более, что должность ОСОБА_6 может легко «пробить» любой пограничник. Или же ФСБ давно заинтересовалась и все прекрасно понимает и использует».
		Стосовно зустрічі позивачем та його дружино нового 2015-го року у квартирі, яка належить ОСОБА_11 і яка міститься у наступних фрагментах:
		«Кстати, забавно, что новый 2015 год чета ОСОБА_6 встречала в Крыму, в ялтинской квартире ОСОБА_11 в элитном комплексе «Омега».
		Стосовно проживання Позивача у квартирі, яка належить родині ОСОБА_11 і яку викладено у наступних фрагментах:
		«Осведомлен ли ОСОБА_11 о крымских и российских вояжах бывшего своего помощника, а сейчас помощника своей жены? А как вы думаете, учитывая, что в Крыму он живет в квартире, которая до сих пор принадлежит семейству ОСОБА_11, но числится на бывшей бухгалтерше ОСОБА_9 - ОСОБА_15?». 
		Стосовно вчинення Позивачем діянь, що містять ознаки складу злочину «державна зрада», і яка міститься у наступних фрагментах:
		«Поездки наводят на мысли не только о коррупции, но и о популярной сейчас статье об измене Родине? И не только в отношении ОСОБА_6, но и в отношении его прямого начальства».
		Стосовно заселення родини Позивача у 2010-му році в квартиру АДРЕСА_1, і яка міститься у наступних фрагментах: 
		«Интересно другое, в том же 2010 году в это же парадное, но в квартиру под номером АДРЕСА_1 заселяется семья «вечного» помощника ОСОБА_11 и ОСОБА_9 - ОСОБА_6, о котором мы уже писали в связи с частыми поездками в Крым и Россию. Какая трогательная однако дружба этих двух семей. И на работе вместе, и дома».
		Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
		Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. 
		У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Згідно ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
		Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Згідно ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
		Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Згідно ч. 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням.
		Так, стосовно оспорюваної інформації про причини і порядок працевлаштування позивача у народного депутата України ОСОБА_9, яка міститься у наступних фрагментах: «… ОСОБА_12 был помощником не только у ОСОБА_13, но и у ОСОБА_11. Итак, ОСОБА_6… А затем, надо полагать в связи с выходом на пенсию или в «тень» передал опеку над семейством ОСОБА_11 своему сыну ОСОБА_6… Начинал как помощник нардепа от БЮТ ОСОБА_14, затем стал помощником нардепа ОСОБА_9, затем нардепа ОСОБА_11, затем, когда ОСОБА_11 стал генпрокурором - стал опять помощником ОСОБА_9.» 
		Позивач професійну кар'єру помічника у народного депутата України VI скликання ОСОБА_14 Після того, як ОСОБА_14 не було обрано до наступного складу Верховної Ради України VII скликання, він пройшов співбесіду із народним депутатом України ОСОБА_9 і його було обрано на вакантне робоче місце помічника, що підтверджується копією трудової книжки. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 3.1. Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затверджено Постановою Верховної Ради України 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР, персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта, організацію їх роботи та розподіл місячного фонду оплати праці здійснює особисто народний депутат України, який несе відповідальність щодо правомірності своїх рішень. До моменту співбесіди, ні позивач, ні будь-хто з його родини не були знайомі із будь-ким з родини ОСОБА_9 та ОСОБА_11, а батько позивача ніколи не працював помічником народного депутата України ОСОБА_11 Вказані обставини представником відповідача не оспорювались в судовому засіданні. 
		Крім того, причина переходу позивача, в якості помічника народного депутата України від ОСОБА_11 до ОСОБА_9 є призначення ОСОБА_11 генеральним прокурором України і набуття ОСОБА_9 замість депутатів, що складали повноваження через призначення на різні посади в органах державної влади, по черговості у списку, депутатських повноважень. Вказані обставини підтверджуються роздрукованою інформацією з офіційного веб-сайту Верховної Ради України ОСОБА_9 була №70 у списку і набула повноважень 27 січня 2015 р.
		Позивач почав трудові відносини з ОСОБА_9 27 січня 2015 р., а призначення на посаду генерального прокурора України, згідно Указу Президента України Про призначення ОСОБА_11 Генеральним прокурором України №209/2016 відбулось 12 травня 2016 р. Отже, позивач став помічником народного депутата України ОСОБА_9 більше ніж за рік до призначення ОСОБА_11 на посаду Генерального прокурора України.
		Отже, оспорювана інформація «ОСОБА_12 был помощником не только у ОСОБА_13, но и у ОСОБА_11. Итак, ОСОБА_6… А затем, надо полагать в связи с выходом на пенсию или в «тень» передал опеку над семейством ОСОБА_11 своему сыну ОСОБА_6… Начинал как помощник нардепа от БЮТ ОСОБА_14, затем стал помощником нардепа ОСОБА_9, затем нардепа ОСОБА_11, затем, когда ОСОБА_11 стал генпрокурором - стал опять помощником ОСОБА_9» є недостовірною і спростовується доказами, зазначеними вище.
		Відповідач у зазначених публікаціях зазначив: «Почему ОСОБА_12 не был указан в качестве помощника нардепа ОСОБА_11? Возможно потому, что как раз в это время был объявлен в розыск вместе с сыном в Российской Федерации в связи с одной аферой с продажей зерна. Почему зерна? Потому что сестра ОСОБА_12 владела хлебзаводом в Сумской области, который и засветился в этой афере. Сейчас, впрочем, ОСОБА_6 с розыска в России давно сняты.»
		Позивач стверджує, що в Російській Федерації кримінальної справи, в якій ОСОБА_6 або його батько мали будь-який процесуальний статус, оголошення позивача та батька позивача у розшук в Російській Федерації не мало місця. Так саме я як і володіння сестрою батька позивача хлібним заводом.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.210 КПК Російської Федерації якщо місце знаходження підозрюваного, обвинуваченого невідоме, то слідчий доручає його розшук органам дізнання, про що вказує в постанові про призупинення попереднього слідства або виносить окрему постанову. Розшук підозрюваного, обвинуваченого може бути оголошений як під час попереднього слідства, так і одночасно з його зупиненням.
		Викладена інформація може бути перевірена у загальнодоступний спосіб через офіційні сайти відповідних державних установ. Разом з тим, в оспорюваних публікаціях, відповідач не посилається на офіційні джерела отримання оспорюваної інформації, а тому суд вважає, що така інформація відсутня, а отже і відсутні ті обставини, про які зазначає відповідач у своїх публікаціях.
		Також у публікаціях відповідач зазначає: «Но куда более интересно то, что и ОСОБА_6 и его супруга каждый месяц спокойно ездят в оккупированный Крым и в Россию».
		Як зазначено вище, за клопотанням представника відповідача судом було витребувано інформацію з Державної прикордонної Служби України щодо перетину позивачем державного кордону України, а також з Державної міграційної служби, про дату видачі позивачу закордонного паспорта, оскільки на адвокатські запити останнього, такої інформації зазначені державні органи не надали.
		Згідно відповіді Державної міграційної служби вбачається, що у позивач має один паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		Згідно відповіді Державної прикордонної Служби України вбачається, що позивач перетинав державний кордон України та АРК Крим, у період, про який просив витребувати інформацію представник відповідача, в наступні дати: 05.01.2015 в'їзд; 27.07.2015 виїзд - 08.07.2015 в'їзд; 29.07.2017 виїзд - 11.08.2017 в'їзд. Відомостей про відвідування позивачем РФ відсутні.
		Таким чином вбачається, що зазначена вище оспорювана інформація щодо відвідування позивачем та його дружиною АРК Крим та РФ щомісячно не є достовірною та спростовується вище вказаними доказами. Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач відповідно до вимог цивільного законодавства наведеного вище, повинен був перевірити зазначену інформацію, перед тим як здійснити її опублікування, що в свою чергу було ним зроблено під час розгляду даного судового спору через свого представника. Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв недобросовісно. В свою чергу, представник відповідача після отримання за його клопотанням інформації від державних органів, яка спростовує викладену відповідачем інформацію з цього приводу, не надав будь яких пояснень.
		Наступна викладена відповідачем оспорювана інформація стосовно зустрічі позивачем та його дружино нового 2015-го року у квартирі, яка належить ОСОБА_11 та проживання в ній, яка міститься у наступних фрагментах: «Кстати, забавно, что новый 2015 год чета ОСОБА_6 встречала в Крыму, в ялтинской квартире ОСОБА_11 в элитном комплексе «Омега». «Осведомлен ли ОСОБА_11 о крымских и российских вояжах бывшего своего помощника, а сейчас помощника своей жены? А как вы думаете, учитывая, что в Крыму он живет в квартире, которая до сих пор принадлежит семейству ОСОБА_11, но числится на бывшей бухгалтерше ОСОБА_9 - ОСОБА_15?». 
		В судовому засіданні представником відповідача не надано будь яких пояснень щодо джерел обізнаності відповідача із вказаними обставинами, для можливості спростувати останні, а тому суд вважає, що зазначена інформація є нічим іншим як плід уяви відповідача, направленої на створення навколо позивача негативного враження у невизначеного кола осіб. Зокрема, даний висновок суду підтверджується наступними висловами відповідача: «Еще более странно то, что ФСБ до сих пор не заинтересовалось таким ценным кадром как многолетний помощник нынешнего генпрокурора Украины и беспрепятственно позволяет ему как заезжать на территорию Крыма и РФ, так и выезжать из нее. Тем более, что должность ОСОБА_6 может легко «пробить» любой пограничник. Или же ФСБ давно заинтересовалась и все прекрасно понимает. И использует.» «Поездки наводят на мысли не только о коррупции, но и о популярной сейчас статье об измене Родине? И не только в отношении ОСОБА_6, но и в отношении его прямого начальства». Така негативна інформація беззаперечно висвітлює особу позивача у вкрай негативному образі. 
		Згідно ст.30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		В свою чергу представник відповідача не надав пояснень з даного приводу та не зазначив, що вказана інформація є оціночним судженням відповідача тощо. 
		Відповідач у черговій публікації зазначив: «Интересно другое, в том же 2010 году в это же парадное, но в квартиру под номером АДРЕСА_1 заселяется семья «вечного» помощника ОСОБА_11 и ОСОБА_9 - ОСОБА_6, о котором мы уже писали в связи с частыми поездками в Крым и Россию. Какая трогательная однако дружба этих двух семей. И на работе вместе, и дома». Проте, як і в попередніх випадках представник відповідача не повідомив джерела обізнаності останнього щодо даних тверджень.
		Позивач зазначає, що родина позивача не заселялась в зазначену відповідачем квартиру. Зазначена інформація є очевидно абсурдною та недостовірною, оскільки родина позивача офіційно з'явилась у 2014 році, а у 2010 році позивач ще навчався у вищому навчальному закладі та не був знайомий із майбутньою дружиною.
		Суд вважає, що вище викладена недостовірна інформація розповсюджена відповідачем саме з метою навмисно завдати шкоди особистим немайновим правам позивача. Так, можна було б вважати помилкою окремі недостовірні відомості під час висвітлення життя помічника народного депутата України, неточності технічного характеру тощо. Проте, як встановлено вище, оспорювана інформація цвілому є негативною та достовірною. 
		Суд вважає, що змістовне навантаження зроблених відповідачем публікацій для читача буде беззаперечно свідчити про вчинення позивачем аморальних вчинків, про те, що позивач є зрадником державних інтересів країни в умовах військової агресії з боку РФ, не говорячи вже про етику або правовий статус діяльності помічника народного депутата України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2.2. Положення про помічника-консультанта народного депутата України (затверджено Постановою Верховної Ради України 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР) помічник-консультант народного депутата України зобов'язаний: дотримуватися вимог Конституції України, законодавства України, а також цього Положення; при виконанні своїх обов'язків не допускати дій, що можуть негативно впливати на виконання повноважень народного депутата України, утримуватися від заяв та вчинків, що компрометують народного депутата України; дотримуватися високої культури спілкування з посадовими особами і громадянами, працівниками Апарату Верховної Ради України, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян.
		Враховуючи, що у сторінки Відповідача в соціальній мережі Facebook згідно інформації зафіксованої у Експертному висновку від 23.04.2018 р. №85/2018-ЕВ-ЦК 15866 осіб підписаних на новини, опублікування статті на 4-х веб-сайтах - зазначену недостовірну інформацію було поширено на максимально широкий загал. 
		Крім того, з досліджених в судовому засіданні дисків із зображенням публікацій відповідача вбачається, що оскаржувані дописи та коментарі не є оціночними судженнями, останні зроблено у стверджувальній формі, їх можна витлумачити, як такі, що містять фактичні дані.
		Суд вважає, що поширенням зазначеної недостовірної інформації відповідач заподіяв шкоду особистим немайновим правам позивача, зокрема праву на недоторканності честі, гідності та ділової репутації. Відповідач, шляхом поширення недостовірної інформації сформував зв'язок між діями та поведінкою позивача та загальноприйнятними в аудиторії уявленнями про порушення законодавства, принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, державну зраду тощо. 
		Відповідач показав позивача як людину, котра має різко негативні риси характеру, є помічником народного депутата України, який має кримінальне минуле, задіяний в схемах по ухиленню від декларування майна, користується майном народних депутатів тощо.
		Позивач, як помічник-консультант народного депутата України виконує обов'язки, покладені на нього законодавством, у тому числі систематично спілкується з виборцями, бере участь у розгляді звернень громадян, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, проводить зустрічі з виборцями та вживає заходів для вирішення порушених проблем громадян, реалізації їх пропозицій і законних вимог, допомагає народному депутату України в здійсненні його публічної діяльності. При цьому як встановлено в судовому засіданні позивач ніколи не притягався до кримінальної або дисциплінарної відповідальності, не був учасником публічних скандалів або інших негативних подій, в т.ч. таких, які б висвітлювались в засобах масової інформації, мережі Інтернет, такі обставини під час судового засідання не встановлені.
		Позивач зазначає, що після розповсюдження відповідачем недостовірної інформації почав отримувати дзвінки та усні повідомлення про те, що він корупціонер, переписав на себе майно народних депутатів, є зрадником та порушником чинного законодавства України. Виникла необхідність виправдовуватись та обґрунтовувати недостовірність всіх обставин, які поширив відповідач в оскаржуваних публікаціях. 
		Крім того, слушними є доводи позивача про те, що одним з суттєвих негативних наслідків для особистого, приватного життя останнього, після публікації статті, стала неможливість відвідування близьких та рідних на території АРК, анексованої РФ. Позивач як встановлено та зазначено вище, разом з дружиною раз на рік або на півтора роки короткостроково відвідував АРК Крим, перетинаючи через прикордонні пункти пропуску пункти України із дотриманням чинного законодавства України. Мета таких поїздок була відвідування родичів, які залишилися на території анексованої території. Наразі в умовах гібридної війни між країнами, яка триває понад чотири роки, безумовно такі візити є небезпечними, враховуючи посаду позивача. Після такої публікації родина позивача переживає через власну безпеку, можливу шкоду життю і здоров'ю, позбавлення свободи рідних та близьких людей, які залишились на території анексованої території.
		Негативні наслідки, шкода для особистих немайнових прав позивача від поширення недостовірної інформації, також, підтверджується змістом коментарів, які з'явились після публікації. Більшість з них: «ненажруться», «сволочи», «иногда возникает ощущение, что если переписать всех посипак, их родственников, соседей, кумовьев, то как раз выйдет население Украины», дослідженими в судовому засіданні. Згідно експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 23.04.2018 №85/2018-ЕВ-ЦК), зазначена інформація носить негативний характер для честі, гідності та ділової репутації позивача 
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача визнав ту обставину, що оспорювана інформація дійсно викладена на власній сторінці відповідача. Суд вважає за необхідне зазначити, що при дослідженні дисків на яких зображена оскаржувана публікація на сторінці відповідача, вбачається, що остання була розміщена саме власником сторінки, тобто відповідачем. Також, представник відповідача не надав пояснень щодо отриманих на його вимогу доказам, стосовно перетину позивачем державного кордону, які спростовують твердження викладені у публікації відповідача. Інші доводи позивача щодо недостовірності оспорюваної інформації, представник відповідача не оспорював.
		Доводи представника відповідача, що наразі оскаржувана публікація на сторінці відповідача у соціальній мережі видалена не є спроможними, оскільки належних доказів на підтвердження такої обставини представник відповідача не надав. Що стосується публікацій розміщених на сайтах ОРД під редакцією відповідача, зміст яких є аналогічним публікації на сторінці відповідача у соціальній мережі, представник відповідача також не заперечував щодо доводів позивача, стосовно недостовірності такої інформації, заперечення останнього стосувалися виключно відсутності доказів про те, що таку інформацію розмістив відповідач.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Керуючись ст. ст. 1-13, 17, 18, 76 - 82, 89, 133, 137,141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 275, 277, 299, 302 ЦК України, ЗУ "Про інформацію", суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити.
		Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_6 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет ОСОБА_7 на власній сторінці веб-сайту «Fасеbоок» (https://www.facebook.com/) за посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_2, а також поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайтах «ОРД», які розміщено на доменних іменах https:// ord-ua.com/, https://ord-ua.info/, https://ord-ua.biz/, https://ord-ua.org/ «ІНФОРМАЦІЯ_4» за наступними посиланнями: https:ІНФОРМАЦІЯ_5; https:ІНФОРМАЦІЯ_6; https:ІНФОРМАЦІЯ_7; https:ІНФОРМАЦІЯ_8 про: причини і порядок працевлаштування ОСОБА_6 у народного депутата України ОСОБА_9; наявність в Російській Федерації кримінальної справи, в якій ОСОБА_6 або його батько ОСОБА_12 мали будь-який процесуальний статус, оголошення їх у розшук в Російській Федерації, володіння тіткою ОСОБА_6 хлібзаводом; щомісячне відвідування ОСОБА_6 та його дружиною території окупованого Криму та Російської Федерації; зустріч ОСОБА_6 та його дружиною нового 2015-го року у квартирі, яка належить ОСОБА_11; проживання ОСОБА_6 у квартирі, яка належить родині ОСОБА_11; вчинення ОСОБА_6 діянь, що містять ознаки складу злочину «державна зрада»:
		- на веб-сайтах «ОРД» які розміщено на доменних іменах https://ord-ua.com/, https://ord-ua.info/, https://ord-ua.biz/, https://ord-ua.org в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» про заселення родини ОСОБА_6 у 2010-му році в квартиру АДРЕСА_1 (тільки на веб-сайтах «ОРД»), і яка міститься у наступних фрагментах: «... ОСОБА_12 был помощником не только у ОСОБА_13, но и у ОСОБА_11. Итак, ОСОБА_6... А затем, надо полагать в связи с выходом на пенсию или в «тень» передал опеку над семейством ОСОБА_11 своєму сыну ОСОБА_6... Начинал как помощник нардепа от БЮТ ОСОБА_14, затем стал помощником нардепа ОСОБА_9, затем нардепа ОСОБА_11, затем, когда ОСОБА_11 стал генпрокурором - стал опять помощником ОСОБА_9.»
		«Почему ОСОБА_12 не был указан в качестве помощника нардепа ОСОБА_11? Возможно потому, что как раз в это время был обьявлен в розыск вместе с сыном в Российской Федерации в связи с одной аферой с продажей зерна. Почему зерна? Потому что сестра ОСОБА_12 владела хлебзаводом в Сумской области, который и засветился в этой афере. Сейчас, впрочем, ОСОБА_6 с розыска в России давно сняты.»
		«Но куда более интересно то, что и ОСОБА_6 и его супруга каждый месяц спокойно ездят в оккупированный Крым и в Россию.».
		«Кстати, забавно, что новый 2015 год чета ОСОБА_6 встречала в Крыму, в ялтинской квартире ОСОБА_11 в злитном комплексе «Омега».
		«Осведомлен ли ОСОБА_11 о крымских и российских вояжах бывшего своего помощника, а сейчас помощника своей жены? А как вы думаете, учитывая, что в Крыму он живет в квартире, которая до сих пор принадлежит семейству ОСОБА_11, но числится на бывшей бухгалтерше ОСОБА_9 - ОСОБА_15?».
		«Поездки наводят на мысли не только о коррупции, но и о популярной сейчас статье об измене Родине? И не только в отношении ОСОБА_6, но и в отношении его прямого начальства.».
		- на веб-сайтах «ОРД» які розміщено на доменних іменах https://ord-ua.com/, https://ord-ua.info/, https://ord-ua.biz/, https://ord-ua.org/ у фрагменті: «Интересно другое, в том же 2010 году в это же парадное, но в квартиру под номером АДРЕСА_1 заселяется семья «вечного» помощника ОСОБА_11 и ОСОБА_9 - ОСОБА_6, о котором мы уже писали в связи с частыми поездками в Крым и Россию. Какая трогательная однако дружба этих двух семей. И на работе вместе, и дома.» (тільки на веб- сайтах «ОРД»).
		Зобов'язати ОСОБА_7 спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_6, поширену на власній сторінці ОСОБА_7 веб- сайту «Fасеbоок» (https://www.facebook.com/) за посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_2, а також поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайтах «ОРД», які розміщено на доменних іменах: https:// ord-ua.com/, https:// ord-ua.info/, https:// ord-ua.biz/, https:// ord-ua.org/ в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» за наступними посиланнями: https:ІНФОРМАЦІЯ_5; https:ІНФОРМАЦІЯ_6; https:ІНФОРМАЦІЯ_7; https:ІНФОРМАЦІЯ_8, шляхом опублікування, не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду, повного тексту резолютивної частини рішення суду в даній справі протягом календарного місяця на власній сторінці https://www.facebook.com/Stanislav.Rechynskyy в соціальній мережі на веб-сайті «Fасеbоок» (https://www.facebook.com/), а також веб-сайтах «ОРД», які розміщено на доменних іменах https:// ord-ua.com/, https:// ord-ua.info/, https:// ord-ua.biz/, https:// ord-ua.org/.
		Зобов'язати ОСОБА_7, не пізніше, ніж тиждень з моменту набрання чинності судового рішення у справі вилучити з власної сторінці на веб-сайті «Fасеbоок» (https://www.facebook.com/) за посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_2, а також зі статті «Тайные активи семьи генпрокурора ОСОБА_11 или чего не видит НАБУ», яку розміщено на доменних іменах https://ord-ua.com/, https://ord-ua.info/, https:// ord-ua.biz/, https://ord-ua.org/ за наступними посиланнями: https:ІНФОРМАЦІЯ_5; https:ІНФОРМАЦІЯ_6; https:ІНФОРМАЦІЯ_7; https:ІНФОРМАЦІЯ_8 наступні фрагменти і коментарі, які містять недостовірну та принижуючу честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_6 інформацію:
		«... ОСОБА_12 был помощником не только у ОСОБА_13, но и у ОСОБА_11. Итак, ОСОБА_6... А затем, надо полатать в связи с выходом на пенсию или в «тень» передал опеку над семейством ОСОБА_11 своєму сыну ОСОБА_6... Начинал как помощник нардепа от БЮТ ОСОБА_14, затем стал помощником нардепа ОСОБА_9, затем нардепа ОСОБА_11, затем, когда ОСОБА_11 стал генпрокурором - стал опять помощником ОСОБА_9.»
		«Почему ОСОБА_12 не был указан в качестве помощника нардепа ОСОБА_11? Возможно потому, что как раз в это время был обьявлен в розыск вместе с сыном в Российской Федерации в связи с одной аферой с продажей зерна. Почему зерна? Потому что сестра ОСОБА_12 владела хлебзаводом в Сумской области, который и засветился в зтой афере. Сейчас, впрочем, ОСОБА_6 с розыска в России давно сняты.»
		«Но куда более интересно то, что и ОСОБА_6 и его супруга каждый месяц спокойно ездят в оккупированный Крым и в Россию.».
		«Кстати, забавно, что новый 2015 год чета ОСОБА_6 встречала в Крыму, в ялтинской квартире ОСОБА_11 в элитном комплексе «Омега».
		«Осведомлен ли ОСОБА_11 о крымских и российских вояжах бывшего своего помощника, а сейчас помощника своей жены? А как вы думаете, учитывая, что в Крыму он живет в квартире, которая до сих пор принадлежит семейству ОСОБА_11, но числится на бывшей бухгалтерше ОСОБА_9 - ОСОБА_15?».
		«Поездки наводят на мысли не только о коррупции, но и о популярной сейчас статье об измене Родине? И не только в отношении ОСОБА_6, но и в отношении его прямого начальства.».
		- з веб-сайтів «ОРД», які розміщено на доменних іменах https://ord-ua.com/, https://ord-ua.info/, https://ord-ua.biz/, https://ord-ua.org/ зі статті «ІНФОРМАЦІЯ_4», яку розміщено за посиланнями з цього пункту, вилучити фрагмент:
		«Интересно другое, в том же 2010 году в это же парадное, но в квартиру под номером АДРЕСА_1 заселяется семья «вечного» помощника ОСОБА_11 и ОСОБА_9 - ОСОБА_6, о котором мы уже писали в связи с частыми поездками в Крым и Россию. Какая трогательная однако дружба этих двух семей. И на работе вместе, и дома.» (тільки на веб- сайтах «ОРД»).
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 2114 /дві тисячі сто чотирнадцять/ грн. 40 коп. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...