Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/1220/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2019.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Номер судового провадження: 12-26гс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 924/1220/17
		Провадження № 12-26гс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Кібенко O.Р., 
		суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» (далі - ПСП «Агрофірма «Берегиня»)
		на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07 травня 2018 року, ухвалене суддею Смаровозом М.В.,
		та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Савченка Г.І., Павлюк І.Ю., Демидюк О.О.,
		у справі Господарського суду Хмельницької області
		за позовом фізичної особи - підприємця Дворніка Анатолія Вікторовича (далі - ФОП Дворнік А. В.)
		 
		до відповідачів: 
		1. ПСП «Агрофірма «Берегиня»,
		2. Фізичної особи - підприємця Якобця Давида Васильовича (далі - ФОП Якобець Д.В.) 
		про визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном.
		Історія справи
		Короткий зміст та підстави позовних вимог
		1. 21 грудня 2017 року ФОП Дворнік А. В. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ПСП «Агрофірма «Берегиня» і ФОП Якобця Д. В. про визнання недійсним укладеного відповідачами договору оренди від 01 травня 2017 року та усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом надання позивачу вільного доступу до тракторного стану з піднавісом для сільськогосподарської техніки площею 830,6 кв. м, розташованого у м. Хмельницькому на вул. Польовій, 1. 
		2. На обґрунтування позовних вимог ФОП Дворнік А. В. посилався на те, що на підставі договору оренди приміщення  від 03 січня 2017 року № 1 він користувався розташованим за вищевказаною адресою тракторним станом з піднавісом для сільськогосподарської техніки площею 830,6 кв. м та вчасно сплачував орендну плату. Проте, із червня 2017 року відповідачі вчиняють перешкоди у допуску позивача до орендованого об'єкту з посиланням на укладення між відповідачами 01 травня 2017 року договору оренди частини цього ж тракторного стану з піднавісом площею 200 кв. м. Позов мотивовано тим, що оспорюваним договором порушено права позивача на користування майном, орендованим для виробничої діяльності. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		3. 03 січня 2017 року між ПСП «Агрофірма «Берегиня» (орендодавець) та Дворніком А. В. (орендар) укладено договір оренди № 1, відповідно до якого останньому передано у платне користування строком на 35 місяців тракторний стан з піднавісом для сільськогосподарської техніки площею 830,6 кв м, розташований за вищевказаною адресою. Метою оренди є використання його для виробничої діяльності. Розмір щомісячної орендної плати визначено у сумі 3000 грн. У пункті 11.3 договору передбачено, що спори, що виникатимуть між сторонами в ході його виконання, підлягають вирішенню шляхом взаємних переговорів, а в разі недосягнення згоди протягом одного місяця з дня виникнення такого спору - передаються на розгляд господарського суду.
		4. На виконання умов цього договору Дворнік А. В. перерахував ПСП «Агрофірма «Берегиня» кошти як орендну плату на загальну суму 24 000 грн що підтверджується квитанціями, копії яких містяться у матеріалах справи.
		5. 01 травня 2017 року між ПСП «Агрофірма «Берегиня» (орендодавець) та Якобцем Д.В. (орендарем) укладено договір оренди, на підставі якого останньому передано у строкове платне користування до 31 грудня 2017 року для його потреб частину орендованого Дворніком А.В. тракторного стану з піднавісом площею 200 кв. м. Розмір орендної плати погоджений у сумі 1000 грн на місяц. 
		6. ПСП «Агрофірма «Берегиня» звернулося до Дворніка А. В. з листами від 12 липня та 12 серпня 2017 року, в яких підтвердило отримання від нього коштів у загальному розмірі 15 000 грн, просило повідомити реквізити для їх повернення і зазначило при цьому, що ніякого майна йому в оренду не передавалося.
		7. 14 серпня 2017 року Дворнік А. В. та Якобець Д. В. були зареєстровані як фізичні особі - підприємці.
		8. 23 жовтня 2017 року ПСП «Агрофірма «Берегиня» на підставі статті 782 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відмовилося від договору оренди № 1 від 03 січня 2017 року, пославшись на несплату Дворніком А. В. орендної плати більше трьох місяців та визнавши лише здійснення ним одноразової оплати 28 квітня 2017 року в сумі 3000 грн, яку зараховано орендодавцем за січень 2017 року. Також просило повернути об'єкт оренди у п'ятиденний строк з дня отримання повідомлення.
		9. У письмовій вимозі № 24/11 від 24 листопада 2017 року ПСП «Агрофірма «Берегиня» просило ФОП Дворніка А. В. погасити борг у сумі 27 000 грн за користування обʼєктом оренди та повернути його у зв'язку з відмовою орендодавця 23 жовтня 2017 року від договору, розірваного з 03 листопада 2017 року.
		10. 08 червня, 07 вересня, 25 листопада 2017 року та від 12 лютого 2018 року комісією у складі ФОП Дворніка А. В., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складені акти про недопуск працівників позивача на орендований ним об'єкт. ФОП  Дворнік А. В. також звертався до Південно-західного відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області 20 листопада 2017 року з заявою щодо перешкоджання у користуванні орендованим об'єктом з боку керівництва ПСП «Агрофірма «Берегиня». 
		11. 01 лютого 2018 року року після закінчення строку дії договору оренди від 01 травня 2017 року ФОП Якобець Д. В. уклав з ПСП «Агрофірма «Берегиня» новий договір оренди цієї ж частини тракторного стану площею 200 кв. м, строком дії до 30 грудня 2018 року з погодженим розміром орендної плати в сумі 1500 грн на місяць. 
		12. Посилаючись на неможливість позивача потрапити до орендованого об'єкта, позивач заявив цей позов.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		13. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 07 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2018 року, позов задовольнив частково. Зобов'язав ПСП «Агрофірма «Берегиня» та ФОП Якобця Д. В. усунути перешкоди ФОП Дворніку А. В. у користуванні ним орендованим за договором оренди №1 від 03 січня 2017 року майном шляхом надання вільного доступу позивачу та його працівникам (представникам) до орендованого майна, а саме тракторного стану з піднавісом для сільськогосподарської техніки площею 830,6 кв. м, розташованого у м. Хмельницькому на вул. Польовій, 1. У частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 01 травня 2017 року провадження у справі закрив на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з відсутністю предмета спору. 
		14. Судові рішення мотивовані тим, що відповідачі безпідставно чинять позивачу перешкоди в користуванні ним орендованим майном, тоді як закінчення строку дії оспорюваного договору оренди унеможливлює визнання його недійсним, а тому в цій частині відсутній предмет спору. 
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		15. 18 грудня 2018 року ПСП «Агрофірма «Берегиня» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового - про відмову в позові, а за наявності підстав - про закриття провадження у справі. 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		16. Скаржник вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір підлягає вирішенню в господарських судах. Посилається на укладення ПСП «Агрофірма «Берегиня» договорів оренди саме з фізичними особами Дворніком А. В. і Якобцем Д. В., які станом на день  укладення договорів не були зареєстровані як підприємці, а набули такого статусу лише з 14 серпня 2017 року, тому спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. 
		 
		17. Крім доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції, скаржник посилається на неправильно здійснену оцінку доказів. Зокрема, суди не звернули уваги на те, що акт від 08 червня 2017 року складено Дворніком А. В. як ФОП, тоді як цього статусу він набув лише 14 серпня 2017 року. Вважає неналежними надані позивачем акти від 07 вересня і 25 листопада 2017 року та 12 грудня 2018 року на підтвердження чинення йому перешкод у користуванні майном, оскільки вони складені без участі відповідачів і підписані невідомими особами. 
		18. Скаржник також спростовує існування між ним і позивачем договірних відносин, посилається при цьому на розірвання з 03 листопада 2017 року договору оренди шляхом повідомлення позивача в порядку статті 782 ЦК України про відмову від договору на тій підставі, що він, сплативши лише 28 квітня 2017 року 3000 грн, зарахованих орендодавцем за січень 2017 року, має борг з орендної плати у період з лютого по жовтень 2017 року. Наявні у справі копії квитанцій вважає неналежними доказами, оскільки оплата за ними відбувалася за неіснуючими договорами оренди.
		Доводи інших учасників справи 
		19. ФОП Дворнік А. В. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій, погоджуючись із судами попередніх інстанцій про необхідність вирішення цього спору саме за правилами господарського судочинства з огляду на субʼєктний склад сторін спору, характер та підстави позовних вимог. Вказує, що предметом спору є тракторний стан, що використовувався ним для підприємницької діяльності. Крім того, відповідач і позивач зареєстровані як підприємці відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 
		Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		20. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 17 січня 2019 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 12 лютого 2019 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо визначення юрисдикції 
		21. Одним з доводів касаційної скарги є посилання на порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил суб'єктної юрисдикції, оскільки оскаржуваний договір укладено фізичною особою, а не приватним підприємцем, а отже, такий спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.
		22. Визначення юрисдикції спору має важливе значення для практичної реалізації принципу доступу до правосуддя.
		23. Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
		24. У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
		25. Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		26. Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
		27. Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		28. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		29. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
		30. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
		31. Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		32. Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.
		33. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наявних у матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Дворнік А. В. і Якобець Д. В. зареєстровані як ФОП із 14 серпня 2017 року. Відомостей про припинення їх підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом до суду немає.
		34. Видами діяльності ФОП Дворніка А. В. є роздрібна торгівля залізничними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт, а ФОП Якобця Д.В. - лісопильне та стругальне виробництво. 
		35. Крім того, предметом спору є тракторний стан з піднавісом, що використовувався Дворніком А. В. для виробничої діяльності (пункт 2.1 договору) і, як зазначалось вище, у пункті 11.3 договору оренди № 1 від 03 січня 2017 року сторони домовилися про те, що спори, які виникатимуть між ними в ході його виконання, підлягають вирішенню шляхом взаємних переговорів, а в разі недосягнення згоди протягом одного місяця з дня виникнення такого спору передаються на розгляд господарського суду. 
		36. Отже, як установили суди попередніх інстанцій, договори оренди тракторного стану з піднавісом укладено для ведення підприємницької діяльності, а позов мотивовано порушенням оспорюваним договором прав позивача на користування ним орендованим майном. Тобто між сторонами існували правовідносини, які притаманні господарській діяльності. 
		37. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.
		38. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у її постановах від 06 та 27 листопада 2018 року у справах № 914/2298/17 (провадження № 12-177гс18) та № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18), відступати від яких немає підстав.
		39. Посилання скаржника на те, що цей спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства на тій підставі, що оспорюваний договір укладено ПСП «Агрофірма «Берегиня» з Якобцем Д. В. як фізичною особою, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про необхідність вирішення цього спору саме господарським судом, оскільки станом на день подання цього позову останній вже мав статус ФОП, набувши його з 14 серпня 2017 року. 
		Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору
		40. Як зазначалося вище, ФОП Дворнік А. В. у позовній заяві просив визнати недійсним договір оренди від 01 травня 2017 року частини тракторного стану площею 200 кв. м, укладений між Якобцем Д. В. та ПСП «Агрофірма «Берегиня», яким порушуються права позивача на користування всією площею орендованого ним за договором оренди № 1 від 03 січня 2017 року тракторного стану. 
		41. Суди попередніх інстанцій закрили провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України внаслідок відсутності предмета спору на тій підставі, що строк дії оспорюваного договору закінчився 31 грудня 2017 року, а зобов'язання не може бути припинено на майбутнє. Суди вказали, що фактичне користування майном на підставі договору найму унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами реституції, оскільки використання майна є безповоротним і відновити його в первісне становище неможливо, а тому визнавати оспорюваний правочин недійсним на майбутнє немає підстав. При цьому місцевий господарський суд послався на правовий висновок, викладений Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 918/144/15 (провадження № 3-1143гс15).
		42. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року, ухваленій у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18), відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 918/144/15 (провадження № 3-1143гс15), і зазначила: «Оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Звідси апеляційний суд обґрунтовано розглянув позов прокурора про недійсність договору оренди спірних приміщень, незважаючи на те, що ця угода припинена за домовленістю сторін».
		43. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій, які на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України закрили провадження у цій справі у частині визнання недійсним договору оренди від 01 травня 2017 року, укладеного між Якобцем Д. В. та ПСП «Агрофірма «Берегиня», є передчасним. Тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на розгляд до місцевого господарського суду.
		Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном
		44. Також у позовній заяві ФОП Дворнік А. В. просив усунути йому перешкоди в користуванні орендованим за договором оренди №1 від 03 січня 2017 року майном. Ця позовна вимога обгрунтовано задоволена судами попередніх інстанцій за наявності доказів перешкоджання позивачу з боку відповідачів у користуванні тракторним станом площею 830,6 кв. м. 
		45. Види речових прав на чуже майно визначені статтею 395 ЦК України, у якій також передбачено, що законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
		46. За змістом статті 396 цього ж Кодексу особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
		47. Тобто орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
		48. Відповідно до частини першої статті 316, частини першої статті 317 та частини першої статті 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		49. За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		50. Згідно із частиною першою статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		51. Водночас за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		52. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
		53. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
		54. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
		55. Як установили суди попередніх інстанцій, у вищевказаних актах про недопуск зазначено, що працівники відповідачів не допустили представників позивача, тобто останні не змогли потрапити саме до того об'єкта, стосовно якого позивачем укладено договір оренди, і ці перешкоди носили систематичний, а не разовий характер. Водночас задоволення цього позову матиме наслідком відновлення порушеного права, про яке позивач заявив цей негаторний позов.
		56. При цьому суди правильно спростували посилання ПСП «Агрофірма «Берегиня», яке заперечувало про те, що квитанції, перелік яких міститься у матеріалах справи, є доказом належного виконання позивачем зобов'язання через те, що сплачувало за неіснуючими договорами оренди. Оскільки матеріали справи не містять доказів існування між останнім та ПСП «Агрофірма «Берегиня» інших договірних правовідносин, а здійснений розмір оплати відповідає щомісячній сумі орендної плати, визначеній у договорі № 1 від 03 січня 2017 року, ці посилання ПСП «Агрофірма «Берегиня» є необгрунтованими. З цих же підстав не заслуговують на увагу посилання останнього на те, що укладений між ним та позивачем договір оренди № 1 від 03 січня 2017 року є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
		57. Також скаржник посилається на не доведення позивачем створення йому перешкод у користуванні орендованим майном з боку ПСП «Агрофірма «Берегиня», оскільки акти від 08 червня, 07 вересня, 25 листопада 2017 року та від 12 лютого 2018 року про недопуск працівників позивача на орендований ним об'єкт не відповідають дійсності. 
		58. Проте ці обставини були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, їм надана належна оцінка, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		59. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про обгрунтованість позовних вимог у частині усунення перешкод позивачу у користуванні ним орендованим майном.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Щодо суті касаційної скарги
		60. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 
		61. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).
		62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		63. Згідно з положеннями статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		64. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення, що оскаржуються, - скасуванню в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 01 травня 2017 року, укладеного між Якобцем Д.В. та ПСП «Агрофірма «Берегиня», з передачею справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій слід залишити без змін.
		Щодо судових витрат
		65. Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється. 
		Керуючись статтями 300, 301, 308-310, 314-317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» задовольнити частково.
		2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 07 травня 2018 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2018 року у справі № 924/1220/17 у частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання недійсним договору   оренди від 01 травня 2017 року, укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Берегиня» та Якобцем Давидом Васильовичем, скасувати.
		3. Справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		4.  В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 07 травня 2018 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 листопада 2018 року у справі № 924/1220/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                               О. Р. Кібенко 
		 
		Судді:                            Н. О. Антонюк                                       Н.П. Лященко
		 
		С. В. Бакуліна                                        О. Б. Прокопенко
		 
		В. В. Британчук                                      Л. І. Рогач
		 
		В. І. Данішевська                                   І. В. Саприкіна
		 
		О.С. Золотніков                                     О. М. Ситнік
		 
		В. С. Князєв                                            О. С. Ткачук
		 
		                                      Л. М. Лобойко                                        В. Ю. Уркевич
		 
		                                                                  О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...