Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/586/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2019. Зареєстровано: 23.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2019.
Дата набрання законної сили: 06.08.2019
Результат оскарження 06.08.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/586/19
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
		 В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-256-23 від 08.11.2018 в сумі 19365,42 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в грудні 2018 року ним отримано рекомендованим листом вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 р. №Ф-256-23 на суму 19365,42 грн. Даною вимогою, без посилання на будь-які підстави, лише на ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та дані інформаційної системи органу доходів і зборів, він повідомлений про вимогу сплати недоїмки в сумі 19365,42 грн. Так, позивач зазначає, що дійсно з липня 2015 р. він був зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак з початку 2016 року підприємницької діяльності не здійснював, прибутку не отримував, жодної звітності протягом часу з 2016 року не подавав. Також вказує, що відповідач мав можливість предявити вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ ще коли її сума перевищила один неоподаткований мінімум доходів громадян, а не чекати її зростання до розміру непосильного для сплати особі, яка лише зареєстрована підприємцем, але діяльності не здійснює і доходу не отримує. Позивач стверджує, що жодних перевірок відносно нього органами фіскальної служби протягом 2016-2018 років не проводились, крім того, в оскаржуваній вимозі не зазначено обставин, щодо наявності акту перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, не відображено обставин з приводу проведення такої перевірки. 
		Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.23-25), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець (дата державної реєстрації 29.07.2015) та на дату формування вимоги, не перебував в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується реєстраційними та обліковими даними. Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рішення про припинення підприємницької діяльності позивач прийняв 30.10.2018 р. та подано відповідну заяву. Враховуючи вказане, відповідач вважає, що позивач не припинивши діяльність, у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування повинен сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від фінансового стану платника.
		Сторони в судове засідання не зявились, повідомленні належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.20-21, 38-39). Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.35).
		Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.ч.3, 9 ст.205 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
		Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		ОСОБА_1 29.07.2015 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на обліку в органах доходів і зборів.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.04.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 30.10.2018 року припинив підприємницьку діяльність, власне рішення (а.с.33-34).
		Судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.10.2018 року, становить 19365,42 грн. (а.с.27-30).
		На підставі цих даних, 08.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-256-23 щодо сплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в сумі 19365,42 грн. (а.с.7).
		Не погодившись з цією вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся зі скаргою від 28.12.2018 р. до Державної фіскальної служби України (а.с.8).
		Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 04.02.2019 року про залишення скарги без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін (а.с.9-11).
		Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. №2464-VІ (надалі  Закон №2464-VІ).
		Відповідно до п.п.2, 6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
		Згідно із п. 4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
		Статтею 7 Закону №2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.
		Згідно п.п.2, 3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
		У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI).
		Згідно ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
		Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
		Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
		Відповідно до абз.7 ч.1 ст.5 Закону №2464-VІ, зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
		Згідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців від 15.05.2013 р. №755-VІ (далі - Закон №755-VІ) регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
		Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №755-VІ фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		Зважаючи на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру позивачем припинено діяльність лише 30.10.2018 р., а отже і статусу платника єдиного внеску позбавлений з 30.10.2018 р., то вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску є законною та обґрунтованою, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог. 
		Щодо посилання позивача на те, що в оскаржуваній вимозі не зазначено обставин наявності акту перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, не відображено обставин з приводу проведення такої перевірки, суд зазначає.
		Так, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 №455, на явку посилається позивач, втратила чинність ще 29.05.2015 року.
		Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449). 
		Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
		Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
		дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
		платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
		платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
		У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
		Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
		У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
		платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
		платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
		В даному випадку позивачу надіслано вимогу у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 3 розділу VI Інструкції №449 (платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску), а не за результатами документальних перевірок.
		За приписами пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.
		Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
		Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мали у 2017 - 2018 роках фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).
		Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, чинним законодавством не передбачено.
		Суд наголошує, що позивачем не надано доказів того, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску.
		Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, - 
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (27406, Кіровоградська область, Знамянський район, м. Знам'янка, вул.Єсеніна,57, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України. 
		 
		Суддя Кіровоградського 
		окружного адміністративного суду ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...