Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № Б8/180-10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2019. Зареєстровано: 23.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2019.
Дата набрання законної сили: 09.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 квітня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа № Б8/180-10 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г. 
		за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
		 
		учасники справи:
		позивач - громадянин Швеції ОСОБА_5 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція",
		представник - адвокат Савчук В.В. (довіреність від 31.08.2018) 
		відповідач - громадянин ОСОБА_7,
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_8,
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-альтернатива",
		представник - адвокат Титич В.М. (договір №03-03/17 про надання правової допомоги від 10.03.2017)
		Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція",
		представник - адвокат Косянчук В.В. (довіреність від 15.01.2019)
		розглянув касаційну скаргу громадянина Швеції ОСОБА_5 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду
		від 22.11.2018
		у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В. 
		та ухвалу Господарського суду Київської області 
		від 14.09.2018 
		у складі судді Лопатіна А.В. 
		за позовом громадянина Швеції ОСОБА_5 в інтересах Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"
		до громадянина ОСОБА_7
		про відшкодування збитків  
		в межах справи № Б8/180-10 
		за заявою ОСОБА_7
		про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"
		ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. 21.12.2018, через Північний апеляційний господарський суд, громадянин Швеції ОСОБА_5 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2018 у справі №Б8/180-10 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №Б8/180-10 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.01.2019.
		3. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі №Б8/180-10 за касаційною скаргою громадянина Швеції ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2018 та призначено її розгляд на 02.04.2019 о 09 год. 30 хв.
		4. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 у справі №Б8/180-10 у зв'язку з відрядженням суддів Катеринчук Л.Й. та Пєскова В.Г. розгляд касаційної скарги громадянина Швеції ОСОБА_5 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2018 відкладено на 09.04.2019 о 09 год. 30 хв. 
		5. 14.02.2019 представником скаржника - адвокатом Савчуком В.В. на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.02.2019 надано Касаційному господарському суду оригінал позовної заяви про відшкодування збитків з доданими до неї документами, у прийнятті якої скаржнику було відмовлено ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2018 у справі №Б8/180-10.
		6. Відзиви на касаційну скаргу громадянина Швеції ОСОБА_5 не надходили.
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
		7. Провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010 за заявою ОСОБА_7 (далі - відповідач, ОСОБА_7) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), здійснюється на стадії санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", введеної ухвалою місцевого господарського суду від 28.05.2012.
		8. 10.09.2018 до місцевого суду надійшла позовна заява громадянина Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до громадянина ОСОБА_7 про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, в порядку статті 54 ГПК України. Позовну заяву підписано представником Савчуком В.В. та подано для розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", з огляду на зазначення у позовній заяві про те, що "спір за цією позовною заявою підсудний Господарському суду Київської області і має розглядатися у справі №Б8/180-10.
		9. 14.09.2018 ухвалою Господарського суду Київської області відмовлено у прийняті позовної заяви громадянина Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", підписаної, як вказано у ній, представником Савчуком Віталієм Віталійовичем, до громадянина ОСОБА_7 про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою до розгляду в межах провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		9.1. Суд першої інстанції встановив, що в обґрунтування звернення до місцевого господарського суду з позовною заявою в межах провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" заявник посилався на наявність відкритого провадження у справі про банкрутство щодо юридичної особи - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", в інтересах якої заявлено позовні вимоги. Заявник зауважив, що предметом позову є стягнення з ОСОБА_7, як особи, яка здійснювала керівництво юридичною особою-боржником, збитків в розмірі 370 000 грн. на користь боржника - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що може мати значний вплив на результати процедури санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та загалом на розгляд справи про банкрутство №Б8/180-10. Заявник зіслався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 07.02.2018 у справі №925/997/17 щодо підсудності майнових спорів, стороною яких є боржник. 
		9.2. Місцевий суд взяв до уваги правову позицію Верховного Суду у постанові від 07.02.2018 у справі №925/997/17, яка відповідає висновкам Верховного Суду України у постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14, про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника всі спори розглядаються та вирішуються господарським судом в межах справи про банкрутство без порушення нових справ.
		Суд першої інстанції, з посиланням на приписи абзацу 1 пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 та частини 6 статті 12 ГПК України, дійшов висновку, що при вирішенні питання про підсудність заявленого громадянином Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" позову про відшкодування ОСОБА_7 збитків, завданих юридичній особі-боржнику її посадовою особою, слід керуватися нормами процесуального закону, що діяв на момент звернення з позовом 10.09.2018, та приписами Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, за якою здійснюється провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		9.3. Місцевий суд зауважив, що за змістом статей 17, 18 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, що застосовуються в процедурі санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", не вбачається можливим розгляд господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство боржника будь-яких спорів, які не передбачені нормами Закону про банкрутство, в тому числі майнових спорів. 
		Суд зазначив, що положення пункту 8 частини 1 статті 20 та частини 4 статті 10 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 застосовуються незалежно від суб'єктного складу сторін лише у тому випадку, коли майнові вимоги пред'являються саме до особи (боржника), яка перебуває в процедурах банкрутства. Однак, у справу №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з позовними вимогами звернулася особа (громадянин Швеції ОСОБА_5), яка не наділена таким правом в силу закону (статей 17, 18 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013), оскільки не має статусу ні керуючого санацією, ні кредитора (представника комітету кредиторів), ні боржника у справі про банкрутство №Б8/180-10.
		Місцевий суд врахував, що позов заявлено не до боржника, як відповідача, а до іншої особи - ОСОБА_7, який виконував повноваження керівника ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та є ініціюючим кредитором у справі №Б8/180-10.
		10. Відмовляючи у прийнятті позовної заяви громадянина Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", суд першої інстанції, з посиланням на приписи статей 12, 175 ГПК України та з урахуванням суб'єктного складу даного спору (позовні вимоги пред'явлено не до боржника та особою, яка не є конкурсним кредитором, розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором у справі №Б8/180-10) і предмета спору, виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
		11. 04.10.2018 поштовим відправленням громадянин Швеції ОСОБА_5 через представника - адвоката Бежевця О.О. подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2018 у справі №Б8/180-10, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду про відмову у прийнятті позовної заяви як таку, що її прийнято з порушенням норм процесуального права (статей 30, 54 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"), та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду у справі про банкрутство №Б8/180-10. Скаржник доводив, що місцевим судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою громадянина Швеції ОСОБА_5 не враховано, що її подано в порядку статті 54 ГПК України в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство №Б8/180-10. Відтак, даний спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство №Б8/180-10 без порушення окремого позовного провадження, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 07.02.2018 у справі №925/997/17, які є обов'язковими для місцевого суду.
		12. 22.11.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 05.12.2018, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2018 у справі №Б8/180-10 залишено без змін.
		12.1. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин приписів процесуального закону (статей 12, 20, 30, 54 ГПК України) та Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 (статей 17, 18) та не вбачав підстав для скасування ухвали місцевого суду від 14.09.2018 про відмову у прийнятті позовної заяви громадянина Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" як такої, що підлягає розгляду в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство.
		12.2. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позов заявлено громадянином Швеції ОСОБА_5, який є акціонером ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з часткою 15,9649% від загальної кількості акцій боржника, що підтверджується копією долученого до позовної заяви Реєстру власників іменних цінних паперів №60094 від 24.04.2014. 
		В обґрунтування заявлених до ОСОБА_7 вимог позивач зазначив, що відповідачем, як посадовою особою ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", укладались завідомо невигідні для боржника угоди, внаслідок яких штучно створено кредиторську заборгованість, на підставі якої за заявою ОСОБА_7 порушено щодо ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" справу про банкрутство №Б8/180-10.
		З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 як акціонер ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", який володіє більш як 10% від загальної кількості акцій товариства-боржника (15,9649%), має право на звернення до суду в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі-боржника її посадовою особою, в силу статті 54 ГПК України.
		12.3. Разом з тим, керуючись приписами статей 12, 20, 30 ГПК України, абзацу 1 пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 та статей 17, 18 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про те, що даний спір підлягає розгляду в окремому позовному провадженні поза межами справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", виходячи з обставин здійснення щодо юридичної особи-боржника провадження у справі про банкрутство на стадії санації за Законом про банкрутство в редакції до 19.01.2013, положеннями якого не передбачено обов'язкового вирішення господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, інших спорів, стороною яких є боржник, ніж визначені статтями 17, 18 цього Закону, та зважаючи на факт звернення з позовною заявою особи, яка не є учасником справи про банкрутство №Б8/180-10, та пред'явлення позову до особи, яка не є боржником у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		13. Доводи апеляційної скарги про те, що висновки місцевого суду про необхідність розгляду даного спору в окремому позовному провадженні не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 07.02.2018 у справі №925/997/17, апеляційний суд спростував з посиланням на встановлені обставини здійснення щодо ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" провадження у справі про банкрутство за Законом про банкрутство в редакції до 19.01.2013, яка передбачає вичерпний перелік спорів, що розглядаються в межах справи про банкрутство на стадії санації боржника (статті 17, 18 Закону), тоді як даний спір про стягнення збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою згідно статті 54 ГПК України, до таких спорів не належить.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи скаржника (громадянина Швеції ОСОБА_5)
		14. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій не враховано, що приписами статті 54 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, акціонеру, який володіє 10 і більше відсотків акцій товариства, надано право звертатись до господарського суду з вимогами про відшкодування збитків, заподіяних посадовими особами такої юридичної особи, саме в інтересах юридичної особи; скаржник аргументував, що у разі якщо відносно юридичної особи здійснюється провадження у справі про банкрутство, позовні вимоги акціонера підлягають розгляду в межах справи про банкрутство, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14, від якої не відступив Верховний Суд при прийнятті постанов від 07.02.2018 у справі №925/997/17 та від 19.06.2018 у справі №908/4057/14.
		15. Скаржник зазначив про помилковість висновків місцевого та апеляційного судів про необхідність розгляду в окремому позовному провадженні спору між громадянином Швеції ОСОБА_5, як акціонером ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", та ОСОБА_7, як посадовою особою ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", про стягнення на користь ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" завданих йому збитків посадовою особою в порядку статті 54 ГПК України. Скаржник з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №908/4057/14 аргументував, що нормативне відтворення принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства набуло в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (частина 4 статті 10) та на його реалізацію спрямовані приписи статей 20, 30 ГПК України; при цьому, механізм застосування зазначеного принципу також відстежується у приписах Закону про банкрутство в редакції Закону №2343-XII від 14.05.1992, чинній до 19.01.2013, за якою здійснюється провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		Доводи інших учасників справи
		16. Відзиви на касаційну скаргу громадянина Швеції ОСОБА_5 не надходили.
		НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ 
		17. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017
		Частина 1 статті 4 - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Частина 2 статті 4 - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
		Частина 3 статті 4 - до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Стаття 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Частини 1, 2 статті 54 - власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. 
		Частина 6 статті 12 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Пункт 8 частини 1 статті 20 - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
		Частина 9 статті 30 - справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
		18. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-XII від 14.05.1992, чинній станом на 30.11.2010 (дата порушення щодо ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" справи про банкрутство №Б8/180-10)
		Стаття 1 - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
		Частина 4 статті 17 - з дня винесення ухвали про санацію, зокрема, припиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. 
		Частина 1 статті 18 - протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема, шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.
		Частина 2 статті 18 - заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути, зокрема, продаж частини майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.
		19. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013
		Абзац 1 пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення - положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.
		20. Господарський кодекс України 
		Частина 2 статті 80 - акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.
		Частина 1 статті 89 - управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
		Частина 2 статті 89 - посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані, зокрема, діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		21. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій положень частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 54 ГПК України при прийнятті рішення про відмову у прийнятті до провадження позовної заяви акціонера ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, для розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції 
		22. Аналіз приписів статей 80, 86 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дозволяє дійти висновку, що управління діяльністю акціонерного товариства, як господарського товариства, здійснюють його органи або посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається законом. Посадові особи акціонерного товариства відповідають за збитки, завдані товариству їх діями (бездіяльністю) при виконанні ними посадових обов'язків, зокрема, діями, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження чи іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства.
		23. За змістом статей 4, 14 ГПК України вбачається, що процесуальним законом гарантується право на звернення до господарського суду юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які не є підприємцями, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також особам, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Розгляд справ господарським судом здійснюється не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, що є реалізацією з боку суду принципу диспозитивності як однієї із засад господарського судочинства.
		24. Аналіз частин 1, 2 статті 54 ГПК України дозволяє зробити висновок, що акціонер юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою; така юридична особа набуває статусу позивача у даному спорі із законодавчим обмеженням щодо реалізації нею процесуальних прав та обов'язків позивача у справі без погодження з акціонером, який звернувся з позовом в інтересах такої юридичної особи.
		Отже, вирішення судом господарського спору, що виник між акціонером товариства та посадовою особою товариства щодо відшкодування завданих юридичній особі збитків, на користь юридичної особи, матиме наслідком збільшення активу юридичної особи за рахунок коштів, стягнених за рішенням суду з її посадової особи як збитків.
		25. Судами встановлено, що 10.09.2018 громадянин Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" подав до Господарського суду Київської області позов до громадянина ОСОБА_7 про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, в порядку статті 54 ГПК України, визначивши її розгляд в межах провадження у справі про банкрутство №Б8/180-10. 
		Судами встановлено порушення провадження у справі про банкрутство №Б8/180-10 щодо ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010, яке перебуває на стадії санації боржника, введеній ухвалою місцевого суду від 28.05.2012.
		Абзацом 1 пункту 1-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013, визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.
		З огляду на таке, суди дійшли висновку, що в процедурі санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", яка здійснюється за Законом про банкрутство в редакції Закону України №2343-XII від 14.05.1992, чинній до 19.01.2013, не передбачено обов'язку господарського суду здійснювати в межах справи про банкрутство розгляд спорів, які пред'явлено особою, що не є учасником провадження (арбітражним керуючим, боржником чи кредитором та у якій боржника не визначено відповідачем).
		Зазначене стало підставою для відмови у прийнятті позовної заяви громадянина Швеції ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_7 про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, до розгляду в межах провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", про що прийнято оскаржувані судові рішення.
		26. За змістом статті 1, частини 4 статті 17 та частин 1, 2 статті 18 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 вбачається, що з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації у зв'язку з банкрутством до суб'єкта господарювання застосовується процедура санації як система заходів, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, задоволення в повному обсязі (частково) вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. З дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи, а управління боржником переходять до керуючого санацією, до обов'язків якого входить підготовка плану санації боржника з переліком санаційних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, зокрема, шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, продажу частини майна боржника та іншими способами відновлення платоспроможності боржника, перелік яких не обмежується законом про банкрутство.
		Відтак, позов акціонера, заявлений в інтересах боржника на стадії санації сприятиме залученню для погашення конкурсної заборгованості боржника коштів, у випадку їх присудження на користь боржника, як збитків, завданих посадовою особою боржника в порядку статті 54 ГПК України, що сприятиме відновленню платоспроможності боржника на стадії санації. Отже, розгляд такого спору в межах провадження у справі про банкрутство відповідає загальній позиції законодавця про концентрацію майнових спорів, що стосуються активів боржника в межах провадження у справі про банкрутство.
		27. Судами встановлено обставини здійснення щодо ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" провадження у справі про банкрутство №Б8/180-10 за редакцією Закону про банкрутство, чинною до внесення змін 19.01.2013, яка не передбачає, але й не забороняє розгляд в межах провадження у справі про банкрутство окремих майнових спорів. Зокрема, законодавець допускає звернення у процедуру банкрутства третіх осіб, які не є учасниками провадження у справі за вимогами, що випливають з порушення угод у процедурі санації (частина 8 статті 18 Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992, що застосовується до боржника).
		28. Закон про банкрутство об'єднує в собі норми матеріального та норми процесуального права, які визначають особливості провадження у процедурах неплатоспроможності. 
		Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, чинного з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Отже, норми процесуального права, а зокрема, положення статей 4, 5, 7, 12, 14, пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України у редакції з 15.12.2017, повинні застосовуватися у справах про банкрутство, не завершених розглядом на даний час. Зазначене зобов'язує суди надати рівний процесуальний доступ для розгляду в межах провадження у справі про банкрутство майнових спорів за заявами третіх осіб до боржника (щодо боржника), незалежно від того коли була порушена справа про банкрутство та за якими особливостями провадження (старої чи нової редакції Закону про банкрутство вона здійснюється).
		29. Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарськими судами у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Статтею 20 ГПК України передбачено, що розгляд спорів з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, належить до предметної юрисдикції господарських судів, при цьому, перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено. Частиною 9 статті 30 ГПК України справи у майнових спорах до боржника віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника.
		Отже, спори з майновими вимогами до суб'єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, а також позови власників (учасників, акціонерів) юридичної особи-боржника про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, подані в інтересах такої юридичної особи в порядку статті 54 ГПК України, підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство юридичної особи, без порушення окремих справ позовного провадження, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство на забезпечення судового контролю в межах провадження у справі про банкрутство за діяльністю боржника під час здійснення щодо нього процедур банкрутства, формуванням активу та пасиву боржника та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.
		Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №908/4057/14, від яких колегія суддів касаційного суду при розгляді справи №Б8/180-10 не вбачає за необхідне відступати.
		30. Юридичний аналіз положень статей 15-16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 4 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом своїх особистих майнових прав та інтересів. Діяти в інтересах інших осіб особа може за їх дорученням або відповідно до повноважень, наданих законом (частина 1 статті 53 ГПК України). Згідно з частиною 1 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		31. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ), не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
		Отже, статтею 6 Конвенції ЄСПЛ встановлено вимогу до судів щодо надання заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. 
		Оцінюючи спірні правовідносини щодо можливості звернення з позовом до суду в межах провадження у справі про банкрутство, як способу захисту прав заявника, касаційний суд вважає, що законодавцем надано рівні права всім особам на предмет визначення способу захисту своїх прав з можливістю їх звернення у справу про банкрутство незалежно від того, яка редакція Закону про банкрутство застосовується до боржника для визначення особливостей окремих процедур банкрутства. Зазначене підтверджується пунктом 9 Розділу ХІ Прикінцевих положень ГПК України про застосування норм нової редакції процесуального закону щодо усіх справ, які перебувають в провадженні судів станом на 15.12.2017.
		32. Звертаючись з позовом до ОСОБА_7 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", громадянин Швеції ОСОБА_5 обрав спосіб захисту майнових прав та інтересів позивача-боржника саме шляхом звернення у справу №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", про що він зазначив у позовній заяві від 06.09.2018, аргументуючи тим, що спір про стягнення 370 000 грн. збитків, заподіяних позивачу як юридичній особі її посадовою особою, яку визначено відповідачем, - ОСОБА_7, може мати значний вплив на результати процедури санації позивача-боржника та розгляд справи про його банкрутство, стане одним із способів відновлення його платоспроможності на стадії санації, оскільки законодавець не обмежує заходів, які можуть вживатися у санації для відновлення платоспроможності боржника.
		Однак, за змістом оскаржуваних ухвали від 14.09.2018 та постанови від 22.11.2018 у справі №Б8/180-10 місцевий та апеляційний суди дійшли помилкового висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в окремому позовному провадженні поза межами справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" тільки тому, що провадження у справі про банкрутство здійснюється за редакцією Закону про банкрутство, яка прямо не передбачає можливості розгляду майнових спорів боржника в межах такого провадження. 
		Колегія суддів касаційного суду вважає такі рішення прийнятими з порушенням принципів диспозитивності та рівності в господарському процесі визначених статтями 7, 14 ГПК України, в редакції, яка застосовується до боржника у даній справі з 15.12.2017.
		А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги 
		33. З огляду на таке, Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника згідно з пунктами 14-15 описової частини даної постанови про помилковість висновків місцевого та апеляційного судів про відмову у прийнятті до провадження для розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" позовних вимог громадянина Швеції ОСОБА_5 в інтересах ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до громадянина ОСОБА_7 про стягнення 370 000 грн. збитків, заподіяних позивачу як юридичній особі її посадовою особою, з підстав, зазначених у пунктах 22-32 мотивувальної частини даної постанови.
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		34. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		З огляду на таке, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги громадянина Швеції ОСОБА_5, скасування постанови апеляційного суду від 22.11.2018 та ухвали суду першої інстанції від 14.09.2018 у справі №Б8/180-10 та передання позовної заяви громадянина Швеції ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_7 про відшкодування збитків для розгляду в межах провадження у справі №Б8/180-10 до Господарського суду Київської області.
		35. При розгляді позовної заяви в межах провадження у справі про банкрутство судам належить врахувати викладене, в повному обсязі дослідити обставини справи на предмет обґрунтованості позовних вимог з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство щодо формування активу та пасиву боржника, в тому числі за рахунок коштів, стягнених на користь юридичної особи-боржника як збитків, заподіяних її посадовою особою, та прийняти законне та обґрунтоване рішення по суті спору.
		В. Судові витрати
		36. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням прийнятих у справі №Б8/180-10 судових рішень про відмову у прийнятті до провадження для розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" позову громадянина Швеції ОСОБА_5 та переданням позовної заяви для розгляду в межах справи №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду позовних вимог по суті не відбулося.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу громадянина Швеції ОСОБА_5 задовольнити.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 14.09.2018 у справі №Б8/180-10 скасувати. Позовну заяву громадянина Швеції ОСОБА_5 до громадянина ОСОБА_7 про відшкодування збитків передати для розгляду в межах провадження у справі про банкрутство №Б8/180-10 до Господарського суду Київської області.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Л.Й. Катеринчук
		Судді                                                                                                 В.В. Білоус
		                                                                                               В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...