Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9102/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2019. Зареєстровано: 24.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		03 квітня 2019 року Справа № 160/9102/18  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1  при секретарі судового засіданняОСОБА_2   за участю представників:   позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5   розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Яна» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -
		 
		встановив:
		 
		І. ПРОЦЕДУРА
		1. 03.12.2018 Селянське (фермерське) господарство «Яна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису № 4-11736-3-3 від 07.11.2018.
		2. Разом із адміністративним позовом позивачем була подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-11736-3-3 від 07.11.2018 до набрання законної сили судовим рішенням по справі. Ухвалою суду від 05.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/9102/18.
		3. Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 21.12.2018.
		4. 20.12.2018 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками.
		5. 21.12.2018 у судове засіданні прибув представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення повідомлений належним чином.
		6. Судове засідання відкладено до 15.01.2019.
		7. 28.12.2018 від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками.
		8. 09.01.2019 представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив на адміністративний позов разом із заявою про поновлення строку на подання відповіді на відзив та доказами направлення зазначених документів відповідачу.
		9. 10.01.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов.
		10. У звязку із перебуванням головуючого судді Верба І.О. з 14.01.2019 по 15.01.2019 включно у відрядженні, справу знято з розгляду та призначено на 05.02.2019.
		11. 05.02.2019 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
		12. 05.02.2019 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками.
		13. У судове засідання 05.02.2019 прибув представник позивача, протокольною ухвалою суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального провадження, із призначенням підготовчого засідання на 19.02.2019.
		14. 14.02.2019 до канцелярії суду відповідачем подано заперечення.
		15. 19.02.2019 у підготовче засідання прибули представники позивача та відповідача, судом оголошено перерву з метою підготовки пояснень до 04.03.2019.
		16. 04.03.2019 від представника позивача надійшли письмові пояснення з доказами по справі, у підготовчому засіданні за участю представників сторін, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2018.
		17. 13.03.2019 від позивача надійшли додаткові докази, 14.03.2019 відповідачем надані письмові пояснення. 
		18. У судовому засіданні 15.03.2019 оголошено перерву до 29.03.2019. 29.03.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.04.2019.
		19. У судовому засіданні 03.04.2019 представники сторін підтримали обрані правові позиції. 
		ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
		20. Позивач вважає протиправним оскаржуваний припис, зазначив, що 7 пунктів припису з 34 повинні бути виконаними до 07.11.2018 року, тобто в день винесення самого припису, а 9 пунктів до 20.11.2018, однак, враховуючи отримання припису поштовим звязком 22.11.2018, виконання вказаних вимог припису у зазначені строки є неможливим. 
		21. З положень 1 пункту припису не зрозуміло яким самим чином СФГ «Яна» вчинено порушення та не зрозуміло яким саме чином виконати усунення даних порушень, оскільки вимога припису: «забезпечувати складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» є абстрактною, і з даних положень не зрозуміло яким чином його виконувати.
		22. СФГ «Яна» складає та подає всі форми державних статистичних спостережень, які зазначені в переліку форм державних статистичних спостережень, які має подати у 2018 році СФГ «Яна». Під час перевірки не було зафіксовано ані в акті, ані в приписі факту не подання статистичних довідок, які містяться в даному переліку.
		23. Місце тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів на підприємстві відсутнє. Пестициди і агрохімікати відповідно до договорів поставки купуються підприємством в межах необхідних для разового використання і не зберігаються на підприємстві.
		24. СФГ «Яна» придбало обєкти, зазначені в пункті 2 припису, у 2012 році, на момент укладання договору купівлі-продажу, дані обєкти були введені в експлуатацію з урахуванням вимог чинного, на момент введення в експлуатацію, законодавства. З моменту їх придбання будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) обєктів та інше втручання в навколишнє природне середовище не проводилось. 
		25. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808 «Про затвердження переліку видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Водночас місця для тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів, пункт заправки техніки, свино-тваринницька ферма та худобомогильник не віднесено постановою до видів діяльності чи об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
		26. В пункті 23 постанови № 808 зазначено, що до обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку відносяться тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше), однак, відповідно до Звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин станом на 01.10.2018 на свинофермі СФГ «Яна» знаходиться 1 298 свиней, що в свою чергу значно менше від необхідного обсягу для віднесення даної свиноферми до обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
		27. Що стосується худобомогильника, то на нього мається ветеринарно-санітарна карта, та щороку проводиться перевірка щодо його відповідності санітарним нормам.
		28. Викидами забруднюючих речовин вважається надходження в атмосферне повітря речовин хімічного або біологічного походження, що справляють негативний вплив на здоровя людини та стан навколишнього природного середовища. Законодавець встановив обов'язок отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами тим підприємствам, експлуатують об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини суміші.
		29. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 затверджено «Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», у якому визначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.
		30. На виконанню вказаного Порядку Міністерством видано наказ від 16.08.2004 № 317, яким затверджено перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих видів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.
		31. Перелік є вичерпним, до якого обєкти, зазначені в акті не віднесено.
		32. Перелік обладнання, яке є джерелами утворення викидів, який викладеній і сторінці 10 акту повністю не відповідає переліку таких обєктів, який міститься на сторінці 5 акту. Положення акту протирічать одне одному. Більше того, на підприємстві відсутнє обладнання, яке зазначене в акті, а саме на підприємстві немає: зерноочисного комплексу БЦС - 50 (обладнаного ГОУ) - 2 од., зерносушарки (працює на соломі), крупорушки (обладнана ГОУ), 2 корпуси для утримання КРХ, 2 літніх табори. Яким чином, складеному екологічною інспекцією акті, відображене устаткування якого немає та ніколи не було на підприємстві не зрозуміло. Ні до акту ні до припису доказів наявності вищевказаного обладнання на території СФГ «Яна» не було додано.
		33. СФГ «Яна» займається безпосередньо вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, їх переробкою підприємство не займається. Зібраний врожай СФГ «Яна» відразу з поля здає на елеватор або передає на зберігання за відповідними договорами зберігання підприємствам, які займаються зберіганням зернових культур. Переробкою пшениці в муку чи насіння соняшнику в олію підприємство не займається та не має відповідного обладнання (установок). 
		34. На підприємстві взагалі відсутнє устаткування, яке відповідно до наказу № 317 від 16.08.2004 міститься в Переліку типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Інспекцією не визначено з яких саме стаціонарних джерел відбувається (може відбуватися) забруднення атмосферного повітря, їх розташування та взагалі не встановлена їх наявність на підприємстві.
		35. Відповідачем не надано належного документального підтвердження того, що СФГ «Яна» під час здійснення своєї господарської діяльності здійснює викиди забруднюючих речовин, що справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
		36. Інструментально-лабораторні методи контролю під час проведення перевірки інспекцією не були здійснені.
		37. У звязку з вищезазначеним, у СФГ «Яна» відсутній обов'язок щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки відсутнє устаткування, при експлуатації якого необхідно отримувати дозвіл на викиди.
		38. На території підприємства відсутні обєкти при експлуатації яких необхідно отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Оскільки, СФГ «Яна» не має у експлуатації стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, експлуатація яких заборонена без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому і не повинно проводити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин на підприємстві. 
		39. Відповідачем не надано доказів наявності порушень розрахунку податкового зобовязання з екологічного податку, крім того, справляння податків та зборів є виключною компетенцією органів ДФС України, тому відповідач в даному питанні вийшов за межі своєї компетенції. СФГ «Яна» щоквартально сплачує екологічний податок.
		40. СФГ «Яна» не має у експлуатації стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому і не повинно вести первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря.
		41. На підприємстві не має газоочисного устаткування, та відсутнє обладнання на яке поширюються «Правила технічної експлуатації установок очистки газу» затверджені Наказом Міністерства охорони навколишнього природного від 06.02.2009 № 52, доказів протилежного відповідачем ані до акту складеного за результатами перевірки ані до припису не надано. Оскільки на підприємстві відсутнє газоочисне обладнання, то припис з оформлення паспортів на пилогазоочисне обладнання є протиправним та підлягає скасуванню.
		42. Пункт 8 припису містить лише вимогу про необхідність розробити паспорти установок очистки газу від джерел викидів підприємства у термін до 20.11.2018 року та не містить вказівки на виявлені в ході перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства.
		43. З пунктом 13 припису не згодні, оскільки чинним на сьогоднішній день законодавством чітко не встановлено порядок та процедуру проходження інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин тракторами та сільськогосподарською технікою. ДСТУ 4277:2004 та ДСТУ 4276:2004 відношення сільськогосподарської техніки не має. 
		44. Трактори та сільськогосподарська техніка, яка наявна на підприємстві своєчасно проходить державний технічний огляд, за результатами якого жодного разу не було отримано зауважень, щодо невідповідності ДСТУ.
		45. Пункт 13 припису містить лише вимогу про необхідність забезпечити проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел викидів з оформленням протоколів результатів вимірів у відповідності до вимог нормативної документації у термін до 15.12.2018 року та не містить вказівки на виявлені в ході перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства.
		46. В розділі 1 КНД 211.2.3.063-98, на які посилається відповідач в пункту 14 припису, зазначено: «Вимоги цього нормативного документа є рекомендованими та поширюються на субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що здійснюють організовані викиди, та (або) виконують вимірювання концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах». Тобто, нормативно-правовий акт, на який вказує інспекція, носить рекомендаційний, а не зобовязуючий (імперативний) характер, отже дані норми не є обовязковими до застосування.
		47. СФГ «Яна» не має обладнання (устаткування) яке може здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у звязку з цим, відсутнє обладнання на яке необхідно встановлювати точки відбору та вимірювання параметрів газопилового потоку.
		48. Відповідно до частини другої статті 40 Водного кодексу України технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Отже, обовязок розроблення нормативів покладено на державні органи, а не на субєктів господарювання.
		49. Відповідно до частини першої статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
		50. У відповідності до частини другої статті 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько- побутових потреб.
		51. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.06.2018 року по справі № 823/1397/17.
		52. Основний вид діяльності підприємства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний)». Отже, в акті встановлено, що основний вид діяльності СФГ «Яна» є сільськогосподарське товарне виробництво, що в свою чергу, звільняє СФГ «Яна» від обовязку отримувати дозвіл на спеціальне водокористування. СФГ «Яна» є платником єдиного податку четвертої групи. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 297 ПК України платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.
		53. Відповідно до абзацу «а» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, а саме, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
		54. Оскільки СФГ «Яна» згідно чинного законодавства не має обовязку, щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування та не має обовязку щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води, відповідно у підприємства не виникає необхідності у встановлені водовимірювальної апаратури, що приписано пунктом 17 припису, оскільки, від обсягу використаної СФГ «Яна» води з колодязю, у підприємства не виникає будь-яких прав чи обовязків (зі сплати податків та зборів), а отже встановлення водовимірювальної апаратури не має сенсу. Тим більше, жодним нормативно-правовим актом не передбачено ані обовязку ані порядку встановлення водовимірювальної апаратури саме на колодязь.
		55. У звязку з вищезазначеним, у СФГ «Яна» немає необхідності у веденні первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів.
		56. Пункти 21, 22 припису не визначають факту конкретного порушення приписів діючого природоохоронного законодавства, яке підприємство повинно усунути, а носять загальний характер. В акті зазначено, що є заглиблені ємності, в яких збираються зливові стоки, повністю забетоновані, для уникнення можливості протікання рідини з ємностей до підземних вод та ґрунтів. Накопичення, які збираються в даних ємностях своєчасно вивозиться на поля підприємства для використання в якості природніх добрив.
		57. Інспекцією перевірялося підприємство, яке знаходиться в селі Українка, Межівського району Дніпропетровської області. Дане підприємство не знаходиться в місті обласного чи районного значення. Загальна чисельність населення села Українка близько 200 чоловік. 
		58. На території даного села ніколи не було ні централізованого водопостачання ні водовідведення. На вулицях села відсутнє централізоване водовідведення (каналізація), однак, перевіряючими не було взято даний факт до уваги. 
		59. Для того, щоб виконати вимоги пунктів 21 та 22 припису СФГ «Яна» фактично необхідно збудувати на території підприємства централізоване водовідведення та встановити водоочисні споруди з відповідними лабораторіями, які перевіряють якість стічних вод, що фактично перекваліфікує дане підприємство з сільськогосподарського товаровиробника в підприємство яке займається водопостачанням та водовідведенням. 
		60. Крім того виникає питання, яким чином забезпечити відведення зливових стоків з території підприємства, у випадку, якщо найближче місце де наявне централізоване водовідведення знаходиться на відстані близько 100 кілометрів від підприємства.
		61. Разом з тим, зазначаємо, що в період проведення перевірки не було опадів. Таким чином, у перевіряючих інспекторів не було обєктивної можливості простежити, яким чином та в якому напрямку проходить стікання, накопичення води, яка утворюється або збирається на території СФГ «Яна» та подальше її відведення.
		62. Пунктом 2 Розділу II Методичних рекомендацій із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 23.12.2010 № 470, застосування відкритих пристроїв водовідведення допускається в районах одно-, двоповерхової забудови, в сільських населених пунктах і на території паркових масивів.
		63. Згідно чинного законодавства, відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети які не мають подальшого використання за місцем їх утворення. Виходить, що відходами можна назвати тільки ті речі, які не будуть в подальшому використовуватись.
		64. Тобто, якщо екскременти тварин, що утворюються на свинофермі використовуються в якості природних добрив, то такі екскременти не можна назвати відходами, оскільки вони в подальшому використовуються їх власником в якості природних добрив. Теж саме можна сказати про відходи деревини, оскільки відходи деревини використовуються для опалення підприємства взимку. В процесі віяння зерна відвіюється дрібне та подроблене зерно, яке в подальшому використовується в якості корму для тварин. Акумулятори, що вийшли з ладу зберігаються на підприємстві для подальшого обміну на нові (їх придбання зі знижкою), що також не можна назвати відходами. Теж саме стосується відпрацьованої гуми.
		65. Інспекцією не було взято до уваги пояснення уповноважених осіб СФГ «Яна» щодо того, що зазначений перевіряючими як «металобрухт» є сільськогосподарською технікою, яка вийшла з ладу, та яку СФГ «Яна» використовує у господарській діяльності, а саме для ремонту діючої сільськогосподарської техніки. Щодо наявності відпрацьованого мастила на території підприємства, зазначаємо, що частина відпрацьованого мастила після відстоювання повторно заливається до двигунів техніки, а густий осад використовується для змащування деталей та механізмів.
		66. Будівельні матеріали, які екологічна інспекція сприйняла як сміття, були придбані підприємством для будівництва обмостки навколо адміністративної будівлі підприємства. При цьому в акті перевірки не зазначено обставин, з яких комісія дійшла висновку про знаходження на території СФГ «Яна» саме сміття, а не будівельних матеріалів та не спростовано зауваження щодо відсутності засмічення території.
		67. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1999 року № 2034 затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів. Цей Порядок встановлює єдині правила ведення державного обліку та паспортизації відходів, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, діяльність яких пов'язана з утворенням відходів та здійсненням операцій поводження з ними (далі - підприємства).
		68. Під інвентаризацією відходів, згідно з цим порядком, слід розуміти комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.
		69. Паспортизація відходів - процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
		70. Пунктами 8, 9 вказаного Порядку передбачено, що інвентаризація відходів проводиться на загальних методологічних засадах відповідно до законодавства. Паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів» та номенклатури відходів.
		71. На кожне місце (об'єкт) зберігання відходів повинен бути складений спеціальний паспорт, у якому зазначаються технічні характеристики місця, найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їхній кількісний та якісний склад, походження, а також відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць (об'єктів).
		72. Однак, під час проведення перевірки та на момент складання акту Інспекцією не встановлено факту та не надано доказів того, що від провадження господарської діяльності СФГ «Яна» утворюються відходи або здійснюються операції поводження з ними.
		73. СФГ «Яна» займається безпосередньо вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, їх переробкою підприємство не займається. Зібраний врожай СФГ «Яна» відразу з поля здає на елеватор або передає на зберігання за відповідними договорами зберігання підприємствам, які займаються зберіганням зернових культур (копія договорів додається). СФГ «Яна», в процесі здійснення господарської діяльності, не застосовує технологічні процеси в результаті яких утворюються відходи, що в свою чергу, звільняє підприємство від обовязку проводити інвентаризацію відходів, що утворюються при здійсненні діяльності підприємства.
		74. Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 24-25 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 820/12120/15.
		75. Слід зазначити, що державному обліку підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України відповідно до Закону України «Про відходи».
		76. Державний облік відходів - це єдина державна система збирання, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання відомостей про відходи під час їх утворення та поводження з ними.
		77. Враховуючи те, що під час проведення перевірки е було зафіксовано та не надано доказів того, що від провадження господарської діяльності СФГ «Яна» утворюються відходи, то порушення визначенні в вищевказаних пунктах припису є такими, що не відповідає чинному законодавству.
		78. Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 26-27 постанови Верховного Суду у справі № 820/12120/15. 
		79. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про відходи» під розміщенням відходів розуміється зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
		80. Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 32 цього Закону з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
		81. Відповідно до пункту 10 Порядку розроблення, затвердження і-перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218, місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
		82. Органи Мінекоресурсів на місцях відповідно до пункту 11 цього Порядку до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
		83. З огляду на наведені положення Порядку зазначаємо, що отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів не є обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів господарювання, цьому передує обов'язок Мінекоресурсів вчинити певні дії, а саме визначити перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, надіслати повідомлення таким суб'єктам.
		84. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 813/1350/13-а.
		85. Оскільки під час здійснення господарської підприємством не утворюються відходи, а ті речі, які інспектори вважають відходами, СФГ «Яна» використовує в своїй господарській діяльності, що фактично виключає можливість віднесення даних речей під поняття відходи та виконання пункту 31 припису. 
		86. В пункті 32 припису зазначено про необхідність укладення договору страхування цивільної відповідальності субєктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоровю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, 
		87. Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» розглянуто проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів».
		88. 12.11.2012 за результатами розгляду проекту Державної службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення № 732 «Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта». На даний час «Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів» не затверджений. Таким чином, натепер не може бути реалізована норма статті 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо обовязкового страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, оскільки умови та порядок цього страхування не визначені законодавством.
		89. Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 28-30 постанови Верховного Суду у справі № 820/12120/15. 
		90. Щодо пункту 33 припису, місце тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів на підприємстві відсутнє. Пестициди і агрохімікати відповідно до договорів поставки купуються підприємством в межах необхідних для разового використання і не зберігаються на підприємстві.
		91. Що стосується застосування пестицидів, то зазначаємо, що всі добрива які вносяться підприємством мають відповідні сертифікати відповідності. Внесення добрив здійснюється оприскувачем ТМ JOHN DEERE моделі 4730, на який є відповідний сертифікат відповідності. Також підприємством ведеться журнал обліку внесених добрив для виключення можливості їх накопичення в землі та подаються відповідні статистичні звітності.
		92. В пункті 34 припису зазначено: «до 07.11.2018 року вжити достатні заходи з охорони земель», з положеннями даного пункту припису не згодні та вважаємо, що він підлягає скасуванню з огляду на наступне:
		93. На підприємстві вживаються достатні заходи з охорони земель, в достатній кількості вносяться мінеральні добрива, проводиться парування земель та чергування зернових культур на полях. Крім того, з положень даного пункту припису не зрозуміло яким самим чином СФГ «Яна» вчинено порушення, вказані у пункті 34 припису, та не зрозуміло яким саме чином виконати усунення даних порушень, оскільки припис «вжити достатні заходи з охорони земель» є абстрактним та не містить вказівки на виявлені в ході перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства.
		ІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
		94. Відповідач проти позову заперечив, з посиланням на порушення, зафіксовані в акті планового заходу державного нагляду (контролю), просив у задоволенні позову відмовити повністю. 
		95. Підприємству протягом пяти робочих днів після завершення перевірки було надано для виконання припис від 07.11.2018 № 4-11736-3-3 щодо усунення виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) порушень природоохоронного законодавства, який містить вказівки на конкретні порушення норм діючого законодавства, які виявлені при проведенні планового заходу державного нагляду (контролю), із зазначенням терміну виконання та обґрунтуванням на конкретні статті Законів України. Тобто, при складанні припису Інспекцією дотримано норми діючого законодавства та зокрема Закону № 877-V. 
		96. При проведенні заходу державного нагляду (контролю) було встановлено, що підприємством не складається звітність у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		97. Згідно загального переліку форм державних статистичних спостережень у сфері охорони навколишнього природного середовища, оприлюднених на офіційному сайті Державної служби статистики України, передбачено надання звітності за формами: № 2- ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря», № 1 екологічні витрати, № 1-відходи «Утворення та поводження з відходами». Звітність за формою № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів», № 4-сг «Про посівні площі сільськогосподарських культур», № 50-сг «Звіт про основні економічні показники сільськогосподарських культур» не відноситься до звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища та розглядалася в ході перевірки як джерело додаткової інформації щодо використання підприємством засобів захисту рослин на землях, що використовуються підприємством.
		98. Під час візуального обстеження підприємства встановлено обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: тракторна бригада: стоянка сільгосптехніки; склад ГСМ (2 ємності), паливо роздавальні колонки - 3 шт., склад для зберігання сільгосптехніки, майстерня (зварювальний пост, свердлильний, токарний та заточувальний верстати, котел твердопаливний індивідуального виготовлення ), склад запчастин, погріб - 2 шт.; мехтік: вагова (котел твердопаливний на пілетах), зерносклади - 2 од., зерноочисний комплекс ЗАВ - 50 (обладнаний ГОУ) та зерноочисний комплекс БСХ-200 (обладнаний ГОУ - 2 групи ЦН-15), пункти навантаження зерна та відходів від очищення на автотранспорт; побутове приміщення (котел твердопаливний індивідуального виготовлення), ангар для зберігання сільгосптехніки, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах); свиноферма: крупорушка з міксером, пункт приймання кормів, 2 корпуси утримання свиней обладнані вентиляцією, 2 майданчики компостування навозу, дезбар'єри, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах), що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		99. Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади АРК з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		100. Таким чином, СФГ «Яна» не включено до переліку респондентів Державної служби статистики України, які зобов'язані подавати звітність за формою № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря», оскільки дозвіл на викид забруднюючих речовин не отримано. 
		101. Наявність інформації про підстави, за якими позивача не включено до переліку респондентів Державної служби статистики України, які зобов'язані подавати звітність за формою № 1-відходи «Утворення та поводження з відходами», в Інспекції відсутня.
		102. У випадку коли підприємство не обліковує власні джерела утворення відходів та, як наслідок, недостовірно розраховує показник загального утворення відходів, який є критерієм для реєстрації підприємства як об'єкта утворення відходів в структурному підрозділі з питань екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, не можуть бути наявні достовірні дані для реєстрації СФГ «Яна» та надання таких даних до органів статистики.
		103. Оскільки підприємством порушуються норми діючого природоохоронного законодавства в частині складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо охорони атмосферного повітря та щодо поводження з відходами, на виконання Закону № 877 позивачу було складено пункт 1 припису.
		104. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і атмосферу від стаціонарних джерел викидів підприємства відсутній і як наслідок підприємство не поставлене на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря згідно постанови КМУ № 1655 від 13.12.2001, відтак позивач зобов'язаний подавати звітність за формою № 2-ТП (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря».
		105. При візуальному огляді території підприємства виявлено, що на підприємстві в результаті господарської діяльності утворюються: відпрацьовані ртутьвмісні лампи, відпрацьовані шини, відпрацьовані акумулятори, зернові відходи, забруднена екскрементами тварин підстилка, будівельні відходи, відходи гумово-технічних виробів, промащені ганчіря та пісок, тара забруднена нафтопродуктами, тверді побутові відходи, відходи абразивно-металеві, відходи ЛФМ, тара з-під добрив та агрохімікатів, відпрацьовані транспортні відходи, металобрухт, тощо.
		106. Інвентаризація джерел утворення відходів на підприємстві не проведена. Нормативи утворення, а також склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства, не визначено, показник загального утворення відходів (Пзув) для обєктів підприємства не встановлено. Технічні паспорти відходів не розроблено.
		107. Звітність № 1-відходи «Утворення та поводження з відходами» підприємством не складається.
		108. В ході перевірки жодних підтверджуючих документів що об'єкти, які були придбані СФГ «Яна» у 2012 році, на момент укладання договору купівлі-продажу та введення їх в експлуатацію були обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів на навколишнє природне середовище. Крім того, на момент перевірки на території мехтоку підприємство здійснювало будівництво та монтаж обладнання БСХ-200 для очищення виробленої продукції. Екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва вищезазначеного обладнання не передбачалися.
		109. Під час візуального обстеження підприємства в ході перевірки встановлено обладнання, яке є джерелами утворення викидів (джерело викиду відповідно до «Закону про охорону атмосферного повітря» - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а саме: тракторна бригада: стоянка сільгосптехніки; склад ГСМ (2 ємності), паливо роздавальні колонки - 3 шт., склад для зберігання сільгосптехніки, майстерня (зварювальний пост, свердлильний, токарний та заточувальний верстати, котел твердопаливний індивідуального виготовлення), склад запчастин, погріб - 2 шт.; мехтік: вагова (котел твердопаливні на пілетах), зерносклади - 2 од., зерноочисний комплекс ЗАВ - 50 (обладнаний ГОУ) та зерноочисний комплекс БСХ-200 (обладнаний ГОУ - 2 групи ЦН-15), пункти навантаження зерна та відходів від очищення на автотранспорт; побутове приміщення (котел твердопаливний індивідуального виготовлення), ангар для зберігання сільгосптехніки, приміщення охорони (котел твердопаливні на пілетах); свиноферма: крупорушка з міксером, пункт приймання кормів, 2 корпуси утримання свиней обладнані вентиляцією, 2 майданчики компостування навозу, дезбарєри, приміщення охорони (котел твердопаливні на пілетах).
		110. Перелік забруднюючих речовин та їх обсяги, що викидаються в атмосферне повітря від вищевказаних джерел, встановлюється при проведенні інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		111. Твердження позивача, що СФГ «Яна» не має в експлуатації стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря є безпідставними та завідомо вводять суд в оману. Відповідно до вимог діючого природоохоронного законодавства СФГ «Яна» має здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря.
		112. Оскільки в ході перевірки за візуальним обстеженням встановлено наявність на підприємстві стаціонарних джерел викидів (стаціонарне джерело забруднення атмосфери це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий, обєкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу), господарська діяльність СФГ «Яна» повинна здійснюватися за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		113. Посилання на наказ Мінприроди від 16.08.2004 № 317, яким передбачено перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, та постанову Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1780, є безпідставними, так як дія вищеперерахованих нормативно-правових актів розповсюджуються на виробництво та технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування.
		114. Під час візуального обстеження підприємства в ході перевірки встановлено обладнання, яке обладнане газоочисним обладнанням, а саме: зерноочисний комплекс ЗАВ - 50 (обладнаний ГОУ) та зерноочисний комплекс БСХ-200 (обладнаний ГОУ - 2 групи ЦН-15), яке має експлуатуватися відповідно до Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Мінприроди № 52, статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		115. Протоколи інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та вмісту забруднюючих речовин у викидах пересувних джерел в ході перевірки не надані, що є порушенням вимог статей 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та пункту 4 ДСТУ 4276:2004. Порядок проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та вмісту забруднюючих речовин у викидах пересувних джерел, форма протоколу наведені в ДСТУ 4276:2004, про що зазначено в акті перевірки - документі, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, як зазначалося вище.
		116. При проведенні заходу державного нагляду (контролю) було встановлено, що підприємство є первинним водокористувачем. Вода на підприємстві використовується для господарсько-побутових, сільськогосподарських (напування тварин, розведення пестицидів для обробки земель площею 4080,0198 га, миття техніки, тощо). Розрахунок питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції підприємством не розроблено, що є порушенням статті 40 Водного кодексу України.
		117. Проте, у порушення зазначених вимог, підприємством не розроблено та не погоджено з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, питомі балансові норми водоспоживання для власних потреб та водовідведення з урахуванням фактичного стану підприємства, у яких би визначалося на які потреби, з яких джерел та в якому граничному обсязі підприємство передбачає використовувати природній ресурс під час здійснення власної господарської діяльності для отримання прибутку, а також не визначено вид утворюємих в результаті діяльності підприємства стічних вод, їх кількість, якість та необхідність очищення та подальшого з ними поводження.
		118. Крім того підприємство не здійснює первинний обік водокористування, а також не складає державну статистичну звітність у сфері водопостачання.
		119. Таким чином, підприємством унеможливлюється здійснення державного обліку та державного контролю водокористування, завданням яких є встановлення відомостей про кількість і якість вод, даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; а також систематизація даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.
		120. В ході перевірки було встановлено, що джерелом водопостачання є підземна свердловина з глибинним насосом, розташована на території підприємства в с. Українка (територія ферми). Паспорт свердловини відсутній, дозвіл на спеціальне водокористування підземною водою для потреб підприємства відсутній, що є порушенням статей 44, 48, 49 Водного кодексу України.
		121. Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
		122. Інформація щодо достовірних обсягів підземної води, використаної зі свердловини без дозвільних документів для господарських потреб СФГ «Яна», встановити неможливо, у зв'язку з тим що підприємство не здійснює первинний облік фактично використаної води у довільній формі за показниками водовимірювальних приладів та не розробило питомі балансові норми водоспоживання відповідно фактичному стану підприємства.
		123. Таким чином, твердження позивача, що підприємство не потребує ведення первинного обліку водокористування, є необґрунтованим та не підтверджується жодними документами доказового характеру.
		124. В ході перевірки було встановлено самовільне водокористування зі свердловини, розташованої на території свиноферми підприємства. Для виконання покладених на Інспекцію завдань, в разі виявлення порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено єдині вимоги до визначення збитків у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 за № 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.
		125. Таким чином, твердження позивача, що підприємство не може надати довідку про обсяги використаної підземної води, оскільки її облік не ведеться, є необґрунтованим та не відповідає вимогам статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
		126. При обстеженні земельних ділянок під господарськими дворами підприємства виявлено, що території частково обладнані твердим суцільним покриттям. Зливова каналізація для збирання зливових стічних вод з території виробничих майданчиків підприємства не облаштована; зливові стічні води скидаються по рельєфу місцевості.
		127. Одночасно з тим, земельні ділянки, на яких знаходяться виробничі об'єкти підприємства, розташовані в зоні впливу потенційних забруднювачів навколишнього середовища: джерела викидів, стоянка та ремонт сільгосптехніки, рух транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи, заправка техніки. Крім того, на території тракторної бригади наявні факти розливу нафтопродуктів на твердому покритті.
		128. Зливова каналізація для збирання зливових стічних вод, які утворюються внаслідок атмосферних опадів, з території виробничих майданчиків підприємства не облаштована. Очисні споруди стічних вод відсутні. Зливові стічні води без попереднього очищення скидаються по рельєфу місцевості.
		129. Зазначені факти свідчать про можливий негативний вплив діяльності підприємства на стан ґрунтів та вод, невжиття достатніх заходів з охорони ґрунтів та вод та не запровадження достатніх заходів із запобігання забруднення водних об'єктів та ґрунтів стічними (в т.ч. зливовими) водами, що відводяться з території виробничих об'єктів підприємства.
		130. В ході перевірки встановлено, що на підприємстві утворюються виробничі (стічні води з екскрементами тварин, стічні води після миття техніки) та господарсько-побутові стічні води. Відведення виробничих та господарсько-побутових стоків від свиноферми здійснюється в дві бетонованих заглиблених ємності, офісного приміщення здійснюється у септик.
		131. Облік утворених стічних вод не ведеться, контроль якості стічних вод та контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні водоносні горизонти та ґрунти підприємством не здійснюються
		132. Проектна документація щодо облаштування каналізації для відведення забруднених стічних вод з матеріалами оцінки впливу зазначених об'єктів на навколишнє середовище на підприємстві відсутня.
		133. Технологічні нормативи утворення речовин, тобто нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у стічних водах, що утворюються в процесі виробництва на підприємстві не розроблені.
		134. Зазначені факти свідчать про можливий негативний вплив діяльності підприємства на стан вод, не вжиття достатніх заходів з охорони вод на підприємстві та не запроваджені достатніх заходів із запобігання забруднення водних об'єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводяться з території підприємства. 
		135. При візуальному огляді території підприємства виявлено, що на підприємстві в результаті господарської діяльності утворюються: відпрацьовані ртутьвмісні лампи, відпрацьовані шини, відпрацьовані акумулятори, зернові відходи, забруднена екскрементами тварин підстилка, будівельні відходи, відходи гумово-технічних виробів, промащені ганчіря та пісок, тара забруднена нафтопродуктами, тверді побутові відходи, відходи абразивно-металеві, відходи ЛФМ, тара з-під добрив та агрохімікатів, відпрацьовані транспортні відходи, металобрухт, трупи загиблих тварин, тощо.
		136. Інвентаризація джерел утворення відходів на підприємстві не проведена. Нормативи утворення, а також склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства, не визначено, показник загального утворення відходів (Пзув) для обєктів підприємства не встановлено. Технічні паспорти відходів не розроблено.
		137. Місця для роздільного збирання та тимчасового зберігання відходів, різних за своїми властивостями та класами небезпеки на території підприємства не визначені та не облаштовані окремими ємностями.
		138. Виявлені факти спростовують твердження позивача щодо відсутності відходів при здійсненні господарської діяльності та проведення на підприємстві ідентифікації та визначення всіх видів відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства.
		139. В ході планової перевірки було встановлено, що місця для роздільного збирання та тимчасового зберігання відходів, різних за своїми властивостями та класами небезпеки на території підприємства не визначені та не облаштовані окремими ємностями. Контроль за місцями утворення та зберігання відходів не здійснюється.
		140. Виявлені факти, а також відсутність актів виконаних робіт щодо приймання на утилізацію або видалення відходів підприємства спеціалізованими організаціями в повному обсязі, спростовують твердження позивача щодо проведення на підприємстві вичерпної ідентифікації та визначення, а головне - дотримання оптимальних шляхів поводження з усіма видами відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства.
		141. В ході проведення перевірки встановлено, що договір обовязкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час застосування пестицидів і агрохімікатів, відсутній; що обов'язкове агрохімічне обстеження земель підприємства, на яких вносяться пестициди та агрохімікати, у тому числі, з протруєним насінням, з метою встановлення існуючого (фонового) вмісту пестицидів в ґрунтах не проведено, агрохімічний паспорт земельної ділянки (полів) відсутній, таким чином підприємством при використанні пестицидів не вживаються заходи, щодо попередження накопичення в ґрунті стійких і активно мігруючих пестицидів. Крім того, журнал обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів на підприємстві не ведеться.
		142. Пункт 34 припису щодо вживання достатніх заходів з охорони земель є правомірним. 
		143. В ході обстеження виробничих об'єктів підприємства в с. Українка встановлені факти засмічення на відкритих земельних ділянках, а саме, на території тракторної бригади на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття встановлено факти розміщення металобрухт, відходи ГТВ, відходи деревини, ТПВ; на території механізованого току на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття встановлено факти розміщення будівельних відходів, відходів деревини.
		144. Площі земельних ділянок, що зазнали засмічення, та товщини шару відходів визначені вимірюваннями визначені в додатку до акту. Вимірювання площ засмічень земельних ділянок здійснено держповіреною рулеткою Р10УЗК (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.12.2017). Об'єм відходів, що спричинило засмічення, встановлено за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів.
		145. В ході проведення перевірки встановлено, що обов'язкове агрохімічне обстеження земель підприємства, що обробляються, з метою встановлення існуючого (фонового) вмісту пестицидів в ґрунтах не проведено, агрохімічний паспорт земельних ділянок (полів) відсутній, таким чином підприємством при використанні пестицидів не вживаються заходи, щодо попередження накопичення в ґрунті стійких і активно мігруючих пестицидів
		ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		146.Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі наказу від 25.09.2018 № 877-П та посвідчення (направлення) від 25.09.2018 № 4-10134-3-3 у період з 23.10.2018 по 05.11.2018 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Селянським (фермерським) господарством «Яна» (ЄДРПОУ 21897081), за результатами якого складено акт № 617/3-8/18 (т.1 а.с.22-55). 
		147. Акт направлений субєкту господарювання поштовим звязком 05.11.2018, згідно його пояснень, на 34 аркушах та отриманий останнім 21.11.2018 (штрихкодовий ідентифікатор 5140011767170).
		148. 15.11.2018 СФГ «Яна» подані до Інспекції заперечення на акт планового заходу державного нагляду (контролю) з підтверджуючими відсутність порушень документами (т.1 а.с. 55-67)
		149. У судовому засіданні представник позивач зазначив, що 16 сторінка акту, на якому викладається інформація про кількість аркушів акту та відомості про направлення його поштовим звязком  не були заповнені (т.3 а.с.8), та був відсутній додаток до акту перевірки, а саме 35 аркуш акту.
		150. Представник відповідача під час розгляду справи по суті надав 35 аркуш акту перевірки, на якому викладений додаток до акту перевірки, раніше вказаний додаток не надавався суду, також наданий 16 аркуш акту, на якому міститься напис про складення акту на 35 аркушах та відмову керівника від підпису акту (т.3 а.с.242-243).
		151. 23.11.2018 державними інспекторами Інспекції складені протоколи про адміністративні правопорушення, на які керівником СФГ «Яна» подані заперечення (т.1 а.с.68-94).
		обставини, встановлені актом планового заходу державного нагляду (контролю)
		152. Селянське (фермерське) господарство «Яна» (далі - підприємство) діє на підставі Статуту (нова редакція) Фермерського господарства, затвердженого рішенням загальних зборів Селянського (фермерського) господарства «Яна» від 06.12.2016 року.
		153. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи С(Ф)Г «Яна» серія А00 № 688958, зареєстроване Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області за № 12071200000000146, від 19.04.1994 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 21897081.
		154. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 03.10.2018 року, основним видом діяльності підприємства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).
		155. Для здійснення господарської діяльності підприємство використовує виробничі об'єкти на території с. Українка, Межівського району, а саме:
		- адміністративне приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 6Е, с Українка, Межівський район, Дніпропетровська (належить підприємству відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2012 ОСОБА_5 САС № 449111);
		- механічна майстерня, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 63/6Ж, (Українка, Межівський район, Дніпропетровська (належать підприємству відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2012 ОСОБА_5 САС № 449114 і ОСОБА_5 САС № 449113);
		- механізований тік, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 63/6Ж, Українка, Межівський район, Дніпропетровська (належать підприємству відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2012 ОСОБА_5 САС № 449114, ОСОБА_5 САС № 449113);
		156. В ході перевірки надано договір оренди земельної ділянки площею 2,7963 га (під господарськими будівлями та дворами) з Межівською райдержадміністрацією від 29.12.2012 року, терміном дії 49 років.
		157. Згідно довідки відділу у Межівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19.02.2018 № 4-0.31-77/109-18, наданої в ході перевірки, в користуванні підприємства знаходиться 4080,0198 га земель на території Межівського району.
		158. Підприємство при здійсненні діяльності на посівних площах використовує пестициди і агрохімікати, які постачаються ТОВ «Агрозахист Донбас» згідно договору поставки товару від 20.11.2017 № 8722.
		159. На розгляд надана статистична звітність за формою № 4-сг «Про посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай протягом 2016, 2017, 2018 років, та статистична звітність за формою № 9-б-сг «Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів» за 2016, 2017 роки, згідно якої підприємством протягом 2016 року загальній посівній площі 3 395 га внесено 139 ц мінеральних добрив, та застосовані засоби захисту рослин; протягом 2017 року на загальній посівній площі 3 910 га внесено 2 238 ц мінеральних добрив та застосовані засоби захисту рослин.
		160. Щорічно підприємство складає «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за формою № 50-сг. Згідно даних статзвіту підприємством у 2016 та 2917 роках придбавались засоби захисту рослин. 
		161. Журнал обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів на підприємстві не ведеться. Договори щодо постачання пестицидів і агрохімікатів за 2016, 2017 роки на розгляд не надано.
		162. Договір обовязкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час застосування пестицидів і агрохімікатів, відсутній.
		163. В ході перевірки підприємством не надано інформацію та не забезпечено огляд місць тимчасового зберігання пестицидів і агрохімікатів, місць для проведення робіт з приготування розчинів пестицидів та агрохімікатів та заливки їх у спецтехніку, місць протруєння насіння, місць зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів та тари з-під них, чим вчинено перешкоди для виконання обовязків покладених на посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.
		164. Проектна документація з матеріалами ОВНС, погоджена згідно вимог чинного законодавства, щодо будівництва та експлуатації місця тимчасового зберігання пестицидів і агрохімікатів відсутня.
		165. В ході проведення перевірки встановлено, що обов'язкове агрохімічне обстеження земель підприємства, на яких вносяться пестициди та агрохімікати, у тому числі, з протруєним насінням, з метою встановлення існуючого (фонового) вмісту пестицидів в ґрунтах не проведено, агрохімічний паспорт земельної ділянки (полів) відсутній, таким чином підприємством при використанні пестицидів не вживаються заходи, щодо попередження накопичення в ґрунті стійких і активно мігруючих пестицидів.
		166. Договори з актами виконаних робіт щодо передачі тари з-під пестицидів та агрохімікатів за 2016-2018 роки відсутні. Інформація щодо подальшого поводження з використаною тарою з-під пестицидів та агрохімікатів відсутня.
		167. В звязку з вищезазначеним підприємство не додержується правил зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів.
		168. Згідно звітності № 24-сг (річна) «Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами» за 2016, 2017 роки, наданої в ході перевірки, станом на 31.12.2016 на підприємстві в наявності 864 гол. свиней, 31.12.2017 року на підприємстві в наявності 957 гол. свиней, кількість здохлих і загиблих тварин 146 голів. На момент перевірки інформація щодо кількості сільськогосподарських тварин, які утримуються підприємством, не надана.
		169. Для утримання тварин (свині) підприємство використовує на території свино-товарної ферми (СТФ) 2 корпуси. В ході перевірки державних інспекторів було не допущено до обстеження території СТФ в звязку зі складною протиепізоотичною ситуацією, що склалася на території Дніпропетровської області. Підприємством надано виписку з наказу по підприємству від 18.04.2017 № 37 про встановлення на території СТФ підприємства закритого режиму роботи в зв'язку з африканською чумою.
		170. Для видалення падежу тварин підприємство використовує заглиблений бетонований худобомогильник, для дезінфекції худобомогильника підприємство використовує хлорне вапно. В ході перевірки надано ветеринарно-санітарну картку на худобомогильник та біотермічну яму для захоронення трупів тварин, видану управлінням ветеринарної медицини в Межівському районі, згідно якої площа худобомогильника, біотермічної ями-700 кв. м, перше захоронення трупа 2006 рік.
		171. Стічні води з екскрементами тварин розміщуються в двох бетонованих заглиблених ємностях з подальшим вивезенням на поля господарства для використання в якості органічного добрива.
		172. Проектна документація з матеріалами ОВНС, погоджена згідно вимог чинного законодавства щодо будівництва та експлуатації свино-товарних ферм, худобомогильника та оцінка впливу на довкілля відсутні на підприємстві.
		173. Контроль якості стічних вод та контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні водоносні горизонти та ґрунти підприємством не здійснюється, зливові води скидаються по рельєфу місцевості.
		174. При обстеженні території тракторної бригади було встановлено, що для заправки автотранспорту та сільгосптехніки підприємство використовує пункт заправки техніки: 3 паливо-роздавальні колонки та наземні ємності для паливо-мастильних матеріалів - 2 од., розміщених на бетонних блоках на земельній ділянці без твердого покриття. Розливи нафтопродуктів на момент перевірки не виявлені.
		175. Проектна документація з матеріалами ОВНС, погоджена згідно вимог чинного законодавства, щодо будівництва та експлуатації пункту заправки техніки відсутня.
		176. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на підприємстві не проведена, дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства відсутній.
		177. Підприємство не поставлено на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря згідно Постанови КМ України № 1655 від 13.12.01. Підприємство не складає статистичну звітність по формі № 2-ТП (повітря).
		178. Підприємством не здійснюється розрахунок податкового зобовязання екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		179. Під час візуального обстеження підприємства встановлено обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: тракторна бригада: стоянка сільгосптехніки; склад ГСМ (2 ємності), паливо роздавальні колонки - 3 шт., склад для зберігання сільгосптехніки, майстерня (зварювальний пост, свердлильний, токарний та заточувальний верстати, котел твердопаливний індивідуального виготовлення), склад запчастин, погріб - 2 шт.; Мехтік: вагова (котел твердопаливний на пілетах), зерносклади - 2 од., зерноочисний комплекс ЗАВ - 50 (обладнаний ГОУ) та зерноочисний комплекс БСХ-200 (обладнаний ГОУ - 2 групи ЦН-15), пункти навантаження зерна та відходів від очищення на автотранспорт; побутове приміщення (котел твердопаливний індивідуального виготовлення), ангар для зберігання сільгосптехніки, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах); Свиноферма: крупорушка з міксером, пункт приймання кормів, 2 корпуси утримання свиней обладнані вентиляцією, 2 майданчики компостування навозу, дезбарєри, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах).
		180. Під час перевірки встановлено порушення правил технічної експлуатації установок очистки газу, а саме: не призначено осіб, відповідальних за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію установок очистки газу; не ведуться журнали обліку робочого часу установок очистки газу; не розроблено паспорт пилогазоочисних установок; не розроблено інструкції з експлуатації ПГОУ відповідно до умов її роботи; не проводиться перевірка на відповідність фактичних параметрів роботи ПГОУ проектним показникам (ефективність роботи ПГОУ); не проводиться огляд ПГОУ для оцінки технічного стану з оформленням актів перевірки технічного стану установок очистки газу.
		181. Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря, інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів та концентрацій забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємством не проводиться.
		182. В ході обстеження встановлено, що точки відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку та майданчики для відбору проб на стаціонарних організованих джерелах викидів підприємства не обладнані згідно з чинним законодавством.
		183. Підприємство використовує автотранспорт. Протоколи інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин пересувних джерел та вмісту забруднюючих речовин у викидах пересувних джерел не надані.
		184. Під час виїзду провести вимірювання параметрів газопилового потоку та концентрацій забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства не має можливості, стаціонарні джерела викидів за візуальним оглядом не працюють.
		185. Підприємство є первинним водокористувачем. Вода на підприємстві використовується для господарсько-побутових, сільськогосподарських (напування тварин, розведення пестицидів, миття техніки, тощо). Розрахунок питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції підприємством не розроблено.
		186. Джерелом водопостачання є підземна свердловина з глибинним насосом, розташована на території підприємства в с. Українка (територія ферми). Паспорт свердловини відсутній, дозвіл на спеціальне водокористування підземною водою для потреб підприємства відсутній.
		187. Свердловини не обладнана водовимірювальними приладами. Підприємство не здійснює облік забраної зі свердловини та використаної для сільськогосподарських та господарсько-побутових потреб підземної води, статистична звітність у сфері охорони водних ресурсів та податкова декларація рентної плати за спецводокористування не складаються.
		188. На території виробничих майданчиків підприємства водовідведення відсутнє, наявні надвірні вбиральні.
		189. При обстеженні земельних ділянок під господарськими дворами підприємства виявлено, що території частково обладнані твердим суцільним покриттям. Зливова каналізація для збирання зливових стічних вод з території виробничих майданчиків підприємства не облаштована; зливові стічні води скидаються по рельєфу місцевості.
		190. Одночасно з тим, земельні ділянки, на яких знаходяться виробничі об'єкти підприємства, розташовані в зоні впливу потенційних забруднювачів навколишнього середовища: джерела викидів, стоянка та ремонт сільгосптехніки, рух транспорту, вантажно-розвантажувальні роботи, заправка техніки. Крім того на території тракторних бригад наявні факти розливу нафтопродуктів на твердому покритті.
		191. Зливова каналізація для збирання зливових стічних вод, які утворюються внаслідок атмосферних опадів, з території виробничих майданчиків підприємства не облаштована. Очисні споруди стічних вод відсутні. Зливові стічні води без попереднього очищення скидаються по рельєфу місцевості.
		192. Зазначені факти свідчать про можливий негативний вплив діяльності підприємства на стан ґрунтів та вод, невжиття достатніх заходів з охорони ґрунтів та вод та не запровадження достатніх заходів із запобігання забруднення водних об'єктів та ґрунтів стічними (в т. ч. зливовими) водами, що відводяться з території виробничих об'єктів підприємства. 
		193. При візуальному огляді території підприємства виявлено, що на підприємстві в результаті господарської діяльності утворюються: відпрацьовані ртутьвмісні лампи, відпрацьовані шини, відпрацьовані акумулятори, зернові відходи, забруднена екскрементами тварин підстилка, будівельні відходи, відходи гумовотехнічних виробів, промащені ганчіря та пісок, тара забруднена нафтопродуктами, тверді побутові відходи, відходи абразивно-металеві, відходи ЛФМ, тара з-під добрив та агрохімікатів, відпрацьовані транспортні відходи, металобрухт, тощо.
		194. Інвентаризація джерел утворення відходів на підприємстві не проведена. Нормативи утворення, а також склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності підприємства, не визначено, показник загального утворення відходів (Пзув) для обєктів підприємства не встановлено. Технічні паспорти відходів не розроблено. 
		195. Первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються (тимчасово) на підприємстві або передаються на утилізацію іншим організаціям, за типовою формою 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» не ведеться.
		196. Звітність № 1-відходи «Утворення та поводження з відходами» підприємством не складається.
		197. Договори щодо передачі відходів, які утворюються при здійсненні господарської діяльності підприємства, для подальшого видалення чи утилізації зі спеціалізованими організаціями та підтверджуючі документи щодо своєчасної передачі відходів в повному обсязі (акти виконаних робіт) в ході проведення перевірки підприємством не надані. Інформація щодо кількості та видів відходів, які утворились на підприємстві протягом 2016-2018 років, а також щодо подальшого поводження з ними в ході перевірки не надана. Заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, не здійснюються. Таким чином, підприємством не забезпечуються вимоги щодо видалення та розміщення відходів екологічно безпечними методами та не забезпечуються вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища.
		198. Місця для роздільного збирання та тимчасового зберігання відходів, різних за своїм властивостями та класами небезпеки на території підприємства не визначені та не облаштовані окремими ємностями. Контроль за місцями утворення та зберігання відходів і здійснюється, допускається змішування та спалювання відходів.
		199. В ході обстеження виробничих об'єктів підприємства в с. Українка встановлені факт засмічення на відкритих земельних ділянках, а саме: на території тракторної бригади на грантовому покриві без твердого суцільного покриття встановлено факти розміщення металобрухт, відходи ГТВ, відходи деревини, ТПВ; на території механізованого току на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття встановлено факти розміщення будівельних відходів, відходів деревини.
		200. Площа земельних ділянок, що зазнали засмічення, та товщини шару відходи визначені вимірюваннями (додаток до акту). Вимірювання площ засмічень земельних ділянок здійснено держповіреною рулеткою Р10УЗК (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.12.2017 року терміном дії до 08.12.2018). Об'єм відходів, що спричинило засмічення, встановлено за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів.
		обставини, викладені в додатку до акту 
		201. Додаток, до акту перевірки, викладений на 35 аркуші акту, складений та підписаний Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Г.М. Пшеничним (т.2 а.с.242).
		202. Згідно додатку в ході планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України СФГ «Яна», що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 6/е, с. Україна, Межівський район, Дніпропетровська область, 52905, проведеної в період з 23.10-05.11.2018 року, вході обстеження підприємства в с. Українка Межівського району встановлені факти засмічення на відкритих земельних ділянках, а саме: 
		- на території тракторної бригади на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття встановлено факти розміщення металобрухт, відходи ГТВ, відходи ГТВ, відходи деревини, ТПВ. За результатами замірів повіреним мірним засобом (рулеткою) встановлено, ділянка, на якій розміщуються відходи, має наступні кількісні показники: площа 10 м х 10 м, товщина відходів 0,8 м, площа 10 м х 3 м, товщина відходів 0,8 м, площа 10 м х 3 м товщина відходів 0,8 м, площа 2 м х 2 м, товщина відходів 0,2 м;
		- на території механізованого току на ґрунтовому покриві без твердого суцільного покриття встановлено факти розміщення будівельних відходів, відходів деревини. За результатами замірів повіреним мірним засобом (рулеткою) встановлено, ділянка, на якій розмішуються відходи, має наступні кількісні показники: площа 9 м х 3м, товщина відходів 1,0 м, площа 7 м х 5 м, товщина відходів 1,0 м.
		203. Заміри проводились спеціальним мірним приладом - держповіреною рулеткою Р10УЗК (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.12.2017 року терміном дії до 08.12.2018 року). Об'єм відходів встановлено об'ємними характеристиками цих відходів через добуток площі та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначено вимірюванням.
		обставини пов'язані із прийняттям припису
		204. 07.11.2018 заступником начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області підписано оскаржуваний припис № 4-11736-3-3 (т.1 а.с.95-99).
		205. У вступній частині припису від 07.11.2018 № 4-11736-3-3 зазначено, що вимоги припису прийняті відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 23.10 по 05.11.2018 на СФГ «Яна», що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 6/Е, с. Українка, Межівський район, Дніпропетровська область, 52905, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
		206. Згідно припису, він підлягає обовязковому виконанню у встановлені терміни. Субєкту господарювання, який отримав припис, необхідно направляти інформацію про виконання приписів не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
		207. Припис отримано СФГ «Яна» поштовим звязком 22.11.2018. 
		208. Приписом від 07.11.2018 № 4-11736-3-3 встановлено наступні вимоги:
		1) Забезпечувати складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища в повному обсязі відповідно до вимог законодавства. Термін виконання до 20.01.2019. Обґрунтування: статті 17, 26 Закону України «Про відходи», стаття 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статті 25, 44 Водного кодексу України, стаття 24 Закону України «про охорону навколишнього природного середовища»; 
		2) Розробити проектну документацію з матеріалами ОВНС щодо будівництва та експлуатації місця для тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів, щодо будівництва та експлуатації пункту заправки техніки та щодо будівництва та експлуатації свино-товарних ферм, худобомогильника та погодити її згідно вимог законодавства. Термін виконання до 01.03.2019. Обґрунтування: стаття 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
		3) Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів. Термін виконання до 01.03.2019. Обґрунтування: статті 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
		4) Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів. Термін виконання до 01.03.2019. Обґрунтування: статті 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
		5) Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів підприємства без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: статті 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
		6) Забезпечити здійснення розрахунку податкового зобовязання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства. Термін виконання до 20.01.2019. Обґрунтування: стаття 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», стаття 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
		7) Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря. Термін виконання до 10.11.2018. Обґрунтування: стаття 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», стаття 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
		8) Розробити паспорти установок очистки газу від джерел викидів підприємства. Термін виконання до 20.11.2018. Обґрунтування: Правила технічної експлуатації установок очистки газу;
		9) Розробити та затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу від джерел викидів підприємства відповідно до умов роботи. Термін виконання до 20.11.2018. Обґрунтування: Правила технічної експлуатації установок очистки газу;
		10) Забезпечити ведення журналу обліку робочого часу ПГОУ. Термін виконання до 15.11.2018. Обґрунтування: Правила технічної експлуатації установок очистки газу;
		11) Забезпечити проведення технічного навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу інженерно-технічного персоналу та обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу. Термін виконання до 20.11.2018. Обґрунтування: Правила технічної експлуатації установок очистки газу;
		12) Забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, перевірку ефективність роботи ПГОУ та перевірку технічного стану ПГОУ. Термін виконання до 15.12.2018. Обґрунтування: статті 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Правила технічної експлуатації установок очистки газу;
		13) Забезпечити проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел викидів з оформленням протоколів результатів вимірів у відповідності до вимог нормативної документації. Термін виконання до 15.12.2018. Обґрунтування: стаття 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ДСТУ 4277:2004, ДСТУ 4276:2004;
		14) Обладнати точки для відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку, майданчики для відбору проб від стаціонарних джерел у відповідності до діючих вимог нормативної документації. Термін виконання до 15.11.2018. Обґрунтування: стаття 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пункти 6.1 та 6.2 КНД 211.23.063-98;
		15) Надати довідку про обсяги використаної підземної води зі свердловини, розташованої на території свиноферми підприємства в с. Українка Межівський район, Дніпропетровська область, без дозволу на спецводокористування з документами, підтверджуючими достовірність розрахунку. Термін виконання до 03.12.2018. Обґрунтування: стаття 20-1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
		16) Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення відповідно до фактичного стану підприємства. Термін виконання до 31.12.2018. Обґрунтування: статті 40, 44 Водного Кодексу України;
		17) Встановити водовимірювальну апаратуру для обліку водоспоживання на колодязі. Термін виконання до 19.11.2018. Обґрунтування: стаття 44 Водного Кодексу України;
		18) Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів в повному обсязі. Термін виконання до 19.11.2018. Обґрунтування: стаття 44 Водного кодексу України; 
		19) Отримати дозвіл на спеціальне водокористування. Термін виконання до 01.01.2019. Обґрунтування: статті 44, 49 Водного кодексу України; 
		20) Не допускати забір та використання підземних вод без дозволу на спецводокористування. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: статті 44, 49 Водного кодексу України;
		21) Забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання до 01.02.2019. Обґрунтування: статті 44, 70, 95, 96, 98, 101, 105 Водного кодексу України, стаття 35 Закону України «Про охорону земель» та стаття 164 Земельного Кодексу України;
		22) Запровадити контроль за якістю та кількістю стічних (госппобутових га зливових) вод. Термін виконання до 31.12.2018. Обґрунтування: стаття 44 Водного Кодексу України;
		23) Розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні діяльності підприємства. Термін виконання до 01.03.2019. Обґрунтування: статті 17, 26 Закону України «Про відходи»;
		24) Визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Термін виконання до 01.03.2019. Обґрунтування: стаття 17 Закону України «Про відходи»;
		25) Розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються Термін виконання до при діяльності підприємства 01.03.2019. Обґрунтування: стаття 7 Закону України «Про відходи»;
		26) Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) на всі види відходів, що утворюються при діяльності підприємства. Термін виконання до 01.03.2019. Обґрунтування: стаття 26 Закону України «Про відходи», постанови КМУ від 01.11.99 № 2034;
		27) Місця тимчасового зберігання відходів, що утворюються на підприємстві, обладнати у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання до 15.11.2018. Обґрунтування: статті 17, 33 Закону України «Про відходи»;
		28) Забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів на території підприємства. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: стаття 29 Закону України «Про відходи»;
		29) Забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються па підприємстві, за формою 1-ВТ в повному обсязі. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: стаття 17 Закону України «Про відходи»; 
		30) Забезпечувати роздільне збирання та зберігання відходів різного морфологічного складу. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: статті 17, 33 Закону України «Про відходи», стаття 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
		31) Укласти договори щодо утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, шо займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання до 15.12.2018. Обґрунтування: статті 17, 31, 33, 34 Закону України «Про відходи»;
		32) Укласти договір страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Термін виконання до 15.12.2018. Обґрунтування: пункт 41 частини 1 статті 7 Закону України «Про страхування», стаття 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати»;
		33) Забезпечувати додержання правил транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: стаття 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати»;
		34) Вживати достатні заходи з охорони земель. Термін виконання до 07.11.2018. Обґрунтування: статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», стаття 35 Закону України «Про охорону земель», стаття 164 Земельного кодексу України, статті 17, 33 Закону України «Про відходи», статті 44, 105 Водного кодексу України.
		інші обставини справи
		209. Згідно бухгалтерської довідки СФГ «Яна» від 11.03.2019 № 11/03/19 на балансі господарства наявне наступне обладнання:
		- тракторна бригада: стоянка сільгосптехніки; склад ГСМ (2 ємності), паливо-роздавальні колонки - 3 штуки; склад для зберігання сільгосптехніки, майстерня (зварювальний пост, свердлильний, токарний та заточувальний верстати), склад запчастин, погріб - 2 штуки;
		- мехтік: вагова та приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах), зерносклади - 2 одиниці, зерноочисний комплекс БСХ-100 (не обладнаний ГОУ), зерноочисний комплекс БСХ-200 ((не обладнаний ГОУ) станом на 11.03.2019 року не введений в експлуатацію), ангар для зберігання сільгосптехніки, зернонавантажувач «Давид»;
		- свиноферма: крупорушка з міксером, 1 корпус для свиней обладнаний вентиляцією, 1 корпус для свиней не обладнаний вентиляцією, 1 дизбар'єр, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах), пункт приймання кормів.
		210. Вказаною довідкою не підтверджується наявність наступного обладнання: тракторна бригада; котел твердопаливний індивідуального виготовлення; мехтік: зерноочисний комплекс ЗАВ-50, зерноочисний комплекс БЦС-50, зерносушарка (на соломі), зернонавантажувачі ЗМ-60 - 3 одиниці, крупорушка (обладнана ГОУ), котли індивідуального виготовлення в приміщеннях сторожки та складу, пункт навантаження зерна та відходів від очищення на автотранспорт; свиноферма: 2 майданчики компостування навозу, 2 корпуси утримання КРХ, 2 літні табори.
		211. Позивач є суб'єктом подання податкової декларації з екологічного податку (т.1 а.с.118-132), звітує про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (т.1 а.с.202-212).
		212. Позивачем надано копію журналу обліку застосування пестицидів у бригаді № 3 СФГ «Яна» (т.2 а.с.83-87).
		V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		213. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі  Закон № 877-V).
		214. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обовязків субєкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах субєкта господарювання (частина сьома статті 4 Закону № 877-V).
		215. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина восьма статті 4 Закону № 877-V).
		216. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом (частина девята статті 4 Закону № 877-V).
		217. Плановий чи позаплановий захід щодо субєкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).
		218. При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобовязані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина пятнадцята статті 4 Закону № 877-V).
		219. Відповідно до статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
		220. Згідно частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
		221. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
		222. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
		223. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
		224. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
		225. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
		226. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).
		227. Згідно частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис  це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		228. Частиною девятою статті 7 Закону № 877-V визначено, що розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
		229. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до субєкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина одинадцята статті 7 Закону № 877-V). 
		230. Відповідно до статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
		- вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; 
		- відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;
		- надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;
		- застосовувати санкції до субєктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
		231. Згідно статті 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
		232. Статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII, який діяв до 31.12.2018 включно (далі  Закон № 1728-VIII) встановлено до 31.12.2018 мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		233. Згідно статті 6 Закону № 1728-VIII, його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		234. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 затверджено «Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Постанова № 1104), до якого включено Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки). 
		235. Стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі  Закон № 1264-XII) визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
		236. Згідно статті 24 Закону № 1264-XII об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку. Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі. Збір, обробка і подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
		237. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки встановлені статтями 50-59 Розділу ХІ Закону № 1264-XII.
		238. Відповідно до статті 50 Закону № 1264-XII екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
		239. Згідно статті 51 Закону № 1264-XIІ при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
		240. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
		241. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
		242. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.
		243. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.
		244. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).
		245. Згідно статті 52 Закону № 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.
		246. Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших небезпечних для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовин, віднесення хімічних речовин до категорії токсичних та їх класифікація за ступенем небезпечності визначаються нормативними документами на підставі висновку з оцінки впливу на довкілля і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		247. Статтею 55 Закону № 1264-XII встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
		248. Згідно статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі  Закон № 2707-XII) підприємства, установи, організації та громадяни - субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких повязана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобовязані:
		- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
		- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
		- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
		- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;
		- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
		- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;
		- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
		- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;
		- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;
		- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
		249. Згідно статті 11 Закону № 2707-XII для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоровя людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на пять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя.
		250. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого субєкту господарювання, обєкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		251. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого субєкту господарювання, обєкт якого належить до першої групи, субєкту господарювання, обєкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обовязкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		252. До першої групи належать обєкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать обєкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать обєкти, які не належать до першої і другої груп.
		253. Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого субєкту господарювання, обєкт якого належить до першої групи, субєкту господарювання, обєкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обовязкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, обєкт якого належить до другої групи, - десять років, обєкт якого належить до третьої групи, - необмежений.
		254. Згідно статті 29 Закону № 2707-XII виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - субєктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.
		255. Відповідно до статті 7 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі  Закон № 187/98-ВР) у сфері поводження з відходами встановлюються такі нормативи: граничні показники утворення відходів у технологічних процесах; питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах; інші нормативи, передбачені законодавством. Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
		256. Статтею 17 Закону № 187/98-ВР встановлено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема: 
		- запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;
		- визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоровя людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
		- на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; 
		- забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; 
		- здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; 
		- не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; 
		- здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;
		- своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів; 
		257. Згідно з статтею 17 Закону № 187/98-ВР субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобовязані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
		258. Згідно статті 1 Закону № 187/98-ВР, Пзув - це показник загального утворення відходів - критерій обсягу утворення відходів, що розраховується за формулою Пзув = 5000 х М1 + 500 х М2 + 50 х М3 + 1 х М4, де М1, М2, М3, М4 - маса в тоннах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених за попередній рік.
		259. Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів. 
		260. Відповідно до статті 26 Закону № 187/98-ВР державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
		261. Згідно статті 29 № 187/98-ВР з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів.
		262. Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є складовою єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища. 
		263. Статтею 31 Закону № 187/98-ВР встановлені заходи, які здійснюють Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції з метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та стимулювання впровадження маловідходних технологій.
		264. Відповідно до статті 33 Закону № 187/98-ВР зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. 
		265. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		266. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
		267. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. 
		268. Згідно статті 34 Закону № 187/98-ВР усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини поділяються на чотири класи і підлягають обліку. 
		269. Статтею 35 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-IV встановлено обовязки власників та землекористувачів, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності: 
		- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; 
		- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; 
		- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; 
		- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; 
		- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; 
		- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; 
		- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; 
		- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; 
		- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; 
		- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; 
		- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу. 
		270. Відповідно до пункту 41 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР в Україні здійснюються такий вид обовязкового страхування: страхування цивільної відповідальності субєктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоровю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. 
		271. Згідно статті 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95-ВР транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами. Господарська діяльність у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню, умови та порядок якого визначаються законодавством.
		272. Статтею 40 Водного кодексу України від 06.06.1995 № 213/95-ВР (далі  ВК України) встановлено, що для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме: поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій; перспективні технологічні нормативи використання води - з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.
		273. Технологічні нормативи використання води розробляються та затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		274. Статтею 44 ВК України встановлено, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;
		275. Згідно статті 70 ВК України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
		276. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:
		1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;
		2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;
		3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;
		4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;
		5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;
		6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;
		7) призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;
		8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
		277. Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
		278. Відповідно до статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
		279. Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
		280. Правила технічної експлуатації установок очистки газу» затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 № 52 (далі  Правила № 52). 
		281. Пунктом 1.2 Правила № 52 надано визначення термінів, які застосовуються, зокрема: 
		- газопиловий потік - газ, що містить забруднюючу речовину або забруднюючі речовини в будь-якому агрегатному стані і організовано відводиться від джерела утворення забруднюючих речовин та (або) стаціонарного джерела забруднення атмосфери; 
		- забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; 
		- технологічна установка очистки газу - обладнання, призначене для очищення газопилового потоку при проведенні певної стадії технологічного процесу та розміщене між відповідними технологічними агрегатами або включене в замкнений цикл технологічного процесу, яке не здійснює безпосередньо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 
		- точки контролю - точка-отвір на уявному перерізі газоходу, де виконуються вимірювання параметрів газопилового потоку та концентрацій забруднюючих речовин; 
		- установка очистки газу (далі - ГОУ) - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин. ГОУ складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання, контролюючих приладів і комунікацій. За методами очистки ГОУ поділяються на сім груп. Класифікація установок очистки газу за групами та методами очистки наведена в додатку 1 до Правил № 52. 
		282. Згідно пункту 1.3 Правил № 52 вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами), які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, експлуатують ГОУ. 
		283. Пунктом 1.4 Правил № 52 передбачено, що ці Правила не поширюються на установки очищення викидів пересувних джерел, джерел біологічного та радіоактивного забруднення, джерел викидів іонізуючих випромінювань та на технологічні ГОУ.
		284. Додатком 1 до Правил № 52 визначено Класифікацію установок очистки газу за групами та методами очистки: 
		I - сухі механічні пиловловлювачі (гравітаційні), сухі інерційні та ротаційні; 
		II - мокрі пиловловлювачі (інерційні, пінні, конденсаційні), скрубери (механічні, ударно-інерційні порожні, насадкові, відцентрові), скрубери центрові; 
		III - промислові фільтри (рукавні, волокнисті, зернисті) з регенерацією імпульсною, зворотною продувкою, ультразвуком, механічним і віброструшуванням; 
		IV - електричні пиловловлювачі (сухі і мокрі електрофільтри); 
		V - установки сорбційної хімічної очистки газу від газоподібних домішок (адсорбери, абсорбери); 
		VI - установки термічної та термокаталітичної очистки газу від газоподібних домішок; 
		VII - установки інших методів очищення (комбіновані).
		VІ. ОЦІНКА СУДУ
		285. Відповідно до статті 19 Конституцій України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		286. Розглядаючи спір по суті суд, керуючись статтею 2 КАС України, встановлює, чи був оскаржуваний припис прийнятий, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, на засадах розумності, безсторонності та пропорційності.
		287. Згідно статей 2, 6 Закону № 1728-VIII та Постанови № 1104 територіальні органи Держекоінспекції до 31.12.2018 мали право проводити плановий захід державного нагляду (контролю) тільки за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки. 
		288. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки визначені статтями 50-59 Розділу ХІ Закону № 1264-ХІІ, вказані заходи направлені на забезпечення такого стану навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
		289. Проведеним заходом державного нагляду (контролю) здійснено контроль як екологічної безпеки, так і загальний контроль додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. 
		290. Судом встановлено, сторонами не заперечено, що за результатами здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) прийнято розпорядчий документ у формі припису (т.1 а.с.95-99). 
		291. Згідно частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис  це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, який не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. 
		292. Особливістю прийняття припису, як розпорядчого документу, згідно вимог частини восьмої статті 7 Закону № 877-V, є його видання та підписання посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		293. Перевірку здійснювали посадові особи - державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, однак, оскаржуваний припис вказаними особами не підписаний. 
		294. Фактично оскаржуваний припис підписано лише заступником начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
		295. Підписання керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником встановлено частиною девятою статті 7 Закону № 877-V для розпоряджень або інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю).
		296. Таким чином, всупереч порядку, встановленого частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V припис не є виданим та підписаним посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали перевірку.
		297. Суд зазначає, що оскільки припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога щодо усунення порушень, за невиконання якого до субєкта господарювання застосовуються штрафні санкції, визначення строків виконання приписаних вимог має забезпечувати субєкту господарювання можливість його виконання. 
		298. Отже, видання припису 07.11.2018 та направлення його поштовим звязком, унеможливило виконання пунктів 5, 20, 28, 29, 30, 33, 34 припису із встановленим строком виконання до 07.11.2018, отже припис у цей частині прийнятий нерозсудливо. 
		299. Направлення припису поштовим звязком, та його фактичне одержання субєктом господарювання 22.11.2018, також унеможливлює виконання пунктів 7 (строк виконання до 10.11.2018); 10, 14, 27 (строк виконання до 15.11.2018); 8, 9 (строк виконання до 20.11.2018); 17, 18 (строк виконання до 19.11.2018).
		300. Ненадання субєкту господарювання достатнього строку для виконання вимог кожного пункту припису, з врахуванням обсягу приписаних до виконання конкретних дій, дає підстави оцінити такі вимог як неправомірні, оскільки рішення має відповідати критеріям розсудливості, добросовісності та пропорційності. 
		301. Надаючи оцінку приписаним вимогам оскаржуваного рішення, суд виходить із того, що приписом мають бути визначені виявлені заходом контролю порушення та встановлені способи їх усунення субєктом господарювання, у свою чергу, за невиконання приписаних вимог для останнього наступають негативні наслідки у формі штрафу та ініціювання контролюючим органом позапланової перевірки стану виконання такого припису.
		302. Згідно загальновідомої інформації, село Українка Межівського району Дніпропетровської області займає площу 6,53 кв.км, та має населення близько 200 осіб. 
		пункт 1 припису
		303. Позивачу приписано забезпечувати складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища в повному обсязі відповідно до вимог законодавства. 
		304. Пунктом 1 припису не визначено яку саме статистичну звітність має до 20.01.2019 подати субєкт господарювання, отже вимога припису є невизначеною. 
		305. Суд погоджується із доводом позивача, що припис відповідача не може бути абстрактним, оскільки вказане випливає з сутності такого розпорядчого документу. Посилання відповідача на те, що актом ретельно визначені порушення, суд не вважає достатніми, оскільки акт перевірки не є складовою частиною припису. Отже, припис є окремим та самостійним рішенням субєкта владних повноважень.
		пункт 2 припису
		306. Приписом позивача зобовязано до 01.03.2019 розробити проектну документацію з матеріалами ОВНС щодо будівництва та експлуатації місця для тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів, щодо будівництва та експлуатації пункту заправки техніки та щодо будівництва та експлуатації свино-товарних ферм, худобомогильника та погодити її згідно вимог законодавства. 
		307. Суд погоджується із доводами позивача, що виконання вимоги пункту 2 припису, задля виконання статті 51 Закону № 1264-XIІ та ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд», є неможливим у звязку із тим, що відповідні будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів про мислового та цивільного призначення, основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів.
		308. Вимоги щодо розроблення ОВНС щодо будівництва та експлуатації місця для тимчасового зберігання пестицидів та агрохімікатів, є також необґрунтованими, оскільки перевіркою не встановлена наявність таких місць. 
		309. Судом не встановлено, що позивачем здійснюється діяльність, яка відноситься до «Переліку видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, до якої пунктом 23 Переліку віднесена тільки діяльність у галузі тваринництва, птахівництва та рибництва: тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше). 
		310. Оскільки обєкти, розташовані у с. Українка отримані у власність у 2007 та 2012 роках (т.1 а.с.227-238), нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення об'єктів не здійснювалась, проведення ОВНС згідно ДБН А.2.2-1-2003 не передбачається. Норма права, яка передбачає розроблення проектної документації з матеріалами ОВНС під час експлуатації обєктів та з якими органами така документація має бути погоджена, в приписі не зазначена. 
		пункти 3, 4, 5 припису 
		311. Пунктами 3, 4, 5 припису позивачу приписано розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів; не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів підприємства без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		312. За визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 2707-XII, забруднююча речовина - це речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. 
		313. Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		314. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
		315. Джерелом викиду є об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин
		316. У пункті 1.14.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 10.02.1995 № 7 надано визначення стаціонарному джерелу забруднення атмосфери, яким є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
		317. Аналогічне визначення міститься також у пункті 14.1.230 статті ПК України.
		318. При цьому, для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку забруднюючих речовин, затверджених КМУ, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		319. Актом перевірки джерелами утворення викидів визначені: стоянка сільгосптехніки; склад ГСМ (2 ємності), паливо роздавальні колонки - 3 шт., склад для зберігання сільгосптехніки, майстерня (зварювальний пост, свердлильний, токарний та заточувальний верстати, котел твердопаливний індивідуального виготовлення ), склад запчастин, погріб - 2 шт.; вагова (котел твердопаливний на пілетах), зерносклади - 2 од., зерноочисний комплекс ЗАВ - 50 (обладнаний ГОУ) та зерноочисний комплекс БСХ-200 (обладнаний ГОУ - 2 групи ЦН-15), пункти навантаження зерна та відходів від очищення на автотранспорт; побутове приміщення (котел твердопаливний індивідуального виготовлення), ангар для зберігання сільгосптехніки, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах); крупорушка з міксером, пункт приймання кормів, 2 корпуси утримання свиней обладнані вентиляцією, 2 майданчики компостування навозу, дезбарєри, приміщення охорони (котел твердопаливний на пілетах).
		320. Посадові особи, яка проводить перевірку, для з'ясування певних обставин та для підтвердження висновків щодо наявності порушення мають право здійснювати огляд території суб'єкта господарювання та застосовувати методи інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.
		321. Сторонами підтверджено, що під час перевірки обладнання не експлуатувалось. В акті перевірки не вказано та не встановлено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об'єктів, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
		322. Крім того, матеріали перевірки не містять даних, які б дали змогу ідентифікувати обладнання, яке за висновком перевірки, здійснює викиди забруднюючих речовин, кількість, найменування (модель, марка) або інші індивідуальні ознаки. Перевіряючими визначено лише найменування зерноочисних комплексів.
		323. Оскільки під час перевірки обладнання не експлуатувалось, доказів здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказаним обладнання, як зазначено в акті перевірки, відповідачем не отримано.
		324. Щодо виявлених твердопаливних котлів, суд зазначає, що їх індивідуальні ознаки та потужність актом не встановлена, що є необхідним для визначення відомостей щодо номінальної теплової потужності твердопаливних котлів, задля віднесення до джерел утворення викидів для яких необхідне отримання дозволу згідно «Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, до якого у сфері енергетики та переробної промисловості», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 № 317 (далі  Перелік № 317).
		325. Актом не визначено, чи виявлене обладнання є устаткуванням, для якого розроблені вказані нормативи. Зокрема, Перелік № 317 передбачає таке устаткування, як теплосилові установки, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт. Розробка вказаних нормативів для устаткування є передумовою отримання дозволу на їх використання, як джерел викидів забруднюючих речовин, та, зокрема, критерієм визначення чи потребує таке устаткування отримання дозволу взагалі.
		326. Відповідач не пояснив, як, зокрема, склад запчастин, погріб, крупорушка, пункт приймання кормів можуть бути джерелом утворення викидів. 
		327. Позивачем надано бухгалтерську довідку від 11.03.2019 (т.2 а.с.217), згідно якої відсутнє визначене актом обладнання: тракторна бригада; котел твердопаливний індивідуального виготовлення; мехтік: зерноочисний комплекс ЗАВ-50, зерноочисний комплекс БЦС-50, зерносушарка (на соломі), зернонавантажувачі ЗМ-60 - 3 одиниці, крупорушка (обладнана ГОУ), котли індивідуального виготовлення в приміщеннях сторожки та складу, пункт навантаження зерна та відходів від очищення на автотранспорт; свиноферма: 2 майданчики компостування навозу, 2 корпуси утримання КРХ, 2 літні табори.
		328. Таким чином, зі змісту акту перевірки, письмових пояснень сторін судом встановлено, що в ході перевірки позивача інструментально-лабораторні вимірювання не здійснювались, проби не відбирались, технічна документація на обладнання не досліджувалась, відомості щодо віднесення обладнання до джерел, які потребується отримання дозволу відсутні, що із урахуванням відсутності факту експлуатації обладнання та встановлення їх робочого стану, актом перевірки не визначено які саме викиди здійснює обладнання, що унеможливлює визнання розглянутих пунктів припису правомірними. 
		пункт 6 припису 
		329. Пунктом 6 припису зобовязано позивача забезпечити здійснення розрахунку податкового зобовязання з екологічного податку в повному обсязі.
		330. Суд погоджується з доводами позивача, що адміністрування та контроль за повнотою нарахування загальнодержавних податків, до якого підпунктом 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 ПК України віднесено екологічний податок, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, віднесено до компетенції ДФС України, а інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (пункти 41.1, 41.4 статті 41 ПК України). 
		пункти 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 припису
		331. Пунктами 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 припису зобовязано позивача організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря; розробити паспорти установок очистки газу від джерел викидів підприємства; розробити та затвердити інструкцію з експлуатації установок очистки газу від джерел викидів підприємства відповідно до умов роботи; забезпечити ведення журналу обліку робочого часу ПГОУ; забезпечити проведення технічного навчання і перевірку знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу інженерно-технічного персоналу та обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу; забезпечити проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, перевірку ефективність роботи ПГОУ та перевірку технічного стану ПГОУ; забезпечити проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел викидів з оформленням протоколів результатів вимірів у відповідності до вимог нормативної документації; обладнати точки для відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку, майданчики для відбору проб від стаціонарних джерел у відповідності до діючих вимог нормативної документації. 
		332. Здійснення заходів щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо покладено статтею 10 Законом № 2707-XII на осіб що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких повязана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан. 
		333. Об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку згідно статті 24 Закону № 1264-XII.
		334. Суд зазначає, що актом планового заходу державного нагляду (контролю) не встановлено факти викидів види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього. Проведення обліку повязано з статистичною звітністю, що подає за результатами обліку субєкт господарювання. В приписі не визначено види та характеристики викидів, щодо яких не здійснюється облік, та щодо яких приписано його ведення.
		335. Вимоги припису стосуються установок очистки газу. Судом не встановлено, що на обладнанні зерноочисного комплексу встановлені окремі і самостійні газово-очисні установки (ГОУ), як окреме обладнання. 
		336. Актом перевірки не визначено, чи є виявлене обладнання установкою очистки газу в розумінні пункту 1.2 Правил № 52, тобто чи наявний комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин. 
		337. Актом не визначено, яке саме обладнання є установкою очистки газу (ГОУ), чи є воно технологічним, що виключає застосування Правил № 52, які саме речовини присутні або надходять атмосферне повітря, чи є вони забруднюючими. Актом не визначено класифікаційну групу ГОУ. 
		338. Приписуючи позивачу обовязок забезпечити проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел викидів з оформленням протоколів результатів вимірів у відповідності до вимог нормативної документації, відповідач не визначає перелік таких пересувних джерел, зазначаючи в акті «автомобілі». Позивач зазначив, що володіє лише тракторами та сільськогосподарською технікою, яка проходить відповідні технічні огляди. 
		339. Керівний нормативний документ 211.2.3.063-98 «Інструкція. Відбір проб промислових викидів» є рекомендованими. 
		340. Таким чином, суд не може підтвердити правомірність припису відповідача щодо необхідності здійснення позивачем контролю димності згідно ДСТУ 4276-2004, який розроблено з метою створення нормативної бази для контролювання в умовах експлуатації димності автомобілів з дизелями і газодизелями.
		пункти 15, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 припису 
		341. Пунктами 15, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 приписано надати довідку про обсяги використаної підземної води зі свердловини, з документами, підтверджуючими достовірність розрахунку; розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення відповідно до фактичного стану підприємства; встановити водовимірювальну апаратуру для обліку водоспоживання на колодязі; організувати ведення первинного обліку у сфері охорони водних ресурсів в повному обсязі; отримати дозвіл на спеціальне водокористування; не допускати забір та використання підземних вод без дозволу на спецводокористування. 
		342. Висуваючи вимоги припису відповідач пояснив, що актом встановлено підземної свердловини з глибинним насосом, при цьому в акті та приписі застосовуються терміни свердловина нта колодязь. 
		343. Представник позивача пояснив, що наявний лише один колодязь, який використовується з часів належності майна колгоспу, проти наявності насосу заперечив. 
		344.За приписами статті 46 ВК України водокористування може бути загальне та спеціальне.
		345. Згідно зі статтею 47 ВК України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних обєктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних обєктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
		346. Положеннями статті 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування  це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
		347. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
		348. Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (частини першої статті 49 ВК України).
		349. При цьому, статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
		350. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що законодавством передбачено обовязок отримання господарюючими субєктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
		351. Разом із цим, Кодексом України про надра передбачено винятки, за яких господарюючі субєкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу.
		352. Так, відповідно до частини першої статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
		353. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
		354. Таким чином, однією з обовязкових умов для звільнення субєкта господарювання від необхідності отримання спеціального дозволу є приналежність його до сільськогосподарського товаровиробника, частка сільськогосподарського товаровиробництва якого за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків та видобування води з метою її використання для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
		355. Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
		356. Довідкою Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.03.2018 № 898/10/04-21-120 підтверджено реєстрацію СФГ «Яна» (ЄДРПОУ 21897081) платником єдиного податку четвертої групи відповідно до статті 291 ПК України (т.1 а.с.224).
		357. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що основним видом діяльності СФГ «Яна» є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), господарство є платником єдиного податку четвертої групи відповідно до статті 291 ПК України, тобто сільськогосподарським товаровиробником, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
		358. Таким чином, вимоги припису, повязані із обовязком позивача отримати спеціальний дозвіл на водокористування, є необґрунтованими. 
		359. Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі № 823/1397/17.
		360. Приписуючи позивачу надати довідку про обсяги використаної підземної води зі свердловини, з документами, підтверджуючими достовірність розрахунку, визначено порушення статті 20-2 Закону № 1264-XII. Однак, вказаною нормою визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, отже, вказана норма права не може бути порушена позивачем, оскільки не встановлює для останнього відповідних правил поведінки. 
		пункти 21, 22 припису 
		361. Пунктами 21, 22 приписано забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі; запровадити контроль за якістю та кількістю стічних (госппобутових га зливових) вод.
		362. Надаючи оцінку доводам відповідача, суд виходить із того, що статтею 1 ВК України визначено, що вода стічна - це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів; водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).
		363. Позивач зазначив, що не заперечено відповідачем, про відсутність каналізації як системи централізованого водовідведення та відсутність водоочисних споруд в селі. Скидання стічних вод у водні обєкти також не встановлено актом. 
		364. Згідно пункту 2 Розділу ІІ «Методичних рекомендацій із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 23.12.2010 № 470 застосування відкритих пристроїв водовідведення допускається в районах одно-, двоповерхової забудови, в сільських населених пунктах і на території паркових масивів.
		365. Пунктами 2.24 та 2.25 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2011 № 145, передбачено:
		- відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), повинно здійснюватись централізованою системою водовідведення;
		- у разі відсутності інженерних мереж міської (селищної, сільської) каналізації або розташування об'єктів на відстані не менше ніж 500 м від найближчого колектора стічних вод необхідно передбачати каналізування об'єктів на локальні очисні споруди, при цьому перевагу слід віддавати ґрунтовим методам біологічного очищення стічних вод;
		- відведення стічних вод, що утворилися на забудованій території внаслідок випадання атмосферних опадів, повинно здійснюватись з усього басейну стоку системою зливової (дощової) каналізації, яка є обов'язковим елементом благоустрою населених пунктів. У містах і селищах міського типу необхідно передбачати зливову (дощову) каналізацію закритого типу з попереднім очищенням стоку;
		- застосування відкритого водовідвідного устаткування (канав, кюветів, лотків тощо) допускається в сільських населених пунктах, а також на території парків. 
		366. Актом встановлено використання заглиблених ємностей для збору зливових стоків, які після накопичення використовуються за поясненнями позивача у якості природних добрив. 
		367. Таким чином, позивачем здійснюється збирання зливових стоків, однак, їх очищення та відведення не здійснюється, оскільки за умов відсутності у населеному пункті очисних споруд та каналізації виконати такі вимоги не уявляється можливим. 
		368. Крім того, в акті на аркуші 7 зазначено, що встановлені факти свідчать про можливий негативний вплив, однак не підтверджують негативний вплив.
		пункти 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 припису 
		369. Пунктами 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 припису зобовязано позивача розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при здійсненні діяльності підприємства; визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються; розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) на всі види відходів, що утворюються при діяльності підприємства; місця тимчасового зберігання відходів, що утворюються на підприємстві, обладнати у відповідності до вимог законодавства; забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів на території підприємства; забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються па підприємстві, за формою 1-ВТ в повному обсязі; забезпечувати роздільне збирання та зберігання відходів різного морфологічного складу; укласти договори щодо утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства.
		370. Пункти припису з вимогою усунути порушення вимог Закону України «Про відходи» ґрунтуються на додатку до акту, який викладений на 35 аркуші акту, однак вказаний додаток наданий суду лише під час судового розгляду спору, позивачу у складі акту не направлявся, додаток підписаний лише одним перевіряючим з трьох осіб, направлених для проведення планового заходу нагляду (контролю), отже, не може слугувати доказом (т.2 а.с.242). 
		371. Зобовязання субєкта господарювання у сфері поводження з відходами обумовлюються показником загального утворення відходів (Пзув). У разі, якщо такий показних знаходиться у межах від 50 до 1000, то зобовязання субєкта господарювання у відповідній сфері обмежується щорічним поданням декларації про відходи.
		372. Законом України від 09.04.2014 № 1193-VII було внесено зміни, зокрема, до статті 17 Закону № 187/98-ВР, зокрема, доповнено частиною другою, що зменшила зобовязання для субєктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, обовязком щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
		373. Пунктом «г» частини першої статті 17 Закону № 187/98-ВР передбачено, що субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
		374. Безпосередньо акт перевірки на 8 аркуші встановлює факти розміщення металобрухт, відходи ГТВ, відходи деревини, ТПВ, будівельних відходів, їх обсяги актом не визначено.
		375. Актом перевірки не визначено показник загального утворення відходів. 
		376. Суд погоджується зі доводами позивача, що визначення визначених у акті предметів як відходів має здійснюватись із урахуванням втрати їх можливості бути використаними в подальшому та наміру їх власника від них позбутися, що відповідає визначенню терміну відходи, наведеному у статті 1 Закону № 187/98-ВР. 
		377. Відповідно до пункту 10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218, місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
		378. Органи Мінекоресурсів на місцях відповідно до пункту 11 цього Порядку до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
		379. З огляду на наведені положення Порядку, суд зазначає, що отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів не є обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів господарювання, цьому передує обов'язок Мінекоресурсів вчинити певні дії, а саме визначити перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, надіслати повідомлення таким суб'єктам.
		380. Таким чином, оскільки підприємству відповідне повідомлення про подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів не надсилалось, то у нього відсутній вказаний обовязок.
		381. Відповідно до пункту 6 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034, номенклатура відходів, за якою ведеться державний статистичний облік відходів, розроблюється Мінекобезпеки відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів» і затверджується Держкомстатом.
		382. Припис не містить відомостей щодо віднесенні предметів, які виявлені та які є відходами, до Класифікатору. 
		383. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 року № 342 затверджена Інструкція щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», яку заповнюють підприємства, установи, організації усіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання і фізичні особи-підприємці, у процесі діяльності яких утворюються відходи, у тому числі відходи пакувальних матеріалів і тари.
		384. Оскільки позивач не займається виробництвом, у нього відсутнє виробниче та технологічне устаткування, останнє не використовує пакувальні матеріали та тару, інші матеріали, облік яких передбачений відповідною Інструкцією, отже вимога відповідача про зобов'язання підприємства вести облік відходів є неправомірною.
		385. Доводи відповідача, що на підприємстві використовуються люмінесцентні лампи, які мають в подальшому утилізовуватись, що також потребує виконання вимог припису, суд вважає необґрунтованими, оскільки актом не зафіксовано наявності відпрацьованих ламп. 
		386. Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі № 813/1350/13-а, від 14.03.2018 в справі № 820/12120/15.
		пункт 32 припису 
		387. Пунктом 32 припису зобовязано позивача укласти договір страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів.
		388. Статтею 7 Закону України «Про страхування» визначено обов'язковим страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.
		389. Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» розглянуто проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів».
		390. 12.11.2012 за результатами розгляду проекту Державної службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення № 732 «Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта». На час розгляду справи «Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів» не затверджений. Таким чином, не може бути реалізована норма статті 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо обов'язкового страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, оскільки умови та порядок цього страхування не визначені законодавством.
		391. Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 в справі № 820/12120/15.
		пункти 33, 34 припису 
		392. Пунктами 33, 34 припису зобовязано позивача забезпечувати додержання правил транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та вживати достатні заходи з охорони земель.
		393. Наведені вимоги припису не містить конкретної вказівки на допущені порушення та дії, які приписані до виконання, є загальними, отже не відповідають меті такого розпорядчого документу, як припис. 
		VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ 
		394. З системного аналізу матеріалів справи, наведеним норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, наявність підстав для його задоволення у повному обсязі, у зв'язку із чим присуджує на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору. 
		395. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		вирішив:
		 
		1. Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Яна» (код ЄДРПОУ 21897081; вул. Гагаріна, буд. 6Е, с. Українка, Межівський район, Дніпропетровська область, 52905) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899; вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 07.11.2018 № 4-11736-3-3.
		3. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства «Яна» за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1 762 грн. 
		4. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		5. Повне рішення складено 15.04.2019.
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...